ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.01 22:21
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 (* * *) Сны
finita la commedia

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-05 14:35:50
Переглядів сторінки твору 2938
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 14:52:38 ]
Вже і я повернулася... а ви все пр монашку. Якутка он приснилась. І якутки гарні бувають.) Удачі вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 15:00:23 ]
Я не видел Вас уходящей. Это для меня новость.
Мой ЛГ погружен в свои сердечные переживания. Я не могу его оставить. Оставлять - это очень плохо, это то же самое, что и бросить. Одни из первых искренних слез, т.е., не капризных, были слезы как реакция на стихотворение "Зайку бросила хозяйка".
Я пишу и другие стихотворения. Они вплетены в косу глубоко душевных. Просто Вы наткнулись на это.
Спасибон.
Удач-дач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 15:11:10 ]
О, Олексіє.
Так у тебе джек-пот на шкалі прозорості. :)
А як літгеру та якутка сниться - в чумі біля вогнища чи ще якось?
А ночі то дійсно там - спи не хочу.
Чим далі в тундру - тим більше твої вірші набирають філософії Заполяр`я.
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 15:12:50 ]
Тривожні сни - це нормально. Можна валеріаночки попити наніч, щоб не снилися олені-олені-небриті-неголені.

Але добре, що любов перемагає, і ЛГ Потапієвих віршів все-таки шукає монашку, в яку закохався, а не задовільняється якуткою, до якої не має почуттів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 16:01:43 ]
Трава пустырника, запаренная в кальяне - горьковатая, но эффективная подмога в устранении нервных расстройств. Не все время же его заправлять "травкой". Не все время и пивать чифири. Сердечку бо-бо.
И водка также совсем не то, что лечит.
Да и трава - не то. Все не то.
Любовь лечит, а еще я слышал, что и время. От Олега Леонтьева и Татьяны Булановой я это и слышал. Я на руке ее автограф носил. Наводил фломастером. Чтобы лучше помнить. И тот держался три месяца. Потом я его снял вместе с гипсом. Но это другая история. Мне руку один муж (не мой, конечно) повредил. А я - ему жизнь искалечил. Потом помирились, когда он через меня приказывал всем долго жить после моих побоев. Он свою жену не очень-то любил, а дрались мы оба от ревности.
Как бы ни передрались бы и монашка с якуткой. Но одна в Якутске, а другая - в Оймяконе. Не пересекутся.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 15:16:56 ]
Я хвилююся... А може би Вам, Олексію, у теплі краї податися? Ну хоча би до нас - гарна осінь. Сьогодні зранку було +14. Думки невеселі у Вас, хоча мені про це говорити не випадає - у самої з думками так. Холод тримає мозок у тонусі - тому все у Вашому вірші майстерно. Навіть, як сказав Юрко, джек-пот...
:о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 15:46:47 ]
Значительные перепады температур нежелательны. Вот в чем проблема. В этом году в этом убедилось несколько десятков моих соотечественников, начав убеждаться живыми. Окончательно утвердились в этой мысли близкие и друзья покойных. Десятков шесть последних - да перемножить... Представляете? Вам информация досталась без утери. Мы живы.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 21:06:56 ]
"Прокинулась. У морі темноти
Раптовим смутком знову захлинаюсь.
І як тепер цю ніч перепливти,
Таку бездонну і таку безкраю?"

Отож я Вас розумію, Алексію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-06 22:50:08 ]
Нередко темные ночи порождают настолько прозрачные мысли, откровения и открытия, что диву даешься...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 23:44:39 ]
Спят усталые игрушки,
Куклы спят...
Одеяла и подушки
ждут ребят.
Даже весь Якутск ложится
ночью спать:
им Алексий III снится
и кровать.
Вся Сибирь на той кровати
видит сны:
только вот монашка, кстати,
вне страны!
Спит она, конечно, тоже,
но не видит чей-то рожи...
Спит себе - и край!
Баю-бай.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-06 22:56:00 ]
Правильно, Мишель.
О монашке каждый день, начиная с утра, как я сейчас, или как Вы, начиная с глубокого вечера - и она услышит. На то и существуют молитвы как способ индивидуально-коллективного взывания (не буду произносить это имя всуе) и общения с (не буду снова)...
Спасибон.