ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.06 14:02
Попереду
Така застиглість і драглистість.
Ми грузнемо у цих лісах,
Там, де промчався юний лицар
У лабіринтах, наче птах.
Попереду важка гонитва,
Нудна, протяжна суєта.
Попереду запекла битва,
Аж квітне стогін у вустах.

Іван Потьомкін
2026.07.06 13:16
...Як пишная пава
Як же її звали, діву Бондарівну?
Ту, що честь тримала цілої Вкраїни.
Ту, що, мов царівна, у колі дівочім
Можновладцю кинула в безсоромні очі:
“Ой не згоден пан Каньовський мене цілувати,
Тільки згоден пан Каньовський мене розбувати!
Ой волю ж я,пан

Вячеслав Руденко
2026.07.06 10:20
Рятує слово доки ллється
Рятує слово доки ллється-
Вбиває розум доки ллє,
Та то не правда–лиш здається!
А Всесвіт пнеться у своє!

Шовковий ворс пливи над градом,
Серед ампірного рев’ю,
Камінний отвір будь кошлатим,

хома дідим
2026.07.06 10:02
* 132 *
гаразд
усе
простіш мабуть
питво та їжа
писанина
а потім час іще у путь
де нас дива чекають
вірно

Вячеслав Руденко
2026.07.05 19:57
Майже побічно, солодший за дотик до вуха…
Фантик зворотнього,згорнутий примхою часу,
Вовчого сліду рясніє горохом в поснуле,
Кожної миті, щоразу зриваючи саван,
Шепіт хтонічний рятує забуте минуле.

Вийди на шлях не засмученим в хутрі із фугу
В напівчоботях, що вказують шлях до останку,
Не

Євген Федчук
2026.07.05 14:41
Як відьма перетворилася на собаку
Зібралися діди якось в Клима біля двору.
Вже сонечко понад лісом було на ту пору.
Ще сутінки не настали та вже йшло до того.
Череда понад дворами стоптала дорогу.
Несла молоко із паші, пастух йшов позаду.
Хоч втомлений та з дідами привітався радо.
А

Роксолана Вірлан
2026.07.05 14:39
* * *
Якщо би акварелевим потьоком
зненацька розтеклася згіркла Ява:
і той пречистий надим першокроку,
і тягла довгота земного сплаву,
доріг - зміїсті кубла та роптіння,
пробіли днів, ночей печерна пустка,
життя і врожаїв осінні стини,
луна свічад, іконн

Володимир Ляшкевич
2026.07.05 13:59
Екзистенційне позиціювання творчого єства: до метагармонічної теорії творчості
Вступ Творчість належить до дуже звичних, і в той самий час - до найскладніших проявів людського єства. Незважаючи на значний розвиток естетики, психології творчості, герменевтики, феноменології та когнітивних наук, відкритим залишається питання про фу

Борис Костиря
2026.07.05 13:09
Приреченість
Тут нікуди піти, лише на стадіон,
Порожній, сиротливий і безмовний,
Там, де біжить нечутний чемпіон
Крізь славу, гордість і тотальний морок.

Тут нікуди піти. В обличчя самоти
Подивимося тихо і печально.
Там грають фугу зречені вітри

хома дідим
2026.07.05 10:22
* 131 *
королівські лучники
королівська кіннота
шикуються
у надвечірньому
вітрі
танцюючі маски
танцюють
у глядацьких енергіях

Ірина Вовк
2026.07.05 06:00
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 14)
ЕПІЛОГ: СРІБНА ЗОРЯ НАД ГАЛЛІЄЮ Останні роки Анни були схожі на тихий золотий вечір після буремного дня. Вона більше не втручалася у дрібні придворні інтриги. Її срібна голова була зайнята іншим – вона будувала монастирі, замовляла книги в далеких зем

С М
2026.07.04 21:21
Люцифер Сем (Pink Floyd)
люцифер сем кіт сіаму
усе поблизу тебе він
усе він біля ніг

сутність цього кота не пояснити

дженіфер джентіл чарівнице
ти ліворуч він праворуч

Іван Потьомкін
2026.07.04 19:53
Музика без слів
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.

Володимир Ляшкевич
2026.07.04 16:15
Dichton: The Principle of Dynamic Coherence
I How Local Harmony Becomes a Contour of Metaharmony The Image of the Work: From a Creative Method to an Aesthetic–Philosophical Category The foundation of traditional artistic creation, in most cases, is the aspiration toward an integral unity—whet

Борис Костиря
2026.07.04 13:59
Погляд
Я не хочу дивитись в обличчя абсурду,
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.

Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,

Артур Курдіновський
2026.07.04 13:43
Вітаю з днем народження Тетяну Левицьку
липня народилася видатна українська поетеса Тетяна Левицька.
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Віктор Кучерук (1958) / Вірші

  З дитинства
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-11-11 00:03:15
Переглядів сторінки твору 9256
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.758 / 5.5  (5.078 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.306 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.07.05 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-11 00:14:08 ]
Зустріч з мишкою лоб в лоб, - дійсно, хіба таке можна забути? Тут не тільки суглоби заскриплять...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-11-11 06:46:02 ]
Тим паче, що це зовсім не вигадка...
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-11-11 11:53:43 ]
Пригадалося своє: прокинулася якось під ранок від шурхоту - а мишка по припічку бігає... потім завмерла - і на мене дивиться! Стра-а-ашно було :)) Правда, і мені тоді було років зо два, не більше (пізніше піч викинули).
Гарно так написано... мабуть, кожен, хто в селі виріс, дитинство згадав.
А щодо "даремно" - ой, лукавите! ;))
Ясного вам сонечка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-11 08:29:42 ]
***А поруч там, по правий лікоть,
Стояв на покуті дідух.*** - святково, різдвяно.

Спогади дитинства
такі світлі і щирі.
Так і хочеться,
хоч на хвилинку,
повернутись у ту хатину,
***де всю ніч під образами
Горіла свічка на Різдво.***
Гарно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-11-11 09:08:53 ]
Час від часу, минуле повертається до нас у спогадах - веселих і не дуже, ось і мені учора пригадалося таким далеке дитинство.
Дякую за доьрі слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-11 09:36:29 ]
***Де й що знаходилося в хаті,
В якій даремно народивсь.*** - не даремно.
Чому - даремно? Є гарні вірші:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-11-11 10:11:38 ]
Вірші - не головне, є, чи уже було, на жаль, багато чого іншого, важливішого у житті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-11-11 12:02:28 ]
Значить не у мене одного мишки гостили...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-11 12:16:17 ]
Дуже ніжно, тепло й душевно... Аж серце заболіло. Зовсім недавно була в селі, у якому народилась моя мама, де жили мої дідусь і бабуся. На місці їх хатки купка каменю (розібрала сім'я старшої сестри моєї мами)... Усе моє дитинство пройшло у цій хатці під стріхою, тут було завжди затишно і тепло, пахло свіжим хлібом, молоком та відігрітим сиром. Дав би мені Бог таланУ так описати бабусину хату, як Ви, пане Вікторе! Вдячна Вам за насолоду та добру Вашу пам'ять. З повагою Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-11-11 12:44:37 ]
А наша хата жива, але там уже давно живуть інші люди. Раніше, коли гостював у рідних, яких також небагато залишилося у тому селі, обов'язково навідувався до неї, а останнім часом так не роблю, бо там уже проживає молодше покоління тих людей, молодим не до моїх спогадів...
А описав я усе лише так, як зміг. Знаю, що багато хто може це зробити краще, головне - тема близька кожному є, тож - наснаги усім!
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-11-11 13:45:57 ]
Вікторе! З одного боку гарний щирий ліричний вірш,
а з другого - стільки пародійних рядків. Тільки: "Дверми відкритими як носом, хатина нюхала мороз" - чого варте! Та й Нібабине зауваження теж доречне. І це далеко не все. Я б подумав би ще, попрацював над віршем.
Виликають запитання рядки: "...в хаті, в якій даремно народивсь", "ніхто нічого не украде" - а чого має красти? "Нишком мати точить ніж" - ніби мати когось зарізати хоче з людей. А чого на півня нишком точити ножа? Дуже прямолінійні рядки: "Я полюбляв ті дні без тями, бо скрізь було одне їство". Наголос дІдух має бути, а не дідУх.

З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-11-11 14:11:19 ]
Щодо дідуха вибачаюсь, таки дідУх. Не чекав такого наголосу від словника. Бо в народі зустрічав інший.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-11-11 15:02:35 ]
Щойно написав тобі відповідь, а тут почервоніло все і текст зник, поки розбирався куди увійти і що натиснути.
Ярославе, за наголос я зовсім не хвилювався, а ось на інші твої зауваження спробую дати відповідь.
Що тільки з тією петлею не робили, а вона постійно скрипіла, як сьогодні при хотьбі мої суглоби. Ось і порівняв так, як і зустріч із мишкою носом до носа. Чи може слід було написати про очі?..
Даремно нехай нікого не бетежить теж, бо у кожного на те свій власний погляд, я вважаю, що даремно, від когось іншого було б більше користі.
Та хата була довгий час зовсім без замків і все лежало на місці, а із моєї нинішньої оселі пропадали різні дрібнички, у ній бували і професійні крадії. Тож я і не промовчав про те.
Мати не хотіла, щоб малий бачив смерть навіть півника, вона також мене ніколи не брала із собою, коли вела на побачення до бугая корову чи теличку, хоч там смерті зовсім не було, а щось веселіше і, певно, приємніше. Також про це не змовчав, бо це правда.
Хатина і дихає, і нюхає, і слухає, і пам'ятає... Продовжувати можна довго, але навіщо? Я просто вибрав один із цих варіантів.
Ну, ось і все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-11-11 19:09:22 ]
"Я полюбляв ті дні без тями, бо скрізь було одне їство" - так по-дитячому щиро, що я аж засміялася. Малеча свята любить (і у всі часи любила) не в останню чергу за те, що смачненького всього на столі багато! І я такою ж була... ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-11-11 18:30:30 ]
Вірші вийшов дуже колоритний, як і коментарі до нього. Тут можна довго дискутувати по кожному рядочку, бо в кожного з нас своє бачення світу, але скажу єдине - Віктор Кучерук народився недаремно! Цьому світу так бракує світла, а Ви його дуже потужно випромінюєте на кожного, хто з Вами спілкується, хто читає Ваші вірші... Тішуся, що Вас знаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-11-11 19:40:08 ]
Дякую вам усім. Мене найбільше радує те, що, судячи з кількості переглядів, вірш привернув до себе увагу, а значить - я був вами почутий. Для мене, як, мабуть, і для багатьох інших авторів, це важливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-11 19:57:36 ]
От бачите, пане Вікторе, у якої кількості читачів навіяв спогади ваш вірш - теплий, приязний, простодушний. Я також належу до їх числа. Успіхів!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 06:15:03 ]
Дякую вам, шановна, за побажання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-11-22 19:18:29 ]
ХАТА-ПОНЮХНО
(літературна пародія)

В кутку стояв я за дверима,
Ну просто в хати на губі,
То вікнами, немов очима,
Хатина «блимала» вербі.
Як двері хати зачинялись,
А потім відчинялись знов,
Мене хатина мов ковтала,
Й тоді випльовувала мов.
Бува, засну, то діло миле,
Задам їй в груди «хропака»,
То хата ходором ходила,
Аж в Умань чуть – луна така.
Дверми відкритими, як носом,
Хатина нюхала мороз…
Як дядько в поле гній одвозив,
І як конячий віз «навоз».
Їй, бідній, дух так забивало,
Ох, мучилась од тих проблем,
Аж від натуги люто чхала,
Свистіла носом-димарем.
Я на Різдво всього потроху
Наївся так у ніч святу,
Що в хати зад – мов од гороху,
Запах так, мов розбивсь «бовтун»*.
Ні, не забуть твойого духу,
Нанюхався, аж в горлі – «ком».
Хай двері-рот ковтнуть сивухи
Й димар занюха огірком.
*Бовтун – протухле яйце.
22.11.7518 р. (Від Трипілля) (2010)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-11-22 19:20:45 ]
Вікторе, сприйми з гумором, згадай як ми ночували ніч в Умані, і, сподіваюсь, дозволиш надрукувати на своїй сторінці.