ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
* * *
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
Не все йтиме так як бажав би (The Rolling Stones)
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
* * *
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
Такий характер
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
* * *
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
...Господь молиться
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
***
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
Колона на Бабин Яр
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Думки про нездале – 4
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса і сірість
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
***
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк

Євген Федчук
2025.09.28 19:18
Про Куликовську битву 1380 року
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби

Віктор Насипаний
2025.09.28 18:33
Ми з тобою (пісня)
Так буває чомусь не раз –
У житті ми то вниз, то вгору.
І важливо завжди якраз,
Щоби був хтось надійний поруч.
---------------
Скільки доля відмірить путь?
Не страшить ні печаль, ні старість.
Коли двоє життям ідуть,

С М
2025.09.28 16:19
Хмарний день (The Jimi Hendrix Experience)
чуєш а ну глянь за вікно а що діється
о слухай та дощ
надворі дощить ото маєш
а не морочся тим
все буде собі якось іще
настає щось прекрасне тямиш
кайфуй собі у похмурий день
ей ей я чув тебе друзяко падай кайфуй
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Я спатиму з відкритими очима
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-04 11:36:54
Переглядів сторінки твору 7849
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.090 / 5.5  (4.930 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.035 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.21 22:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-04 11:46:52 ]
Ой-йой-йой, Аделечко, що ж творилося у Вас на душі, коли Ви писали цей твір?..А ці рядки аж до серця пробрали:
Не дай, сльозо, же свідчення такого.
Сховайся, сестро, стрінемось таємно,
коли вклякну молитися до Бога,
а все довкола вкриє нічка темна.
Люблю зустьрічатися з Вашою поезією на ПМ. Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 11:58:41 ]
Творилося...:)
Дякую, Патарочко, за щирий коментар. Мені теж приємні Ваші візити. Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 11:53:39 ]
насичена чуттєва містерія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 11:59:17 ]
Дякую.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 11:57:31 ]
Наодинці з ... сльозою. Дуже образно і сильно.
Гарно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 12:00:01 ]
Спасибі, пане Іване. Приємно, що сподобалось.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 12:18:11 ]
І знову майстерний твір... Спробую хоча б за "нічку темну" вчепитися: якась вона не твоя фраза, Адель, не в твоєму органікосвіті, як мені здається. В цілому - знімаю шляпу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 16:20:58 ]
Дякую, Михайле. Тут все моє, до останньої букви.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 12:24:23 ]
Так болісно і емоційно, що аж - бррр!
Такі різки зміни в настроях від ""За нами місяць підглядав" до цього вірша?..
Рука не піднімається робити зауваження:
якось цинічно виглядатимуть вони на тлі таких пристрастних("За нами місяць підглядав") або таких болісних, як у цьому вірші, почуттів.
Щастя тобі і гараздів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 16:22:04 ]
Привіт, Сашо. Дякую, за щире побажання. Тобі також усіляких гараздів та хорошого настрою.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 12:44:17 ]
Вражає пережите ЛГ.
Щасти Вам, Аделе і Вашій ЛГ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 16:22:55 ]
Спасибі, Зоряночко. Навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-04 14:51:31 ]
Привіт, Адель! Хочеться, щоб то був тільки образ. Інакше, щиро бажаю швидкого душевного одужання. Удачі!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 16:23:39 ]
Привіт, Ігоре. Дякую щиро!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 14:54:23 ]
Вірш - справді, бринить мов натягнута струна перед останнім зойком... Але перший рядок особисто мене трохи "коробить". Може би варто було почати вірш так:
"Лежатиму з відкритими очима,
Вивчаючи зі стелі ту науку".
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 16:27:30 ]
Ви знаєте, пані Любо, спочатку я теж хотіла саме так змінити перший рядок, але передумала. Бо відчувалось саме так - спати з відкритими очима. Коли тіло хоче спочинку і, мов би, спить, а мозок напружено вишукує порятунку для зболеної душі. Не знаю, чи вдалось пояснити стан, відчуття, але фразу цю залишу.
З взаємною повагою, Адель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 15:06:22 ]
Адель, як на мене, вірш уже зараз заслуговує на високу оцінку за рівнем впливу на читача і багатьма іншими показниками. Але якщо Ви з часом повернетесь до нього, аби довести його до довершеності милозвучності у останній частині ("коли вклякну молитися до Бога"),він буде просто суперовим потаємним гімном усих вразливих. :)Хоча може то я просто не зуміла правильно прочитати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 16:29:02 ]
Дякую, Тетяно.:) Що саме варто змінити у цій фразі на Вашу думку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 19:27:43 ]
На мою думку непогано було б розвести збіг наголосів «колИ вклЯкну», бо цей збіг порушує загальну ритміку . «Вклякну» – «заклякну» , або «я вклякну». Це вимагатиме десь прибрати склад, я б скоротила «молитися» до «молитись». Але,може, підібрати замість «вклякну» близьке, на думку автора, слово. Чи, зберігаючи «молитися» , прибрати «до»: «молитися Богу». Це моя думка, вона не обов’язково є правильною, адже у віршах багато що залежить від сприйняття, від того, як читач уявляє звучання. До речі, «я спатиму з відкритими очима» - знайомий стан, навіть не один, а декілька різних, поєднаних спільною рисою – «відключкою» від навколишнього, тому я підтримую цей образ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 20:17:19 ]
Я зрозуміла, Таню. Справа в тому, що, можливо, помилково, але я мала наувазі "вклякнУ"-"вклякнУти" до молитви. Шукала у словниках. Форму "вклякАти", як дієслово недоконаного виду знайшла, а в майбутньому часі однини першої особи є тільки "вклякАтиму". Наразі, вжитого мною варіанту не знайшла, але знаю напевне, що воно існує в розмовній мові. Тому, прислухаючись до Вашої пради, змінюю так, аби, не порушуючи змісту, покращилось сприйняття і звучання. Дякую.:)