ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Шешуряк / Вірші

 бабусенька




Найвища оцінка Ярина Брилинська 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Тетяна Малиновська 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-05 13:32:19
Переглядів сторінки твору 9593
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.365 / 5.7  (5.054 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.979 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.801
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.09.05 18:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-05 14:01:19 ]
Тримайте моє щире 5,5! В ціль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 14:08:23 ]
щиро дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 14:38:30 ]
А-а-а!!Бабусю шкода-а-а! Хай ще не йде...
Нє, вмієте ви, дівки, настрій підняти... До Ярини заглянула - та до мушлі вухо притулила і сумує, до Юлі поткнулася - ця бабцю в путь дальню виряджає... Пішла я далі! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 14:54:38 ]
Йди, йди... там Софія Кримовська кудись теж відлітає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 14:44:12 ]
Бабуся.

Повз стави замріяні пролітали гуси.
На старе подвір’я - в гості до бабусі.
У якої руки – звиті борізденки...
У якої подих – ледве - ледве тенькає....
У якої усмішка, ,наче чорнобривці,
У якої присмішок - на злинялій брівці....
Опускались гуси спогадом на плечі..
На благеньку хустку, на літа старечі,
На уже відквітлі оченьки - волошки…
Опускались гуси спомином колошканим...
Спомином-дитиною у картату пелену...
Гуси-гусенята! Що вже бабі велено ?
Що її синочки – міцні горидуби!
З вусами завитками, солом’яним чубом.
Що у неї доньки - повнощокі пави -
Спідниці на фалдах, півнями рукава...
Що її онуки – мудрі академіки -
Рідко заглядають в бабину полеміку..
А ті правнучатка – серцеластів’ятка -
На бабиних плечах жують шоколадки...
Лебедядь, замурзані, до бабці невмілисто…
Поки гуси високо – правнучатка виростуть...
Відкривають ротики Роми і Катрусі,
Як плете мереживо із казок бабуся,
У якої руки - звиті борізденки,
У якої подих – ледве-ледве тенькає
У якої усмішка, наче чорнобривці,
У якої присмішок - на злинялій брівці…

Я оце в шіснадцять років написала, тому , хіба вагончиком до твого вірша. У мене обидві бабусі живі були. А тебе що надихнуло? Бо я не скажу, щоб відчула у вірші енергетику, але технічно виконаний.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 14:54:09 ]
Я вже 7 років без прабабусі і 5 без бабусі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 16:24:31 ]
Зрозуміло. Не сумуй. У мене лише одна залишилася.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 14:57:56 ]
Фільм був такий "Така пізня, така тепла осінь", Миколайчук поставив... Ото у тебе так пізньо, тепло, образно, красиво, дуже позитивно, розкішно - шестибально.
:о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 15:07:30 ]
Дякую! Намагалась передати те, що побачилась десь всередині в собі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 15:05:04 ]
Моїй бабусі вже 92... і... ще молиться за всіх...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 15:08:21 ]
Мої теж молилися за всіх...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-05 15:30:01 ]
Завдячуючи таким бабусенькам і стоїть ще якимось дивом наш світ.Напевно їхні молитви і є цією опорою.Моїх бабусеньок теж вже давно немає на світі...Вічна їм пам'ять. Душевно, Юленько, більш нічого не скажеш.З повагою Патара. Гарних вихідних.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 16:26:58 ]
Дякую, взаємно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 16:14:04 ]
Супер + !


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 16:33:42 ]
але я все ще чекаю фото )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 16:34:47 ]
Юлю! Нема слів! Варто вклонитися низенько до землі тій бабусеньці, що надихнула Вас на такі рядки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 17:23:54 ]
Дякую - за відчуття і розуміння


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 16:43:54 ]
Бабушки forever.
Одни исчезают, а другие приходят.
Я слышал, что их инопланетные братья доставляют доживать - естественно, с других планет, до которых лететь лет 80, и то если со скоростью света. Но те знают точку сгиба единой плоскости Вселенной - и лететь получается три минуты. Их к нам и привозят - безродных и бесквартирных. В ночлежке таких десятка три.
Сморщенное яблочко - это отзвук дородового состояния и первых недель жизни. Мне так одна бабка сказала, когда делала мне глазки, а я шарахался. Хороший поэтический образ. Реальный.
Глаза, правда, выцветают. Точняк.
Печально получается в конечном итоге.
Нам своих бабушек отправлять некуда и вдохнуть в них жизнь тоже невозможно. И традиции японской у нас нет. А они на глазах тают. А нам доставляют следующих. Или тают наши личные.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 17:23:28 ]
Чому печально? Буває, бачу якусь бабусю на вулиці, уся у зморщечках - а гарна така, хоч ікони пиши.

Відправка бабушок?) - а фільм "Кокон" дивився?

Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 21:01:16 ]
Не смійся тільки. Такі вірші для мене - індикатори особистості. Проявилася: красива :)