ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.07.28 15:01
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.

Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.

Борис Костиря
2026.07.28 12:21
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.

Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі

хома дідим
2026.07.28 11:58
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось

Тетяна Левицька
2026.07.28 10:01
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.

Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,

Віктор Кучерук
2026.07.28 07:46
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?

Ірина Вовк
2026.07.28 07:35
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo) «У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає

Володимир Бойко
2026.07.28 00:35
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.

Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію

Сергій Губерначук
2026.07.27 14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.

Вячеслав Руденко
2026.07.27 14:27
Величний колір кипарису
І в потяг доданий вагон,
Похилих крил, краї карнизів
І тінь минулого й бетон,

І справжній, мов животворящий
Не жах, не смуток – декаданс -
Рук неймовірних, мезальянсу,

Борис Костиря
2026.07.27 13:16
Не знав я, що колись у цьому місті
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.

Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини

Олександр Сушко
2026.07.27 10:13
Шал емоцій! Гра у шахи!
Чую тіко охи й ахи
Від дружини. Я воскрес!
Але вию, наче пес,

Бо, чого гріха таїти -
Мушу "дещо" мавці гріти,
Але, з часом, це мине,

хома дідим
2026.07.27 08:30
лови емоцію поете
лети на полум’я свічі
покинь усе що мало вмерти
нехай палає і шкварчить
у передмісті чи у центрі
життя не вимага причин
чимало є без тями впертих
атож у тебе інший чин
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Софія Кримовська (1979) / Вірші

 Незбагненне

Хтось з його друзів сам послав останню кулю до скроні аби не піддатися. А він, Семен, хлюпик нещасний, та же слід було покінчити з собою, коли чекісти оточили криївку. Бо що має з того, що зберіг життя? Навіщо таке життя? Це ж рабство. А ще і строк 25 років - отже, прийдеться десь працювати на ворогів зміцнювати вороже владарювання своєю працею...

Донат Кириленко «Сузір’я Магадану»

Вимірюючи ціпком нерівності на дорозі,
вдивляючись у життя нерадісну суєту
чекав на далеку путь... Не раз на його порозі
стояла вона сумна... і кликала душу ту,
яка не жила іще... Ховала у рай від болю,
від голоду і хвороб, зневіри і ворогів...
Тебе не взяла. Мотав свої двадцять п’ять за волю...
З надією у душі усе пережити зміг...
А зараз, а зараз що? Зневіра, образа, втома?
За кого лягли кістьми мільйони, мільярди? Ну?
За кого згубив себе, коли яничари вдома?..
І як вистачає сил ще жити, я не збагну....




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-17 16:56:12
Переглядів сторінки твору 4039
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.601 / 5.5  (5.208 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.229 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.870
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.07.14 21:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-11-17 17:04:20 ]
Мій добрий друг, ще зі школи, Донат Петрович минулого року спитав, чому я не пишу патріотичних віршів.... А я не змогла відповісти... А ще він тяжко зітхнув і спитав чи у мене, чи у себе самого: "Хіба я за таку Україну 25 років відсидів?"
Страшно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-11-17 17:21:23 ]
Страшно? Але, як то кажуть, кожен народ отримує таку владу, на яку заслуговує...

Та й з погляду християнського не так страшно те, що відбувається з нами в житті, а те, ким ми стаємо...

Себто, із ВІРОЮ в душі все пережити зможемо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-11-18 09:49:59 ]
кожен народ достойний свого правителя....
на жаль, наші достоїнства настільки очевидні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-17 17:25:21 ]
І мені завжди пече у грудях, коли я думаю про тих, хто гинули за Україну по лісах у темних схронах. Їх вистежували НКВДисти, як лісового звіра... А хлопці і дівчата були у себе вдома, на своїй землі, нікому не бажали зла, ні на що чуже не зазіхали, але боронили своє. Справді страшно, Софієчко. Вони ж дивляться з небес на увесь цей теперешній бардак і...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-11-18 09:51:04 ]
і.....
Дякую за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-17 17:50:19 ]
Це вибір. До нього не варто спонукати, як і картати за слабку волю. Ми можемо тільки здогадуватись про почуття людини, яка підставляє пістолет до скроні СОБІ. Тільки здогадуватись. За цю мить людина може пережити більше, ніж за все попереднє життя. Та й хто сказав, що чверть віку по таборах - це даремна жертва. А може це й приклад? А може, якби того не було, то хтось сказав сьогодні, що, мовляв, нема за що жили рвати, бо он наші предки за волю України не переймались? Аж ні! От нам і приклади: сиділи, життям накладали, зберегли правду, яку передали нам. Тяжко думати лиш про те, що ми як нація ще не сформувалися. Не достойні поки що героїв тих часів. І ніяк не зрозумію, чи ми деградуємо, чи накопичуємо сили? Цікавий вірш. Не нав'язує готову відповідь. Є про що подумати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-11-18 09:53:03 ]
Дякую Вам, Ігоре! Дивно, але я не ставила перед собою мети показати самогубство вибором... а он як вийшло...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-17 18:49:43 ]
Ось як, без декларацій і гасел, тихим голосом правдивого слова - можна достукатися до зачерствілих сердець... Дякую, Софійко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-11-18 09:53:48 ]
Дякую, Любонько!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-17 21:12:01 ]
Дуже цікавий віршака, Софійко.
ЛЮ
П.С.
Щодо чому не пишуться патріотичні...
(Софійко то я узагальнюю)
думаю, що простіше писати про свій наболівший палець, не виходити за рамки він/вона,
думаю, що краще не братися за патріотичне, коли з нього вийде сюдо-радянський-славень
думаю, що напевно кепські з нас патріоти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-17 21:53:06 ]
цілком згодна з Юрієм, а ще, Софійко, приємно відкривати в тобі все нові і нові грані, з повагою, Віта


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-11-18 09:56:16 ]
Цьом, Вітуню! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-11-18 09:55:50 ]
А у мене були патріотичні, коли я ще з помилками писала, в класі так.... Одним словом, кепські ми патріоти...
Дякую, Юрцю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-11-18 09:55:41 ]
Слава Україні! Ми переможемо!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-11-18 09:56:52 ]
Героям слава!
Тільки я не знаю, кого, окрім нас самих, потрібно перемогти...