ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2026.02.16 17:42
Стече переболілими обрАзами
Мій сум про тебе. Звісно, що стече,
Напишеться підранішнім дощем
По склі нічному наостанок сказане.
Й садно, натерте часом, запече.

Спочатку ледве чутно, ледве впізнано.
Беззвучно закричу в ту мить: почуй,

Борис Костиря
2026.02.16 12:14
Я - контркультура, я хлопець із підворіття
З Маркузе й гітарою в грубих руках.
На мене осіло, мов попіл, жорстоке століття.
І падають вірші додолу, як вічності прах.

Сиджу під стіною у рвоті і бруді земному,
Ковтаю ілюзії, ніби торішній портвей

Віктор Кучерук
2026.02.16 07:16
Зимові дні, неначе сни,
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.

Микола Дудар
2026.02.15 23:23
Котика ніжного дотики…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…

С М
2026.02.15 17:23
Знати би от
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні

Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней

Ігор Терен
2026.02.15 16:58
А кривда залишає хибні тіні
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.

***
А малорос на вухо не тугий,

Євген Федчук
2026.02.15 15:28
Про царицю Катерину Другу по Росії
Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто

Олена Побийголод
2026.02.15 14:17
Із Леоніда Сергєєва

Навколо багато накритого столу в очікуванні гостей походжають Теща з Тестем.

Теща:
Що оце?

Тесть:

Борис Костиря
2026.02.15 11:44
Мінливість травня тиха і примарна
Спалахує і гасне вдалині.
Мінливість травня, мов свята омана,
Що не горить в пекельному вогні.

Побачиш таємничий рух природи
В мінливості сезонів і дощів.
Так істина себе у муках родить

Юрій Гундарів
2026.02.15 10:46
Доброго вечора, шановні радіослухачі! В ефірі щотижнева передача «Особистість - поруч!» Сьогодні наш гість - переможець конкурсу короткого оповідання на таку всеосяжну тему, як «Мета мого життя», Іван Кочур. Зараз ми сидимо у затишній однокімнатній ква

Іван Потьомкін
2026.02.14 19:27
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Микола Дудар
2026.02.14 15:38
Здетонірував неспокій…
Аж здригнувся холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…

Ігор Шоха
2026.02.14 11:44
А наш великий воїн Скандербек
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.

***
А бевзям до душі усе супутнє

Світлана Пирогова
2026.02.14 11:05
Усе темнішає: і світ байдужий,
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу

Борис Костиря
2026.02.14 11:01
Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.

Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,

Адель Станіславська
2026.02.14 10:02
Стомлене серце торкається тиші.
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.

Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 пародія "МАЛОМУ (продовження)"
Мала, не бійся, він ляже спати,
Він утомився – впаде від втоми,
Він буде вічність отак лежати,
Якщо ключа йому в серце встромиш…

Не так! Не слухай! Відкрий кватирку,
Оту кватирку, де неба очі
Тебе з’їдають так нестерильно,
Штовхають тіло твоє на злочин...

А потім легко, в шаленій миті,
Стрибай донизу, навчись літати…
А зараз спробуй його любити –
І неодмінно він ляже спати…

Марина Єщенко
Поезія “Малій (продовження)”



Пародія

“Колєги” знову у день зарплати?
А я чекала так до вечері!
Що, будеш вічність отак лежати?
Не міг встромити… ключа у двері.

Роззую, в ліжко – ти будеш спати
(Хропіння й свисти тепер до ночі)
“Дивися, доню!” - казала ж мати…
Сьогодні бути з тобою – злочин.

Ти нестерильний, такий пом’ятий:
Вікно відкрию – повітря мало.
Ну,ну! Не здумай мені літати,
Лікарні тільки не вистачало.

А ти важкенький, немов з заліза.
Хоч очі риби, і ноги з вати…
Назавтра – точно пакуй валізи.
Шуруй до мамці. А нині – спати!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-09 12:17:09
Переглядів сторінки твору 2366
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.989 / 5.5  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-09 12:21:34 ]
Дорога Марино! Сприйміть з гумором. Оскільки ми про життя, то цей сюжет як один із варіантів розвитку (не найкращий) найсвітліших любовних починань. Але, на превелике щастя, не єдиний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-08-09 13:03:04 ]
дуже добре, що не єдиний...
а то у вашому творі щось не зовсім любовні починання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 22:31:46 ]
Не перестаю дивуватись, як майстерно Вам, Іване, вдаються проекції з небесної сфери на земну.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-10 09:52:51 ]
Вдячний, Тетяно! Надіюся, що Ви не натякаєте на певний рівень ...приземленості. Жартую. Дуже вдячний. І принагідно хочу Вам подякувати за Ваші надзвичайно фахові, предметні ( і нейтральні) коментарі на моїй сторінці і до попередніх творінь. Ваша думка для мене важлива. І тоді, і зараз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 15:20:09 ]
Світ складається з невизначеної кількості паралелей, Іване, і багатогранність - це уміння бачити і розуміти ці паралелі. Обрані живуть у високих сферах – вони не від миру цього і сучасники у кращому випадку вважають їх диваками, бо почуття від дотику до цієї категорії коливаються від подиву і нерозуміння до захвату або страху. Більшість же живе тим, що звичайні речі і почуття проектує на високі сфери, створюючи різні рівні зрозумілої всім краси. Щодо приземленості, то боги не гидували спускатися на землю, отже, той, хто вважає земні, звичайні, а часом і відразливі речі не гідними своєї уваги, швидше за все є звичайнісінькою повітряною кулькою. Інша справа, коли хтось відразливе намагається видавати за прекрасне, але це вже зі сфери одвічної боротьби добра і зла. Таким чином, якщо погодитись з тим, що світ мистецтва є світом проекцій, легко бачимо, що пародія – це перенаправлення променів проекції у іншому, відмінному від оригіналу напрямі. Вміння обирати кут проекції і потрібну площину, враховуючи при цьому міру викривлення – це і є майстерність пародиста. Тож вдалого вам вибору і надалі, Іване. : ) Ви тільки не подумайте, що я вважаю себе сенсеєм, мені просто подобається з розумним виглядом різні нісенітниці плести, особливо, коли мені здається, що співрозмовник не проти. :) Отже, я Вас прошу, не сприймайте мене, як справжнього критика, бо я ним не є, а навпаки, є автором, що сам потребує критики. : ) А у знак дружнього ставлення прийміть від мене, пане Іване, невеличкий подарунок:

Про природу «приземленості» пародій : )

Поетеси і поети:
«Ах, ах, ах!
Нам би крила, нам би лету
в небесах!»

У газованій водиці –
бульбашки,
а у віршах, як годиться –
всі смаки.

Походжає у цім краї
пан один.
Час дарма не витрачає –
глузду син.

Щоб не луснули поети
в небесах
він сачком їх ловить злету
на віршах.

Він приземлювати майстер –
має хист,
але хтось кричить: «Чугайстер –
пародист!»

Пан собі сміється трішки:
«Я вас лю…
Лиш грузило вам до ніжки
причеплю.

Захистить моє грузило
вас від бід,
аби вітром не носило,
де не слід…» :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-10 21:31:55 ]
Дорога Тетяно! Сказати, що я в захваті від Вашого коменту -це не сказати нічого! Я просто замиловуюся Вашими думками і надзвичайно тактовною манерою їх висловлювати.І в цьому коменті зокрема, і взагалі.
З одною тільки Вашою тезою не можу погодитися, де Ви говорите про плетіння"різних нісенітниць".Я на цей рахунок маю зовсім іншу думку. І ви ж, звичайно, розумієте , що це далеко не так. А співрозмовник зовсім не проти, навпаки - тільки "за". За Ваш подарунок - особлива подяка! Клас!!!
А в подяці ще особливий респект за "глузду сина"!
Дякую, посміявся від душі, щиро.
І хотів би завершити Вашими словами (7-ий рядочок знизу Вашого подарунку):
"Я вас лю…"
Це не цитата. Дякую.