ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олег Герман
2025.08.13 00:31
Голос розбився об скелі німі,
Тиша гнітюча тримає за горло.
Думи блукають в молочній пітьмі,
Мовчки стіна виростає з безодні.

Сіті незримі сплітають слова
І розчиняються в тінях пониклих.
Десь у глибинах дрімає душа,

Олена Побийголод
2025.08.12 23:09
Із Бориса Заходера

– Дайте півкіло усмішки,
банку сміху, хмарки трішки,
три столових ложки вітру
та зірниць чотири літра!
Писку-виску двісті грамів,
десять метрів шумів-гамів,

Іван Потьомкін
2025.08.12 22:40
Без кори й коріння
Про дерево не варто говорить.
Кора як одянка надійна:
Зірвуть плоди, лист облетить
І дерева, як близнюків родина.
Кора і в чоловіка, певно ж, є:
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди, як і в деревв,-різні:

Борис Костиря
2025.08.12 21:49
На стадіоні перемог і втрат
Стоїш, як початківець перед боєм,
І дивишся на сонце із-за брам,
Що не дають наповнитись собою.

Попереду ще стільки рубежів,
Поразок, зрад, тріумфів і трагедій.
І доля піднімає на ножі

Світлана Майя Залізняк
2025.08.12 17:09
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Наголоси позна

Юрко Бужанин
2025.08.12 17:00
Промені сонця пестливо
Перебирають листя груші.
Поблизу рясніє слива
Гілками необтрушеними

І персики на осонні.
Рум’яняться гордовито.
Немов пастораль-симфонія,

Світлана Пирогова
2025.08.12 13:47
Загубились удвох,
як волошки у полі пшеничнім.
Чи це яв, а чи, може, їм сниться.
Гріє сонце обох.

Доторкнувсь до чола
і ні слова, ні звука, цілунки.
Ніби той же юнак, і та юнка.

Юрій Гундарєв
2025.08.12 10:06
У червні 2023 року російські окупанти в Бердянську вбили двох підлітків - 16-річних Тиграна Оганнісяна
та Микиту Ханганова, яких підозрювали у підготовці диверсії на залізниці.
Відважних друзів застрелили снайпери: Микита був вбитий пострілом у голову,

С М
2025.08.12 07:33
на годиннику час коли зачиняють
і треба йти і я це знаю
але оттак сидів би до ранку
повзуть автівки усі в очах
сяє ліхтарний порожній блиск
замер у мозку німий одчай
це ж єдине місце
це ж єдине місце

Артур Курдіновський
2025.08.12 07:30
МАГІСТРАЛ

Ось тут, на майданчику, серед панельних будинків,
Зустріли ми квітень. Хай стане він принцом казковим!
Легким амфібрахієм, ніжним, замріяним словом
Альтанку весна подарує, неначе з картинки.

В реальності лавки нема і тепла - ні краплинк

Юрій Лазірко
2025.08.12 01:23
Асю - в сільмазі і на матраці.
Касю - де Асю, відходячи з каси.
Валю - на валі і сіновалі.
Віку - без ліку та без базіку.
Ніку - як Віку, тільки з базіком.
Жанну - у ванні дуже старанно.
Янку - у ґанку ще з позаранку.
Іру - так щиро, без... і без м

Ярослав Чорногуз
2025.08.12 01:16
Не кажи, не проси, не кляни --
Знову осінь іде до порога.
Як від миру йдемо до війни --
Так підемо в свій час і до Бога.

Може нам, навпаки, порадіть,
Що у пору достиглу вступаєм.
Мудродумання в нас мимохіть

Борис Костиря
2025.08.11 21:29
Я шукаю тебе у далеких жінках,
Як загублений час у далеких віках.

Впізнаю твої риси в далеких, чужих
Чарівницях на крайній життєвій межі.

Хоч би скільки тинявся у пошуках тих,
Все одно повертаюсь до рідних твоїх

Борис Костиря
2025.08.10 21:55
Мій телефон вимкнувся.
Я подаю сигнали "SOS!"
лише своєю енергетикою.
Мене неможливо
запеленгувати. Я - риба,
яка заплила у найбільші
глибини океану.
Я втратив сутність

Володимир Невесенко
2025.08.10 15:59
Я не чекаю дива. Дав би Бог
дійти до Бога праведно і чесно
крізь метушню, де світ живе облесно
від тайних перемов до перемог,
де чорні тіні безсловесно
ведуть із Сатаною діалог.

Я не чекаю дива. Дав би Бог,

Євген Федчук
2025.08.10 15:46
Поляки – гонорові та часто так бувало:
За гонором уроки минулі забували.
Події в сорок третім трагічні на Волині
Хвилюють українців з поляками донині.
Десятки тисяч люду загинули невинно,
Які жили віками на землях України.
В час, як на Україну знов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 (* * *) Сны
finita la commedia

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-05 14:35:50
Переглядів сторінки твору 2890
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.17 23:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 14:52:38 ]
Вже і я повернулася... а ви все пр монашку. Якутка он приснилась. І якутки гарні бувають.) Удачі вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 15:00:23 ]
Я не видел Вас уходящей. Это для меня новость.
Мой ЛГ погружен в свои сердечные переживания. Я не могу его оставить. Оставлять - это очень плохо, это то же самое, что и бросить. Одни из первых искренних слез, т.е., не капризных, были слезы как реакция на стихотворение "Зайку бросила хозяйка".
Я пишу и другие стихотворения. Они вплетены в косу глубоко душевных. Просто Вы наткнулись на это.
Спасибон.
Удач-дач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 15:11:10 ]
О, Олексіє.
Так у тебе джек-пот на шкалі прозорості. :)
А як літгеру та якутка сниться - в чумі біля вогнища чи ще якось?
А ночі то дійсно там - спи не хочу.
Чим далі в тундру - тим більше твої вірші набирають філософії Заполяр`я.
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 15:12:50 ]
Тривожні сни - це нормально. Можна валеріаночки попити наніч, щоб не снилися олені-олені-небриті-неголені.

Але добре, що любов перемагає, і ЛГ Потапієвих віршів все-таки шукає монашку, в яку закохався, а не задовільняється якуткою, до якої не має почуттів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 16:01:43 ]
Трава пустырника, запаренная в кальяне - горьковатая, но эффективная подмога в устранении нервных расстройств. Не все время же его заправлять "травкой". Не все время и пивать чифири. Сердечку бо-бо.
И водка также совсем не то, что лечит.
Да и трава - не то. Все не то.
Любовь лечит, а еще я слышал, что и время. От Олега Леонтьева и Татьяны Булановой я это и слышал. Я на руке ее автограф носил. Наводил фломастером. Чтобы лучше помнить. И тот держался три месяца. Потом я его снял вместе с гипсом. Но это другая история. Мне руку один муж (не мой, конечно) повредил. А я - ему жизнь искалечил. Потом помирились, когда он через меня приказывал всем долго жить после моих побоев. Он свою жену не очень-то любил, а дрались мы оба от ревности.
Как бы ни передрались бы и монашка с якуткой. Но одна в Якутске, а другая - в Оймяконе. Не пересекутся.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 15:16:56 ]
Я хвилююся... А може би Вам, Олексію, у теплі краї податися? Ну хоча би до нас - гарна осінь. Сьогодні зранку було +14. Думки невеселі у Вас, хоча мені про це говорити не випадає - у самої з думками так. Холод тримає мозок у тонусі - тому все у Вашому вірші майстерно. Навіть, як сказав Юрко, джек-пот...
:о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 15:46:47 ]
Значительные перепады температур нежелательны. Вот в чем проблема. В этом году в этом убедилось несколько десятков моих соотечественников, начав убеждаться живыми. Окончательно утвердились в этой мысли близкие и друзья покойных. Десятков шесть последних - да перемножить... Представляете? Вам информация досталась без утери. Мы живы.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 21:06:56 ]
"Прокинулась. У морі темноти
Раптовим смутком знову захлинаюсь.
І як тепер цю ніч перепливти,
Таку бездонну і таку безкраю?"

Отож я Вас розумію, Алексію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-06 22:50:08 ]
Нередко темные ночи порождают настолько прозрачные мысли, откровения и открытия, что диву даешься...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 23:44:39 ]
Спят усталые игрушки,
Куклы спят...
Одеяла и подушки
ждут ребят.
Даже весь Якутск ложится
ночью спать:
им Алексий III снится
и кровать.
Вся Сибирь на той кровати
видит сны:
только вот монашка, кстати,
вне страны!
Спит она, конечно, тоже,
но не видит чей-то рожи...
Спит себе - и край!
Баю-бай.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-06 22:56:00 ]
Правильно, Мишель.
О монашке каждый день, начиная с утра, как я сейчас, или как Вы, начиная с глубокого вечера - и она услышит. На то и существуют молитвы как способ индивидуально-коллективного взывания (не буду произносить это имя всуе) и общения с (не буду снова)...
Спасибон.