ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.07.29 21:57
Серед зими, як горобці поснули,
І пітьма по кімнаті залягла,
Балконні двері стиха прочинились,
І на порозі... батько стали...
Оце так стріча!.. Шукаю все життя...
Ми Брамса слухали удвох
І мені закортіло спитати батька:
«Як так сталось, що на від

Ольга Садкова
2026.07.29 21:05
Вже втрачаю у Тебе віру,
та й не маю вірити чим, —
мов згоріла душа допіру.
Отче, Отче… А чи вітчим?

Що Ти бачиш отам, із неба?
Як усотує поле кров?
Не усім, не всім як потребу,

Олена Побийголод
2026.07.29 17:03
Соломон Фогельсон (1910-1994)

Під зливу ввечері, ввечері, ввечері,
коли пілоти бити байдики приречені, –
приземлимось ми за столом,
щоб не скучати загалом,
і нашу пісню заспіваємо гуртом:

М Менянин
2026.07.29 14:40
Баба деда присмотрела
много лет тому назад.
С ним творила что хотела,
дед же не был тому рад.

А когда попалась рыбка
в мрежу ловчего сетей
стала править дедом шибко,

Борис Костиря
2026.07.29 14:05
Не хочеться зранку вставати
І йти у збурунені дні,
Долаючи стіни і ґрати
І буднів задавнені пні.
Просвітлені янгольські чати
Пробудять тебе у вогні.

Не хочеться зранку вставати

Артур Сіренко
2026.07.29 13:57
Я відчиняю скриню мовчання
Через плече зазирає і блимає
Очима сумними синіми (наче квіти цикорію)
Козлоногий рогатий Пан флейтист,
Що забув яка вона – посмішка,
Бо знає: я ловив зозулю над прірвою:
Не так зозулю, як її крик,
Бачив на вербі зозулині

Вячеслав Руденко
2026.07.29 12:10
Що є загрозою тьюторам* кліру?
Бо на початку ніхто не губився!-
В конях кінця, у потоках ефіру,
Не допускаючи в серце спіритів.

Втім миті меркли … жита колосились…
Потай загорнуті в ковдру яскраву,
Довго дивились на хвилі ковили

Ігор Шоха
2026.07.29 10:14
Вітчизна-мати не усім дається
і наша доля – на її межі
з ворожою армадою у герці
за наші нерушимі рубежі.
Вона живе у зболеному серці
і жевріє у зраненій душі,
не обіцяє золоті покої,
але не має рівної собі

хома дідим
2026.07.29 09:47
політ джмеля довкіл граната
у цім солодкім напів сні
свати просили мама й тато
дізнати
а чи світить щось мені
моя любов небесна та пихата
я не подобаюсь її рідні
це все хіба

Охмуд Песецький
2026.07.29 08:27
Художня мапа сновидінь
В собі тримає білі плями,
А в них небачену глибінь,
На жаль, обмежену краями.

А там якраз небесний плуг.
Це він заорює прогали
Зірок, розкиданих навкруг,

Віктор Кучерук
2026.07.29 05:36
Приснилася жінка безвісна
І щез надокучливий сум,
Бо в тиші почулася пісня
Та запах відчувся парфум.
Помадою змащені губи
Роняли усмішки й слова,
А очі дивились так любо,
Що обертом йшла голова.

Ірина Вовк
2026.07.29 03:09
Штрих IV: Прихисток на Ринку та Слава Галичини Музичний супровід: продовжує тихо звучати Другий концерт (Andante espressivo) Невдовзі Лемберг капітулював перед ним. Ксавер став головною фігурою тутешнього музичного життя – засновником хорового То

С М
2026.07.28 20:51
Кажи усім, кого зустрів
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так

Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &

Артур Курдіновський
2026.07.28 19:35
У світі, бездонному морі скорботи,
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.

Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя

Вячеслав Руденко
2026.07.28 19:02
Вже раки червоні і стало здаватись
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.

Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,

Світлана Пирогова
2026.07.28 15:01
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.

Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Базарник (1992) / Проза

 Непрощенный
Одинокий,измученый и истерзанный временем он вошел в пусой парк и присел на ближайшую скамейку.Как же он устал!От времени,которое текло бесконечно долго,от своей роботы,от своего существования...
Вокруг воцарилась тишина.Лето...Все деревья укрылись зеленью.Поют птицы.Дует легкий,как шелк,ветер.Как здесь спокойно!Сидел бы так вечно!Никаких криков,стонов,не слышно ничьей мольбы,не видно ничьих слез...
Но его робота...Такой уж она есть.Без этого всего не обойтись.Как ему это надоело!А умереть он не может.Ужас,правда?!Чего он только не пытался с собой сделать!Ничего не помогало.Это его проклятье.Вечное.Как его томит эта вечность!Он понял за это долгое время все.От начала и до конца!Да,нет ему прощенья.Но пусть бы он лучше умер тогда,чем вот так вот с столетия в столетие мучится.Из-за него погибла ангела.Она была очень красивой.Ёе образ до сих пор стоит перед его глазами,как будто она жива и не было этих долгих,мучительных столетий.Как он мог поступить так с ней?Она была так влюблена в него!А он ёе просто использовал.Он помнит ёе глухие рыдания,ёе горясие,горькие слезы.Зачем она покончила с собой?!Ведь он же был не последним в ёе жизни?!А теперь он расплачивается за зделанное.Очень жестокое наказание.Она была бела и чиста-он ёе испортил...
Он бы сейчас зарыдал если бы смог.Но вот уже тринадцатое столетие как слезы не котятся с его глаз.Было время,когда ему нравилось его же проклятие.Представить просто не возможно!Как может нравится собственное проклятие?!А что такое косить людей на право и на лево?!Они так слабы,бесзащитны...Эти предсмертные вопли ему так нравились....Нет музики лучшей чем эти вопли.Сначала он этим наслаждался,потом ему это надоело,в конец он это возненавидел!Устал...Сколько душ он уже отправил в ад?!Множество.Сколько он повидал стран и городов за свое существование...В этом мире оприделенно нет ничего интересного для него.Он уже видел все.Какое же это мучение знать,что ты не можешь умереть,чтобы ты не делал...Его превратили в ангела,только не в такого,каким бы он хотел стать.
Ветер прошептал ему на ухо,что уже пора.Он должен идти,но он не рухнул с места.Он все сидел в пустом парк на скамье и думал над своим существованием.Вот она чертова справедливость!Он остался один на этом свете.И даже не с кем поговорить.Но такова его плата за сделанное.Бедный,измученный и истерзанный ангел смерти...
Возможно когда-то о нем вспомнят и простят.Ведь он уже довольно долго мучается.Но нужно терпеть.Когда-то ведь он насмехался над фразой:"За все в своей жизни нужно платить".Теперь он смеется тоже,но не над фразой,а над собственной участью.
Он розлегся на скамье и закрыл глаза.Впервые за тринадцать столетий он уснул!Но кроме темноты и ёе в белом,заплаканной,он ничего не видел.Но даже это его радовало.Его проклятие немного облегчили.Теперь он может спать.Нужно теперь только ждать пока его и совсем простят.Терпение только терпение...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-08-15 14:26:02
Переглядів сторінки твору 902
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.655 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2010.09.09 16:39
Автор у цю хвилину відсутній