ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.03.22 05:55
Хоч ще приморозки зрана
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.

Артур Сіренко
2026.03.22 01:23
Йшов Час – невблаганний як сама Галактика (а може ще більш невблаганніший). Асистент Морока Анатолій продовжував працювати на кафедрі фітопатології – у його свідомості ця кафедра була єдиним можливим світом буття. Думки в нього роїлися навколо жуків-скрип

Ігор Терен
2026.03.21 22:05
                  І
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись

Юхим Семеняко
2026.03.21 16:58
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам. Природно, що видалити її зможу

Борис Костиря
2026.03.21 13:12
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.

Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами

Охмуд Песецький
2026.03.21 09:24
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.

Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,

Тетяна Левицька
2026.03.21 08:31
Про щастя: арії, пісні,
тремкі балади,
та вітер виє у мені
гучним торнадо.
Йду по стерні до забуття
дороговказом.
Навіщо вірні почуття,
коли не разом?

Віктор Кучерук
2026.03.21 07:06
Співучими струмочками
Тече поміж горбочками
До пінистої річечки вода, -
Під сонцем і під зорями
Наспівує прискорено,
Щоб у путі не мучила нуда.
Про весняне піднесення
Співає гучно й весело

Ольга Олеандра
2026.03.20 21:02
Вечір палко вдивляється в очі весні,
до зими обернувши затінену спину.
Зорі сяють в його пелехатій чуприні,
як далекі й досяжні вітальні вогні.

Вони звуть її, – Весно, і вказують шлях
крізь пошерхлі брудними торос

Олена Побийголод
2026.03.20 19:41
Михайло Голодний (1903-1949)

В степу під Херсоном
попасище коням,
в степу під Херсоном курган.
Лежить під курганом,
повитим туманом,
матрос Железняк, партизан.

Іван Потьомкін
2026.03.20 18:36
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Юрко Бужанин
2026.03.20 16:16
Земле предків, Правіри, ти свята є по праву.
Як витримуєш, рідна, цю злочинну державу,
Цей цинічний, жорстокий механізм геноциду,
Цей ерзац-суверенний анахтемський гармидер?

Хмарочоси, котеджі, полігони військові -
Нема доброг

Сергій Губерначук
2026.03.20 15:21
То – двері з очком,
зле старе призволяще,
яке мертві гноми зіжруть.
То хворе на все!
Не простиме ні за що –
крадіжками суще! Хай мруть
його осоружні думки небувалі
і стогони після розлук.

Борис Костиря
2026.03.20 11:47
Зазирни в мої сни, ти побачиш простори безкраї,
Де цвітуть анемони і родить калина густа.
Зазирни в мої сни, ніби в очі самого розмаю,
Де відкриється совість та істина зовні проста.

Зазирни в мої сни, у буремні, бурунні століття,
Де зіткнулись

Юхим Семеняко
2026.03.20 10:16
Подвійне, а з назвою – і потрійне "кохаю і люблю" виглядає таким, ніби автор у бажанні бути почутим виконав повтор, який переданий майже сигналом бідства на той випадок, якщо раптом хтось погано ловить. Далі – "ніколи не порівняну ні з ким" – і в цьом

Охмуд Песецький
2026.03.20 08:23
Кохаю і люблю, моя кохано,
Ніколи не порівняну ні з ким,
Тебе одну - натхненно й полум'яно
Своїм чуттям, високим і святим.

Живу тобою, дихаю, вмираю,
Відроджуюсь, як блискавка і грім,
Крізь віддаль неокреслено безкраю,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Промінь Сонячний (1983) / Вірші

 Ангели самотності

Бідака Керуак
Залишиться лиш назва
Решту я відкину

Безмовності. Осінніх моїх днів
Ти, сонце, прошиваєш каледарик
Стрілою з-поміж хмар,
Прощанням без ремарок.

Самотності. Ми - ангели у них,
Коли так прагнемо до світла
Коли приймаємо у дар
Терпінням жити.

Тинятись парком. Бігати на схил.
В наплічник термос, книжку і безодню.
Там моє дерево, росте у прохолоді,
Піду, посижу разом з ним.

А потім, сутінків не дочекавши
Поплентатись ліниво пестячи бруківку
До рідного під'їзду.

2010





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-21 15:49:59
Переглядів сторінки твору 12589
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Тема №15 «Прощай літо. Осінь!»
Автор востаннє на сайті 2011.01.15 13:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-21 17:23:26 ]
Як на мене, то вельми приємно читається Ваш вірш, шановний Максе. В ньому я спостерігаю прояви напівбілого віршування, яке не дуже відрізняється від традиційного, а це є ознакою вдалої ритміки та звукопису. Поетичні образи досить сміливі, може, і в деякій мірі традиційні, але все одно цікаві.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Промінь Сонячний (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-23 10:46:41 ]
Шановний Гаррібальде!
Дякую за відгук, Ви дуже гарно класифікували мій опус.
З повагою, Макс. Але ж знову таки, чому "Макс"? Як писав кучерявий, "что в имени тебе моем"?? Це - не Макс, це Промінь. Промінь, пане Гаррібальде. Як трикотажна фабрика.

З повагою!

Однак мені так бракує критики!
Саме для цього я і завітав у Майстерню, щоб не скиснути у своїй білій (а прецінь темній) вежі з кісток мамута ))

Прошу критики!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-09 14:06:51 ]
"Однак мені так бракує критики!
Саме для цього я і завітав у Майстерню" - гомєрічєскій хохот ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-09 14:26:03 ]
Так-так, за критикою добре було б завітати... ну, наприклад, на GAK...))) Чи, може, Юля кращі місця знає?)
До речі, Юля, а на якому сайті ти літредактор? Я б туди залюбки зайшов (якщо пустять, звичайно).)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Промінь Сонячний (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-09 14:38:38 ]
(гротескний погляд): нарешті на мене звернули увагу!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-09 14:53:18 ]
ні, Валеро, не треба, повір :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-09 15:00:43 ]
Чому не треба? Я хочу пояснень, на віру я мало що сприймаю.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-09 15:03:15 ]
та будь ласка - http://publicator.org.ua/ Але я тебе попереджала!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-09 15:15:19 ]
Ага! Дякую! Я тебе там бачив (як і на ГАК-у) - здається, в коментарях до статті "Як стати геніальним письменником". Запам'ятав фразу: "Справжні письменники не читають. Вони: а) пишуть б) бухають з іншими письменниками."))) Що правда, то не гріх.))) Знайду час, зарегусь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-09 15:25:17 ]
На ГАКу мене нема і ніколи не було :) А статтю про геніального письменника написав мій брат Назарчик :) http://publikator.org.ua/texts/show/7293/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-09 15:31:48 ]
А, вибач, значить, я помилився. Напевно, це я через Гак зайшов на ту статтю і там побачив тебе.) То у тебе вся сім'я пише?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-09 14:10:55 ]
Ну, на тобі трохи критики -

"Бруківка", "наплічник", "ангели". Не вистачає лише тких чудових поетичних слів, як "кава", а краще "кав"ярня", і "філіжанка".

В усьому віршв я помітила лише одну риму - так задумано? Читаючи, постійно спотикалась об слова, які погано припасовані одне до одного - так задумано?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Промінь Сонячний (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-09 14:36:52 ]
Шановна Юліє,
"кава", а краще "кав"ярня", і "філіжанка"
мені асоціюються не з самотністю а навпаки, тому їх там і нема.

Рим там мало, так задумано. Я обовязково вишлю Вам аудіо з начиткою.

"слова, які погано припасовані" - приклади в студію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-09 14:55:44 ]
"Коли приймаємо у дар
Терпінням жити." - у аудіозаписі це сприйматиметься дуже незрозуміло. удар чи у дар? і взагалі, нечітка конструкція, ту мач інверсії.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Промінь Сонячний (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-09 16:14:52 ]
Не навмисне, здається Ви створили ще один смисловий прошарок у вірші. І це - прекрасно =) Вам - квіти, велетенський букет яскравих троянд!

Але, як я Вас розумію! Колись один із багатьох абітурієнтів політеху писав той диктант по українській мові. Ессе звалось "Трепетання життя". Чи "Три питання життя"? Не памятаю.