ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

Павло Сікорський
2026.03.15 10:51
Двовірш - архіскладна поетична форма із двох віршових рядків, де перший і другий римуються між собою. Причому рима читається згори вниз і знизу вгору, зберігаючи ритм.
На додачу, конкретно у цьому двовірші сенс не зміниться, якщо поміняти рядки місцями.

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Оля (1991) / Проза

 странное..бывает.
вот бывает такое, что ты идешь ты поулице. идешь и слушаешь любимую песенку в наушниках. идешь-идешь. как обычно, на своей волне. с какими-то, с любыми мыслями, улыбаясь иногда, как идиот) ни на что не обращешь внимания. идешь, идешь.. доходишь до своей остановки и тут вдруг взгляд останавливается на какой-то девушке. ну, или парне. приятной внешности. тебя привлекает ее/его лицо. озабоченное обыденными проблемами чаще всего. ты просто уставляешься и рассматриваешь ее/его, просто не можешь отвести взгляд. и незаметно для себя начинаешь представлять себе. представлять, как она/он просыпается утром, чем завтракает. какой чай пьет. или, может быть, предпочитает кофе..? как она/он спит по ночам? спокойно, как младенец? или мучается от бессонницы..? какую музыку слушает? интересно, а она/он слышала когда-нибудь о твоей любимой группе? а она/он курит? если да, то какие сигареты? у нее/него прикольный шарфик) а я тоже очень люблю шарфы.. а, может, у нас много общего..? а она/он любит играть в снежки? это же так весело, так по-детски..) может, она такой же, как и ты, ребенок в душе..? а как ее/его зовут? и тут начинаешь придумывать имена, какие бы ей или ему подошли. а у нее есть парень/ у него есть девчонка? начинаешь представлять себе их.. а как она/он целуется? любит ли сдувать одуванчики? дождь? носит ли зонтик с собой в плохую погоду на всякий случай..? он/она, наверное, вечно занята/занят.. если взгляд такой напряженный.. а где она/он учится? или уже работает? и как отдыхает..? и куда сейчас едет? по делам, наверное.. а как она/он разговаривает? должно быть, пишет очень грамотно.. с таким серьезным видом.. ..и тут она/он заходит в свой автобус.. и уезжает.. а ты стоишь на остановке. так растерянно. забыв, куда направляешься.. с глупыми мыслями. о незнакомом человеке, которого вряд ли когда-нибудь еще встретишь.. но все же который для тебя был чем-то хоть какие-то несколько минут твоей жизни.. а для этого человека ты не значишь ничего. ничегошеньки. и этот человек даже не подозревает, что на кого-то произвел такое впечатление, что аж написАть захотелось.. и скорее всего, она или он даже не увидят, как ты задумчиво, и, может, даже мечтательно провожаешь взглядом ее/его полупустой автобус, который едет именно туда, куда тебе так надо было успеть..




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-30 20:39:27
Переглядів сторінки твору 2015
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.183 / 5.5  (4.579 / 5.31)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.821
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.04.20 16:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Оля (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-30 21:17:11 ]
моя первая прозопроба.

цікаво знати ваше мнєніє)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-31 13:40:16 ]
Супер, солнышко.
Мне очень понравилось. Стиль крайне прост, но главное вот что:
Есть оригинальная мысль в этом и вся суть удачи. Хочу еще твоих таких мыслей
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Оля (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-03 16:22:00 ]
спасибо, юль)
заходите)))