ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот

Ярослав Чорногуз
2026.01.26 07:03
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.

Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях

Віктор Насипаний
2026.01.26 06:04
Давно так в класі смішно не було.
Повторювали дітки рід, число.
Просте з простих, здається, ніби це.
В тяжкій задумі в малюка лице.
Спитав малий у вчительки про те:
- Якого роду слово в нас яйце?
От як, скажіть, вгадати рід мені?
Чи півень а чи к

Ірина Білінська
2026.01.26 00:26
Чергова порція зими
маною оповила душу.
Ні голосом,
ані крильми
я спокою твого не зрушу.

Зійшла у крижані сніги —
коли і як —

Таїсія Кюлас
2026.01.25 23:32
О, ці святі у рясах, що сотні ставлять на коліна!

Я бачу твої солодкі сни — без жалю і покути.

Бачу чорні руки зі святою книгою, яка важить більше за душу сліпого читача.

Ви не бачите чорта, навіть коли він гортає ваші сторінки.

С М
2026.01.25 21:22
Хвилі фіалкові що хлещуть сміються
Райдугокрилі птахи доокола сонця
Дзвоники сонця проллються в розвої
Наяди з дельфінами поринають у досвіт

Що воно сталося із немовлям
У грудневий холодний ранок?

Іван Потьомкін
2026.01.25 19:31
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в

Микола Дудар
2026.01.25 18:12
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе —
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Артур Курдіновський
2026.01.25 16:25
Я озираюсь на паркову рідну алею...
Світле минуле... Попереду - крок у безодню.
Так і не став я сучасності тихим лакеєм!
Тільки хода моя вже беззмістовно-самотня.

Я озираюсь... Душа так зігрітися хоче!
Серце шматує незіграна зболена правда.
Тихо л

Катерина Савельєва
2026.01.25 12:58
Завiтали спогади лише,
Кутиками пальцiв пробралися.
Поруч на очах менi з'явися,
Покажи менi своє лице.

Мiсяць сам по собi не блукає:
Завiтали спогади лише.
Серед хмар, їх тайно береже,

М Менянин
2026.01.24 23:17
Агнець мовчить в кошарі
бо поряд з ним хижак,
не дати шанс цій тварі –
тому веде ся так.

Мав на роду мовчати
багато літ і зим,
хижак же мав повчати

Вірлан Роксолана
2026.01.24 21:10
Уже так є: мосяжний промінь сонця
і квітці світить, і горнилу зла,
і тому, хто стоїть на вражім боці,
і тому, хто на правім... Дубала

зависнув світ, немов нема в нім правди -
перебула, перецвіла, пере...
а сонцю б лиш проміннями співати -

Іван Потьомкін
2026.01.24 19:42
Він марив Яблуницьким перевалом,
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с

Вячеслав Руденко
2026.01.24 18:03
годі голову бити об стіну
не на те витрачайте час
стіни вічності то лише кпини
вочевидь їх долають рослини
твердь земна не Небес атлас
бог хіба не мовчить віками
щоб стеблина зимою суха
як живою водою стане

Артур Курдіновський
2026.01.24 16:39
В повітрі знову рій металобрухту.
Летить на місто черговий фугас.
А нам, незламним, спеціальні пункти
Допомагають вижити в цей час.

Тут можна відігріти ноги й руки
І навіть зарядити телефон.
А ми рахуємо прильотів звуки,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Фітель (1965) / Вірші

 Есть ли любовь на Марсе?




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-27 02:18:04
Переглядів сторінки твору 8653
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.929 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.370 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.03.15 02:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-27 07:47:46 ]
Отже, започаткована Ярославом Чорногузом марсіанська тема продовжується?)

Чоловікам найбільш до вподоби небезпека та гра. Жінки - найнебепезпечніші іграшки. Ось чому чоловіки найбільше люблять жінок.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-27 09:28:59 ]
Ніцше цитуєш, розумашка :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-27 09:32:59 ]
Еге ж :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 15:25:50 ]
Ой, я теж Ніцше люблю. І Кафку, офобенно грефнєвую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 15:24:45 ]
Ой, а я не бачила. Що то значить відпустити муза у відпустку. Біжу дивитися, що там пан Ярослав намарсив.
А щодо небезпечних іграшок, то чогось я останнім часом така безпечна вся, як китайська погремушка. Біжу по гранату в зуби. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-27 09:36:45 ]
ото іноді дивишся на якогось чоловіка - і думаєш: "есть ли жизнь на марсе"?... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 15:27:53 ]
Ага, або "було б добре, якби воно там було". Дякую, Юлю. Хоча я на таких частіше не дивлюся, поки не пізно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-27 09:38:27 ]
И Джон Грэй, между прочим, не преминул встрять в эту тему.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 15:29:11 ]
Та вже краще сюди, пане Олексію, ніж в якусь партію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-27 11:36:00 ]
Гарно, Галино! Але чому у Вас мужчини "пучеглазые" і "смешные"? Це камінчик в город?.. А думка у вірші
Вашому абсолютна - де тільки є життя , там і є (мала би бути) любов. І це - круто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 15:35:26 ]
Дякую вам, пане Іване. Боїтеся камінців у городі? Ну хіба що смішний, бо ваші вірші аж бризкають солодким гумором. А очей ваших я не бачила, ви їх так надійно сховали. Щодо мужчин, то в початковому варіанті у мене було " ведь мужчины - не марсиане, пучеглазые и смешные". І довго я правила той вірш вже на майстернях саме в такому варіанті. А потім подумала, хай вже будуть марсіани, поки не написала правду. :) А абсолютну думку то вже ви побачили, дякую, тепер я всім казатиму, що саме це й хотіла сказати цим віршем. О!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 15:11:44 ]
Якщо довго дивитися на Марс, а потім на Венеру, то очі дійсно робляться "печеглазыми" :)
Хто хоче, може спробувати, потрібно дивитись і не моргати протягом трьох годин (вночі :)

***Все красиво на синем экране,
в жизни страсти кипят иные,
и мужчины порой – марсиане,
пучеглазые и смешные.*** - пані Галино, розвеселили. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 15:42:16 ]
Три години вночі не моргати? Хіба жартуєте, пані Марино. Хто ж це витримає, тим більше,знаючи, що очі зробляться "пучеглазыми". Це ж скільки потім на них туші треба буде, а тіней. А все це потім ввечері чемно змивати, і так щодня. Краще вже на марсіанина дивитися три години, а мо" й більше.
А вірш написала у відповідь одному "марсіанинові", котрий останнім часом постійно доказує "Ничего ты не понимаешь". Ото стільки років фсьо панімала, а зараз нє панімаю. Так ніби з дуба впала. А точно знаю, не падала. Значить, хтось тут марсіанин.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 16:21:26 ]
Жартувала, бо неможливо не моргнути, дивлячись на "марсіанина" з Марсу, та ще й так довго :)

Марія.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 16:28:28 ]
Це точно, неможливо не підморгнути. Три години не підморгнути - це точно неможливо. Я би вже й поцілувала, напевне, якби файно розсмішив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-27 17:39:51 ]
Декого скоро почне пучити від "пучеглазых" марсіан, особливо якщо три години не моргаючи, дивитися на Марс.
Це я так, для сміху, пані Галино. Приємно, що паралельно і незалежно і так оригінально збагатили "марсіанську тему".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 18:02:59 ]
Ну якщо просто дивитися і навіть не моргати, то невже почне пучити? Дяки, що зацінили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-27 17:54:13 ]
Переношу свій коментар на Вашу сторінку:

Треба таки розлумачити народу, чого це в мене марсіанське кохання. Ще в школі я чув такий анекдот, що марсіани розмножуються шляхом дотику руки до плеча.
І ми, хлопці, з півроку "обсмоктували" цю тему з дівчатами. Клали їм руку на плече і казали: "Привіт, я марсіанин". Так приємно було уявляти, що за допомогою руки ти "замарсіанив" півшколи гарних дівчат. От я і згадав цей анекдот, єдине моє поетичне ноу-хау, що поміняв дотик до плеча на дотик голосом. Так, здається, ще ніжніше.
Якщо у Вашої ЛГ дзвінкий і приємний тембр голосу, а її коханий має музичне вухо і сприймає його космічні вібрації, вважайте, що у них - марсіанське кохання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 18:10:06 ]
І за пояснення дякую. Не знала такого анекдоту. Гарна традиція в марсіан, руки на плечі класти. А земляни її дещо модернізували, так щоб вже "навєрняка". А без рук спробуй замарсіань хоч одну красуню. Хоча якщо красуня розумна, то на дотик голосом відізветься охочіше.
У ЛГ, як і в мене, кохання точно марсіанське. Ще би воно трошки на землю спускалося, хоч деколи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 18:22:08 ]
Земляни!
Потрібно негайно заборонити марсіанам "дотики руки до плеча", а то порозмножуються і "запучать" всю Землю :)

Пані Галино, дякую ще раз за веселі рядочки і за спілкування :)