ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
* * *
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
Куди поділися гриби?
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Співай про все
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, тепер...
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Пам'ятай
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Дитячі мрії
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
Фемінітивна промова
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)

Євген Федчук
2025.11.16 12:42
Похід москалів на Крим 1771 року
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді

Микола Дудар
2025.11.16 11:46
***
В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…

Олександр Сушко
2025.11.16 10:21
Марнота
Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.

Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,

Тетяна Левицька
2025.11.16 02:27
Гаваї
Під прицілом чарівної Геби*
блискавка не вдарила тебе?
Будеш жити поки є потреба
зачерпнути море голубе.

Мрій затято про Гаваї тихі,
в фінікових пальмах острови.
Щоб яругою блукало лихо

Борис Костиря
2025.11.15 22:18
Вінок
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо

Іван Потьомкін
2025.11.15 18:28
***
Відтоді, як з ночов кленових
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.

Ігор Шоха
2025.11.15 13:36
Від імені пропалого безвісти
Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,

С М
2025.11.15 10:30
Безпонт-Парад (The Doors)
Як я ходив іще у семінарську школу
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!

Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис

Юрко Бужанин
2025.11.15 10:16
***
Я - мов раб...
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Я спатиму з відкритими очима
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-04 11:36:54
Переглядів сторінки твору 7929
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.090 / 5.5  (4.930 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.035 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.21 22:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-04 11:46:52 ]
Ой-йой-йой, Аделечко, що ж творилося у Вас на душі, коли Ви писали цей твір?..А ці рядки аж до серця пробрали:
Не дай, сльозо, же свідчення такого.
Сховайся, сестро, стрінемось таємно,
коли вклякну молитися до Бога,
а все довкола вкриє нічка темна.
Люблю зустьрічатися з Вашою поезією на ПМ. Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 11:58:41 ]
Творилося...:)
Дякую, Патарочко, за щирий коментар. Мені теж приємні Ваші візити. Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 11:53:39 ]
насичена чуттєва містерія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 11:59:17 ]
Дякую.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 11:57:31 ]
Наодинці з ... сльозою. Дуже образно і сильно.
Гарно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 12:00:01 ]
Спасибі, пане Іване. Приємно, що сподобалось.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 12:18:11 ]
І знову майстерний твір... Спробую хоча б за "нічку темну" вчепитися: якась вона не твоя фраза, Адель, не в твоєму органікосвіті, як мені здається. В цілому - знімаю шляпу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 16:20:58 ]
Дякую, Михайле. Тут все моє, до останньої букви.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 12:24:23 ]
Так болісно і емоційно, що аж - бррр!
Такі різки зміни в настроях від ""За нами місяць підглядав" до цього вірша?..
Рука не піднімається робити зауваження:
якось цинічно виглядатимуть вони на тлі таких пристрастних("За нами місяць підглядав") або таких болісних, як у цьому вірші, почуттів.
Щастя тобі і гараздів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 16:22:04 ]
Привіт, Сашо. Дякую, за щире побажання. Тобі також усіляких гараздів та хорошого настрою.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 12:44:17 ]
Вражає пережите ЛГ.
Щасти Вам, Аделе і Вашій ЛГ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 16:22:55 ]
Спасибі, Зоряночко. Навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-04 14:51:31 ]
Привіт, Адель! Хочеться, щоб то був тільки образ. Інакше, щиро бажаю швидкого душевного одужання. Удачі!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 16:23:39 ]
Привіт, Ігоре. Дякую щиро!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 14:54:23 ]
Вірш - справді, бринить мов натягнута струна перед останнім зойком... Але перший рядок особисто мене трохи "коробить". Може би варто було почати вірш так:
"Лежатиму з відкритими очима,
Вивчаючи зі стелі ту науку".
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 16:27:30 ]
Ви знаєте, пані Любо, спочатку я теж хотіла саме так змінити перший рядок, але передумала. Бо відчувалось саме так - спати з відкритими очима. Коли тіло хоче спочинку і, мов би, спить, а мозок напружено вишукує порятунку для зболеної душі. Не знаю, чи вдалось пояснити стан, відчуття, але фразу цю залишу.
З взаємною повагою, Адель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 15:06:22 ]
Адель, як на мене, вірш уже зараз заслуговує на високу оцінку за рівнем впливу на читача і багатьма іншими показниками. Але якщо Ви з часом повернетесь до нього, аби довести його до довершеності милозвучності у останній частині ("коли вклякну молитися до Бога"),він буде просто суперовим потаємним гімном усих вразливих. :)Хоча може то я просто не зуміла правильно прочитати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 16:29:02 ]
Дякую, Тетяно.:) Що саме варто змінити у цій фразі на Вашу думку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 19:27:43 ]
На мою думку непогано було б розвести збіг наголосів «колИ вклЯкну», бо цей збіг порушує загальну ритміку . «Вклякну» – «заклякну» , або «я вклякну». Це вимагатиме десь прибрати склад, я б скоротила «молитися» до «молитись». Але,може, підібрати замість «вклякну» близьке, на думку автора, слово. Чи, зберігаючи «молитися» , прибрати «до»: «молитися Богу». Це моя думка, вона не обов’язково є правильною, адже у віршах багато що залежить від сприйняття, від того, як читач уявляє звучання. До речі, «я спатиму з відкритими очима» - знайомий стан, навіть не один, а декілька різних, поєднаних спільною рисою – «відключкою» від навколишнього, тому я підтримую цей образ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 20:17:19 ]
Я зрозуміла, Таню. Справа в тому, що, можливо, помилково, але я мала наувазі "вклякнУ"-"вклякнУти" до молитви. Шукала у словниках. Форму "вклякАти", як дієслово недоконаного виду знайшла, а в майбутньому часі однини першої особи є тільки "вклякАтиму". Наразі, вжитого мною варіанту не знайшла, але знаю напевне, що воно існує в розмовній мові. Тому, прислухаючись до Вашої пради, змінюю так, аби, не порушуючи змісту, покращилось сприйняття і звучання. Дякую.:)