ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) / Вірші

 Когда-то я взрослеть таки начну...

мой дорогой друг из Красноярска, спасибо тебе за все-все-все

Витушка

Когда-то я взрослеть таки начну –
Взращу цинизм, посеянный на грядках,
Сожгу на пепел школьную тетрадку,
В которой рифмовала сон-траву,
Влюбленность и волнения души…
И первую любовь запечатлила…
Любовь? Вздохну…о, как же я любила!
Сожгу дотла наивные стиши…
И новой, будто с пены, оживу,
Начну пускать в глаза прохожим пену,
И мысли поменяю непременно,
Курить под кофе вечером начну,
Гонять понты, с иронией на «ты»,
Вести беседы про извечный шоппинг,
Корить себя за свитер, что не в моде,
Добавлю в сердце черствость пустоты…
Забуду слезы, не смогу рыдать,
И голос обретет акцент металла…
А чувства…их в валюте посчитала,
Ноль целых, не добавить, ни отнять…
Неподобает женщине носить
Очки из стекол розового цвета,
Романтика – сегодня под запретом,
Мне надо научиться мертвой жить.
Родится дочь. И вечером, когда
Она попросит материнской ласки,
Я на ночь расскажу ребенку сказку,
О том, какая взрослость - пустота…
Живи дитя, умей еще мечтать,
Летать, пока не поостригли крылья,
И папа с мамой, они тоже были,
Как ангелы…сумела жизнь сломать…

Когда-то… Не сегодня, и не факт,
Я не готова к резким переменам,
Стать черствою – себе самой измена,
Пока с надеждой, в Бога на руках…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-20 12:08:14
Переглядів сторінки твору 3146
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.785 / 5.5  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.02.14 17:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-08-20 13:40:28 ]
"Неподобает женщине носить
Очки из стекол розового цвета" - як на мене, це найкращий колір для окулярів, головне, аби його перевагами ти, Вітусю, користувалась, а не інші.:)Вітаю, Віто, з чудовим віршем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-20 14:38:31 ]
Танечко, спасибі, то був крик душі, паспорт все збільшує роки, а душа, вон а на 17 років тяне, не більше)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-20 14:24:37 ]
Хай, якомога довше, Бог тримає
Тебе, Вітуся, ніжно на руках.
Допоки чистота в душі притулок має,
Бруд не пристане навіть у думках.

Тебе хтось образив, дівчинко?.. Завтра буде новий день, Вітуся. )

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-20 14:39:48 ]
ні, мене не образили, був поганий настрій, сумувалось, а ще...є таке "самогризство"...от воно і їло)))

дякую за відгук і експромт-побажання, Паті))) взаємно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-08-20 14:42:18 ]
Я в восторге.
"Живи, дитя, умей еще мечтать".

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-20 14:53:49 ]
Леша, спасибо, учусь, ))) и критику принимаю))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-20 23:33:27 ]
Не "філ" і не "фоб" у своєму ставленні до мови Директорії, але не можу засвідчити той факт, що коли вона поетична, то є, на що звернути увагу.
Помічаю якийсь речитатив, схожий на реповий. Та все одно непогано хоча б тому, що розумію не тільки написане, а і вкладене.

Не філ і не фоб,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-21 12:35:50 ]
Гаррі, Гаррі, останнім часом підсіла на альтернативний реп з Красноярська) і зміст, і душа)) якось поговоримо) мо й тобі до смаку прийдеться


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-08-21 00:42:54 ]
- Когда-то я взрослеть таки начну...
-таки-да...

сильно,з натяком на стьоб, гарні рими, молодчинка. а в останніх 2х рядках щось із розділовими знаками,мабуть,бо гублю думку вірша


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-21 12:36:42 ]
Оксанко, дякую за відгук, спробую...з часом...мо визріє))