ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.11.17 18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.

Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)

Євген Федчук
2025.11.16 12:42
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді

Микола Дудар
2025.11.16 11:46
В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 пародія "МАЛОМУ (продовження)"
Мала, не бійся, він ляже спати,
Він утомився – впаде від втоми,
Він буде вічність отак лежати,
Якщо ключа йому в серце встромиш…

Не так! Не слухай! Відкрий кватирку,
Оту кватирку, де неба очі
Тебе з’їдають так нестерильно,
Штовхають тіло твоє на злочин...

А потім легко, в шаленій миті,
Стрибай донизу, навчись літати…
А зараз спробуй його любити –
І неодмінно він ляже спати…

Марина Єщенко
Поезія “Малій (продовження)”



Пародія

“Колєги” знову у день зарплати?
А я чекала так до вечері!
Що, будеш вічність отак лежати?
Не міг встромити… ключа у двері.

Роззую, в ліжко – ти будеш спати
(Хропіння й свисти тепер до ночі)
“Дивися, доню!” - казала ж мати…
Сьогодні бути з тобою – злочин.

Ти нестерильний, такий пом’ятий:
Вікно відкрию – повітря мало.
Ну,ну! Не здумай мені літати,
Лікарні тільки не вистачало.

А ти важкенький, немов з заліза.
Хоч очі риби, і ноги з вати…
Назавтра – точно пакуй валізи.
Шуруй до мамці. А нині – спати!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-09 12:17:09
Переглядів сторінки твору 2343
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.989 / 5.5  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-09 12:21:34 ]
Дорога Марино! Сприйміть з гумором. Оскільки ми про життя, то цей сюжет як один із варіантів розвитку (не найкращий) найсвітліших любовних починань. Але, на превелике щастя, не єдиний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-08-09 13:03:04 ]
дуже добре, що не єдиний...
а то у вашому творі щось не зовсім любовні починання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 22:31:46 ]
Не перестаю дивуватись, як майстерно Вам, Іване, вдаються проекції з небесної сфери на земну.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-10 09:52:51 ]
Вдячний, Тетяно! Надіюся, що Ви не натякаєте на певний рівень ...приземленості. Жартую. Дуже вдячний. І принагідно хочу Вам подякувати за Ваші надзвичайно фахові, предметні ( і нейтральні) коментарі на моїй сторінці і до попередніх творінь. Ваша думка для мене важлива. І тоді, і зараз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 15:20:09 ]
Світ складається з невизначеної кількості паралелей, Іване, і багатогранність - це уміння бачити і розуміти ці паралелі. Обрані живуть у високих сферах – вони не від миру цього і сучасники у кращому випадку вважають їх диваками, бо почуття від дотику до цієї категорії коливаються від подиву і нерозуміння до захвату або страху. Більшість же живе тим, що звичайні речі і почуття проектує на високі сфери, створюючи різні рівні зрозумілої всім краси. Щодо приземленості, то боги не гидували спускатися на землю, отже, той, хто вважає земні, звичайні, а часом і відразливі речі не гідними своєї уваги, швидше за все є звичайнісінькою повітряною кулькою. Інша справа, коли хтось відразливе намагається видавати за прекрасне, але це вже зі сфери одвічної боротьби добра і зла. Таким чином, якщо погодитись з тим, що світ мистецтва є світом проекцій, легко бачимо, що пародія – це перенаправлення променів проекції у іншому, відмінному від оригіналу напрямі. Вміння обирати кут проекції і потрібну площину, враховуючи при цьому міру викривлення – це і є майстерність пародиста. Тож вдалого вам вибору і надалі, Іване. : ) Ви тільки не подумайте, що я вважаю себе сенсеєм, мені просто подобається з розумним виглядом різні нісенітниці плести, особливо, коли мені здається, що співрозмовник не проти. :) Отже, я Вас прошу, не сприймайте мене, як справжнього критика, бо я ним не є, а навпаки, є автором, що сам потребує критики. : ) А у знак дружнього ставлення прийміть від мене, пане Іване, невеличкий подарунок:

Про природу «приземленості» пародій : )

Поетеси і поети:
«Ах, ах, ах!
Нам би крила, нам би лету
в небесах!»

У газованій водиці –
бульбашки,
а у віршах, як годиться –
всі смаки.

Походжає у цім краї
пан один.
Час дарма не витрачає –
глузду син.

Щоб не луснули поети
в небесах
він сачком їх ловить злету
на віршах.

Він приземлювати майстер –
має хист,
але хтось кричить: «Чугайстер –
пародист!»

Пан собі сміється трішки:
«Я вас лю…
Лиш грузило вам до ніжки
причеплю.

Захистить моє грузило
вас від бід,
аби вітром не носило,
де не слід…» :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-10 21:31:55 ]
Дорога Тетяно! Сказати, що я в захваті від Вашого коменту -це не сказати нічого! Я просто замиловуюся Вашими думками і надзвичайно тактовною манерою їх висловлювати.І в цьому коменті зокрема, і взагалі.
З одною тільки Вашою тезою не можу погодитися, де Ви говорите про плетіння"різних нісенітниць".Я на цей рахунок маю зовсім іншу думку. І ви ж, звичайно, розумієте , що це далеко не так. А співрозмовник зовсім не проти, навпаки - тільки "за". За Ваш подарунок - особлива подяка! Клас!!!
А в подяці ще особливий респект за "глузду сина"!
Дякую, посміявся від душі, щиро.
І хотів би завершити Вашими словами (7-ий рядочок знизу Вашого подарунку):
"Я вас лю…"
Це не цитата. Дякую.