ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.08.17 10:23
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди"
Золоте сонце Егейського моря повільно занурювалося у воду, заливаючи передвечірнім світлом Ефес – одне з найвеличніших міст античного світу. З висоти пташиного лету воно здавалося розкішним мармуровим килимом, розгорнутим між зеленими пагорбами та гамірно

Тетяна Левицька
2026.08.17 09:07
Від злості, Боже, борони
Стрибнути вище голови
не вимагайте, люди.
В моїй ви шкурі не були,
не розтинали груди.

Та не пройшли моїх доріг,
нудотних хімій сорок.
Я бачила кривавий сніг

Віктор Кучерук
2026.08.17 06:45
* * *
Хоча іще квітують квіти
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.

Тетяна Левицька
2026.08.16 23:54
Лірична соната
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.

Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії

Ольга Садкова
2026.08.16 23:10
Пам'яті композитора і співавтора І. Ярового
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.

І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі

Іван Потьомкін
2026.08.16 21:37
Дарунок з Миколаєва
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”

Охмуд Песецький
2026.08.16 21:21
Нічого не читатиму
Нічого і я не читатиму –
Ні батькового, ні материнського.
Скажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.

Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
Тож будьмо відверто тверезими

хома дідим
2026.08.16 19:58
* 175 *
як ми сиділи на трибуні
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук

Євген Федчук
2026.08.16 19:03
Кубанська Україна
У Києві, москалів тим щоб подратувати,
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала

Вячеслав Руденко
2026.08.16 18:41
Розпалився конюх у кошарі
Розпалився конюх у кошарі,
Затопив стоячою водою
Пічку, наче ковдру від клошарів,
В обладунках справжнього героя.

Був би Яковом,то мабуть мав би невід -
Пугачем співав на довгим ставом,
Хвилями біблійного сувою,

Артур Курдіновський
2026.08.16 13:52
Голос рідної землі (триКоло ронделів)
Милий Харкове! Ти Україні - не пасинок! Син!
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?

Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з

Борис Костиря
2026.08.16 13:46
* * *
Прийшла весна, і споконвічна втома
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.

Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,

Ірина Вовк
2026.08.16 11:06
"Чорний сніг Александрії" (продовження 10)
ЕПІЛОГ: На хвилях Великої Ріки (Минуло двадцять років.) Рік 30-ий до нашої ери. 12 серпня. На вцілілих білих сходах, що колись вели до величних залів Головної Бібліотеки, сидів старий Філоксен. Його обличчя було помережане зморшками, а слід

Віктор Кучерук
2026.08.16 06:40
* * *
Пів ночі за серце тримаюсь рукою,
Вслухаючись чуйно в розриви ракет,
Бо вибухи їхні звучать за рікою,
А десь наді мною стрекоче "шахед".
За вибухом вибух, гудіння "шахедів"
І свист, або шурхіт, всіляких ракет, -
У темному небі я добре розгледів

Ольга Садкова
2026.08.15 23:28
"Нам скоро з літечком прощатись..."
Нам скоро з літечком прощатись,
із сонцем лагідним, з теплом.
Нам скоро з осінню вітатись,
вона вже поряд із селом.

Несе з собою прохолоду,
рубінів кошик, бурштину,
бо має хист і є охота

Володимир Бойко
2026.08.15 23:15
Vagatio
Втрапивши у вир у плині часу
Захлиналась лінія життя.
Виходила дівчина на трасу,
Скерувавши шлях свій без пуття.

Бракувало їй дороговказу,
Завела стежина не туди.
Тим, що хочуть всього і одразу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Шешуряк / Вірші

 31.10.2010.

"Будуємо нову країну!"

ПР

Образ твору
Ми застрягли надовго. Можливо, навіть навіки.
Шахтарів порятують у Чилі, а нас - ніколи.
І Христос нам не вчитель, і час нам уже не лікар,
Ми потонемо в суміші прип"яті, пива і коли.

Хто засудить країну, в якої і суд - на продаж?
Хто влаштує на виході з себе нам екзит-поли?
У народної влади немає давно народу.
І дитя оніміло, не крикне - "король же голий!"

Веселись, окупована вкотре файна юкрайна!
Їхні душі святі, їхні руки не крали нічого.
Засміється гарбуз на хеловін дико й печально,
І калина проллється кров"ю тобі під ноги...




Найвища оцінка Софія Кримовська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-23 21:43:18
Переглядів сторінки твору 11483
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.635 / 5.88  (5.054 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 5.445 / 5.75  (4.979 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.819
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.09.05 18:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-26 00:37:32 ]
Так, Юлю, так! Воно Вам, і мені, і не лише нам треба! Ну не треба Максимові, то хай щось "попристойніше" бере (читала я його "пристойності" – очі б мої того не бачили на ПМ). Пишемо про те, що болить, а тут так болить! Слава Богу, ще не оніміли. Серед відповідей на коментарі Ви написали про "промінчики-особисті". Бачу серед них і Вас.
З повагою О.Л.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-25 11:49:54 ]
Як кажуть, "приєднуючись до попередніх ораторів" (щоправда, не до всіх) :), скажу: свіжо, оригінально, майстерно, талановито!

От мені цікаво: невже ще є хтось, хто вірить тим облудним гаслам, якими зараз обклеєні всі стовпи, стовпчики, огорожі і т.д. і т.п.? :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 16:17:05 ]
Дякую, думаю, що є))) Під час виборів Президента ходило відео інтернетом їхнього електорату)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 15:46:54 ]
Юля, якби хто інший, так я промовчав би. Але як, то не виходить. Юля ось оце "окупована вкотре" має означати періоди коли файнаюкрайна окупована не була. Назви їх, Сонечко, хоча би для мене. А ще можу тему підкинути - справжня окупація юкрайни здається попереду. І виглядатиме вона... оооо, не стану лякати всіх і вся. І тебе цьму, як Мрійку.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 16:14:52 ]
Все відносно. Були ж часи і без царя, і без СРСР. Та хоча б з 1991 року по...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 20:27:52 ]
Юліє! Вкотре повертаюся до цього вірша, перечитую його та коментарі. Звичайно, політична тема невдячна, але коли вже так дістали - по саме нікуди... Тому хочу особливо подякувати і за Вашу постійну принциповість у коментарях, і за оте "Так, воно мені треба." Із величезною повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-26 18:01:37 ]
Величезне дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мара Ноемінь (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-26 23:13:30 ]
Дуже-дуже схвилювало ... = І Христос нам не вчитель, і час нам уже не лікар,
Ми потонемо в суміші прип"яті, пива і коли.
Сумно, але визнання діагнозу - шлях до одужання!
Наснаги Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-27 09:26:39 ]
Дякую, сум лише як констатація факту. А взагалі, я реаліст з періодичними проблисками оптимізму :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 14:45:58 ]
Юля, розмова далеко не закінчена. зовсім не закінчена. Я зрозумів ти добре знає значення слова "окупована". Поясни його присутність в твоєму вірші. Це в тебе спроба констатувати факт (я про вірш) чи так, до червоної дати? На епіграму не тягне аж ніяк. І ще, про поезію.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-29 14:53:47 ]
Олександре, слово "окупація" вжите, звісно ж, не в прямому значенні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 15:23:42 ]
Не вистачало ще тільки в прямому. Так ким окупована і коли була не окупована, знову повторюсь. Юля, ти не піонерка в поезії, тобі личить думки викладати без підтексту. А взагалі вже цікаво, коли електорат стане згадувати колишню "бандєровско-пєтлюровскую власть".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-29 15:29:21 ]
Як Богдан віддав Україну Росії, так і стала "окупована". Потім були певні періоди наявності відносного духу і ситуації свободи, повторюсь - наприклад, УНР, 1991й, та нехай навіть нещасний 2004й.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 15:42:01 ]
Щоооо? Богдан віддав Україну Росії? А до того Україна була як держава? Та Хмельницький один з найудачливіших політиків всіх часів. Скільки було повстань до того і все закінчувалося вогнем і палями.
А ось про УНР це дуже навіть цікаво. Що було такого хорошого в УНР, що за пару місяців народ український наплював сам на УНР і її "предводителів"? Тільки не треба ділити народ на свідомих і несвідомих.
Легендарний 91-ий нові пророки собі приписують в заслугу. Юля, як ти вважаєш, якби не було Кравчука, Лук'яненка і решти, Україна залишилася б географічним поняттям?
І чому 2004 рік нещасний? Чого люди чекали, скажи мені, здається ти налаштована прагматично без "нуууу...". Що, чекали відміни права власності на засоби виробництва? Чи Ісуса Христа з буханкою хліба? Чи Ющенка з портретом Сталіна?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-29 15:52:59 ]
Я не бачу сенсу в цих розмовах про політику та історію. Я не знаю, чого чекали люди в 2004му. А нещасний, бо приніс потім розчарування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 15:43:16 ]
Моторошно підмітили Ви, Юленько, про Чилі. Це факт, у нас ті бідні шахтарі зазанали б долі хлопців з Курська, а вдовам поплескали б по плечі і назвали їхніх чоловіків героями. На таке лиш спроможна наша влада. Показне співчуття їхнє кредо... Сильно, Юлю, і... що саме страшне - ПРАВДИВО.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-29 15:54:29 ]
Дякую, що підмітили цей момент. І взагалі дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гольдін (Л.П./М.К.) [ 2010-12-11 17:50:12 ]
Чому Величковський писав, так як він писав, у такі паршиві часи? Чому Котляревський створив Енеїду? Читаю наші вірші і здається,що дійсно: "Ми застрягли надовго. Можливо, навіть навіки" Часи наші не самі паршиві. Нас самих бракує?