ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені у глибині

Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".

Володимир Бойко
2025.08.06 21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися. Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють. На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші. Колиш

Олена Побийголод
2025.08.06 11:19
Із Бориса Заходера

Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!

Федір Паламар
2025.08.06 00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.

Іван Потьомкін
2025.08.05 23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.

Борис Костиря
2025.08.05 21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,

Олександр Буй
2025.08.05 20:32
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.

В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я

Устимко Яна
2025.08.05 16:04
по полю-овиду без краю
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня

у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти

Олена Побийголод
2025.08.05 14:37
Із Бориса Заходера

Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,

С М
2025.08.05 11:11
Хильни за працюючий піпол
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль

Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх

Борис Костиря
2025.08.04 21:42
Прощальна засмага на пляжі -
Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.

Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах

Юрій Лазірко
2025.08.04 21:13
Як моцно грає радіола.
Якогось... крутим рок-&-рола,
а злий зелений змій глаголит:
– Женись на ній, бодай жени!

Хай у Сірка вже буде буда,
у міру ситим гавкне людьом,
у міру – хвіст, мордяка й зуби,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Оля (1991) / Проза

 странное..бывает.
вот бывает такое, что ты идешь ты поулице. идешь и слушаешь любимую песенку в наушниках. идешь-идешь. как обычно, на своей волне. с какими-то, с любыми мыслями, улыбаясь иногда, как идиот) ни на что не обращешь внимания. идешь, идешь.. доходишь до своей остановки и тут вдруг взгляд останавливается на какой-то девушке. ну, или парне. приятной внешности. тебя привлекает ее/его лицо. озабоченное обыденными проблемами чаще всего. ты просто уставляешься и рассматриваешь ее/его, просто не можешь отвести взгляд. и незаметно для себя начинаешь представлять себе. представлять, как она/он просыпается утром, чем завтракает. какой чай пьет. или, может быть, предпочитает кофе..? как она/он спит по ночам? спокойно, как младенец? или мучается от бессонницы..? какую музыку слушает? интересно, а она/он слышала когда-нибудь о твоей любимой группе? а она/он курит? если да, то какие сигареты? у нее/него прикольный шарфик) а я тоже очень люблю шарфы.. а, может, у нас много общего..? а она/он любит играть в снежки? это же так весело, так по-детски..) может, она такой же, как и ты, ребенок в душе..? а как ее/его зовут? и тут начинаешь придумывать имена, какие бы ей или ему подошли. а у нее есть парень/ у него есть девчонка? начинаешь представлять себе их.. а как она/он целуется? любит ли сдувать одуванчики? дождь? носит ли зонтик с собой в плохую погоду на всякий случай..? он/она, наверное, вечно занята/занят.. если взгляд такой напряженный.. а где она/он учится? или уже работает? и как отдыхает..? и куда сейчас едет? по делам, наверное.. а как она/он разговаривает? должно быть, пишет очень грамотно.. с таким серьезным видом.. ..и тут она/он заходит в свой автобус.. и уезжает.. а ты стоишь на остановке. так растерянно. забыв, куда направляешься.. с глупыми мыслями. о незнакомом человеке, которого вряд ли когда-нибудь еще встретишь.. но все же который для тебя был чем-то хоть какие-то несколько минут твоей жизни.. а для этого человека ты не значишь ничего. ничегошеньки. и этот человек даже не подозревает, что на кого-то произвел такое впечатление, что аж написАть захотелось.. и скорее всего, она или он даже не увидят, как ты задумчиво, и, может, даже мечтательно провожаешь взглядом ее/его полупустой автобус, который едет именно туда, куда тебе так надо было успеть..




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-30 20:39:27
Переглядів сторінки твору 1941
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.183 / 5.5  (4.579 / 5.31)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.821
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.04.20 16:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Оля (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-30 21:17:11 ]
моя первая прозопроба.

цікаво знати ваше мнєніє)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-31 13:40:16 ]
Супер, солнышко.
Мне очень понравилось. Стиль крайне прост, но главное вот что:
Есть оригинальная мысль в этом и вся суть удачи. Хочу еще твоих таких мыслей
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Оля (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-03 16:22:00 ]
спасибо, юль)
заходите)))