ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Костянтин Ватульов
2026.04.21 08:53
Голуб мене долонями, як вогку глину
Гончар бере та ліпить вправно груди, стегна…
Якщо колись я все-таки десь раптом зникну,
Не зможеш відчувати: як у ребрах б’ється

Сердечний ритм, відлуння, досить сильний стукіт;
Приємність рук, що зачепили кожен

Віктор Кучерук
2026.04.21 05:57
Ні людини, ні собаки,
І ніщо ні грим, ні блим, -
Тільки зрана висне мряка
Понад берегом крутим.
Всюди холодно і тьмяно
Так, що гепну сторчака
Отуди, де у тумані
Зачаїлася ріка.

Охмуд Песецький
2026.04.20 20:28
Бігти, наче за тобою гнались,
Щоб успіти там, де вже не встиг -
І застав би, може, сніжну навись,
Вісницю потеплень і відлиг.

Це була зима грудневих тижнів
З мороком сердечних потрясінь,
Гірша, ніж усі позаторішні,

Світлана Пирогова
2026.04.20 20:16
Під очеретом хата зустрічала
Свічу вечірню, місяць ночі.
Здавалося, доволі в неї часу,
І не лякали поторочі.

Рожеві абрикоси обіймали
Тим цвітом, що пахтів сміливо.
Пережила старенька вже чимало.

хома дідим
2026.04.20 17:51
усе це буде не про нас
хіба що раптом
бо час
який минає зна
не сильно фактор
ми дивні
і чого би не
десь-божевільні

Іван Потьомкін
2026.04.20 17:42
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Ігор Терен
2026.04.20 17:30
Чи прислухаєшся до зір,
чи чуєш грому канонади,
а з юності і до сих пір
лягають думи на папір
і цьому вже немає ради.

А по ночах тривожать сни
і сюр-реальні, і пророчі,

Борис Костиря
2026.04.20 15:08
Долинають спогади тремтливі
Із туманності німих зірок.
Долинають болі нескоримі,
Як старий невивчений урок.
І, напевно, душі нелюдимі
Віднайдуть спочинок в певний строк.

Долинають образи трмвожні,

Олена Побийголод
2026.04.20 10:33
Олександр Чуркін (1903-1971)

В дальнім полі любонька
    жде мене,
а вже сходить сонечко
    весняне,
обрій світлом сяючим
    залило...

Юрій Гундарів
2026.04.20 09:27
Сум… Зупинилося серце чарівної жінки, знакової телеведучої, кінознавиці. Саме вона у вересні 1995 року першою оголосила: «Вітаємо вас! В ефірі — "Студія 1+1!». Ми разом вчилися на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевченк

М Менянин
2026.04.19 23:17
Насипана Юрку могила*
колись, багато літ тому,
але і досі в ній та сила,
що Бог послав тоді йому.

Тож хочу жити в тій країні
де весь народ – одна сім’я,
в козацькому зростать корінні,

Роксолана Вірлан
2026.04.19 22:59
Вона умовчує тайноти -
вино немов
у часі вистояне в гротах -
якось бо мо'....
бо може мить прийде дозріла -
хтось надіп'є
на смак терпке, з дубових діжок,
вино оте.

С М
2026.04.19 21:41
Мій друг питав мене
Де він бував
Куди потрапив?
Я казав, його звільнили
Ділитися зі світом жартами

Так, ніби він створив ореол
Я чув, як його радість плине

Борис Костиря
2026.04.19 21:32
Нескінченні, тривалі дощі
І сльота, ніби магма мовчання.
Так вода досягає душі
У бездушнім німім проминанні.

Так вода досягає єства,
Найсвятіших основ і законів.
І народиться думка жива

Мирон Шагало
2026.04.19 18:56
Сакура біла розквітла!
Світло зробилось і чисто.
Звуки і запахи квітня
легко котились крізь місто.

Ей, зупинись незнайомцю
і охмілій з її світла.
Місто скорилося сонцю —

Костянтин Ватульов
2026.04.19 17:21
Вона завітала під час вересневих дощів,
Коли все свистіло й жбурляло під ламаним дахом.
Чим міг пригостити її я в квартирі своїй?
Вином молодим та густим обліпиховим чаєм.

Вона не просила ніколи мене ні про що,
Дивилась в вікно, як стікають потока
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Я спатиму з відкритими очима

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-04 11:36:54
Переглядів сторінки твору 8221
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.090 / 5.5  (4.930 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.035 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.03.13 19:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-04 11:46:52 ]
Ой-йой-йой, Аделечко, що ж творилося у Вас на душі, коли Ви писали цей твір?..А ці рядки аж до серця пробрали:
Не дай, сльозо, же свідчення такого.
Сховайся, сестро, стрінемось таємно,
коли вклякну молитися до Бога,
а все довкола вкриє нічка темна.
Люблю зустьрічатися з Вашою поезією на ПМ. Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 11:58:41 ]
Творилося...:)
Дякую, Патарочко, за щирий коментар. Мені теж приємні Ваші візити. Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 11:53:39 ]
насичена чуттєва містерія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 11:59:17 ]
Дякую.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 11:57:31 ]
Наодинці з ... сльозою. Дуже образно і сильно.
Гарно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 12:00:01 ]
Спасибі, пане Іване. Приємно, що сподобалось.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 12:18:11 ]
І знову майстерний твір... Спробую хоча б за "нічку темну" вчепитися: якась вона не твоя фраза, Адель, не в твоєму органікосвіті, як мені здається. В цілому - знімаю шляпу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 16:20:58 ]
Дякую, Михайле. Тут все моє, до останньої букви.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 12:24:23 ]
Так болісно і емоційно, що аж - бррр!
Такі різки зміни в настроях від ""За нами місяць підглядав" до цього вірша?..
Рука не піднімається робити зауваження:
якось цинічно виглядатимуть вони на тлі таких пристрастних("За нами місяць підглядав") або таких болісних, як у цьому вірші, почуттів.
Щастя тобі і гараздів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 16:22:04 ]
Привіт, Сашо. Дякую, за щире побажання. Тобі також усіляких гараздів та хорошого настрою.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 12:44:17 ]
Вражає пережите ЛГ.
Щасти Вам, Аделе і Вашій ЛГ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 16:22:55 ]
Спасибі, Зоряночко. Навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-04 14:51:31 ]
Привіт, Адель! Хочеться, щоб то був тільки образ. Інакше, щиро бажаю швидкого душевного одужання. Удачі!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 16:23:39 ]
Привіт, Ігоре. Дякую щиро!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 14:54:23 ]
Вірш - справді, бринить мов натягнута струна перед останнім зойком... Але перший рядок особисто мене трохи "коробить". Може би варто було почати вірш так:
"Лежатиму з відкритими очима,
Вивчаючи зі стелі ту науку".
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 16:27:30 ]
Ви знаєте, пані Любо, спочатку я теж хотіла саме так змінити перший рядок, але передумала. Бо відчувалось саме так - спати з відкритими очима. Коли тіло хоче спочинку і, мов би, спить, а мозок напружено вишукує порятунку для зболеної душі. Не знаю, чи вдалось пояснити стан, відчуття, але фразу цю залишу.
З взаємною повагою, Адель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 15:06:22 ]
Адель, як на мене, вірш уже зараз заслуговує на високу оцінку за рівнем впливу на читача і багатьма іншими показниками. Але якщо Ви з часом повернетесь до нього, аби довести його до довершеності милозвучності у останній частині ("коли вклякну молитися до Бога"),він буде просто суперовим потаємним гімном усих вразливих. :)Хоча може то я просто не зуміла правильно прочитати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 16:29:02 ]
Дякую, Тетяно.:) Що саме варто змінити у цій фразі на Вашу думку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 19:27:43 ]
На мою думку непогано було б розвести збіг наголосів «колИ вклЯкну», бо цей збіг порушує загальну ритміку . «Вклякну» – «заклякну» , або «я вклякну». Це вимагатиме десь прибрати склад, я б скоротила «молитися» до «молитись». Але,може, підібрати замість «вклякну» близьке, на думку автора, слово. Чи, зберігаючи «молитися» , прибрати «до»: «молитися Богу». Це моя думка, вона не обов’язково є правильною, адже у віршах багато що залежить від сприйняття, від того, як читач уявляє звучання. До речі, «я спатиму з відкритими очима» - знайомий стан, навіть не один, а декілька різних, поєднаних спільною рисою – «відключкою» від навколишнього, тому я підтримую цей образ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 20:17:19 ]
Я зрозуміла, Таню. Справа в тому, що, можливо, помилково, але я мала наувазі "вклякнУ"-"вклякнУти" до молитви. Шукала у словниках. Форму "вклякАти", як дієслово недоконаного виду знайшла, а в майбутньому часі однини першої особи є тільки "вклякАтиму". Наразі, вжитого мною варіанту не знайшла, але знаю напевне, що воно існує в розмовній мові. Тому, прислухаючись до Вашої пради, змінюю так, аби, не порушуючи змісту, покращилось сприйняття і звучання. Дякую.:)