ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.25 21:56
* * *
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.

Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
* * *
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
Черства жінка
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Святополк «Окаянний»
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
Халіна Посвятовска
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
***
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
1962. Сорока (із Яна Бжехви)
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,

Юрій Гундарєв
2025.08.24 09:23
МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.

Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті

Віктор Кучерук
2025.08.24 06:35
* * *
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…

Борис Костиря
2025.08.23 21:39
* * *
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.

Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,

Володимир Ляшкевич
2025.08.23 20:58
Виживеш ти!
Друже і брате,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!

Боже боронь

Світлана Майя Залізняк
2025.08.23 16:25
Муза сміється
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Муза смієтьс

Володимир Бойко
2025.08.23 13:02
Думки про нездале – 3
Серед тваринних звичок москалів найхарактерніша – мітити чужі території. Носії істини в останній інстанції частенько надривають пупа під своєю ношею. Манія величі для недомірків – майже професійне захворювання. Найбільше світ намагаються змінити

Юрій Гундарєв
2025.08.23 12:36
Читацький щоденник. Сергій Жадан
Із поезією Сергія Жадана я познайомився у Львові. На дошці меню студентського кафе, яку виставили просто на вулицю, білою крейдою були написані такі не дуже рівні літери: Вирощено і нищівно над каменями і кущами повітря заповнене щільно душами і дощ

Віктор Кучерук
2025.08.23 06:03
* * *
Хоч сохне листя й менше цвіту,
І далі більш німіє світ, –
Я ще живу в своєму літі
І звідтіля вам шлю привіт.
Я вам повідаю про свято
Без усілякої журби,
Адже продовжую зростати
І визрівати щодоби.

Борис Костиря
2025.08.22 21:59
Посмішка скелета
У кожній посмішці є посмішка скелета.
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.

Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Шешуряк / Вірші

 бабусенька
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Ярина Брилинська 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Тетяна Малиновська 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-11-05 13:32:19
Переглядів сторінки твору 9263
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.365 / 5.7  (5.054 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.979 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.801
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.09.05 18:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-05 14:01:19 ]
Тримайте моє щире 5,5! В ціль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 14:08:23 ]
щиро дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 14:38:30 ]
А-а-а!!Бабусю шкода-а-а! Хай ще не йде...
Нє, вмієте ви, дівки, настрій підняти... До Ярини заглянула - та до мушлі вухо притулила і сумує, до Юлі поткнулася - ця бабцю в путь дальню виряджає... Пішла я далі! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 14:54:38 ]
Йди, йди... там Софія Кримовська кудись теж відлітає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 14:44:12 ]
Бабуся.

Повз стави замріяні пролітали гуси.
На старе подвір’я - в гості до бабусі.
У якої руки – звиті борізденки...
У якої подих – ледве - ледве тенькає....
У якої усмішка, ,наче чорнобривці,
У якої присмішок - на злинялій брівці....
Опускались гуси спогадом на плечі..
На благеньку хустку, на літа старечі,
На уже відквітлі оченьки - волошки…
Опускались гуси спомином колошканим...
Спомином-дитиною у картату пелену...
Гуси-гусенята! Що вже бабі велено ?
Що її синочки – міцні горидуби!
З вусами завитками, солом’яним чубом.
Що у неї доньки - повнощокі пави -
Спідниці на фалдах, півнями рукава...
Що її онуки – мудрі академіки -
Рідко заглядають в бабину полеміку..
А ті правнучатка – серцеластів’ятка -
На бабиних плечах жують шоколадки...
Лебедядь, замурзані, до бабці невмілисто…
Поки гуси високо – правнучатка виростуть...
Відкривають ротики Роми і Катрусі,
Як плете мереживо із казок бабуся,
У якої руки - звиті борізденки,
У якої подих – ледве-ледве тенькає
У якої усмішка, наче чорнобривці,
У якої присмішок - на злинялій брівці…

Я оце в шіснадцять років написала, тому , хіба вагончиком до твого вірша. У мене обидві бабусі живі були. А тебе що надихнуло? Бо я не скажу, щоб відчула у вірші енергетику, але технічно виконаний.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 14:54:09 ]
Я вже 7 років без прабабусі і 5 без бабусі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 16:24:31 ]
Зрозуміло. Не сумуй. У мене лише одна залишилася.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 14:57:56 ]
Фільм був такий "Така пізня, така тепла осінь", Миколайчук поставив... Ото у тебе так пізньо, тепло, образно, красиво, дуже позитивно, розкішно - шестибально.
:о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 15:07:30 ]
Дякую! Намагалась передати те, що побачилась десь всередині в собі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 15:05:04 ]
Моїй бабусі вже 92... і... ще молиться за всіх...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 15:08:21 ]
Мої теж молилися за всіх...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-05 15:30:01 ]
Завдячуючи таким бабусенькам і стоїть ще якимось дивом наш світ.Напевно їхні молитви і є цією опорою.Моїх бабусеньок теж вже давно немає на світі...Вічна їм пам'ять. Душевно, Юленько, більш нічого не скажеш.З повагою Патара. Гарних вихідних.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 16:26:58 ]
Дякую, взаємно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 16:14:04 ]
Супер + !


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 16:33:42 ]
але я все ще чекаю фото )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 16:34:47 ]
Юлю! Нема слів! Варто вклонитися низенько до землі тій бабусеньці, що надихнула Вас на такі рядки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 17:23:54 ]
Дякую - за відчуття і розуміння


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 16:43:54 ]
Бабушки forever.
Одни исчезают, а другие приходят.
Я слышал, что их инопланетные братья доставляют доживать - естественно, с других планет, до которых лететь лет 80, и то если со скоростью света. Но те знают точку сгиба единой плоскости Вселенной - и лететь получается три минуты. Их к нам и привозят - безродных и бесквартирных. В ночлежке таких десятка три.
Сморщенное яблочко - это отзвук дородового состояния и первых недель жизни. Мне так одна бабка сказала, когда делала мне глазки, а я шарахался. Хороший поэтический образ. Реальный.
Глаза, правда, выцветают. Точняк.
Печально получается в конечном итоге.
Нам своих бабушек отправлять некуда и вдохнуть в них жизнь тоже невозможно. И традиции японской у нас нет. А они на глазах тают. А нам доставляют следующих. Или тают наши личные.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 17:23:28 ]
Чому печально? Буває, бачу якусь бабусю на вулиці, уся у зморщечках - а гарна така, хоч ікони пиши.

Відправка бабушок?) - а фільм "Кокон" дивився?

Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 21:01:16 ]
Не смійся тільки. Такі вірші для мене - індикатори особистості. Проявилася: красива :)