ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Семен Санніков
2026.07.15 23:19
Лімерики від Семена ©
Вони знаходяться за цією веб-адресою, поки автором формується сама його сторінка. Він радить і мені натискати на все, що піддається цій нескладній дії ©

С М
2026.07.15 16:52
Сестро Морфін (The Rolling Stones)
ліжко те ж, і оцей лазарет
кажи, сестро морфін, що я дочікуюся тебе
бо я не певний, чи дотягну знов
о, пробач, я слабий, давно

і крики сирени усе лунають межи скронь
кажи, сестро морфін, коли почався цей полон
як же я потрапив до цих місць

Вячеслав Руденко
2026.07.15 13:15
горище
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут

Борис Костиря
2026.07.15 12:58
* * *
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н

В Горова Леся
2026.07.15 12:58
Жито
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.

А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,

хома дідим
2026.07.15 12:40
* 142 *
найбільш морочить саме те
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули

Іван Потьомкін
2026.07.15 12:06
Першоапостольні
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра

Тетяна Левицька
2026.07.15 11:12
Пісочний годинник
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.

Роксолана Вірлан
2026.07.15 07:17
Осердя українське
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.

Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,

Віктор Кучерук
2026.07.15 06:49
Собі
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...

Ірина Вовк
2026.07.15 05:49
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 4)
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу. Боян підвівся з

Мирон Шагало
2026.07.14 21:46
Веселка
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!

Роксолана Вірлан
2026.07.14 15:09
* * *
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.

Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,

Борис Костиря
2026.07.14 13:19
* * *
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.

Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю

Тетяна Левицька
2026.07.14 13:08
Образок
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.

Ірина Вовк
2026.07.14 11:10
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 3)
СПАЛАХ ЧЕТВЕРТИЙ. КОРОНА З ПОПЕЛУ. ПРОКЛЯТТЯ. Голос Бояна впав до ледве чутного, тремтливого шепоту. Старий заплющив очі, наче намагався закритися від картини, яка досі палила його душу вогнем. *** – Ти підн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 пародія " МАЛОМУ "

Мала, а чого ти хотіла?
Тебе роздягнули лише –
І враз застогнало тіло,
Коли опустились нижче
Ті кляті бісівські руки,
І сонце спеклося в грудях...
Ховалась від поцілунків
Й не знала, що далі буде...
Та вечір скінчив молитву,
І хтиво віддався ночі.
Не вмієш, мала, любити,
То, може, дружити схочеш???

Марина Єщенко
поезія "Малій"



пародія

Прийшов на якісь науки?
Я рόблю назустріч крок.
Ті кляті бісівські руки
Мені зіпсували урок…
Давай сміливіше, нумо!
Тут ґудзик на блузі, бач?
Що трусишся, як під струмом?
Ще тільки мені заплач!
Ця скромність мене достала
(Лягти би уже на плече…)
Та тілу цього замало –
Його роздягнули лише.
Не знаєш, що далі буде?
Ого! Сміливіший став!
Вже й песик сховавсь до буди,
І гавкати перестав.
Не вмієш, малий, нічого…
(Та зразу ж не вмів ніхто).
Ой! Тато зове з порогу!
Напевне перерва… А то…





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-08-08 00:15:16
Переглядів сторінки твору 3258
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.962 / 5.5  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-08 00:20:42 ]
Шановна Марино! Сприйміть з гумором.
Просто під впливом Вашого вірша уявилась теоретична ситуація, коли лірична героїня трохи досвідченіша, ніж лір.герой. Ще можливо трішки старша за віком...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 11:44:51 ]
не знаю як Пані Марина, а я сприйняв на ха-ха:-)))
Блискуче, Іване!5,5

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-08 17:28:27 ]
Дякую, Ніку, за високу оцінку! Особливо приємно почути її від тебе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-08-08 11:57:20 ]
дякую за таку чудову пародію!!!
вп’яте перечитую ваш вірш і ніяк не можу збити усмішку з обличчя – так уже він мені сподобався:)))
думаю, ситуація, описана у вашій поезії, теж цілком може існувати у нашому житті:):):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-08 17:24:54 ]
Дякую, Марино! Тішуся щиро, що Вам сподобалось.
Я теж тепер подумав, що така ситуація в житті напевно являє не чисто теоретичну цінність, а можливо і трапляється доволі нерідко... На те воно і життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 13:55:33 ]
Прекрасна реклама творчости Марини Єщенко... :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-08 17:42:41 ]
Щиро вдячний, Юрію! Вдвічі приємно почути таку оцінку від земляка - мої корені на Сокальщині.
Щодо реклами цікаво,і насправді втішно, якщо дійсно пародія може виконувати ще і цю функцію. Хоча в даному випадку швидше навпаки. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-08-15 14:11:13 ]
Таки реклама, Іване:-) Якби не прочитав пародію - не потрапив би на сторінку Марини :-)
І мені надзвичайно приємно зустріти тут земляка, ще й такого близького по духу:-).
Правда, народився і зростав я у Сокалі, а тепер проживаю в іншому місті. Та серце моє на моїй малій батьківщині.
З пошаною.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-08-08 23:02:06 ]
антиреклама – найкращий рекламний хід))))
це я так, між іншим...)