ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2026.04.24 16:40
з добрим днем
прощайтеся зі сном
все минулося
та світ чекає вас
хліб
не тіло
кров
ще не вино

хома дідим
2026.04.24 13:43
не продирався у достойники
ніяк
роздаючи і душу й тіло
належний кракелюр і краков’як
іще неподалік щось прилетіло
в думках твоїх лютневий одинак
яке комусь узагалі є діло
ти не мудри

Борис Костиря
2026.04.24 13:03
Листок осінній скроні посріблить
І передчасним снігом увінчає.
Тоді пізнаємо урочу мить,
Коли зима замислиться про щастя.

Листок осінній спопелить слова
Облуди й фальшу, злоби і безумства,
Торкнувшись потаємного єства

Сергій Губерначук
2026.04.24 11:26
Він вибухнув,..
пустивши білу кров
по тілу двадцять першого століття.

4 квітня 1989 р., Київ

Тетяна Левицька
2026.04.24 10:46
Не жаліла себе ніколи,
піклувалась завжди про інших.
А тепер, не збагну відколи,
я розраду знайшла у віршах.
Та мені не достаюньо цього,
щоб щасливою почуватись.
Сонце соняхом за порогом
зазирає в мою кімнату.

Юрій Гундарів
2026.04.24 09:44
Звичайно, такий відгук свідчить про щире бажання його автора знайти ключик від серця того чи тієї, хто може допомогти стати членом якоїсь творчої спілки, видати власну збірку за рахунок видавництва, зрештою, стати лавреатом… А якщо не зможе, ось тоді можн

Іван Потьомкін
2026.04.24 08:16
А є ж і без слів пісні...
Слова їх заблудилися в дорозі
і бозна, чи до голосу дійдуть.
...А є ж і суцвіття слів,
котрі несуть в собі мелодію.
І з-поміж бідних той найбідніший,
в чиєму серці не звучить вона,
аби розрадить в мить найгіршу.

Віктор Кучерук
2026.04.24 05:50
Знову в грудях б'ються хвилі
Потаємних почуттів, -
Знову в серці дух і сила
Вічних мрій і кращих слів.
Знов, закоханий по вуха,
Вірю в сяючу зорю
І вином не повню кухоль,
І знедавна не курю.

Охмуд Песецький
2026.04.23 22:07
Крізь версти юності - до зрілості й сивин,
Буває, йду собі, як нелюдим,
Долаючи життя природний плин,
І не ловлю нічого і ні з ким.

Коханням ділячись, хіба ж його ділив?
Я просто поділяв - і вистачало.
Було, і проливав - тоді й полив

Володимир Невесенко
2026.04.23 21:42
Ти не прийшла...
А я чекав тебе.
Я стільки усього хотів сказати...
Стьмяніло швидко небо голубе
і дощ почав холодний накрапати.

Та я чекав.
Вслухався в голоси,

хома дідим
2026.04.23 21:20
вивчав місцеву фауну і флору
захоплювався краєвидами
хотів
закохувався ще у неповторне
і просльозився декілька разів
о донно анна
потяг порух промах
що вірші незатійливі мої

Євген Федчук
2026.04.23 21:13
Волоколамський Йосиф вивів строго
Про царство колись бачення своє:
«Понєже влада царська є від Бога,
То й цар тому богоподібний є».
Тож, що хотів, той цар - те міг робити.
Йому не було суду на землі:
Міг мордувати або просто вбити.
То з легкістю с

Іван Потьомкін
2026.04.23 19:09
Я й замолоду не відзначавсь красою.
Тож і на старості не скаржусь на літа:
Не так вони погарцювали на моїм обличчі.
А от як бачу тих, з ким і стоять колись не личило,
Туга такою млостю серце огорта,
Немовби хтось знічев’я замахнувсь косою.
Крізь зем

Костянтин Ватульов
2026.04.23 18:48
Мовчазні твої губи до біса приємні та трохи вологі,
А сьогодні всю ніч виявляються кволі і як неживі.
Подивися, дукач, мов останні години нам очі мозолить.
Подивися, вже моститься вітер бешкетний до крони тополі.
І крізь темінь світанок пускає на не

Ігор Терен
2026.04.23 17:39
                    І
Як за весною прийде літо,
так за війною буде мир.
Який не є орієнтир,
навіщо зайве ворожити,
чи то відкине кінь копита,
чи ноги простягне емір.
Гадай на гущу і на карти,

С М
2026.04.23 13:00
І поки любов уві всіх почиває
Моя гітаро, плач собі
І поки підлога метіння чекає
Поплач, гітаро, собі

Чом не підкажуть вам спосіб жоден
Свою відкрити любов
Чом інші вами керують знову
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Осінь (1979) / Вірші

 Пастораль
Образ твору Свою любов присвячую тобі:
Розмитий степ і ґрунтові дороги,
Похилі верби в росяній журбі
І очі неба – сіро-голубі,
Чи то дощами, чи слізьми вологі.

Гіркий бур’ян – полин та бугила,
Німі поля, набряклі самотою,
Гусині зграї на краю села
І павутинка… В ірій провела,
Сама лишилася. І я. Постою.

Це стан душі – осіння пастораль –
Елегія, молитва і зізнання.
Підстав долоні. Й наче у грааль,
Проллється горобинова печаль
Її теплом - омріяним, останнім.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-05 12:02:26
Переглядів сторінки твору 12012
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.383 / 5.5  (4.933 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.976 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.834
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.11.01 11:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-05 16:27:17 ]
гей-гей граале,
вібратор вимикай -
бо спалит


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-05 17:04:09 ]
ну ти, Зеню... ай-яй-яй!!!
Такий ніжний вірш. а ти про своє...))

вірш дуже осінній. Пізньоосінній. Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 10:48:05 ]
Саме пізньоосінній. Але не набридне, бо потім буде зима, і весна... І звову заскучаємо за осінню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 10:44:29 ]
Пре? Зенику, то ти з кимось сплутав.
А "своє" раджу залишати при собі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-06 16:44:59 ]
Ольцю,
Та я про літгеру, не про тебе ж, нє?
Чи шапка на злодієві горит?
Збитикую,
ЗЗ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 16:58:47 ]
Я ж і кажу - сплутав, вона така природня, навряд чи користується досягненнями технічного прогресу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 17:02:15 ]
ГАРНО!
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 10:58:04 ]
Малюю - і холод стає ніжнішим, теплішим. :)
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-05 18:14:26 ]
Дуже гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 11:00:08 ]
Дякую, Зірочко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 19:51:44 ]
Прекрасна гармонія природи! Справді, не видно межі, де завершується поезія і починається пейзаж, намальований пензлем...
З найкращими побажаннями:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 11:10:18 ]
Багато кому не подобається така сіра мряка, промерзла ранкова лунь, але я люблю осінь до останнього дня, останньої сльозинки. У такі дні, на фоні різкого контрасту холоду вулиці і тепла домівки, сім'ї, друзів, навіть склянки червоного солодкого вина - відчуваю цінність справжнього.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Яровицина (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-10 17:53:23 ]
Розкішний вірш, Олено! Образний і глибокий за змістом. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 15:51:01 ]
Щиро вдячна за увагу! Осіннього вам тепла!