ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.09 09:02
іще палітурка сезонна
при вогкій стіні цегляній
у досвіт
фабричні освітлені вікна
залізнодорожні вогні
і цвинтар за переїздом
останній притулок мерця
під ґрунтом жорстким

Віктор Кучерук
2026.10.09 06:11
Від листя, очищена вітром, дорога
Блищить під ногами, як вимите скло.
Від ранньої стужі зростає тривога:
Чи встигну догнати минуле тепло?
Воно уночі подалося в безодню
Оту, що стіною оточує ліс,
В якому шукатиму в дні прохолодні
Тепло межи сосен,

Євген Федчук
2026.10.08 17:56
Сидять діди із бабами, згадують минуле.
Та не те, що десь від когось мимохідь почули,
А те, що самим малими прийшлось пережити,
З рідних країв податися ледь не на край світу.
Сидять, слухають всі мовчки, не перебивають,
Видно, заново минуле те пережи

Артур Сіренко
2026.10.08 17:02
Я продаю тишу
Дірявими шотландськими міхами,
Я міняю тишу
На мідні крейцери,
Карбовані в країні глиняній.
Купіть хоч трохи тиші
Ви, погоничі білих верблюдів -
Альбіносів пустелі необачності.

Володимир Мацуцький
2026.10.08 16:52
Головний посил вірша Володимира Мацуцького «Всесвітній громе, де ти?» — це не звільнення чи «порятунок» росіян від їхнього власного рабства, а заклик до справедливості, захисту України та покарання агресора. Автор звертається до вищих сил («Всесвітнього

Ольга Садкова
2026.10.08 15:49
Поспішав Славко до школи,
запізнитись не хотів:
мав здавати реферата про
породистих котів.

Біг охоче і бадьоро,
хоч портфель був заважкий.
Ось і школа, перший поверх,

Михайло Укран
2026.10.08 15:35
Оксамитами квітчана Панна
Самобутньо вкривала поля.
І ліси, і водойми старанно
Ніжний усміх вбирали здаля.

Не списати словами пейзажі
І прекрасні, барвисті вбрання
Сонцесяйних блискіткових пажів

Ігор Шоха
2026.10.08 15:13
                        І
Розбійники з великої дороги
трамбують меншу із усіх боків,
ніде не припиняються тривоги...
ніхто не кликав їх, а хто привів
неважко здогадатися – це строгі
третейські судді – жупел демагогів
у вигляді ґарантів і братів.

Володимир Ляшкевич
2026.10.08 14:17
У вогняні знемоги дні - провіщені, наснажені,
залюблені в меди життя - відроджені і ти, і я.
Це дивний збіг, як оберіг, як долі сміх, дороги біг,
де понад сни - лади струни, і з пелени - синь далини.

І лине буднів тятива туди, де пісня горлова,
де

Сергій Губерначук
2026.10.08 13:52
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Борис Костиря
2026.10.08 13:23
Я нічого не зміг роздивитись
У безглуздій німій темноті.
Я звалився з коня, ніби витязь,
У абсурд і свавілля катів.

Не побачу імен, фотографій
На вечірньому цвинтарі я.
Наче відблиск небачених графік,

хома дідим
2026.10.08 09:45
що сказати що написати друже
чи дістались ми суті й тиші нарешті
або нами оволоділа байдужість
хоч ми і продовжуєм вештатись
цими вулицями та майданами
веселощами у примарних мандрах
чудуванням чуттєвим у розкошах
бодай на хвильку отож-бо

Вячеслав Руденко
2026.10.08 08:44
Погляд повен муки, а кругом — полин,
А кругом сукуба непроглядна тінь.
Мерехтливі перла в косах між рамен,
Губ нерідних, мертвих обраний домен.
Вівчареві місяць сяє над грудьми,
Провіщає ранком справжнє рази три.

Цвинтар біля греблі тихий і чужий,

Віктор Кучерук
2026.10.08 07:29
Заховалася в гущі туману
Тьмяна постать висока твоя.
Залишилося в серці, мов рана,
Повне ясного світла ім'я.
Час стирає деталі та риси,
Забирає у вирій літа, -
Я благаю тебе: озовися,
Розімкни жданим словом уста.

Ольга Садкова
2026.10.07 23:29
Залишилась хата самотиною
на поталу хижим ворогам,
стала передчасно вона сивою,
на глумління кинута димам.

Тіло їй поранено осколками.
Вікна, ніби очі без зіниць.
Розтинає небо понад Конкою

Артур Курдіновський
2026.10.07 19:40
Жовтневий день дістав свої пуанти.
Коли дощі почнуть сумний балет,
Самотнім стати може навіть Данте,
Уперше не допише свій сонет.

Втомилися виносливі атланти,
Десь непримхливий гине очерет.
Які для долі знайдуть варіанти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) / Вірші

 Когда-то я взрослеть таки начну...

мой дорогой друг из Красноярска, спасибо тебе за все-все-все

Витушка

Когда-то я взрослеть таки начну –
Взращу цинизм, посеянный на грядках,
Сожгу на пепел школьную тетрадку,
В которой рифмовала сон-траву,
Влюбленность и волнения души…
И первую любовь запечатлила…
Любовь? Вздохну…о, как же я любила!
Сожгу дотла наивные стиши…
И новой, будто с пены, оживу,
Начну пускать в глаза прохожим пену,
И мысли поменяю непременно,
Курить под кофе вечером начну,
Гонять понты, с иронией на «ты»,
Вести беседы про извечный шоппинг,
Корить себя за свитер, что не в моде,
Добавлю в сердце черствость пустоты…
Забуду слезы, не смогу рыдать,
И голос обретет акцент металла…
А чувства…их в валюте посчитала,
Ноль целых, не добавить, ни отнять…
Неподобает женщине носить
Очки из стекол розового цвета,
Романтика – сегодня под запретом,
Мне надо научиться мертвой жить.
Родится дочь. И вечером, когда
Она попросит материнской ласки,
Я на ночь расскажу ребенку сказку,
О том, какая взрослость - пустота…
Живи дитя, умей еще мечтать,
Летать, пока не поостригли крылья,
И папа с мамой, они тоже были,
Как ангелы…сумела жизнь сломать…

Когда-то… Не сегодня, и не факт,
Я не готова к резким переменам,
Стать черствою – себе самой измена,
Пока с надеждой, в Бога на руках…




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-20 12:08:14
Переглядів сторінки твору 3434
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.785 / 5.5  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.02.14 17:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-08-20 13:40:28 ]
"Неподобает женщине носить
Очки из стекол розового цвета" - як на мене, це найкращий колір для окулярів, головне, аби його перевагами ти, Вітусю, користувалась, а не інші.:)Вітаю, Віто, з чудовим віршем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-20 14:38:31 ]
Танечко, спасибі, то був крик душі, паспорт все збільшує роки, а душа, вон а на 17 років тяне, не більше)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-20 14:24:37 ]
Хай, якомога довше, Бог тримає
Тебе, Вітуся, ніжно на руках.
Допоки чистота в душі притулок має,
Бруд не пристане навіть у думках.

Тебе хтось образив, дівчинко?.. Завтра буде новий день, Вітуся. )

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-20 14:39:48 ]
ні, мене не образили, був поганий настрій, сумувалось, а ще...є таке "самогризство"...от воно і їло)))

дякую за відгук і експромт-побажання, Паті))) взаємно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-08-20 14:42:18 ]
Я в восторге.
"Живи, дитя, умей еще мечтать".

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-20 14:53:49 ]
Леша, спасибо, учусь, ))) и критику принимаю))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-20 23:33:27 ]
Не "філ" і не "фоб" у своєму ставленні до мови Директорії, але не можу засвідчити той факт, що коли вона поетична, то є, на що звернути увагу.
Помічаю якийсь речитатив, схожий на реповий. Та все одно непогано хоча б тому, що розумію не тільки написане, а і вкладене.

Не філ і не фоб,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-21 12:35:50 ]
Гаррі, Гаррі, останнім часом підсіла на альтернативний реп з Красноярська) і зміст, і душа)) якось поговоримо) мо й тобі до смаку прийдеться


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-08-21 00:42:54 ]
- Когда-то я взрослеть таки начну...
-таки-да...

сильно,з натяком на стьоб, гарні рими, молодчинка. а в останніх 2х рядках щось із розділовими знаками,мабуть,бо гублю думку вірша


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-21 12:36:42 ]
Оксанко, дякую за відгук, спробую...з часом...мо визріє))