ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Устимко Яна
2025.08.05 16:04
серпневе
по полю-овиду без краю
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня

у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти

Олена Побийголод
2025.08.05 14:37
Пес собачий (до 1998)
Із Бориса Заходера

Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,

С М
2025.08.05 11:11
Земна сіль (The Rolling Stones)
Хильни за працюючий піпол
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль

Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх

Борис Костиря
2025.08.04 21:42
* * *
Прощальна засмага на пляжі -
Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.

Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах

Юрій Лазірко
2025.08.04 21:13
Як Моцно Грає Радіола -- Альбом Теревені від Зеня
Як моцно грає радіола.
Якогось... крутим рок-&-рола,
а злий зелений змій глаголит:
– Женись на ній, бодай жени!

Хай у Сірка вже буде буда,
у міру ситим гавкне людьом,
у міру – хвіст, мордяка й зуби,

Ольга Олеандра
2025.08.04 10:52
***
Вітру перешіптування з листям.
Що ти їм розказуєш, бродяго?
Знову нагасався десь та злишся
на свою невикорінну тягу
до буття у безперервних мандрах,
на свою неміряну бездомність,
знову їм, осілим, потай заздриш,
між гілля снуючи невгамовно?

Юрій Гундарєв
2025.08.04 09:28
Клаус Шульце, чаклун електронних звуків
серпня - день народження унікального німецького музиканта

Клаус Шульце (1947 - 2022) - композитор, клавішник, перкусист, один із піонерів ембієнту (дослівно - «навколишній») - цього напрямку електронної музики.

Батьки - письменник і балерина,
після

Олена Побийголод
2025.08.04 08:53
Кіт-філософ (до 1995)
Із Бориса Заходера

Крругом – мурра, мурра,
все – маррність та сумбурр,
а ти муррчи: «Урра-а!»
І більш – ані мур–мур!

(2025)

Олександр Сушко
2025.08.04 08:02
Не погашено свічу...
Для боїв із ворогами час настав.
Страх в Дніпро стікає по краплині...
Визріла чортополохом густо мста,
Вкрилось чорнотою небо синє.

Пелюстками осипаються роки,
Епілог дописує правиця.
У ходу сьогодні хрестики й вінки,

Ярослав Чорногуз
2025.08.04 02:40
Гейзер щастя
Оце ж вона - країна Доброти.
Для себе так відкрив її раптово.
Душа моя раділа веселково,
Коли зібрався я туди піти.

Це - світ чарівний, де немає зла,
Де сила - в ненав'язливому слові.
Де ти по вінця сповнений любові,

Іван Потьомкін
2025.08.03 23:39
Езо́п (давньогрецьке -Αἴσωπος, точніш Есоп)
Багатий і давно уже не раб,
Уславлений мудрістю повсюди,
Езоп де тільки вже не побував.
От тільки в Дельфах не довелося бути.
І ось він там. І як повсюди байкою частує.
Та якось тут не так, як всюди.
Слухати слухають дельфійці, а платити – ні.
Гада

Леся Горова
2025.08.03 22:31
Грушка
Тіні підсмажені вітер ворушить
В деку при стовбурі дикої груші,
Щоб не згоріли до чорного.
Сонце, підійняте липнем-хорунджим,
Прагне зеніту й рахує байдужо
Хмар незаповнені човники.

Берег рудіє травою сухою,

Борис Костиря
2025.08.03 21:53
* * *
Я шукаю істину в лісі,
де нічого не відбувається,
а насправді відбуваються
найважливіші події
у царстві духу.
Я шукаю слова, які загубилися,
звуки, які ввібралися в землю,
образи, які вкрилися листям.

Євген Федчук
2025.08.03 17:18
Як парубок на генеральській доньці одружився
Кажуть люди, а чи правда – як з чортом зв’язатись,
То у кінці життя можна й без душі зостатись.
Забере її чортяка, ледь полишить тіло,
Занесе до пекла, щоби в казані кипіла.
І буде вона там мучитись до Страшного суду.
Тому з чортом і не хочуть зв’язу

Олена Побийголод
2025.08.03 14:34
1962. Кицькине горе
Із Бориса Заходера

Плаче кішка в коридорі,
у бідняжки справжнє горе:
не дають жорстокі люди
вкрасти шмат печінки з блюда!

(2025)

С М
2025.08.03 06:06
Люде чужі (The Doors)
люде чужі
& сам ти чужинець
лиця потворні
у цій самоті

суспіль повії
жодних жінок тут
вулиці рівної
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 А він стояв, закоханий у осінь...

Дозвольте закохати Вас... у осінь.
Вона стоїть одна на бережку
Край озера, де серце потай просить
До літа хоч би кладочку хитку.

Олеся Овчар

Образ твору А він у Осінь закохався сонцелику,
у злото кіс її, туман сумних очей
у вдачу непросту, і трохи дику,
тендітний трем оголених плечей.
“Ти змерзла... дай зігрію ноги босі,
до серця пригорнись, ти геть тремтиш...”
“О, легіню, - сказала тихо Осінь, -
залиш мене - себе занапастиш...
Мене кохати, то кохати тугу,
то приректи себе на вічний сум -
сьогодні я така, а завтра — друга...
Розтану наче дим, як вітру шум.
Проллюсь дощем у почуття гарячі -
схолонеш ти, і серце розіб'єш...
Ти п'єш кохання, а воно незряче,
доп'єш до дна — отрути відіп'єш...
Бо зникну я, мов сонце поміж хмари,
як паморозь із трав у день ясний,
не я тобі, мій легіню, до пари,
забудь мене, журавоньку сумний.
Я змушена піти... тебе покину -
Срібноволоса дівчина-зима,
сестра моя, прийде мені на зміну...
Укриє кригою тебе вона...

А він стояв, закоханий у осінь,
очима пив сумні її вуста,
бажав зігріти ніжки її босі...
“О, Осінь сонцелика, золота...”



2010

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-11-16 10:04:35
Переглядів сторінки твору 10169
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.249 / 5.5  (4.930 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.035 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.21 22:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-16 18:14:11 ]
Мені просто дуже подобається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-16 19:24:09 ]
Дякую, Володимире! Рада Вам щиро!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-16 20:43:29 ]
Аделечко, так ніжно і щиро про кохання, яке вважають нерівним через вік. Чудовий твір! Знаю немало таких випадків. Одна така Осінь відповіла на обурення свекрухи: "Хоч рік, хоч п'ять, та я знатиму, що була в житті щасливою" Успіхів Вам!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-16 22:37:01 ]
Дякую щиро, Оленочко. Зміст закладався дещо інший...
Та перечитавши ще раз очима сторонньої людини, бачу, що можна й так витлумачити мною написане. І це теж радує, бо кожен у прочитаному знаходить щось своє.
Навзаєм успіхів і натхнення!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-16 22:39:57 ]
Золотавий серпанок
ось вогнем листопаду кружляв..
Подарований танок
твій останній - мов крик журавля.
Віддзеркалює небо
в наших душах безмежність розлук.
Вже нічого не треба!
Лише згаснути в дотику рук...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-16 22:45:23 ]
Чудовий і щемний експромт, Міша. Дякую щиро за нього. Мені дуже приємно, що мої рядки знайшли відгомін у Вашому романтичному серці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-16 22:52:31 ]
Ваші рядки не можуть не відгукнутися :) Спасибі! Якщо дозволите, десь при нагоді використаю "нашептаний" вами експромт для самостійного вірша.:) Щасти вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-16 23:10:04 ]
Хіба я можу не дозволити? Пишіть! Буду рада читати Ваші чудові твори. Ви ж знаєте.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-11-17 00:11:48 ]
Дуже гарно, філософськи глибоко, пісенно-музично.Поезія Олесі навіяла чудовий вірш. Вітаю, Адель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-17 00:17:47 ]
Спасибі, пане Ярославе, за теплий відгук. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2010-11-17 11:02:57 ]
Мені дуже сподобався Ваш вірш, Адель. Тільки трішечки шкода Осінь. Це так нелегко відкидати чиєсь кохання. Але що поробиш, осінь - пора прощань.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-17 12:49:50 ]
Дякую, Світлано. Мені дуже приємно знати, що мій вірш прийшовся Вам до душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шукач Матерій (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-17 16:08:49 ]
перші, що і останні 5 рядків...неначе дежавю. Ну а решта...то як каже наш программіст не головний але основний кусок кода :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-17 21:21:02 ]
Розшифруєте свій коментар, чи залишите домислювати?=)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шукач Матерій (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-18 10:31:22 ]
А що тут казати, так думки в слух, прояв чергової миттєвої слабкості :))) Просто в голові одразу згадалась і та "осінь", і "золота коса", "очі" і та "вдача" й ті бісові в доброму розумінні "босі ноги". Які між інщим в силу обставин маютьсаме що не є, пряме відношення до мене :))))) Одним словом (а вийшло не одним) хотів би сам був би написати такі рядки, але враховуючи поетичну бездарність залишаеться лиш раз по раз прокручувати в голові. Стосовно того що між цих рядків...краще промовчу, бо критика в даному випадку недоцільна. Хоча зазначу , так як є тільки мить між минулим і майбутнім, то можливо те розміщене між основними рядками і є життя. А у справжньбому житті ми збагнем речі тільки тоді, коли вони стались (посилаючись на середньостатистичний варіант і мою субєктивну думку).
Вам всіх благ, а найголовніше натхнення.
Пішов далі шукать...:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-18 12:08:52 ]
Спасибі за таке щире пояснення.:)
І Вам бажаю всіх благ, а найбільшого з них - душевної рівноваги, що народить нові, чисті, щирі почуття, котрі, дай Боже, відіб"ються в душі, не болючим спогадом, а теплим негаснучим вогником життєдайного кохання.
Хто шукає, той знаходить.;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-26 11:57:50 ]
Так ніжно!..
Дуже сподобалось.
Кілька порад:
1.Ти змерзла... дай зігрію ноги босі,
до серця пригорнись, бо вся тремтиш...”(замість повтору "ти".
2.Повтор однокорінних слів "п'єш..."
Не пий кохання, бо воно незряче,
доп'єш до дна — отрути відіп'єш...
3.Тебе укриє кригою вона - перестановка слів для покращення ритміки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-27 16:05:48 ]
Щиро дякую, Сашо. Я подумаю, над твоїми зауваженнями.
Натхнення!:)