ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.10.13 20:55
Я розчинюсь у вечері осіннім -
Така вже доля мрійників самотніх.
В моїх розчаруваннях незворотних
І натяку нема на воскресіння.

Всі "вчора" й "завтра" - тьмяне мерехтіння.
Лишається загрозливе "сьогодні".
Я розчинюсь у вечері осіннім -

М Менянин
2026.10.13 19:53
Охрещених молитва лине
бо ми разом будь-де й коли.
Тебе цей вірус* не поглине
покайся й Господа моли.

Щоб мати участь у молитві,
зручним щоб був для тебе час –
твій стогін хай звучить у битві

Світлана Пирогова
2026.10.13 15:12
Що відбувається у світі?
І виворіт реальності, і зовні
пронизує шалений вітер,
на жаль, багато розвелося довбнів.
Зійшли із розуму від принди
і сліпої влади. Злочинна дія:
встромили ніж у тишу. Кривда
розгулює кривавим буревієм.

Борис Костиря
2026.10.13 14:44
Він прокидався в лісі,
у покинутому будинку
і дивився у туманну даль,
виглядаючи майбутнє
чи нових, небачених потвор
і привидів минулого.
Він жив у своєму
гармонійному світі.

Ігор Шоха
2026.10.13 10:46
Де ви, герої діорами
і показухи у бою
шкільної давньої програми,
кого немає у строю
із тими, що ідуть за нами?
Нехай поетам ріже слух
така метафора, незвична
на звук для музикальних вух.

Вячеслав Руденко
2026.10.13 10:06
У Баден-Бадені москалики* й цикади,
Та я про те не знаю до пуття,
Шукаю гуглом світові принади,
Для бестіарію надземного життя.

Уважні ще чорніючі зіниці,
Що не лякаються осінньої сльоти -
Гасають ровери, літають повз синиці,

Віктор Кучерук
2026.10.13 07:35
Знову осінь: дощ і сирість,
І принишклий голий сад, -
І синоптиків нещирість
У прогнозах невпопад.
Знову осінь: жаль і смуток,
І на серці гіркота,
Бо не змінює маршруту
Непотрібна самота.

хома дідим
2026.10.12 22:04
у кращому разі
це нічого не означає
сонце сідає
запломенівши на мить
шибками
при цій пасторалі
не хочеться думати
що воно далі

С М
2026.10.12 17:23
Наступний дубль? . .
Окей!


Ти кажеш, хочу революції
Ну, розумієш
Усім кортить міняти світ
Мовляв, за цим є еволюція

Олена Кіс
2026.10.12 15:28
Жовтень ступає у шовкових шатах,
Золото сипле на плечі садів,
Літо згорнулось у хмарах крилатих –
Кутає шепіт у тінь берегів.

Світло і смуток – сестри єдині,
В серці злилися в мажорний акорд,
Тиша приходить, як сповідь людини,

Борис Костиря
2026.10.12 12:23
Я іду в елегійнім тумані
Повз надгробки забутих віків,
Крізь минулі епохи й обмани,
Крізь могутність запеклих замків.
У тумані мелодія чула
Озоветься із далі часів.
Прозвучить, наче флейта, минуле
Крізь граніт і Харона заплив.

Вячеслав Руденко
2026.10.12 10:02
Пам’ятаю тебе, абрикосовий дух серед липня,
Як тремтіло на протязі діло натруджених рук —
Левітація літом завжди буде смерті подібна,
Ніби дощ середмістя у збурений Бург чи НЕбург…

Ну і хай! Смерть раптова і ходить щоденно за нами,
Наче місяць з-за

Віктор Кучерук
2026.10.12 06:18
Щуляться під вітром осокори,
Осінь тче із листя килими, -
Ти мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.

Ольга Садкова
2026.10.11 23:17
Не на жарт розкис маслюк:
час пливе, а він — малюк.

Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.

Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:

хома дідим
2026.10.11 22:15
часу дрібязок все що лишилося
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив

Іван Потьомкін
2026.10.11 18:04
Про що ж він думав? Той, що уславився розбоєм,
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 пародія "МАЛОМУ (продовження)"
Мала, не бійся, він ляже спати,
Він утомився – впаде від втоми,
Він буде вічність отак лежати,
Якщо ключа йому в серце встромиш…

Не так! Не слухай! Відкрий кватирку,
Оту кватирку, де неба очі
Тебе з’їдають так нестерильно,
Штовхають тіло твоє на злочин...

А потім легко, в шаленій миті,
Стрибай донизу, навчись літати…
А зараз спробуй його любити –
І неодмінно він ляже спати…

Марина Єщенко
Поезія “Малій (продовження)”



Пародія

“Колєги” знову у день зарплати?
А я чекала так до вечері!
Що, будеш вічність отак лежати?
Не міг встромити… ключа у двері.

Роззую, в ліжко – ти будеш спати
(Хропіння й свисти тепер до ночі)
“Дивися, доню!” - казала ж мати…
Сьогодні бути з тобою – злочин.

Ти нестерильний, такий пом’ятий:
Вікно відкрию – повітря мало.
Ну,ну! Не здумай мені літати,
Лікарні тільки не вистачало.

А ти важкенький, немов з заліза.
Хоч очі риби, і ноги з вати…
Назавтра – точно пакуй валізи.
Шуруй до мамці. А нині – спати!




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-09 12:17:09
Переглядів сторінки твору 2536
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.989 / 5.5  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-09 12:21:34 ]
Дорога Марино! Сприйміть з гумором. Оскільки ми про життя, то цей сюжет як один із варіантів розвитку (не найкращий) найсвітліших любовних починань. Але, на превелике щастя, не єдиний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-08-09 13:03:04 ]
дуже добре, що не єдиний...
а то у вашому творі щось не зовсім любовні починання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 22:31:46 ]
Не перестаю дивуватись, як майстерно Вам, Іване, вдаються проекції з небесної сфери на земну.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-10 09:52:51 ]
Вдячний, Тетяно! Надіюся, що Ви не натякаєте на певний рівень ...приземленості. Жартую. Дуже вдячний. І принагідно хочу Вам подякувати за Ваші надзвичайно фахові, предметні ( і нейтральні) коментарі на моїй сторінці і до попередніх творінь. Ваша думка для мене важлива. І тоді, і зараз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 15:20:09 ]
Світ складається з невизначеної кількості паралелей, Іване, і багатогранність - це уміння бачити і розуміти ці паралелі. Обрані живуть у високих сферах – вони не від миру цього і сучасники у кращому випадку вважають їх диваками, бо почуття від дотику до цієї категорії коливаються від подиву і нерозуміння до захвату або страху. Більшість же живе тим, що звичайні речі і почуття проектує на високі сфери, створюючи різні рівні зрозумілої всім краси. Щодо приземленості, то боги не гидували спускатися на землю, отже, той, хто вважає земні, звичайні, а часом і відразливі речі не гідними своєї уваги, швидше за все є звичайнісінькою повітряною кулькою. Інша справа, коли хтось відразливе намагається видавати за прекрасне, але це вже зі сфери одвічної боротьби добра і зла. Таким чином, якщо погодитись з тим, що світ мистецтва є світом проекцій, легко бачимо, що пародія – це перенаправлення променів проекції у іншому, відмінному від оригіналу напрямі. Вміння обирати кут проекції і потрібну площину, враховуючи при цьому міру викривлення – це і є майстерність пародиста. Тож вдалого вам вибору і надалі, Іване. : ) Ви тільки не подумайте, що я вважаю себе сенсеєм, мені просто подобається з розумним виглядом різні нісенітниці плести, особливо, коли мені здається, що співрозмовник не проти. :) Отже, я Вас прошу, не сприймайте мене, як справжнього критика, бо я ним не є, а навпаки, є автором, що сам потребує критики. : ) А у знак дружнього ставлення прийміть від мене, пане Іване, невеличкий подарунок:

Про природу «приземленості» пародій : )

Поетеси і поети:
«Ах, ах, ах!
Нам би крила, нам би лету
в небесах!»

У газованій водиці –
бульбашки,
а у віршах, як годиться –
всі смаки.

Походжає у цім краї
пан один.
Час дарма не витрачає –
глузду син.

Щоб не луснули поети
в небесах
він сачком їх ловить злету
на віршах.

Він приземлювати майстер –
має хист,
але хтось кричить: «Чугайстер –
пародист!»

Пан собі сміється трішки:
«Я вас лю…
Лиш грузило вам до ніжки
причеплю.

Захистить моє грузило
вас від бід,
аби вітром не носило,
де не слід…» :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-10 21:31:55 ]
Дорога Тетяно! Сказати, що я в захваті від Вашого коменту -це не сказати нічого! Я просто замиловуюся Вашими думками і надзвичайно тактовною манерою їх висловлювати.І в цьому коменті зокрема, і взагалі.
З одною тільки Вашою тезою не можу погодитися, де Ви говорите про плетіння"різних нісенітниць".Я на цей рахунок маю зовсім іншу думку. І ви ж, звичайно, розумієте , що це далеко не так. А співрозмовник зовсім не проти, навпаки - тільки "за". За Ваш подарунок - особлива подяка! Клас!!!
А в подяці ще особливий респект за "глузду сина"!
Дякую, посміявся від душі, щиро.
І хотів би завершити Вашими словами (7-ий рядочок знизу Вашого подарунку):
"Я вас лю…"
Це не цитата. Дякую.