
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.06
00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.
2025.08.05
23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.
2025.08.05
21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,
2025.08.05
20:32
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.
В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.
В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я
2025.08.05
16:04
по полю-овиду без краю
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня
у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня
у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти
2025.08.05
14:37
Із Бориса Заходера
Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,
Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,
2025.08.05
11:11
Хильни за працюючий піпол
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль
Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль
Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх
2025.08.04
21:42
Прощальна засмага на пляжі -
Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.
Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах
Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.
Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах
2025.08.04
21:13
Як моцно грає радіола.
Якогось... крутим рок-&-рола,
а злий зелений змій глаголит:
– Женись на ній, бодай жени!
Хай у Сірка вже буде буда,
у міру ситим гавкне людьом,
у міру – хвіст, мордяка й зуби,
Якогось... крутим рок-&-рола,
а злий зелений змій глаголит:
– Женись на ній, бодай жени!
Хай у Сірка вже буде буда,
у міру ситим гавкне людьом,
у міру – хвіст, мордяка й зуби,
2025.08.04
10:52
Вітру перешіптування з листям.
Що ти їм розказуєш, бродяго?
Знову нагасався десь та злишся
на свою невикорінну тягу
до буття у безперервних мандрах,
на свою неміряну бездомність,
знову їм, осілим, потай заздриш,
між гілля снуючи невгамовно?
Що ти їм розказуєш, бродяго?
Знову нагасався десь та злишся
на свою невикорінну тягу
до буття у безперервних мандрах,
на свою неміряну бездомність,
знову їм, осілим, потай заздриш,
між гілля снуючи невгамовно?
2025.08.04
09:28
серпня - день народження унікального німецького музиканта
Клаус Шульце (1947 - 2022) - композитор, клавішник, перкусист, один із піонерів ембієнту (дослівно - «навколишній») - цього напрямку електронної музики.
Батьки - письменник і балерина,
після
Клаус Шульце (1947 - 2022) - композитор, клавішник, перкусист, один із піонерів ембієнту (дослівно - «навколишній») - цього напрямку електронної музики.
Батьки - письменник і балерина,
після
2025.08.04
08:53
Із Бориса Заходера
Крругом – мурра, мурра,
все – маррність та сумбурр,
а ти муррчи: «Урра-а!»
І більш – ані мур–мур!
(2025)
Крругом – мурра, мурра,
все – маррність та сумбурр,
а ти муррчи: «Урра-а!»
І більш – ані мур–мур!
(2025)
2025.08.04
08:02
Для боїв із ворогами час настав.
Страх в Дніпро стікає по краплині...
Визріла чортополохом густо мста,
Вкрилось чорнотою небо синє.
Пелюстками осипаються роки,
Епілог дописує правиця.
У ходу сьогодні хрестики й вінки,
Страх в Дніпро стікає по краплині...
Визріла чортополохом густо мста,
Вкрилось чорнотою небо синє.
Пелюстками осипаються роки,
Епілог дописує правиця.
У ходу сьогодні хрестики й вінки,
2025.08.04
02:40
Оце ж вона - країна Доброти.
Для себе так відкрив її раптово.
Душа моя раділа веселково,
Коли зібрався я туди піти.
Це - світ чарівний, де немає зла,
Де сила - в ненав'язливому слові.
Де ти по вінця сповнений любові,
Для себе так відкрив її раптово.
Душа моя раділа веселково,
Коли зібрався я туди піти.
Це - світ чарівний, де немає зла,
Де сила - в ненав'язливому слові.
Де ти по вінця сповнений любові,
2025.08.03
23:39
Багатий і давно уже не раб,
Уславлений мудрістю повсюди,
Езоп де тільки вже не побував.
От тільки в Дельфах не довелося бути.
І ось він там. І як повсюди байкою частує.
Та якось тут не так, як всюди.
Слухати слухають дельфійці, а платити – ні.
Гада
Уславлений мудрістю повсюди,
Езоп де тільки вже не побував.
От тільки в Дельфах не довелося бути.
І ось він там. І як повсюди байкою частує.
Та якось тут не так, як всюди.
Слухати слухають дельфійці, а платити – ні.
Гада
2025.08.03
22:31
Тіні підсмажені вітер ворушить
В деку при стовбурі дикої груші,
Щоб не згоріли до чорного.
Сонце, підійняте липнем-хорунджим,
Прагне зеніту й рахує байдужо
Хмар незаповнені човники.
Берег рудіє травою сухою,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В деку при стовбурі дикої груші,
Щоб не згоріли до чорного.
Сонце, підійняте липнем-хорунджим,
Прагне зеніту й рахує байдужо
Хмар незаповнені човники.
Берег рудіє травою сухою,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Григорій Слободський (1937) /
Проза
проводили молоду у чужу сторону
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
проводили молоду у чужу сторону
Проводжали молоду у чужу сторону
Росла Парунька у сім'ї, як квітка у гаю, тільки квітка розцвітала поміж квітками, а вона одинока у тата і мами. Батьки її леліяли оберігали від усяких жітейських незгод,.як була малою на вулицю не впускали, щоб не дай боже діти не обідили.А як пускали на подвір'я, то намотають на неї різної одежини не дай боже, щоб не простудилась.Росла одиноко.не маючи з дитинства друзів не знаючи дитячих голосових забав.У шкільні роки нізким не дружила. Батьки казали , щоб не заводила нізким дружби. Закінчила школу. Другі дівчата та виходять на вулицю . вечорами заводять хороводи.Пісні дівочі крицею літають над селом,піднімаються високо- високо,здається стукаються у небесні ворота.Вона одинока сидить вечорами в оселі і її байдуже до веселих галасливих пісень.Сільські парубки запитували її батька:
-Вуйку а чого не випускайте Паруню на гулянку?
-А що шмаркачі хочете її відгуляти?
-Та що ви вуйку ! дівчата всі ходять на танці веселяться.
Старий пробурчить і піде від допитливих парубків. Паруня по неділям почала ходити в друге село до тітки в гості.Літом ходила кожної неділі Бабки в селі подейкують, що Паруня Мокринина
(Мкриною звали її матір) на стороні ходить на танцюльки і залицялась там у парубка,кажуть, дуже гонорового.
Минуло літо і половину зими. Відсвяткували різдвяні свята Як кажуть, наступили м'ясниці, пора справляти весілля. В селі пройшла чутка, що Парання виходить заміж за сторонського парубка. Не відомо звідки сільські бабки дізнались про висіля,але роздзвонили по всьому селу,що до Паруні в неділю приходять свати.
Сільські парубки (по звичаю)зустрічають простороні сватів і просять могорич за дівчину.
Так в неділю зустріли за селом сватів.
-Добрий день добрі люди ! куди прямуйте,що купуйте?- запитали парубки.
-Ідемо в ваше село покапати горлицю - сватати красуню дівицю.
-А де той орел що орлицю шукає?
Виступив гарний високий парубок.
-А що мене не впізнаєте.?
-Пане Іване, якщо хочеш дівку з села взяти - треба могорич дати!
-Буде весілля буде могорич!- відповів Іван. Менуло дві неділі після сватання.
Началось весілля. По звичаю молоді робили весілля окремо. Зустрілись в церкві обвінчались. І роз'їхались.Після обіда молодий з дружбами, сватами, другими гостями приїхали по молоду. Свахи стали біля воріт і заспівали.
Ой свати, свати
пустіть до хоти,
не їсти, пити
лиш погуляти.
Тонкі спіднички
Студено в литочки
Вийшла мати з батьком і з ними Парунка в весільнім вельоні. Молодий став рядом з молодою на воротах Впали на коліна перед батьками. Батьки їх перехрестили і благословили на довге щасливе життя.
-Шановні свати і гості ласкаво просимо в оселю!-промовив Батько.свахи заспівали:
У нашого свата
Багата хата ,
широки подвір'я
тут всякого звіря
Вівці та корови,
щоб всі були здорове.
Люди добрі на все подивіться
Попросимо вас свату
з дітьми поділіться.
Молодий приїхав з дружбами, гостями. Привезли гостей вісім фірів. в кожні фірі запряжено по чотири коня. Кані прикрашені дзвіночками на шеї, уздечки прикрашені віночками.Посідали за столи почалася весільне гуляння. Сільські парубки Стали під вікном і заспівали .
Пані молодий забирайте дівку
За хорошу дівку дайте горілку!
Хоча з нами хороводи не водила
Але у селі нашому жила.
Виносіт горілку і не жартуйте
Не дасте могорич то забануйте.
Вийшов від молодого старший дружба:
-Сільські парубки, молодий сказав, що молода не виходила з молоддю гуляти то і могорич не буде давати.-Повідомив парубків і пішов у хату.На ранок ,ще сонце не вийшло за обрію.Півні давно проспівали. Свахи заспівали.
Гості дорогі
пора честь уже мати
Будемо молоду
від тата уже брати
Пора уже з хати
Скрині виносити
За все простітДочку
будемо просити.
Дружби винесли скрині , класти ні нащо. Вози розібрані колеса розкручені А коней і немає .
А щоб їх шлях втрапив, Щоб на гладкі дорозі голову зломили, що ці шибеники зробили – проголосили жінки.прибувші гості левадами подались у своє село. Господарі пішли шукати коней
З гостями пішли молоді з заді за ними роздався свист, так проводжали молоду у чужу сторону із з стидом і свистом.Мало ще бути продовження весілля, але воно так закінчилось непередбачено.
В день де тільки не сходились молодиці була розмова про весілля..
Стара Мокрина каже:
-Не було такого стиду ніколи. Виходили заміж в чуже село. Дадуть парубкам могорич так тій позапалюють вогні на протязі всієї дороги, фаїно за співають, то був гонор молодим , батькам і селу А це стид і гори.
Росла Парунька у сім'ї, як квітка у гаю, тільки квітка розцвітала поміж квітками, а вона одинока у тата і мами. Батьки її леліяли оберігали від усяких жітейських незгод,.як була малою на вулицю не впускали, щоб не дай боже діти не обідили.А як пускали на подвір'я, то намотають на неї різної одежини не дай боже, щоб не простудилась.Росла одиноко.не маючи з дитинства друзів не знаючи дитячих голосових забав.У шкільні роки нізким не дружила. Батьки казали , щоб не заводила нізким дружби. Закінчила школу. Другі дівчата та виходять на вулицю . вечорами заводять хороводи.Пісні дівочі крицею літають над селом,піднімаються високо- високо,здається стукаються у небесні ворота.Вона одинока сидить вечорами в оселі і її байдуже до веселих галасливих пісень.Сільські парубки запитували її батька:
-Вуйку а чого не випускайте Паруню на гулянку?
-А що шмаркачі хочете її відгуляти?
-Та що ви вуйку ! дівчата всі ходять на танці веселяться.
Старий пробурчить і піде від допитливих парубків. Паруня по неділям почала ходити в друге село до тітки в гості.Літом ходила кожної неділі Бабки в селі подейкують, що Паруня Мокринина
(Мкриною звали її матір) на стороні ходить на танцюльки і залицялась там у парубка,кажуть, дуже гонорового.
Минуло літо і половину зими. Відсвяткували різдвяні свята Як кажуть, наступили м'ясниці, пора справляти весілля. В селі пройшла чутка, що Парання виходить заміж за сторонського парубка. Не відомо звідки сільські бабки дізнались про висіля,але роздзвонили по всьому селу,що до Паруні в неділю приходять свати.
Сільські парубки (по звичаю)зустрічають простороні сватів і просять могорич за дівчину.
Так в неділю зустріли за селом сватів.
-Добрий день добрі люди ! куди прямуйте,що купуйте?- запитали парубки.
-Ідемо в ваше село покапати горлицю - сватати красуню дівицю.
-А де той орел що орлицю шукає?
Виступив гарний високий парубок.
-А що мене не впізнаєте.?
-Пане Іване, якщо хочеш дівку з села взяти - треба могорич дати!
-Буде весілля буде могорич!- відповів Іван. Менуло дві неділі після сватання.
Началось весілля. По звичаю молоді робили весілля окремо. Зустрілись в церкві обвінчались. І роз'їхались.Після обіда молодий з дружбами, сватами, другими гостями приїхали по молоду. Свахи стали біля воріт і заспівали.
Ой свати, свати
пустіть до хоти,
не їсти, пити
лиш погуляти.
Тонкі спіднички
Студено в литочки
Вийшла мати з батьком і з ними Парунка в весільнім вельоні. Молодий став рядом з молодою на воротах Впали на коліна перед батьками. Батьки їх перехрестили і благословили на довге щасливе життя.
-Шановні свати і гості ласкаво просимо в оселю!-промовив Батько.свахи заспівали:
У нашого свата
Багата хата ,
широки подвір'я
тут всякого звіря
Вівці та корови,
щоб всі були здорове.
Люди добрі на все подивіться
Попросимо вас свату
з дітьми поділіться.
Молодий приїхав з дружбами, гостями. Привезли гостей вісім фірів. в кожні фірі запряжено по чотири коня. Кані прикрашені дзвіночками на шеї, уздечки прикрашені віночками.Посідали за столи почалася весільне гуляння. Сільські парубки Стали під вікном і заспівали .
Пані молодий забирайте дівку
За хорошу дівку дайте горілку!
Хоча з нами хороводи не водила
Але у селі нашому жила.
Виносіт горілку і не жартуйте
Не дасте могорич то забануйте.
Вийшов від молодого старший дружба:
-Сільські парубки, молодий сказав, що молода не виходила з молоддю гуляти то і могорич не буде давати.-Повідомив парубків і пішов у хату.На ранок ,ще сонце не вийшло за обрію.Півні давно проспівали. Свахи заспівали.
Гості дорогі
пора честь уже мати
Будемо молоду
від тата уже брати
Пора уже з хати
Скрині виносити
За все простітДочку
будемо просити.
Дружби винесли скрині , класти ні нащо. Вози розібрані колеса розкручені А коней і немає .
А щоб їх шлях втрапив, Щоб на гладкі дорозі голову зломили, що ці шибеники зробили – проголосили жінки.прибувші гості левадами подались у своє село. Господарі пішли шукати коней
З гостями пішли молоді з заді за ними роздався свист, так проводжали молоду у чужу сторону із з стидом і свистом.Мало ще бути продовження весілля, але воно так закінчилось непередбачено.
В день де тільки не сходились молодиці була розмова про весілля..
Стара Мокрина каже:
-Не було такого стиду ніколи. Виходили заміж в чуже село. Дадуть парубкам могорич так тій позапалюють вогні на протязі всієї дороги, фаїно за співають, то був гонор молодим , батькам і селу А це стид і гори.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію