ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)

Євген Федчук
2025.11.16 12:42
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді

Микола Дудар
2025.11.16 11:46
В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…

Олександр Сушко
2025.11.16 10:21
Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.

Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,

Тетяна Левицька
2025.11.16 02:27
Під прицілом чарівної Геби*
блискавка не вдарила тебе?
Будеш жити поки є потреба
зачерпнути море голубе.

Мрій затято про Гаваї тихі,
в фінікових пальмах острови.
Щоб яругою блукало лихо

Борис Костиря
2025.11.15 22:18
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо

Іван Потьомкін
2025.11.15 18:28
Відтоді, як з ночов кленових
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Дарія Швець (1988) / Вірші

 мені наснився наш з тобою дім...
мені наснився наш з тобою дім
і ми - щасливі. дуже гарно снилось...
що вогник у плиті палахкотів
і я до тебе ніжно притулилась.

у домі тепло й темно. ти сказав,
моє волосся завжди пахне осінню.
наснилося, що ти мене кохав,
що твої очі досі квітнуть просинню,

що ти від мене більше не підеш,
що все назавжди!.. ой як гарно снилось...
здалося, навіть, світ не має меж,
і я назавжди в ньому загубилась.

2010




Найвища оцінка Юхим Семеняко 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Юлька Гриценко 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-24 16:18:29
Переглядів сторінки твору 3658
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.621 / 5.33  (4.667 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.332 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.04.05 18:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 16:28:25 ]
і мені таке часом сниться...
як же не хочеться прокидатись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 16:38:53 ]
Чудовий, теплий, лагідний вірш!
Дуже сподобалось!
Не хочеться псувати враження технічними зауваженнями, але вони є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-25 10:55:19 ]
Доповню Гаррі Сідорова, що до критичних зауважень:
1.Дієслівних рим, як на мене, забагато.
2.У другому куплеті змінилася розмірність вірша, порівняно з 1 і 3:
у парних рядках наголос був на передостанньому складі (снИлось), а став на третьому від кінця(Осінню).До того ж, змінилась кількість складів.
Це призводить до збивки ритму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 16:39:43 ]
Складний образ - просинь в очах, ще й квітне.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-24 20:57:34 ]
Мені теж подобаються крапки (або вони ще звуться як "три крапки"). Вони надають рядку чи реченню якоїсь мрійливості, пливучості. Або залишають читача десь біля них, а оповідка продовжується. І наступне речення може втрачати логічний зв'язок з попереднім.
Нащот осені-просені не писатиму, а тільки зізнаюсь, що мені подобається, а чому - сказати важко.
"Пі́деш". Я звик до такого наголосу. Можливо, тому що мешкаю у Княжичах, а працюю в Києві. Наголошується перший склад. У двох словниках перевіряв. Один з них має відношення до АН УРСР. Батьківський.
А все одно вірш подобається. І дієслівні рими... Всього потроху, але якось гармонійно скомпоновано.

З найкращими побажаннями,
Г.С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Бандрівська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 21:32:20 ]
Tak jakos teplo stalo jak y dutunstvi... Garnuj virsh, ale, nawal, son.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дарія Швець (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-25 07:43:46 ]
дякую усім за позитивні відгуки))) а пану Гаррі Сідорову ще й за критичну увагу)
це безцінна підтримка, ДЯКУЮ)