ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Софія Кримовська
2026.11.13 20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.

хома дідим
2026.11.12 23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Євген Федчук
2026.11.12 20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях

Борис Костиря
2026.11.12 20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить

Вячеслав Руденко
2026.11.12 15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,

Юрій Гундарів
2026.11.12 11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас… 4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;

С М
2026.11.11 23:37
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

храм Ковальчук Ярослав Соборний
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 По солоних калюжах




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-09-26 14:32:07
Переглядів сторінки твору 13217
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.936 / 5.5  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-26 15:00:35 ]
Останній знак обнадіює, :). А вірш вказує на те, що автор не втрачає почуття гумору ні за яких обставин, що дає читачеві право сподіватись, що лірична героїня таки буде прогулюватись «під ручку із сонцем» . Симпатичний вірш, Ґренуіль .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-09-26 15:31:55 ]
Та це навіть не вірш, а так - римована спроба підняти настрій, і не лише собі... Зранку порюмсала, а потім вийшла на подвір'я - таке сонечко! така осінь тепла і мила! Ну, думаю, і дурне ж ти теля, чого ридати? Хіба хто вмер, боронь Боже? А все інше втрясеться :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-26 15:40:57 ]
Втрясеться, точно втрясеться. Це закон життя - як тільки людина вважає, що час точку зору змінювати, то одразу колір життя почінає на краще змінюватись, автоматично.:)Тож оптимізму Вам, Ґренуіль.Я кожного ранку подумки рожеві окуляри надягаю - діє!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-09-26 15:52:22 ]
Дякую за побажання, для "закоренілої" песимістки воно дуже доречне! А рожеві окуляри - цікавий рецепт, треба й собі спробувати. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-26 15:03:37 ]
Між краплинками драм життя проскочити зазвичай не вдається!.. Емоційно і гарно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-09-26 15:22:54 ]
Головне - вчасно потім обсушитися, щоб якоїсь застуди не підхопити... і не додавати сирості сльозами ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-26 15:19:27 ]
Гарно, Ґренуіль!Погляд на світ крізь дощову шибку, а там за хмарами... сонце! Видається, що передостанній рядочок звучав би плавніше так:
"Й бурчить: «А як мала би розум " Чи просто видається?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-09-26 15:36:19 ]
Ой, я прямо не знаю... У "якби" оте "би" наче сховане, а так буде тут "би", а в наступному рядку ще раз - "б". Не забагато? Може, хай так уже й лишається?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-26 15:39:36 ]
Напевне Ви праві, дійсно наче трохи ховається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-09-26 15:53:49 ]
Ага, ховаю "хвости" у воду - в калюжу себто... та ще й солону :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-26 16:11:26 ]
А щастя, між тим, десь поруч. Воно прийде, Грнуїль, ще згадаєте мене тоді)
Мрії збуваються )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-09-26 16:20:46 ]
Хапаючи Мрію, котра вже намірилася вийти, за вушко (ду-у-же легенько):
- Куди-куди-куди... Та чого ви там не бачили, лишайтеся туточки - ось у мене диванчик м'якенький, а на ньому котик тепленький... І каву якраз тільки-но заварила, і шоколадку не встигла всю змаламурити... Ото примощуйтеся - і можна починати збуватися! ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-26 16:23:02 ]
Ну, не так от буквально - прям щас, тут і зараз ) Чекання винагороджується особливо!
Втім, це не стосується кави з чоколадкою )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-09-26 16:35:57 ]
Отак завжди... чекай та чекай... :( Ну, нічого, хоч кави у гарному товаристві вип'ю ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-26 16:39:39 ]
Бачте, у всьому є свої плюси. Гарне товариство в наш час теж не аби шо )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-09-26 16:44:49 ]
(Підливає у каву коньячку):
- Ну, за файне товариство!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-26 16:49:40 ]
Ммм, відчуваю, невдовзі підемо у образів творів сигаретки "стріляти" ) Так і час промине, і щастя наблизиться впритул )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-09-26 17:02:02 ]
А от і не підемо! Бо я з тої вашої пачечки половину сигарет собі в кишеню відсипала... Так що все у нас є!
От тільки музики не вистачає. Вам яку поставити? Чи підемо джаз послухаємо (у нас сьогодні другий день джазового фестивалю)?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-26 17:07:27 ]
То у вас в місті джаз, а ви тут рюмсаєте???
Тащіть сюди джазмена )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-09-26 17:16:26 ]
О! Нарешті я знаю, чого плачу - бо другий рік поспіль не вдається на фестиваль потрапити :((
Ну, пішла я з джаз-бендом домовлятися (що нам той один джазмен), а ви тут сусідам поки що двері дошками позабивайте... а то ж прийдуть під ранок з монтіровками питати, коли концерт скінчиться...