ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
* * *
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Присвята...
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
* * *
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Запах вокзалу
smoke Пси набрехали душі присутність
і позганяли безвітря трупне
з долонь перону мені на спину.
Сидить вороння і жде вовчино

причину шалу, оскалу кутність.
За ніч трипало згорає ртутність,
отутність вбрана у кров калини,
вона у ранах мене зупинить.

Пройде вокзалом на люд відчутна
і він розжалить її осудно.
Розмита, звана, забута, зимна
луною стане, моя причина...

Луни не стало, каміння в студні.
Мене так мало – пробитись груднем
у неба лоні, де серце – клином,
та пекло – скроням... за Батьківщину.

20 Жовтня 2010




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-20 19:21:07
Переглядів сторінки твору 3753
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.060 / 5.66)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.103 / 5.72)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Блюзу
Автор востаннє на сайті 2024.11.16 19:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-10-20 20:28:15 ]
майстерно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-20 21:00:46 ]
Дякую, Анатоліє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-20 20:38:28 ]
Ваші вірші як вершини. Не так то легко піддаються, і піддаються лише вибраним. Не впевнена, що до таких належу. Але мені хочеться ту вершину долати ще і ще, принаймні, робити спробу. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-20 21:02:51 ]
Дякую, Любове, за спробу.
Такий якийсь той запах для мене... вокзальний.
Ось заплющив очі - і таким він мені видається...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-20 20:41:26 ]
Цікаво , Юр. Більш близька до читача мова, наче так мені здалося. Виник сумнів :
Сидить вороння і жде вовчино Вовк вороном не жде, а вороння вовком? Удачі. ЛЮ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-20 21:04:09 ]
Дякую, Юль.
Думаю, коли вороння дуже голодне - то дивиться вовком...
Але ще подумаю...
З лю`,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-10-20 20:43:21 ]
Цілком згодна з п. Анатолієм...

Луни не стало, каміння в студні... - особливо якось трагізм виявлений саме цим реченням.

а от "Пси набрехали душі присутність" - якось непевно, як на мене, чи я надто "перемудрила" із тлумаченням: і тут просто ідеться про "душу" як "особу" (з рос. "ни души")?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-20 21:06:35 ]
Саме так, Вікусь, "душа", як особа...
Коли пси брешуть - значить хтось вже десь недалеко...
Або щось їх непокоїть...
Душевно,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-20 21:39:49 ]
Дійсно, зміст цього вірша вже можна уявити як цілісну картину. Якийсь він, справді, більш доступний. І це, на мою думку, позитив.
Гарно! Сподобалося. Так по-чоловічому. Образно. Глибоко. І т.д.
Щасти Вам!
З повагою:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 01:05:10 ]
Дякую, Юліє!
Нехай вокзальний запах ніколи Вам не принесе почуття холоду.
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-20 21:54:04 ]
Файно, ЛЮ! Рядки вагомі, карбовані... Люблю
вірші, де останні слова визначальні. Тут закінчення сильне! А запах вокзалу треба вміти відчувати...
Він особливий. Не тягне?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 01:06:29 ]
Дякую, Іванку.
Тягне, коли болить... тоді болить... аж тягне...
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-20 23:06:27 ]

На запах прийшла... Е, ні, такого не їжте: ртутність вживати - на отутність хворіти будете. Коли Ваша ласка і кутність не турбує, прошу:

Запікаю у фользі рибу-краснопірку, -
Треба щось укинуть в рот ЮРЧИКУ ЛАЗІРКУ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 01:07:55 ]
О, дякую,
Кумеднице і ґаздине - завтра завітаю на Вашу сторіночку,
на рибу!
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрій Мрія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-21 00:09:14 ]
вокзали пахнуть... страхом кров'ю ртуттю
собаками? ще ті їх голоси!
все викажуть - і душеньку присутню
в ніч - без луни... безмісячну... на пси
зведуть любов твою до... теплосуті

надихає ваш витвір, Юрію!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 01:09:25 ]
Ну це ж чудово, коли надихає - ми тут і є аби - надихати одне одного.
Дякую, Мріє М,
З відтвореним се`,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 10:34:49 ]
а система римування яка!!! ОГО!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 16:39:27 ]
О, нова фотка, Оксанко.
Щось воно мені та лягло.
Ось вже давно "не вдома" а запах вокзалу того
часу таки залишився...
Цьомики,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 11:16:58 ]
Повіяло холодом і якоюсь такою неприкаяністю від вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 16:40:40 ]
Треба буде той холод незабаром розбавити.
Дякую, Зірунь,
З лю`,
ЛЮ