ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.10.11 14:55
Кажуть, як прийде Месія,
Судний день перетвориться на свято.
Отож, зодягнені в усе біле,
з накинутими поверх талітами
натщесерце простують юдеї в синагоги.
Навіть ті, хто не молиться в будень
І порушує приписи шабату.
По всі негаразди так хочеться

Микола Дудар
2025.10.11 14:36
На омріяній перерві
В колі спільних сподівань
І живі і напівмертві.
І ніяких запитань…
Жодних натяків на заздрість…
Жодно спротиву на те,
Що чекає нашу старість
Безупречне і святе…

Віктор Кучерук
2025.10.11 12:36
Не кожна жінка має вміння
В комусь запалювати дух, -
Не всім дано у час осінній
Зцілять коханням од недуг.
Тобі одній подяка й шана,
Що до цих пір не ізнеміг, -
Що в тілі сили ще не тануть
І я продовжую свій біг.

Юрій Гундарєв
2025.10.11 12:19
Руйнуючи себе,
я руйную світ,
бо я - його частина.

Відновлюючи себе,
я відновлюю квіт,
бо я - його клітина.

Борис Костиря
2025.10.11 00:09
Я стою під дощем, і мене обпікають потоки.
Ніби голки небес, пропікають до самого дна.
Увійду в тихоплинну печаль, в непорочність затоки,
І поглине мене невтолима п'янка глибина.

Ніби голос небес, прозвучать ці потоки стозвучні
І дістануть з д

Юрій Гундарєв
2025.10.10 21:23
Отже, 9 жовтня Шведська академія оголосила ім‘я лавреата Нобелівської премії з літератури 2025 року. Володарем цієї найпрестижнішої нагороди «за переконливу та пророчу творчість, що серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва", став 71-річний

Микола Дудар
2025.10.10 19:21
Плаксивий Жовтень… що тут вдієш?
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…

Микола Дудар
2025.10.10 18:58
Під завалами, що на «львівщині»,
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…

Віктор Насипаний
2025.10.10 17:14
Танцює дощ легенький знов,
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.

2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.

Віктор Кучерук
2025.10.10 15:36
Потік бажаного тепла
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:20
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Борис Костиря
2025.10.09 22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,

Іван Потьомкін
2025.10.09 21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький

Олександр Буй
2025.10.09 20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.

Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Базарник (1992) / Проза

 Непрощенный
Одинокий,измученый и истерзанный временем он вошел в пусой парк и присел на ближайшую скамейку.Как же он устал!От времени,которое текло бесконечно долго,от своей роботы,от своего существования...
Вокруг воцарилась тишина.Лето...Все деревья укрылись зеленью.Поют птицы.Дует легкий,как шелк,ветер.Как здесь спокойно!Сидел бы так вечно!Никаких криков,стонов,не слышно ничьей мольбы,не видно ничьих слез...
Но его робота...Такой уж она есть.Без этого всего не обойтись.Как ему это надоело!А умереть он не может.Ужас,правда?!Чего он только не пытался с собой сделать!Ничего не помогало.Это его проклятье.Вечное.Как его томит эта вечность!Он понял за это долгое время все.От начала и до конца!Да,нет ему прощенья.Но пусть бы он лучше умер тогда,чем вот так вот с столетия в столетие мучится.Из-за него погибла ангела.Она была очень красивой.Ёе образ до сих пор стоит перед его глазами,как будто она жива и не было этих долгих,мучительных столетий.Как он мог поступить так с ней?Она была так влюблена в него!А он ёе просто использовал.Он помнит ёе глухие рыдания,ёе горясие,горькие слезы.Зачем она покончила с собой?!Ведь он же был не последним в ёе жизни?!А теперь он расплачивается за зделанное.Очень жестокое наказание.Она была бела и чиста-он ёе испортил...
Он бы сейчас зарыдал если бы смог.Но вот уже тринадцатое столетие как слезы не котятся с его глаз.Было время,когда ему нравилось его же проклятие.Представить просто не возможно!Как может нравится собственное проклятие?!А что такое косить людей на право и на лево?!Они так слабы,бесзащитны...Эти предсмертные вопли ему так нравились....Нет музики лучшей чем эти вопли.Сначала он этим наслаждался,потом ему это надоело,в конец он это возненавидел!Устал...Сколько душ он уже отправил в ад?!Множество.Сколько он повидал стран и городов за свое существование...В этом мире оприделенно нет ничего интересного для него.Он уже видел все.Какое же это мучение знать,что ты не можешь умереть,чтобы ты не делал...Его превратили в ангела,только не в такого,каким бы он хотел стать.
Ветер прошептал ему на ухо,что уже пора.Он должен идти,но он не рухнул с места.Он все сидел в пустом парк на скамье и думал над своим существованием.Вот она чертова справедливость!Он остался один на этом свете.И даже не с кем поговорить.Но такова его плата за сделанное.Бедный,измученный и истерзанный ангел смерти...
Возможно когда-то о нем вспомнят и простят.Ведь он уже довольно долго мучается.Но нужно терпеть.Когда-то ведь он насмехался над фразой:"За все в своей жизни нужно платить".Теперь он смеется тоже,но не над фразой,а над собственной участью.
Он розлегся на скамье и закрыл глаза.Впервые за тринадцать столетий он уснул!Но кроме темноты и ёе в белом,заплаканной,он ничего не видел.Но даже это его радовало.Его проклятие немного облегчили.Теперь он может спать.Нужно теперь только ждать пока его и совсем простят.Терпение только терпение...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-08-15 14:26:02
Переглядів сторінки твору 847
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.655 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2010.09.09 16:39
Автор у цю хвилину відсутній