ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Фітель (1965) / Вірші

 Есть ли любовь на Марсе?




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-27 02:18:04
Переглядів сторінки твору 7756
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.929 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.370 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.03.15 02:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-27 07:47:46 ]
Отже, започаткована Ярославом Чорногузом марсіанська тема продовжується?)

Чоловікам найбільш до вподоби небезпека та гра. Жінки - найнебепезпечніші іграшки. Ось чому чоловіки найбільше люблять жінок.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-27 09:28:59 ]
Ніцше цитуєш, розумашка :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-27 09:32:59 ]
Еге ж :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 15:25:50 ]
Ой, я теж Ніцше люблю. І Кафку, офобенно грефнєвую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 15:24:45 ]
Ой, а я не бачила. Що то значить відпустити муза у відпустку. Біжу дивитися, що там пан Ярослав намарсив.
А щодо небезпечних іграшок, то чогось я останнім часом така безпечна вся, як китайська погремушка. Біжу по гранату в зуби. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-27 09:36:45 ]
ото іноді дивишся на якогось чоловіка - і думаєш: "есть ли жизнь на марсе"?... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 15:27:53 ]
Ага, або "було б добре, якби воно там було". Дякую, Юлю. Хоча я на таких частіше не дивлюся, поки не пізно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-27 09:38:27 ]
И Джон Грэй, между прочим, не преминул встрять в эту тему.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 15:29:11 ]
Та вже краще сюди, пане Олексію, ніж в якусь партію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-27 11:36:00 ]
Гарно, Галино! Але чому у Вас мужчини "пучеглазые" і "смешные"? Це камінчик в город?.. А думка у вірші
Вашому абсолютна - де тільки є життя , там і є (мала би бути) любов. І це - круто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 15:35:26 ]
Дякую вам, пане Іване. Боїтеся камінців у городі? Ну хіба що смішний, бо ваші вірші аж бризкають солодким гумором. А очей ваших я не бачила, ви їх так надійно сховали. Щодо мужчин, то в початковому варіанті у мене було " ведь мужчины - не марсиане, пучеглазые и смешные". І довго я правила той вірш вже на майстернях саме в такому варіанті. А потім подумала, хай вже будуть марсіани, поки не написала правду. :) А абсолютну думку то вже ви побачили, дякую, тепер я всім казатиму, що саме це й хотіла сказати цим віршем. О!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 15:11:44 ]
Якщо довго дивитися на Марс, а потім на Венеру, то очі дійсно робляться "печеглазыми" :)
Хто хоче, може спробувати, потрібно дивитись і не моргати протягом трьох годин (вночі :)

***Все красиво на синем экране,
в жизни страсти кипят иные,
и мужчины порой – марсиане,
пучеглазые и смешные.*** - пані Галино, розвеселили. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 15:42:16 ]
Три години вночі не моргати? Хіба жартуєте, пані Марино. Хто ж це витримає, тим більше,знаючи, що очі зробляться "пучеглазыми". Це ж скільки потім на них туші треба буде, а тіней. А все це потім ввечері чемно змивати, і так щодня. Краще вже на марсіанина дивитися три години, а мо" й більше.
А вірш написала у відповідь одному "марсіанинові", котрий останнім часом постійно доказує "Ничего ты не понимаешь". Ото стільки років фсьо панімала, а зараз нє панімаю. Так ніби з дуба впала. А точно знаю, не падала. Значить, хтось тут марсіанин.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 16:21:26 ]
Жартувала, бо неможливо не моргнути, дивлячись на "марсіанина" з Марсу, та ще й так довго :)

Марія.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 16:28:28 ]
Це точно, неможливо не підморгнути. Три години не підморгнути - це точно неможливо. Я би вже й поцілувала, напевне, якби файно розсмішив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-27 17:39:51 ]
Декого скоро почне пучити від "пучеглазых" марсіан, особливо якщо три години не моргаючи, дивитися на Марс.
Це я так, для сміху, пані Галино. Приємно, що паралельно і незалежно і так оригінально збагатили "марсіанську тему".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 18:02:59 ]
Ну якщо просто дивитися і навіть не моргати, то невже почне пучити? Дяки, що зацінили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-27 17:54:13 ]
Переношу свій коментар на Вашу сторінку:

Треба таки розлумачити народу, чого це в мене марсіанське кохання. Ще в школі я чув такий анекдот, що марсіани розмножуються шляхом дотику руки до плеча.
І ми, хлопці, з півроку "обсмоктували" цю тему з дівчатами. Клали їм руку на плече і казали: "Привіт, я марсіанин". Так приємно було уявляти, що за допомогою руки ти "замарсіанив" півшколи гарних дівчат. От я і згадав цей анекдот, єдине моє поетичне ноу-хау, що поміняв дотик до плеча на дотик голосом. Так, здається, ще ніжніше.
Якщо у Вашої ЛГ дзвінкий і приємний тембр голосу, а її коханий має музичне вухо і сприймає його космічні вібрації, вважайте, що у них - марсіанське кохання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 18:10:06 ]
І за пояснення дякую. Не знала такого анекдоту. Гарна традиція в марсіан, руки на плечі класти. А земляни її дещо модернізували, так щоб вже "навєрняка". А без рук спробуй замарсіань хоч одну красуню. Хоча якщо красуня розумна, то на дотик голосом відізветься охочіше.
У ЛГ, як і в мене, кохання точно марсіанське. Ще би воно трошки на землю спускалося, хоч деколи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 18:22:08 ]
Земляни!
Потрібно негайно заборонити марсіанам "дотики руки до плеча", а то порозмножуються і "запучать" всю Землю :)

Пані Галино, дякую ще раз за веселі рядочки і за спілкування :)