Василь Кузан
поезія “Зізнайтесь, Вам просто потрібен мужчина”


Зізнайтесь, Вам просто потрібен мужчина,
Простий дегустатор прощань і кохання,
Мов мрії ранкової крапля остання,
Що воском гарячим скотилась на скатерть.

Зізнайтесь, Вам просто потрібна причина
На мить, чи на місяць, чи тільки до ранку
Щоб вилити пристрасті повінь у склянку
І впасти обличчям в волосся на грудях.

А, може, Ви вийшли у космос ілюзій
І сни Ваші дійсність ковтнула і стерла
Сліди поцілунків на стінах і стелі,
Що стали вчорашньою радістю ніби.


А, може, Вам просто наснилося більше
Ніж може вмістити цей лагідний жовтень,
Що грає мелодію осені форте
І п’яно стоїть біля хворого ліжка.

А, може, Вас просто потрібно зігріти
Чи руки холодні до Вас простягнути.
А, може, Вас просто потрібно забути
До часу, що виросте в зустріч надовго.




пародія

Ну звідки ти взявся такий волохатий?
Казав – дегустатор. Та ти – “гурманище”!
Нас хвилі підносять все вище і вище!
Яка ейфорія! Дожити б до ранку…

Вже стіни кудись пропадають із хати,
Води би попити – не втримати склянку…
Ще місяць просив затулити фіранку –
Від твого шаленства зійшов із орбіти.

Аж ліжко заслабло – куди правду діти?
А кайф – ніби щойно прийняла джакузі!
Божественна суміш реалій-ілюзій
Враз воском гарячим скотилась на скатерть…

Емоції дійсність ковтнула і стерла…
Вам швидко вдалося мене розігріти.
В помаді волосся – щасливі, як діти!
А жовтень шепоче: – “Надовго, надовго…”

Сліди поцілунків на грудях і шиї…
(Мелодія форте. І ноги, як з вати)
Мій милий мужчино! Не сердьтесь – відмию!
Зізнайтесь – Ви хочете ще скуштувати?


10.10.2010