Олександра Сергійовича взяв у співавтори.)))
Може, й вдало, але, щось мені так муляє, трохи замало.))) Сподіваюсь, колись продовжу.)))
Щиро дякую, пане Іване.

Яка, Маринко?:)

Чудово, пане Ярославе!)

Ще краще!)

Ну що Ви, пане Ярославе!) Напевно, про моє почуття гумору найкраще говорять мої вірші.)
Навіщо питати дозвіл на пародію? Звичайно, публікуйте! І сам люблю писати пародії, і ще дужче тішусь, коли пишуть пародії на мої вірші.
До речі, жалкую, що видалив тут своє "Признание стыдливой нимфеточки" (а там була Ваша коротенька пародія в одну строфу), оскільки опублікував "Нимфетка в трансценденте"... Хіба що ще раз опублікую, але ж Ви навряд чи її пригадаєте...
Щодо кінцівки: на мій погляд, вона додала трохи іронії до цього любовно-еротичного сюжету...)))
А пушкінські слова - не самоціль...)))
Щиро Вам вдячний за відгук та пародію, шановний пане Ярославе!

Ось тут поетичного пороху вистачило:)))

http://maysterni.com/publication.php?id=51118

Щиро вдячний, пане Олексію!
Та, схоже, я в змозі хоч щодня публікувати свіжі вірші, але боюсь набриднути публіці.)))

От що значить поетеса!)
Ви навіть прозою написали, як віршем.)
А я з Вашого коментаря зробив вірш. Прошу зацінити:)))

Тобі лише німфетки в голові,
Натхнення на таке – не позичати.
Ну що ти причепився до фігні?
Є опис, а сюжет? Нє, не вар’ят ти?!..

Ось голопупа шоколадка у воді.
Чомусь забігла в море, до холєри…
А хочеться щось світлого мені:
Про місяць, зорі, квіти... Га, Валєро?

У мене сексуальний вже невроз
Від отих твоїх віршів й хтивих видів.
Не ображайся, це я загалом.
Думки уголос, так сказати. Вибач.

Прошу сприйняти з гумором, Мариночко!)))
Щиро вдячний за відгук!

Ось публікація:
http://maysterni.com/user.php?id=3679

Цей вірш надто короткий, тому, напевно, я не зміг донести до читача його основну ідею.)
Тому й написав ремікс-продовження:
http://maysterni.com/publication.php?id=51118