ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і в світ розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія БережкоКамінська (1982) / Вірші

 * * *
Спасибі, Боже, за оцей двобій.
Й душі, буває, так потрібні лати!
Я, мабуть, надто глибоко в собі, -
Без болю і без бою не дістати.

За щит і меч, за щирих ворогів,
За друзів - і на думці, і на ділі,
За те, що кожним подихом учив
Свою любов завжди тримати в силі.

Хай не дійде до гострого ножа,
Не сіється зі слів шалений вітер,
Якщо живе одвічне, як душа:
Усе прийняти і усе простити.






      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-20 13:45:56
Переглядів сторінки твору 6055
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.043 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.01.08 21:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-20 13:57:48 ]
Гарний, щирий і емоційний твір, Юлю, близькі відчуття і переживання. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-11-20 18:26:06 ]
Спасибі Вам за добре слово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-11-20 14:20:30 ]
Але ж як важко "Усе прийняти і усе простити"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-11-20 18:17:43 ]
Важче встояти і не зневіритись, не піддатися відчаю і не проявити слабкість. Втім, цей вірш має і реальну основу. Ви знаєте яку. Глибина ненависті вражає. Втім, думаю, Ви відчуєте це і самі, прочитавши ось хоча б тут: http://www.imounr.org.ua/?p=15421


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2010-11-20 16:28:37 ]
Юлю. Відчув у твоїх строчках непересічного майстра. Однак щодо цього вірша, то він, здається мені, позбавлений цілісності. Якщо "Усе прийняти і усе простити", то нащо битися і дякувати Бога за зброю? І нащо битися з тим, хто хоче дістатися до твоєї (літературної героїні, звісно) душі? З повагою М.К.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-11-20 18:22:52 ]
Дякую на добрім слові. Щодо цілісності: "прийняти усе" не значить не відстоювати, не захищатися. Як і не значить, що не треба нападів пробачати. І дякувати Богу є за що: це загартовує. Лише - за однієї умови: коли не нарікаєш (приймаєш) і коли пробачаєш. Тоді навіть поразка в земному розумінні стає перемогою. І любити треба вміти сильно. Ніжно, але сильно.
Тож для мене усе цільне і зрозуміле: таке бачення життя на сьогодні. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Білець (Л.П./М.К.) [ 2010-11-20 18:02:53 ]
А мені вірш сподобався. Дійсно, усе прийняти і усе простити може тільки високо духовна людина. Прочитавши твір, мені чомусь пригадалися слова з Біблії: «А найбільш над усе візьміть щита віри, яким зможете погасити всі огненні стріли лукавого. Візьміть і шолома спасіння, і меча духовного, який є Слово Боже». Спасибі Юлю за цікавий, змістовний вірш. Миру Вам і добра !

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-11-20 18:24:02 ]
Дякую! Особливо за цитату.
З повагою, Юлія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Білець (Л.П./М.К.) [ 2010-11-20 18:03:24 ]
А мені вірш сподобався. Дійсно, усе прийняти і усе простити може тільки високо духовна людина. Прочитавши твір, мені чомусь пригадалися слова з Біблії: «А найбільш над усе візьміть щита віри, яким зможете погасити всі огненні стріли лукавого. Візьміть і шолома спасіння, і меча духовного, який є Слово Боже». Спасибі Юлю за цікавий, змістовний вірш. Миру Вам і добра !

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-11-21 07:08:43 ]
Чудовий вірш! У ньому твоя, Юлю, душа мов на долоні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-11-21 14:43:01 ]
Душа як на долоні... А це вже не завжди добре. Легко бити по таким.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-21 10:26:31 ]
Цікавий вірш. Як я його прочитую, йдеться, передовсім, про боротьбу з самим собою за власне Я - "Я, мабуть, надто глибоко в собі, / Без болю і без бою не дістати." - і тому все, що з нами відбувається, стає наближенням до мети і за це - "За щит і меч, за щирих ворогів, / За друзів - і на думці, і на ділі," - треба дякувати і приймати... філософський вірш. Наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-11-21 14:44:03 ]
Спасибі! Боротьба завжди триває, і не одна. Тут, власне, про їхню багатошаровість і йдеться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2010-11-21 12:03:39 ]
"Без болю і без бою не дістати" – надзвичайно влучно сказано. (не можу не відгукнутися)! сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-11-21 14:45:04 ]
Спасибі!