ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)

Євген Федчук
2025.11.16 12:42
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді

Микола Дудар
2025.11.16 11:46
В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…

Олександр Сушко
2025.11.16 10:21
Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.

Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,

Тетяна Левицька
2025.11.16 02:27
Під прицілом чарівної Геби*
блискавка не вдарила тебе?
Будеш жити поки є потреба
зачерпнути море голубе.

Мрій затято про Гаваї тихі,
в фінікових пальмах острови.
Щоб яругою блукало лихо

Борис Костиря
2025.11.15 22:18
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо

Іван Потьомкін
2025.11.15 18:28
Відтоді, як з ночов кленових
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.

Ігор Шоха
2025.11.15 13:36
Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,

С М
2025.11.15 10:30
Як я ходив іще у семінарську школу
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!

Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис

Юрко Бужанин
2025.11.15 10:16
Я - мов раб...
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать

Микола Дудар
2025.11.15 09:10
Заради забавки — маклює.
Заради вибриків — клює…
І один одного вартує,
Як жаль, по-правді, не моє…
Зірвали б куш і розділили б.
Третину їм, а решту тим,
Хто так охоче насмітили
Своїм замовленням «святим»…

Ігор Шоха
2025.11.14 22:47
Є ще люди на білому світі.
що не вимерли у суєті
і несуть із минулого дітям
естафету доби неоліту,
де малюють горшки не святі.

ІІ
Із минулого бачу сьогодні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Оля (1991) / Проза

 странное..бывает.
вот бывает такое, что ты идешь ты поулице. идешь и слушаешь любимую песенку в наушниках. идешь-идешь. как обычно, на своей волне. с какими-то, с любыми мыслями, улыбаясь иногда, как идиот) ни на что не обращешь внимания. идешь, идешь.. доходишь до своей остановки и тут вдруг взгляд останавливается на какой-то девушке. ну, или парне. приятной внешности. тебя привлекает ее/его лицо. озабоченное обыденными проблемами чаще всего. ты просто уставляешься и рассматриваешь ее/его, просто не можешь отвести взгляд. и незаметно для себя начинаешь представлять себе. представлять, как она/он просыпается утром, чем завтракает. какой чай пьет. или, может быть, предпочитает кофе..? как она/он спит по ночам? спокойно, как младенец? или мучается от бессонницы..? какую музыку слушает? интересно, а она/он слышала когда-нибудь о твоей любимой группе? а она/он курит? если да, то какие сигареты? у нее/него прикольный шарфик) а я тоже очень люблю шарфы.. а, может, у нас много общего..? а она/он любит играть в снежки? это же так весело, так по-детски..) может, она такой же, как и ты, ребенок в душе..? а как ее/его зовут? и тут начинаешь придумывать имена, какие бы ей или ему подошли. а у нее есть парень/ у него есть девчонка? начинаешь представлять себе их.. а как она/он целуется? любит ли сдувать одуванчики? дождь? носит ли зонтик с собой в плохую погоду на всякий случай..? он/она, наверное, вечно занята/занят.. если взгляд такой напряженный.. а где она/он учится? или уже работает? и как отдыхает..? и куда сейчас едет? по делам, наверное.. а как она/он разговаривает? должно быть, пишет очень грамотно.. с таким серьезным видом.. ..и тут она/он заходит в свой автобус.. и уезжает.. а ты стоишь на остановке. так растерянно. забыв, куда направляешься.. с глупыми мыслями. о незнакомом человеке, которого вряд ли когда-нибудь еще встретишь.. но все же который для тебя был чем-то хоть какие-то несколько минут твоей жизни.. а для этого человека ты не значишь ничего. ничегошеньки. и этот человек даже не подозревает, что на кого-то произвел такое впечатление, что аж написАть захотелось.. и скорее всего, она или он даже не увидят, как ты задумчиво, и, может, даже мечтательно провожаешь взглядом ее/его полупустой автобус, который едет именно туда, куда тебе так надо было успеть..




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-30 20:39:27
Переглядів сторінки твору 1968
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.183 / 5.5  (4.579 / 5.31)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.821
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.04.20 16:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Оля (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-30 21:17:11 ]
моя первая прозопроба.

цікаво знати ваше мнєніє)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-31 13:40:16 ]
Супер, солнышко.
Мне очень понравилось. Стиль крайне прост, но главное вот что:
Есть оригинальная мысль в этом и вся суть удачи. Хочу еще твоих таких мыслей
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Оля (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-03 16:22:00 ]
спасибо, юль)
заходите)))