ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.08 21:39
Поет поселився у далекому лісі
і зарився листям.
Він зрозумів марнотність слави,
йому не потрібні
жодні визнання, жодні премії.
Його основними рецензентами
є птахи, а істориками літератури -
ведмеді. Він укривається

Іван Потьомкін
2025.07.08 21:03
Прощай, Росіє! Хай буде це назавше,
Аби твоє буття зійшло на небуття.
Прощай і без прощення йди у міфологію,
Аби Вкраїна й світ тебе забули назавжди.
Нам буде з ким розмовлять по-людськи:
Народів тьми і тьми, зневажених тобою,
Уже готують словники

Ярослав Чорногуз
2025.07.08 20:28
Сказала ти: до всього я готова,
Той -- кращий світ, чому б і не піти?!
Бо цей дарує дрібку лиш любові,
Зіткався ледь не весь із гіркоти.

До кого більш прихильним буде небо?
Один раз - так, а другий буде ні?!
Це ми зі смертю б'ємося за тебе...

Віктор Кучерук
2025.07.08 05:18
Як з усмішкою помру
На порозі хати,
Навіваючи журу
Стануть причитати.
Щоб нічого не утнув
Ще неохололий,
Покладуть мене в труну
І обступлять колом.

Борис Костиря
2025.07.07 21:54
Любов - шматок самої вічності,
мить єднання з абсолютом,
це шматок меду,
але він може бути згірклим.
У любові ми перебуваємо
у невагомості, але можемо
болісно впасти на землю.
У коханні ми відчуваємо

Олександр Сушко
2025.07.07 13:17
А коси жінки - висріблений ліс,
А усмішка, як гляну - гірко, сумно...
Вона ж шепоче: - Муже, не журись!
І наяву, і в снах для тебе юна!

І пахну, як трояндові поля!
Обійми ніжні, а думки - про тебе!
Тобі служу весь вік - не королям,

Віктор Кучерук
2025.07.07 08:14
Додала лише печалі
Перевтомленій душі, –
Несподівано сказала,
Що ми люди вже чужі.
Що мені пора забути
Про все те, що відбуло
І тоді не сяде смуток
На похилене чоло.

Борис Костиря
2025.07.06 22:08
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!

Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,

Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.

Світлана Пирогова
2025.07.06 18:51
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.

Євген Федчук
2025.07.06 16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) / Вірші

 Когда-то я взрослеть таки начну...

мой дорогой друг из Красноярска, спасибо тебе за все-все-все

Витушка

Когда-то я взрослеть таки начну –
Взращу цинизм, посеянный на грядках,
Сожгу на пепел школьную тетрадку,
В которой рифмовала сон-траву,
Влюбленность и волнения души…
И первую любовь запечатлила…
Любовь? Вздохну…о, как же я любила!
Сожгу дотла наивные стиши…
И новой, будто с пены, оживу,
Начну пускать в глаза прохожим пену,
И мысли поменяю непременно,
Курить под кофе вечером начну,
Гонять понты, с иронией на «ты»,
Вести беседы про извечный шоппинг,
Корить себя за свитер, что не в моде,
Добавлю в сердце черствость пустоты…
Забуду слезы, не смогу рыдать,
И голос обретет акцент металла…
А чувства…их в валюте посчитала,
Ноль целых, не добавить, ни отнять…
Неподобает женщине носить
Очки из стекол розового цвета,
Романтика – сегодня под запретом,
Мне надо научиться мертвой жить.
Родится дочь. И вечером, когда
Она попросит материнской ласки,
Я на ночь расскажу ребенку сказку,
О том, какая взрослость - пустота…
Живи дитя, умей еще мечтать,
Летать, пока не поостригли крылья,
И папа с мамой, они тоже были,
Как ангелы…сумела жизнь сломать…

Когда-то… Не сегодня, и не факт,
Я не готова к резким переменам,
Стать черствою – себе самой измена,
Пока с надеждой, в Бога на руках…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-20 12:08:14
Переглядів сторінки твору 3059
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.785 / 5.5  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.02.14 17:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-08-20 13:40:28 ]
"Неподобает женщине носить
Очки из стекол розового цвета" - як на мене, це найкращий колір для окулярів, головне, аби його перевагами ти, Вітусю, користувалась, а не інші.:)Вітаю, Віто, з чудовим віршем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-20 14:38:31 ]
Танечко, спасибі, то був крик душі, паспорт все збільшує роки, а душа, вон а на 17 років тяне, не більше)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-20 14:24:37 ]
Хай, якомога довше, Бог тримає
Тебе, Вітуся, ніжно на руках.
Допоки чистота в душі притулок має,
Бруд не пристане навіть у думках.

Тебе хтось образив, дівчинко?.. Завтра буде новий день, Вітуся. )

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-20 14:39:48 ]
ні, мене не образили, був поганий настрій, сумувалось, а ще...є таке "самогризство"...от воно і їло)))

дякую за відгук і експромт-побажання, Паті))) взаємно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-08-20 14:42:18 ]
Я в восторге.
"Живи, дитя, умей еще мечтать".

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-20 14:53:49 ]
Леша, спасибо, учусь, ))) и критику принимаю))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-20 23:33:27 ]
Не "філ" і не "фоб" у своєму ставленні до мови Директорії, але не можу засвідчити той факт, що коли вона поетична, то є, на що звернути увагу.
Помічаю якийсь речитатив, схожий на реповий. Та все одно непогано хоча б тому, що розумію не тільки написане, а і вкладене.

Не філ і не фоб,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-21 12:35:50 ]
Гаррі, Гаррі, останнім часом підсіла на альтернативний реп з Красноярська) і зміст, і душа)) якось поговоримо) мо й тобі до смаку прийдеться


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-08-21 00:42:54 ]
- Когда-то я взрослеть таки начну...
-таки-да...

сильно,з натяком на стьоб, гарні рими, молодчинка. а в останніх 2х рядках щось із розділовими знаками,мабуть,бо гублю думку вірша


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-21 12:36:42 ]
Оксанко, дякую за відгук, спробую...з часом...мо визріє))