ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.06.10 23:58
Танки* наші
Нумо в коло йдіть до нас,
раді бачити тут вас.
В ритмі з рухом гучні гуки,
хто зна де ті ноги й руки…

Бубон тут як тулумбас**
грувом*** покриває нас.
Коло витримати в русі

Іван Потьомкін
2026.06.10 21:26
***
Стільки причин в юдеїв для печалі.
Стільки постів і молитов сумних.
Та все ж не знайдеш серед них
Оту, аби гірке минуле не вертало.
Як зненависть здолати безпричинну,
Одвічну зненависть людини до людини?
Почата Каїном, що так і не розкаявсь,
Як Аве

Ігор Шоха
2026.06.10 19:47
Ренесанс по-українськи
Поки ворог протягує лапи,
порятунок лише в боротьбі.
Святе діло – убити ка*апа
і не так у бою як в собі.

***
Важко бути поетом епохи
де в болоті зав’яз криголам,

Артур Сіренко
2026.06.10 19:19
Летимо в Небо
Час квітучих чилійських суниць
Зачинені всі двері крамниць:
Вітер зітхає –
Щось шепоче про човен
В зеленому морі вишень,
А може про крихітку
Яку звуть Нетреба.
Рахую свічки-зірки

Костянтин Ватульов
2026.06.10 19:10
Господи
Господи, ти ж говорив, що все забудеться,
Замолиться, заспокоїться, завершиться тризною,
Але уважно поглянь на мої руки:
Жодних відбитків від обручок,
Шлейфів шрамів та ліній життя.
На обличчі сонмище зморшок,
У відцвілих очах жодної сльози,
Бо ча

Тетяна Левицька
2026.06.10 18:21
Не така, як усі
Напевно, що ти не така, як усі,
і маєш на все — незатьмарений погляд.
Що коїться у потаємній душі —
не знає ніхто, окрім чуйного Бога.
Ти любиш повторювати: «Не така!»
Так! — Зіткана з ніжної квітки і криці.
Образи прощаєш, та підла рука
не

Артур Курдіновський
2026.06.10 17:20
Ким стати? (за мотивами відомих подій у Києві)
Вся голова - у творчому процесі!
Ким стати - щось ніяк я не збагну.
На світі так багато є професій,
Але з усіх я оберу одну.

Відважним буду, героїчним, сильним!
Я впевнений, що вірний шлях обрав.
Завжди спостерігатиму я пильно,

Борис Костиря
2026.06.10 13:35
Хаос
Хтось уривається в буття
Спокійне, виважене, тихе,
Прискорює серцебиття
І будить призабуте лихо.
На струнах суму й каяття
Долає він підводні рифи.

Хтось уривається у сон,

Віктор Кучерук
2026.06.10 06:20
* * *
Мляво позначається на ранок
Навкруги притихлої соші, -
Звуки кроків никнуть у тумані
І гучніші порухи душі.
Наодинці з власними думками
Сіпаюсь, шалію і мовчу, -
Тиша вперше впала поміж нами,
Бо всього траплялось досхочу.

Борис Костиря
2026.06.09 19:11
* * *
Запорошило всі мости,
Запорошило всі дороги
В краю мирської суєти,
В краю надії і тривоги.

Запорошило де-не-де
Самотні острівці свободи.
Так лютий деспотизм гряде,

Олена Побийголод
2026.06.09 13:34
1935. Пісня про Каховку
Михайло Свєтлов (1903-1964; народився й провів молодість в Україні)

Каховка, Каховка, гвинтівка-болтовка,
лети, вірна куле, як слід!
Іркутськ та Варшава, Орел та Каховка –
це віхи, де був наш похід.

Гриміла атака, дзвеніли шрапнелі,

Вячеслав Руденко
2026.06.09 11:33
Крихкий Горацій
Надміру сяють кігті ніг,
Але між іншим-
Не бійтесь стримати свій сміх
Над днем найліпшим,
Над невагомим кришталем
Між аберацій ,
Де в нитях променю висить
Крихкий Горацій.

Володимир Мацуцький
2026.06.09 09:53
Повітряна тривога
Плач сирен. Смартфон цвірінькнув.
Наповзають дронів хвилі.
На Лук’янівському ринку
вже палає дім торгівлі.
Я лежу, спішити – зайве:
не для всіх безпечний бункер,
до метро – півночі займе,
а підвал – нехлюйства маркер.

Тетяна Левицька
2026.06.09 08:20
Мона Ліза
Смарагдові очі, волосся руде,
усмішка Джоконди така таємнича.
— Напевно, собі і ціни не складе,
тому жоден парубок заміж не кличе! —
Пліткують про діву, якій сорок два,
в якої на цвинтарі батько та мати.
Тікають літа, мов крізь пальці вода —
відра

Віктор Кучерук
2026.06.09 07:21
* * *
Ягідками чорними ожина,
Мов очима, блискає з-за тину
Так манливо, що ковтаю слину
І думками в те подвір'я лину,
Де колючі гілочки ожини,
Через хаотичну плутанину, -
Болю завдавали безпричинно
В ягоди залюбленій людині.

С М
2026.06.09 06:16
Сюїта Оріндж Каунті (The Doors)
Я красу якось пострічав
Коси у помаранчевих стрічках
Мовби не звідсіль – тут і раптом – ні
Та кохав я, усе одно
Ще ішли дощі в наших вікнах
Приймач у нас був добитий
Були розмови і
Шукання слів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Я спатиму з відкритими очима
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-04 11:36:54
Переглядів сторінки твору 8466
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.090 / 5.5  (4.930 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.035 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.03.13 19:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-04 11:46:52 ]
Ой-йой-йой, Аделечко, що ж творилося у Вас на душі, коли Ви писали цей твір?..А ці рядки аж до серця пробрали:
Не дай, сльозо, же свідчення такого.
Сховайся, сестро, стрінемось таємно,
коли вклякну молитися до Бога,
а все довкола вкриє нічка темна.
Люблю зустьрічатися з Вашою поезією на ПМ. Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 11:58:41 ]
Творилося...:)
Дякую, Патарочко, за щирий коментар. Мені теж приємні Ваші візити. Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 11:53:39 ]
насичена чуттєва містерія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 11:59:17 ]
Дякую.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 11:57:31 ]
Наодинці з ... сльозою. Дуже образно і сильно.
Гарно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 12:00:01 ]
Спасибі, пане Іване. Приємно, що сподобалось.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 12:18:11 ]
І знову майстерний твір... Спробую хоча б за "нічку темну" вчепитися: якась вона не твоя фраза, Адель, не в твоєму органікосвіті, як мені здається. В цілому - знімаю шляпу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 16:20:58 ]
Дякую, Михайле. Тут все моє, до останньої букви.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 12:24:23 ]
Так болісно і емоційно, що аж - бррр!
Такі різки зміни в настроях від ""За нами місяць підглядав" до цього вірша?..
Рука не піднімається робити зауваження:
якось цинічно виглядатимуть вони на тлі таких пристрастних("За нами місяць підглядав") або таких болісних, як у цьому вірші, почуттів.
Щастя тобі і гараздів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 16:22:04 ]
Привіт, Сашо. Дякую, за щире побажання. Тобі також усіляких гараздів та хорошого настрою.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 12:44:17 ]
Вражає пережите ЛГ.
Щасти Вам, Аделе і Вашій ЛГ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 16:22:55 ]
Спасибі, Зоряночко. Навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-04 14:51:31 ]
Привіт, Адель! Хочеться, щоб то був тільки образ. Інакше, щиро бажаю швидкого душевного одужання. Удачі!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 16:23:39 ]
Привіт, Ігоре. Дякую щиро!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 14:54:23 ]
Вірш - справді, бринить мов натягнута струна перед останнім зойком... Але перший рядок особисто мене трохи "коробить". Може би варто було почати вірш так:
"Лежатиму з відкритими очима,
Вивчаючи зі стелі ту науку".
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 16:27:30 ]
Ви знаєте, пані Любо, спочатку я теж хотіла саме так змінити перший рядок, але передумала. Бо відчувалось саме так - спати з відкритими очима. Коли тіло хоче спочинку і, мов би, спить, а мозок напружено вишукує порятунку для зболеної душі. Не знаю, чи вдалось пояснити стан, відчуття, але фразу цю залишу.
З взаємною повагою, Адель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 15:06:22 ]
Адель, як на мене, вірш уже зараз заслуговує на високу оцінку за рівнем впливу на читача і багатьма іншими показниками. Але якщо Ви з часом повернетесь до нього, аби довести його до довершеності милозвучності у останній частині ("коли вклякну молитися до Бога"),він буде просто суперовим потаємним гімном усих вразливих. :)Хоча може то я просто не зуміла правильно прочитати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 16:29:02 ]
Дякую, Тетяно.:) Що саме варто змінити у цій фразі на Вашу думку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 19:27:43 ]
На мою думку непогано було б розвести збіг наголосів «колИ вклЯкну», бо цей збіг порушує загальну ритміку . «Вклякну» – «заклякну» , або «я вклякну». Це вимагатиме десь прибрати склад, я б скоротила «молитися» до «молитись». Але,може, підібрати замість «вклякну» близьке, на думку автора, слово. Чи, зберігаючи «молитися» , прибрати «до»: «молитися Богу». Це моя думка, вона не обов’язково є правильною, адже у віршах багато що залежить від сприйняття, від того, як читач уявляє звучання. До речі, «я спатиму з відкритими очима» - знайомий стан, навіть не один, а декілька різних, поєднаних спільною рисою – «відключкою» від навколишнього, тому я підтримую цей образ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 20:17:19 ]
Я зрозуміла, Таню. Справа в тому, що, можливо, помилково, але я мала наувазі "вклякнУ"-"вклякнУти" до молитви. Шукала у словниках. Форму "вклякАти", як дієслово недоконаного виду знайшла, а в майбутньому часі однини першої особи є тільки "вклякАтиму". Наразі, вжитого мною варіанту не знайшла, але знаю напевне, що воно існує в розмовній мові. Тому, прислухаючись до Вашої пради, змінюю так, аби, не порушуючи змісту, покращилось сприйняття і звучання. Дякую.:)