ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.16
19:57
ось поет на променаді
проминає повію
мова тут не
про молодих поетів які
те саме що повії
або старих повій
котрі чим не поети
отже
проминає повію
мова тут не
про молодих поетів які
те саме що повії
або старих повій
котрі чим не поети
отже
2026.04.16
19:17
Розповім тобі казку про літній насичений вечір,
Там лілійника жовтого довго п’янить аромат.
Там стежинка вузька поміж хат у травичці зеленій
Упирається в став, де качки на воді майорять.
Розповім тобі казку про осінь з молочним туманом,
Що вкриває
Там лілійника жовтого довго п’янить аромат.
Там стежинка вузька поміж хат у травичці зеленій
Упирається в став, де качки на воді майорять.
Розповім тобі казку про осінь з молочним туманом,
Що вкриває
2026.04.16
17:52
Упереджуючий «удар» Ізяслава.
Життя мина. Уже на схилі літ,
Коли рука не здатна меч тримати,
Схотілося перо до рук узяти,
Щоб змалювати той далекий світ,
Якого вже назад не повернуть.
Схотілося події описати,
Життя мина. Уже на схилі літ,
Коли рука не здатна меч тримати,
Схотілося перо до рук узяти,
Щоб змалювати той далекий світ,
Якого вже назад не повернуть.
Схотілося події описати,
2026.04.16
17:04
Я довго йшов
Вулицями міста граків,
Так довго, що забув назву міста –
Цього міста темних вікон
І злих поглядів сажотрусів
Міста, яке занедбало своє ім’я.
Я шукав Істину
Вулицями міста граків,
Так довго, що забув назву міста –
Цього міста темних вікон
І злих поглядів сажотрусів
Міста, яке занедбало своє ім’я.
Я шукав Істину
2026.04.16
13:18
Знати про гостинці мав би вчасно,
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.
Ну окей, життя іде - як шоу,
Слухай-но сюди й собі прикинь,
Як і де побачимося знову,
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.
Ну окей, життя іде - як шоу,
Слухай-но сюди й собі прикинь,
Як і де побачимося знову,
2026.04.16
13:01
Ледь чутні промені ранкові
Проб'ють могутню німоту,
Знайшовши ті слова у мові,
Які ословлять пустоту.
Тендітні промені пробудять
Від сну тяжких, лихих століть,
Штовхнувши у нудотні будні
Проб'ють могутню німоту,
Знайшовши ті слова у мові,
Які ословлять пустоту.
Тендітні промені пробудять
Від сну тяжких, лихих століть,
Штовхнувши у нудотні будні
2026.04.16
12:52
Міняються і віра, і пенати,
і ніби рідне здалеку село...
у пам’яті прив’ялене зело
і кетяги калини біля хати.
І це минає. Тяжко поміняти
зло на добро або добро на зло.
Не меншає колег, але обняти
і ніби рідне здалеку село...
у пам’яті прив’ялене зело
і кетяги калини біля хати.
І це минає. Тяжко поміняти
зло на добро або добро на зло.
Не меншає колег, але обняти
2026.04.15
19:44
І
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей.
З огляду на світові події
мало клепок і всихає ґлей
в авторів словесної стихії
вичахлих теорій та ідей.
На землі, опаленій війною,
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей.
З огляду на світові події
мало клепок і всихає ґлей
в авторів словесної стихії
вичахлих теорій та ідей.
На землі, опаленій війною,
2026.04.15
16:59
квіти троянди квіти лілії
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш
2026.04.15
16:13
Сію дні крізь сито –
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.
Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.
Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,
2026.04.15
12:46
Голос віків звучить
із шухляди столу,
із далекої кімнати,
із потаємних глибин.
Голос віків охрип.
Будь-який забутий голос
зливається з голосом віків.
Голос віків розпадеться,
із шухляди столу,
із далекої кімнати,
із потаємних глибин.
Голос віків охрип.
Будь-який забутий голос
зливається з голосом віків.
Голос віків розпадеться,
2026.04.15
10:44
Цвітуть: конвалії, бузки,
аж млосно понад кручею,
та я плету терпкі думки
із будяка колючого.
Черемха грона снігові
розвіяла по щебеню.
Холодні хмари угорі
перини стелять лебедю.
аж млосно понад кручею,
та я плету терпкі думки
із будяка колючого.
Черемха грона снігові
розвіяла по щебеню.
Холодні хмари угорі
перини стелять лебедю.
2026.04.15
06:41
Костянтин Ваншенкін (1925-2012)
Ти любиме, життя,
люди здавна ведуть про це мову.
Ти любиме, життя,
я люблю тебе знову і знову!
Що несе майбуття?
Ти любиме, життя,
люди здавна ведуть про це мову.
Ти любиме, життя,
я люблю тебе знову і знову!
Що несе майбуття?
2026.04.15
05:39
В березні та квітні
Проліски блакитні
Рясно зацвітають у лісах, -
І знедавна вітер
Духом первоцвітів
Швидко та без опору пропах.
І стоїть в повітрі,
В березні та квітні, -
Проліски блакитні
Рясно зацвітають у лісах, -
І знедавна вітер
Духом первоцвітів
Швидко та без опору пропах.
І стоїть в повітрі,
В березні та квітні, -
2026.04.14
22:09
У тому квітні молодість співала,
Цвіт абрикосовий п'янив і дихав,
Хоча оплутали доріг спіралі,
Але запало в серце цвіту диво.
Корона сонця задивлялась. Тепло
тобі і їй у пелюстковім танці.
Позаду залишились лози, терни,
Цвіт абрикосовий п'янив і дихав,
Хоча оплутали доріг спіралі,
Але запало в серце цвіту диво.
Корона сонця задивлялась. Тепло
тобі і їй у пелюстковім танці.
Позаду залишились лози, терни,
2026.04.14
13:30
У Мангровій Долині ухопивши промінь сонця
Усе коливається від бейбі до ци
Бейбі бейбі чому би не вівторок
О давній демон лиє ром у чаї
Бейбі мила кажи мені що треба
У чому річ кажи мені що за біда
Кажи чому не вернешся додому о
Кажи у чім причина я
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Усе коливається від бейбі до ци
Бейбі бейбі чому би не вівторок
О давній демон лиє ром у чаї
Бейбі мила кажи мені що треба
У чому річ кажи мені що за біда
Кажи чому не вернешся додому о
Кажи у чім причина я
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2026.04.02
2026.03.31
2026.03.29
2026.03.28
2026.03.27
2026.03.19
2026.03.16
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Варра Тор /
Вірші
Танок в тенетах інтернету :) Сватання
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Танок в тенетах інтернету :) Сватання
Тор Варра:
Легендарний пустелевий лисе,
Твоє дуло хай знову зійде,
Бути сватом моїм зголосися
Покорити дівча молоде.
Ервін Роммель:
Легендарний троянський небоже,
Ервін Роммель тобі допоможе,
Не одну розривав я підвіску,
І по лікоть намотував кіску.
Довгі роки війни у пустелі
Загострили інстинкти сталеві.
Що дівча покорити мені?
Я міста спопеляв у вогні!
Що там пара білесеньких рук?
Я узяв незборимий Тобрук!
Тор Варра:
Легендарний Еагровий сину,
Твоїй лірі дай знову звучать.
Лиш тобі бути сватом під силу
Полонити кохане дівча.
Орфей:
Легендарний троянський козаче,
Я кохання такого не бачив,
Я рядок перечитую кожен,
Твій Орфей безвідмовно поможе.
Не одну пробивав грудну клітку
І богинь, і селянок без ліку.
Що холодність мені вірогідна?
Своїм співом зворушив Аїда!
Що мені і до пристрасних вій?
Голос мій усмиря суховій!
Тор Варра:
Тричі б'ємо узгодженим складом
Просто в скроні дверей твоїх кованих,
Роммель гепа кедровим прикладом,
Ми з Орфеєм сандалями копаєм.
До оселі пробилися з миром,
Простягаєм батькам подарунки:
Хліб і сіль, і медовий Nemiroff,
Й зачинається сватання лунко.
Ервін Роммель:
Ми вийшли на лови мисливцями
По сліду одної куниці.
Ми йшли за куницею танками
І ніч запалили світанками.
Ні бурі пустель, ні англійці
Не стримали пошук куниці.
І врешті, до ваших воріт
Привів нас підвісковий слід.
Вчиніть, прошу Вас, благородно,
Не хочу бить більше народу
І світ обертать на Бейрут,
Хай(ль) пошук закінчиться тут.
Орфей:
Мали ми за порогом синиці,
Але хочем обіймів куниці,
Ми об'їлися вже полуниці,
Але з нею, то просто кислиці.
І немає чистіше криниці,
Від душі молодої куниці,
І нема на землі молодиці
За красою нарівні куниці,
Довго йшли за хвостом з-під спідниці,
І постали у Вашій світлиці,
Чи дозволите нам зупиниться,
Чи даремно тут ловим куницю?
Ервін Роммель:
Наш мисливець відважний рубака,
Не одну удову змусив плакать,
Його люблять мисливські собаки,
А йому та любов геть не треба...
Орфей:
Як він солодко грає на ребрах!
Як експресом відвозить до неба!
Духа й тіла вдоволить потреби,
І лани золоті вкриє маком!
Тор Варра:
І промов заспокоївся птах,
І чекаємо відповідь вашу.
А Ти длубаєш в носі, не пічку,
Непроста насувається нічка.
Злетимо додомів в рушниках?
Гарбузову запаримо кашу?
Легендарний пустелевий лисе,
Твоє дуло хай знову зійде,
Бути сватом моїм зголосися
Покорити дівча молоде.
Ервін Роммель:
Легендарний троянський небоже,
Ервін Роммель тобі допоможе,
Не одну розривав я підвіску,
І по лікоть намотував кіску.
Довгі роки війни у пустелі
Загострили інстинкти сталеві.
Що дівча покорити мені?
Я міста спопеляв у вогні!
Що там пара білесеньких рук?
Я узяв незборимий Тобрук!
Тор Варра:
Легендарний Еагровий сину,
Твоїй лірі дай знову звучать.
Лиш тобі бути сватом під силу
Полонити кохане дівча.
Орфей:
Легендарний троянський козаче,
Я кохання такого не бачив,
Я рядок перечитую кожен,
Твій Орфей безвідмовно поможе.
Не одну пробивав грудну клітку
І богинь, і селянок без ліку.
Що холодність мені вірогідна?
Своїм співом зворушив Аїда!
Що мені і до пристрасних вій?
Голос мій усмиря суховій!
Тор Варра:
Тричі б'ємо узгодженим складом
Просто в скроні дверей твоїх кованих,
Роммель гепа кедровим прикладом,
Ми з Орфеєм сандалями копаєм.
До оселі пробилися з миром,
Простягаєм батькам подарунки:
Хліб і сіль, і медовий Nemiroff,
Й зачинається сватання лунко.
Ервін Роммель:
Ми вийшли на лови мисливцями
По сліду одної куниці.
Ми йшли за куницею танками
І ніч запалили світанками.
Ні бурі пустель, ні англійці
Не стримали пошук куниці.
І врешті, до ваших воріт
Привів нас підвісковий слід.
Вчиніть, прошу Вас, благородно,
Не хочу бить більше народу
І світ обертать на Бейрут,
Хай(ль) пошук закінчиться тут.
Орфей:
Мали ми за порогом синиці,
Але хочем обіймів куниці,
Ми об'їлися вже полуниці,
Але з нею, то просто кислиці.
І немає чистіше криниці,
Від душі молодої куниці,
І нема на землі молодиці
За красою нарівні куниці,
Довго йшли за хвостом з-під спідниці,
І постали у Вашій світлиці,
Чи дозволите нам зупиниться,
Чи даремно тут ловим куницю?
Ервін Роммель:
Наш мисливець відважний рубака,
Не одну удову змусив плакать,
Його люблять мисливські собаки,
А йому та любов геть не треба...
Орфей:
Як він солодко грає на ребрах!
Як експресом відвозить до неба!
Духа й тіла вдоволить потреби,
І лани золоті вкриє маком!
Тор Варра:
І промов заспокоївся птах,
І чекаємо відповідь вашу.
А Ти длубаєш в носі, не пічку,
Непроста насувається нічка.
Злетимо додомів в рушниках?
Гарбузову запаримо кашу?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1194 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1194 seconds