У мене з наголосами виникають час від часу проблеми, як-ніяк вчилась у російській школі, живу у російськомовному регіоні. Тому , коли виникають сумніви, не соромлюсь заглянути ось сюди:
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/
Хоча бували випадки, коли я була впевнена у наголосі, орієнтуючись на чуте живе мовлення, а потім впевнювалась, що воно не співпадає зі словником, а у вірш уже втиснула так, що не знаю, як і викрутитись. :).

Я теж у цей словник зазираю:) І також,часто-густо, маю подібні проблеми. Дається взнаки розмовна мова краю де народилась, виросла і живу. От і грішу.:)))

Дякую, Михайле.:)
Життя різнобарвне, а тим і прекрасне, попри те, що інколи приходиться стикатися з неприємними людьми чи ситуаціями, що залишають глибокий слід у душі. Та, мабуть, усе це має сенс. Бо життя - це безперервне навчання, здобуття досвіду.:)

Дякую за цей коментар, Лесю. Гадаю, що Ви праві, треба після другого. А також після "як" мабуть... Чи ні? Треба філолога.:) Бо я, на жаль, ним не є, хоч колись була певна, що буду.:) То ж мушу опиратися на власну пам"ять чи допомогу інших.