ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.04.14 11:14
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі

Тетяна Левицька
2026.04.13 21:12
Вглядаюсь пильно у портрет —
за тлом скорботи сліз не видно.
Пішов улюблений поет
у потойбіччя самотинно,

лишивши на папері дум:
рожеві мрії, сподівання,
і лірики осінній сум,

Пиріжкарня Асорті
2026.04.13 18:39
загине все що де було
підземний кит і три слони
стрімке вогненне помело
в руках чортів і сатани

дотліють залишки майна
і в позахмарній вишині
вселенська визріє війна

хома дідим
2026.04.13 15:58
я не упевнений
що був хотів
чогось крутіше
і мої вірші
не упевнені
так само
ж
чи у повітрі

Борис Костиря
2026.04.13 12:16
Скільки можна битися
об стіну байдужості,
об стіну мовчання,
натикатися на браму відчаю,
на колючий дріт ненависті,
мінні поля сумніву,
читати партитуру вагань,
пити вино забуття?

Іван Потьомкін
2026.04.13 10:11
Лиця українські у юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться,
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь. Дороговказом
Узяв собі одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,
А звичайнісіньку людину.

Володимир Ляшкевич
2026.04.12 19:55
Основу традиційної творчості в більшості випадків складає рух до цілісної єдності в образному монозвучанні, чи в поліфонії, з формуванням гармонійної завершеності. Музика прагне каденції, вірш — остаточного образу, думка — чіткого висновку. Але існує й

Охмуд Песецький
2026.04.12 16:55
Тобі зізнань моїх появи
Чи схожі з тишею трави
Уже й квітневої отави
Прилук сутужної любові,
А спробуй серцем улови.
І знай - моє напоготові
Не розбиватися, а битись
У ці часи, для всіх сурові.

хома дідим
2026.04.12 16:32
комусь цікаве слово бог
комусь близькіше слово лох
надворі розбишака вітер
а ми не проти просто так сидіти
або пройтись учотирьох
в кого в кишені завалявся гріш
щоби водночас з’їсти
із двох боків один хотдог

Борис Костиря
2026.04.12 15:15
Висить знавісніле, утомлене листя,
Як Бог, що розлився в словах і у лицях.

Воно продиктує протяжні поеми,
В яких ми усі непомітно живемо.

Забуті думки розплескались у них,
В словах неповторних, сумних, голосних.

Євген Федчук
2026.04.12 14:22
У корчмі, що понад шляхом Кучманським стоїть,
Сидять за столом в куточку селянин й козак.
Козак вже набравсь добряче сивухи, однак,
Ще замовив собі чарку, збирається пить.
В селянина грошей мало, кухоль як узяв,
Так і грається з ним, зробить ковток т

С М
2026.04.12 10:10
Десмонд має тачку їздити на ринок
Моллі виступає в кабаре
Десмонд каже їй: Люблю твоє обличчя
І Моллі каже так, і за руку бере

Обла-ді, обла-да, це життя, бра
Ла-ла, це життя ото
Обла-ді, обла-да, це життя, бра

Юрій Гундарів
2026.04.12 09:15
Колишній секретар Центральної Ради Євген Онацький згодом в еміграції випустив серію нарисів про видатних людей «Портрети в профіль» з дуже красномовними назвами.
Так, нарис про Володимира Вінниченка називається «Чесність із собою», про Михайла Грушевсько

Іван Потьомкін
2026.04.11 22:04
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

хома дідим
2026.04.11 16:01
у цьому світі пів прозорім
чи парадизові земнім
небесний батьку дрібку солі
мені спаси і сохрани
я грішний у своїм позорі
і я страхаюся пітьми
але земна ця дрібка солі
мені потрібна мовби смисл

Борис Костиря
2026.04.11 15:58
Монотонне бурчання води
Відраховує миті, секунди,
Мов клепсидра святої біди,
Мов несплачені давні рахунки.

Монотонний і вигаслий ритм
Відраховує миті до старту,
Мов народження первісних рим,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Іванна Сріблицька
2026.03.31

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богданка Борисова (1990) / Проза

 Осінь. Наша. Кавова.
Горіхова. Трохи прохолодна зранку. Осінь. Наша. Кавова. На автобусних зупинках ввечері. Вона наскрізь проникає теплом, гріє руки і посміхається Твоїми вустами.
Вона вимірюється кроками, телефонними дзвінками шаленим серцебиттям і моментами зустрічей. Найкращими. Найочікуванішими.
Вона грає в навушниках львівські пісні, інструменталки Ігоря Крутого, Романа Коляди і говорить Твоїм голосом в динаміках телефонів. Вона пиє бергамотовий чай з медом з великих помаранчових філіжанок, шурхотить жовтим листям на наших дорогах, гуляє затишними вечірніми вулицями нашого міста, зігріває теплом щирих очей, в'заних светриків і улюблених шаликів. Вона в нас,а ми в ній. Осінь в нас – це коли листям кружляють всередині емоції, почуття. Це коли Ти кладеш листочок між сторінок старої улюбленої книжки – і через багато-багато років знаходиш…І він зовсім не змінився…Він зберіг всі твої секрети…
Знову буде вечір, що переходить в ніч, тихо підійдеш до мене, повернусь.. Знову побачу, близько-близько, ніжно обійму і більше ніколи не відпущу Тебе...Осінь...Наша…Кавова…На автобусних зупинках ввечері...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-28 22:09:22
Переглядів сторінки твору 2908
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.336 / 5.2)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.051 / 5.06)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
РОМАНТИЧНА ПРОЗА
ЕССЕ
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 23:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-08-29 15:32:29 ]
ОМГ, скільки штампів в одному маленькому тексті))) ну, тут є все, просто чудовий приклад того, як не треба писати:

кава, руки, вуста, трикрапки, філіжанки, написання займенників з великої літери, а бруківка там є чи нема? додайте ще бруківку і кав"ярні. і дощ.

Невимовно банально - не ново і тому нецікаво. То ж навіщо? Автор, такого написано вже купа. Який сенс писати такі тексти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богданка Борисова (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-29 23:49:42 ]
Дякую щиро за конструктивну критику! :)
Написання займенників з великої літери - це, зізнаюся відверто, моя усвідомлена звичка. Поєднання принципу поваги і принципу індивідуальності, яке, можливо, сприймається неоднозначно.
>додайте ще бруківку і кав"ярні. і дощ.
до чого тут бруківка, кав"ярня і дощ? Я ж не про Львів пишу. Асоціації - це вже особиста справа кожного.
Поясніть, будь ласка, а чому не треба писати:
кава, руки, вуста, трикрапки, філіжанки? Якшо ці слова, якими б штампами не були, допомагають створити картинку - і Ваші асоціації доказ того.
Щодо банальності, тривіальності погоджуюсь з Вами. Обіцяю над цими речами працювати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-31 15:24:47 ]
Загалом -- життя штука банальна! Але банальний мед солодкий, а листя що осені банально жовтіє...Я у вашому тексті шукав легкої, випадкової рими...але текст білий,білий і мені привиділось кілька сніжинок.
Банально -- люблю свою дружину!
Я Анонім