ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роман Миронов
2026.06.13 21:40
Зиму я цю намацав,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.

Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,

хома дідим
2026.06.13 20:36
іконостас твоїх ікон
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних

Марія Дем'янюк
2026.06.13 16:21
Літо з квітами жасмину,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.

Он щебече соловейко —
Зупинилася,

Світлана Пирогова
2026.06.13 14:46
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.

Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,

Борис Костиря
2026.06.13 13:24
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?

Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали

Артур Курдіновський
2026.06.13 12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.

Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,

Охмуд Песецький
2026.06.13 09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж не проти, щоб я милувався з тобою.

Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарн

Віктор Кучерук
2026.06.13 07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Шешуряк / Вірші

 бабусенька




Найвища оцінка Ярина Брилинська 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Тетяна Малиновська 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-05 13:32:19
Переглядів сторінки твору 9937
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.365 / 5.7  (5.054 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.979 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.801
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.09.05 18:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-05 14:01:19 ]
Тримайте моє щире 5,5! В ціль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 14:08:23 ]
щиро дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 14:38:30 ]
А-а-а!!Бабусю шкода-а-а! Хай ще не йде...
Нє, вмієте ви, дівки, настрій підняти... До Ярини заглянула - та до мушлі вухо притулила і сумує, до Юлі поткнулася - ця бабцю в путь дальню виряджає... Пішла я далі! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 14:54:38 ]
Йди, йди... там Софія Кримовська кудись теж відлітає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 14:44:12 ]
Бабуся.

Повз стави замріяні пролітали гуси.
На старе подвір’я - в гості до бабусі.
У якої руки – звиті борізденки...
У якої подих – ледве - ледве тенькає....
У якої усмішка, ,наче чорнобривці,
У якої присмішок - на злинялій брівці....
Опускались гуси спогадом на плечі..
На благеньку хустку, на літа старечі,
На уже відквітлі оченьки - волошки…
Опускались гуси спомином колошканим...
Спомином-дитиною у картату пелену...
Гуси-гусенята! Що вже бабі велено ?
Що її синочки – міцні горидуби!
З вусами завитками, солом’яним чубом.
Що у неї доньки - повнощокі пави -
Спідниці на фалдах, півнями рукава...
Що її онуки – мудрі академіки -
Рідко заглядають в бабину полеміку..
А ті правнучатка – серцеластів’ятка -
На бабиних плечах жують шоколадки...
Лебедядь, замурзані, до бабці невмілисто…
Поки гуси високо – правнучатка виростуть...
Відкривають ротики Роми і Катрусі,
Як плете мереживо із казок бабуся,
У якої руки - звиті борізденки,
У якої подих – ледве-ледве тенькає
У якої усмішка, наче чорнобривці,
У якої присмішок - на злинялій брівці…

Я оце в шіснадцять років написала, тому , хіба вагончиком до твого вірша. У мене обидві бабусі живі були. А тебе що надихнуло? Бо я не скажу, щоб відчула у вірші енергетику, але технічно виконаний.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 14:54:09 ]
Я вже 7 років без прабабусі і 5 без бабусі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 16:24:31 ]
Зрозуміло. Не сумуй. У мене лише одна залишилася.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 14:57:56 ]
Фільм був такий "Така пізня, така тепла осінь", Миколайчук поставив... Ото у тебе так пізньо, тепло, образно, красиво, дуже позитивно, розкішно - шестибально.
:о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 15:07:30 ]
Дякую! Намагалась передати те, що побачилась десь всередині в собі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 15:05:04 ]
Моїй бабусі вже 92... і... ще молиться за всіх...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 15:08:21 ]
Мої теж молилися за всіх...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-05 15:30:01 ]
Завдячуючи таким бабусенькам і стоїть ще якимось дивом наш світ.Напевно їхні молитви і є цією опорою.Моїх бабусеньок теж вже давно немає на світі...Вічна їм пам'ять. Душевно, Юленько, більш нічого не скажеш.З повагою Патара. Гарних вихідних.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 16:26:58 ]
Дякую, взаємно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 16:14:04 ]
Супер + !


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 16:33:42 ]
але я все ще чекаю фото )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 16:34:47 ]
Юлю! Нема слів! Варто вклонитися низенько до землі тій бабусеньці, що надихнула Вас на такі рядки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 17:23:54 ]
Дякую - за відчуття і розуміння


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 16:43:54 ]
Бабушки forever.
Одни исчезают, а другие приходят.
Я слышал, что их инопланетные братья доставляют доживать - естественно, с других планет, до которых лететь лет 80, и то если со скоростью света. Но те знают точку сгиба единой плоскости Вселенной - и лететь получается три минуты. Их к нам и привозят - безродных и бесквартирных. В ночлежке таких десятка три.
Сморщенное яблочко - это отзвук дородового состояния и первых недель жизни. Мне так одна бабка сказала, когда делала мне глазки, а я шарахался. Хороший поэтический образ. Реальный.
Глаза, правда, выцветают. Точняк.
Печально получается в конечном итоге.
Нам своих бабушек отправлять некуда и вдохнуть в них жизнь тоже невозможно. И традиции японской у нас нет. А они на глазах тают. А нам доставляют следующих. Или тают наши личные.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 17:23:28 ]
Чому печально? Буває, бачу якусь бабусю на вулиці, уся у зморщечках - а гарна така, хоч ікони пиши.

Відправка бабушок?) - а фільм "Кокон" дивився?

Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 21:01:16 ]
Не смійся тільки. Такі вірші для мене - індикатори особистості. Проявилася: красива :)