Коли виростали нам телевізори не грали
Компютори в проекті були в небесах
Ми вірили у світле- майбутнє,
Нас учили, що вождь указує нам шлях.

Ми вірили недорослими вухами
І до комунізму учили вчителі.
Бачили, як трудяться в колгоспі мами
А в ранці з косами ідуть жотарі.

За ніч опустіли сусідські хати
А люди із страху мовчали,
лиш інколи між собою шептали
в ночі кагибісти у Сибір забрали.

В шкільні роки вірили у казки,
Що буде світле в комунізмі життя.
Згадую як плакали комуністи- служаки
Коли вождь пішов в забуття.

Казки про майбутнє комунізму
Народ давно по забув
Лиш істину забути не може,
що не вождем,а катом він був.

Минуле роки горе не забуто
Хоч кат давно і помер.
Що провинили богові
що зик керує нами тепер