ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.11 06:55
Серпень кошик наповняє
Багатющим урожаєм, -
Уродили доокола
Груші, сливи, як ніколи,
А на яблунях гіллястих
Погляд губиться від щастя,
І язик одразу терпне,
Як врожай збираю в серпні.

Ірина Вовк
2026.08.11 05:59
Роздмухане полум’я у серці диктатора Коли сонце схилилося до заходу, зафарбувавши Александрійську гавань у колір запеченої крові, Цезар зачинився у своєму похідному кабінеті – колишній особистій бібліотеці Птолемея Авлета, батька Клеопатри. Тут, на ві

Ольга Садкова
2026.08.10 22:33
Карали дівчину. За віщо?
Кмітливу вдачу молоду,
що розумом за інших вища
та ще й прегарна на виду.

Таке знайшлось хіба від Бога?
Напевно, що від сатани.
«До сатани їй і дорога,

Мирон Шагало
2026.08.10 19:58
Мила, глянь, там над горою
кучерявою головою
хмара небеса підперла,
і у зливі ненавмисно
розгубила своє намисто —
чисті краплі-перли.

Мила, ми йдемо з тобою

хома дідим
2026.08.10 18:55
під вечір
якщо вирубити звук
гулящих і балдіючих
під вікнами
із вереском їх виплодків
подекількагодинним
я написав би щось
напрочуд тихе

Артур Сіренко
2026.08.10 17:22
У дерев’яних снах
Старого рибалки на ймення Мартин
Легкі дерев’яні міста
Плавають на поверхні озера,
Над очеретом літають дерев’яні чайки,
У дерев’яних скрипучих храмах
Монахи з очима синіми
П’ють черлене вино єретиків

Іван Потьомкін
2026.08.10 12:54
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні
Зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,

Борис Костиря
2026.08.10 12:52
Біліє поступово полотно
Від снігу із його авангардизмом.
Вже вицвіло гомерове руно,
Укривши душі білим песимізмом.
Так чорно-біле втомлене кіно
Міняється і міниться зі свистом.

Сніг владно і уперто наступа,

Тетяна Левицька
2026.08.10 12:22
Ні відняти, ні додати —
Ноги смерть невчасно в'яже;
сповиває тіло в лати,
закриває очі. Як же
існувати нещасливо,
чолобитні бити в церкві,
пробачати зраду хтивим
і плескати «Браво» смерті?

С М
2026.08.10 08:53
Платона очі плющові
Сова його на глобусі
В орлянку грає арлекін
Глуз у папужім одязі
Ридає Леді Скарлет Скрін
Дощ театральний ллє
А Темна Королева Снів
Зна людський біль як є

Віктор Кучерук
2026.08.10 07:19
Докуривсь пилюкою
Літній час над луками, -
Вже понад городами
Тягне прохолодою
Від полів покошених,
Пилом запорошених.
На порозі осені
Серпень вмився росами,

Ірина Вовк
2026.08.10 06:45
Історія на вістрі сариса Тишу попелястого ранку розірвав не звук сурми, а важкий, глухий тупіт сотень ніг і лютий, дикий крик, що долинав із боку південних кварталів. – За Серапіса! За богоподібного царя Птолемея! – багатоголосий рев прокотивс

Артур Курдіновський
2026.08.10 01:58
Помаранчевий серпень у горло вчепився і душить.
І нема порятунку від спеки та згубних думок.
Я дізнався, що десь дзеленчить кришталевий струмок,
А у звуках магічних відлуння почув: "Друже-друже..."

Замордований літом, я планів його не порушу.
На

Віктор Насипаний
2026.08.09 23:16
Солом’яного сонця капелюх
Ще нині крутить небом досить швидко.
Лякає спека, наче лихо з лих.
Лелечить тихо люд у гнізда вікон.

Роздерта на стовітрі джинсосинь.
Авто блукають довго в джунглях вулиць.
Когось впіймати хоче хитра тінь,

Ольга Садкова
2026.08.09 22:20
Вухань засмикався: ой, лихо!
В осіннім лісі дітись де?
Це листя падає так тихо
чи крадькома вовчисько йде?
*
Розкішний сонях втратив вроду,
увесь засох і геть змарнів.
Усеньке літо мав турботу —

Світлана Пирогова
2026.08.09 21:58
У бабусі на городі
Я побачив пташку-одуд.
Чубчик-віяло. Дзьобатий.
Пір'я в одуда строкате.
Хочу я про нього знати.
А чи має одуд хату?
- Уд. уд, уд, - почав співати,
Прилетіли ще пташата.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Фітель (1965) / Вірші

 Есть ли любовь на Марсе?




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-27 02:18:04
Переглядів сторінки твору 9097
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.929 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.370 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.03.15 02:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-27 07:47:46 ]
Отже, започаткована Ярославом Чорногузом марсіанська тема продовжується?)

Чоловікам найбільш до вподоби небезпека та гра. Жінки - найнебепезпечніші іграшки. Ось чому чоловіки найбільше люблять жінок.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-27 09:28:59 ]
Ніцше цитуєш, розумашка :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-27 09:32:59 ]
Еге ж :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 15:25:50 ]
Ой, я теж Ніцше люблю. І Кафку, офобенно грефнєвую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 15:24:45 ]
Ой, а я не бачила. Що то значить відпустити муза у відпустку. Біжу дивитися, що там пан Ярослав намарсив.
А щодо небезпечних іграшок, то чогось я останнім часом така безпечна вся, як китайська погремушка. Біжу по гранату в зуби. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-27 09:36:45 ]
ото іноді дивишся на якогось чоловіка - і думаєш: "есть ли жизнь на марсе"?... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 15:27:53 ]
Ага, або "було б добре, якби воно там було". Дякую, Юлю. Хоча я на таких частіше не дивлюся, поки не пізно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-27 09:38:27 ]
И Джон Грэй, между прочим, не преминул встрять в эту тему.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 15:29:11 ]
Та вже краще сюди, пане Олексію, ніж в якусь партію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-27 11:36:00 ]
Гарно, Галино! Але чому у Вас мужчини "пучеглазые" і "смешные"? Це камінчик в город?.. А думка у вірші
Вашому абсолютна - де тільки є життя , там і є (мала би бути) любов. І це - круто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 15:35:26 ]
Дякую вам, пане Іване. Боїтеся камінців у городі? Ну хіба що смішний, бо ваші вірші аж бризкають солодким гумором. А очей ваших я не бачила, ви їх так надійно сховали. Щодо мужчин, то в початковому варіанті у мене було " ведь мужчины - не марсиане, пучеглазые и смешные". І довго я правила той вірш вже на майстернях саме в такому варіанті. А потім подумала, хай вже будуть марсіани, поки не написала правду. :) А абсолютну думку то вже ви побачили, дякую, тепер я всім казатиму, що саме це й хотіла сказати цим віршем. О!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 15:11:44 ]
Якщо довго дивитися на Марс, а потім на Венеру, то очі дійсно робляться "печеглазыми" :)
Хто хоче, може спробувати, потрібно дивитись і не моргати протягом трьох годин (вночі :)

***Все красиво на синем экране,
в жизни страсти кипят иные,
и мужчины порой – марсиане,
пучеглазые и смешные.*** - пані Галино, розвеселили. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 15:42:16 ]
Три години вночі не моргати? Хіба жартуєте, пані Марино. Хто ж це витримає, тим більше,знаючи, що очі зробляться "пучеглазыми". Це ж скільки потім на них туші треба буде, а тіней. А все це потім ввечері чемно змивати, і так щодня. Краще вже на марсіанина дивитися три години, а мо" й більше.
А вірш написала у відповідь одному "марсіанинові", котрий останнім часом постійно доказує "Ничего ты не понимаешь". Ото стільки років фсьо панімала, а зараз нє панімаю. Так ніби з дуба впала. А точно знаю, не падала. Значить, хтось тут марсіанин.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 16:21:26 ]
Жартувала, бо неможливо не моргнути, дивлячись на "марсіанина" з Марсу, та ще й так довго :)

Марія.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 16:28:28 ]
Це точно, неможливо не підморгнути. Три години не підморгнути - це точно неможливо. Я би вже й поцілувала, напевне, якби файно розсмішив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-27 17:39:51 ]
Декого скоро почне пучити від "пучеглазых" марсіан, особливо якщо три години не моргаючи, дивитися на Марс.
Це я так, для сміху, пані Галино. Приємно, що паралельно і незалежно і так оригінально збагатили "марсіанську тему".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 18:02:59 ]
Ну якщо просто дивитися і навіть не моргати, то невже почне пучити? Дяки, що зацінили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-27 17:54:13 ]
Переношу свій коментар на Вашу сторінку:

Треба таки розлумачити народу, чого це в мене марсіанське кохання. Ще в школі я чув такий анекдот, що марсіани розмножуються шляхом дотику руки до плеча.
І ми, хлопці, з півроку "обсмоктували" цю тему з дівчатами. Клали їм руку на плече і казали: "Привіт, я марсіанин". Так приємно було уявляти, що за допомогою руки ти "замарсіанив" півшколи гарних дівчат. От я і згадав цей анекдот, єдине моє поетичне ноу-хау, що поміняв дотик до плеча на дотик голосом. Так, здається, ще ніжніше.
Якщо у Вашої ЛГ дзвінкий і приємний тембр голосу, а її коханий має музичне вухо і сприймає його космічні вібрації, вважайте, що у них - марсіанське кохання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 18:10:06 ]
І за пояснення дякую. Не знала такого анекдоту. Гарна традиція в марсіан, руки на плечі класти. А земляни її дещо модернізували, так щоб вже "навєрняка". А без рук спробуй замарсіань хоч одну красуню. Хоча якщо красуня розумна, то на дотик голосом відізветься охочіше.
У ЛГ, як і в мене, кохання точно марсіанське. Ще би воно трошки на землю спускалося, хоч деколи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 18:22:08 ]
Земляни!
Потрібно негайно заборонити марсіанам "дотики руки до плеча", а то порозмножуються і "запучать" всю Землю :)

Пані Галино, дякую ще раз за веселі рядочки і за спілкування :)