ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.12.15 06:33
* * *
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка...
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Невідчутна зима
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
"Роблять живі помилку..."
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Ноктюрн кам'яного човна
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
Нікудишній віршар (літературна пародія)
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Друг
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Ненависть і любов
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Омана реінкарнації
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
* * *
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Епітафія (King Crimson)
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Збіг обставин
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Страшний Суд
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись...
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
******
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
* * *
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Зоряна Ель (1968) / Вірші

 *****
Образ твору від битви шовковими подушками
до комплексу втраченого ребра -
ти сам напросився на роль Адама:
ось яблуко правди – кусай, пора.

мені довподоби зіграти Єву,
прем’єра вдається - чому б і ні?
зацитькує правду сліпе forever -
дамо йому фори у кілька днів.

і змій наш повірить, що білий лебідь,
люб’язно прикусить гидкий язик.
нарешті,
хтось візьме вину на себе,
як справжній, не з пороху, чоловік.

2010р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-09-30 13:53:17
Переглядів сторінки твору 3196
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.819 / 5.5  (4.945 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.850 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.12.25 22:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-09-30 13:57:52 ]
Це ж просто суцільне розвінчання чоловіка як міфа! Ого!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-09-30 14:18:13 ]
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-30 13:58:10 ]
Привіт, Зорянко! Ох і сильно ж! СУПЕР! Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-09-30 14:19:01 ]
Дякую, пане Ігоре! ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-09-30 14:40:40 ]
Цікаво-цікаво, Зоряночко, а з чого ж то він - справжній? :))) Дайош фору forever :) Гарно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-09-30 14:44:03 ]
Дякую! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-09-30 14:43:38 ]
Тссс, Олесю, бо так прийнято вважати:)))
Фору - так фору! А раптом!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-09-30 15:12:10 ]
Тоді й справді - тссссс........ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-09-30 15:21:49 ]
А таки файно!;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-09-30 22:24:46 ]
Тішуся :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-30 16:54:33 ]
Файно-файно! Перечитав тричі.Цікаво про фору. Взагалі-то не завжди порох як негатив. Якби останній рядок звучав:
"як справжній, "із порохом", чоловік", то останній зовсім би не був розвінчаний, як міф. Клас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-09-30 22:39:46 ]
Дякую, пане Іване, за уважне прочитання вірша.
Ні в якому разі порох не негатив - лише трішки іронії)(не до пороху!)
Ось є такі чоловіки, які жінок важають нижчою расою, мовляв, з ребра нашого створені. Ну і звичайно, хто за їхнім переконанням винен в усіх гріхах?.. Тому хотілося нагадати, з чого чоловіка Бог створив :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-30 16:58:19 ]
і змій наш повірить, що білий лебідь,
люб’язно прикусить гидкий язик. Повірить?:) І чи змій? І чи гидкий? :)
Ева - святе ім"я. Так доньку мою звати, а де фото ваше, Зорянко?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-09-30 23:02:34 ]
Юліє, дякую, що Ви завдали собі мороки розбиратися у змісті вірша. Могла б пояснити, але один дуже поважаний мною поет радив не тлумачити своїх віршів. Досвід показав, що це справді невдячна і непотрібна справа. Тому скористаюся його порадою.
Єва - ім'я із Біблії, але там згадано багато імен, якими, до речі, названо багато людей нашого часу. Розумію, що для Вас воно дороге. Хочу, щоб Ви зрозуміли, що імена Єви і Адама у цьому вірші служать лише для сворення образу.
А що, фото обов'язкове? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-30 16:59:04 ]
Перепрошую. Єва.