ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.05.21 22:06
В хвилини музики печальної
Я уявляю плесо скрізь
І голос дівчини прощальний,
І шум поривчастих беріз.
І перший сніг під небом сірим
Серед дрімаючих полів,
І шлях без сонця, шлях без віри
Снігами гнаних журавлів.

хома дідим
2026.05.21 21:10
із ранку визирнеш надвір
шахед затійливо тусує
а інтернет попсує всує
іще якийсь вже майже мир
колони із афін пальмір
палестри пейслі та пачулі
туристів зазивають чуйно
і розливають їм altbier

Кока Черкаський
2026.05.21 20:19
Може то ворони,
А може то граки?
Та точно не сороки,
І точно не круки!

Хоч може то й круки?
Та точно не лелеки!
Я б їх роздивився,

Костянтин Ватульов
2026.05.21 18:45
У розпечену ніч наче дідько останній вселився,
Грім зривається криком надривно у небі знайомім.
Ти вдивляєшся в очі та кажеш про силу безсилля.
Я вдихаю твій запах, торкаючись чорних пачосів.

Дощ накрапує, блискавки простір намічено крають.
Тінь

Євген Федчук
2026.05.21 18:04
Всяк прагне в небі журавля зловити,
Аби не дарма на цім світі жити.
І от вже, наче у руках він б’ється,
Чому ж синиця з дерева сміється?
Бо журавель той вирвався на волю
І над невдалим посміялась доля.
Синицю треба було полювати
Й життєву мудрість

Вячеслав Руденко
2026.05.21 16:00
У сьогодні про тишу прошу -
Знак згори мені–чапля північна,
Світ давно у знемозі двобічній,
Двері в пекло відкриті дощу.

Заплети довгі коси весні!
Вже закінчене справжнє минуле,
Деградує лискуче поснуле,

Артур Курдіновський
2026.05.21 13:39
Пісня моєї душі -
Щирі мінорні ронделі.
Ранок відтінків пастелі
Тихо шепоче: "Пиши!"

Січень мене залишив
Жити у вічній дуелі.
Пісня моєї душі -

Сергій Губерначук
2026.05.21 12:48
Замов мені,
що побажаєш.
Я
виконаю те.

На – серце це,
котреє краєш,
бо знаєш –

Борис Костиря
2026.05.21 12:45
Все той же самий одинокий шлях
І та стежина у пригаслім полі,
Як музика, забута у полях,
На маргінесі пам'яті й недолі.

Самотній інок стрінеться тобі,
Як відповідь на болісні питання,
Немов стрибок у мисленній плавбі,

Юрій Гундарів
2026.05.21 09:41
Сьогодні - Всесвітній день вишиванки

На кістках тривають бісові танці,
ракетний удар залишає руїни…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я — українець!

По ночах небо геть червоне,

Ірина Вовк
2026.05.21 09:06
Тут спочиває Той, хто зводив храми на руїнах власного серця. Князь, що тримав небо над Руссю, поки його власна земля йшла з-під ніг у глибини річкові. Ліворуч від нього – Любава, тиха течія його юності, що втопила в собі його перші сни. Вона – жива

С М
2026.05.20 20:20
Раптом одчуєш як минає це життя
Порух рук моторніше за усвідомлення
Майбутні ґенерації непережитих мрій
Надіюсь їх зустріти поки порух не зносивсь
І жити щоби видіти світання на зорі

Ми двигалися задля ожвавлення картини
В напрузі й незнатті що ві

Костянтин Ватульов
2026.05.20 17:04
Щастя — найневизначеніша і найдорожча річ у світі.
Просто хоча б сісти в перерві за каву, помріяти.
Дивно, але б я кинув роботу, квартиру машину і друзів.
Кому це потрібно, коли є любов у Парижі з тобою?
Неспішна вечеря, романтика, запітнілі вікна і

Вячеслав Руденко
2026.05.20 16:36
В довгій тиші - відьми,миші,
У глибинах чути хор,
Акцептовані масони
Варять з цинком мельхіор …

Ллється світло недіяння -
Будить вранішній етер,
Спить свідомість… У чеканні

Ірина Вовк
2026.05.20 12:04
БІЛИЙ САРКОФАГ: НІЧ НА СТРІТЕННЯ ДЛЯ КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА На схилі віку, коли вишгородські вітри стали надто холодними, Ярослав сів на березі свого життя, де зустрілися дві стихії: Любов і Мудрість. Перед його внутрішнім зором, мов у мутних водах Дніпра,

Борис Костиря
2026.05.20 11:33
О першій ночі я не сплю.
Шукаю в темнім океані
Величну і нову зорю,
Думки і почуття жадані.
У магмі ночі віднайду
Мінливу трепетну жар-птицю,
Яка народжена з вогню,
Яка мені колись наснилась.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші

 Її осінь
Образ твору Вдягнувши пояс вірності на очі,
ви не забули про п’яту - пекучі
сліди лишаючи у серці мандрівнім,
ви провели його тайком у зваби дім.

О досить гратися із самотою
щоночі із мрійливістю святою
у „дам”, „не дам” – усе йому, що навіть дзвін
церковний чує, як ляский кохання плин!

Бо проминуло літо і журою
упите все, і вам не до покою -
о хто збиратиме безсоння урожай,
і зі щедротами торкне і небокрай?

І марите уважною рукою,
яка полине тихою ходою,
і тоном голосу - у ніжності твердим,
в якому ваше „ні” розтануло як дим.

І ви йому - ні в чому неповинні,
даруєте осяяння перлинні,
місцині тій надавши лад, любовно, - де,
усе незібране узимку пропаде...


2010


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-09-11 15:53:03
Переглядів сторінки твору 13283
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.527 / 5.5  (5.198 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 5.523 / 5.5  (5.208 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.858
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Станси і новостанси
Еротична поезія
Тема №15 «Прощай літо. Осінь!»
Автор востаннє на сайті 2026.05.20 07:54
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-11 16:51:13 ]
Оце вже гарніше. "ЇЇ осінь" - обіцяюче, а то "Замужня осінь", наче якось не літературно.

Молодець, Доне! Швидко виправляєтеся!

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-09-11 16:58:30 ]

Можна і вас занести до списку "небайдужих"? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-11 17:03:33 ]
Не люблю списки.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-11 18:05:46 ]
Льодинка човником пливе по тілу,
і ти, від любощів палких змарнілий,
забув про "ні", а чуєш тільки "так",
і дзвони, що гудуть коханню в такт.

і таки так – ні в чому не повинні,
бо помисли ж і не були злочинні,
опісля літа - чарівниці див –
лиш восени смакуємо плоди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 09:01:00 ]
Саме так, дорога Мріє, саме так!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Сіренко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 01:02:48 ]
Занадто еротично.... Про "її осінь" краще вже писати в стилі легкого постмодернізму.... Хоча мені сподобалось, звісно. Особливо підхід до буття...