ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.15 22:18
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо

Іван Потьомкін
2025.11.15 18:28
Відтоді, як з ночов кленових
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.

Ігор Шоха
2025.11.15 13:36
Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,

С М
2025.11.15 10:30
Як я ходив іще у семінарську школу
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!

Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис

Юрко Бужанин
2025.11.15 10:16
Я - мов раб...
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать

Микола Дудар
2025.11.15 09:10
Заради забавки — маклює.
Заради вибриків — клює…
І один одного вартує,
Як жаль, по-правді, не моє…
Зірвали б куш і розділили б.
Третину їм, а решту тим,
Хто так охоче насмітили
Своїм замовленням «святим»…

Ігор Шоха
2025.11.14 22:47
Є ще люди на білому світі.
що не вимерли у суєті
і несуть із минулого дітям
естафету доби неоліту,
де малюють горшки не святі.

ІІ
Із минулого бачу сьогодні

Борис Костиря
2025.11.14 21:53
Самотній пожовклий листок
Упав на підлогу печально.
Як човен у морі думок,
Лежить він один безпричально.

Самотній пожовклий листок -
Це лист невідомо від кого.
Проклав невідчутний місток

Богдан Фекете
2025.11.14 12:58
кров застрягає в жилах
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати

у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами

Ігор Терен
2025.11.14 12:55
Коли на біле кажуть чорне,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині, хто не ідіот,
іспанський відчуває сором
за неотесаний народ,

Богдан Фекете
2025.11.14 12:46
От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.

Сергій Губерначук
2025.11.14 12:19
Мій секс на відстані –
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,

Володимир Мацуцький
2025.11.14 12:09
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.14 10:36
Дорога (цикл сонетів)

І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.

Микола Дудар
2025.11.14 08:28
За поповнення, за поновлення
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…

Борис Костиря
2025.11.13 21:46
Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.

Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 В Питер

"Я поведу тебя в музей! - Сказала мне сестра"
С.Михалков (с)


finita la commedia

Начало здесь:
http://maysterni.com/publication.php?id=52749
http://maysterni.com/publication.php?id=52829
http://maysterni.com/publication.php?id=53066
http://maysterni.com/publication.php?id=53101
http://maysterni.com/publication.php?id=53549
http://maysterni.com/publication.php?id=53934
Продолжение в нас самих.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-26 16:54:05
Переглядів сторінки твору 4107
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-11-26 17:05:00 ]
Жена и Питер... Где же связь? Не паспорт? Здорово! Молодца... Всех благ - и Питера флаг!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-26 17:14:59 ]
Спасибон, Мишель.
А я в это время тебе ответ писал на "будьмо".
Сам не ожидал такого быстрого оборота маховика нашей (теперь уже нашей с моею новой, и, наверное, последней, женой) то ли судьбы, то ли счастливого случая. Оказывается, ничего за 9 лет не изменилось.
Я предлагаю руку и сердце - и мне отвечают взаимностью. Кто бы мог подумать...
Хотя я успешный бизнесмен...
Неужели это?
Нет, нет и нет. Не хочу и думать... Я же мнительный...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-26 17:18:37 ]
не понимаю такого теплого отношения между мужчинами...неужели одноклассник?

интересная сюжетная линия)) спасибо за внимание


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-26 17:37:46 ]
Михаил Бобиков, что ли?
У нас нет причины ссориться.
А говоря о новой жизни, замечу, что теперь не будет времени на Интернет. Люди соединяют свои судьбы в одну для того, чтобы быть рядом.

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-11-26 18:22:12 ]
Шановний Алексію, Ваші твори ( в тому числі і коментарі) читаються, наче хроніки Нестора-літописця :)
Сподіваюсь, все-таки хоч трохи часу ще знаходитимете і для нас :(
З теплом і найкращими побажаннями


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-27 13:31:15 ]
Сегодня мне трудно верится в то, что это будет именно так, но я не исключаю того, что я заблуждаюсь.
Я не очень-то искал свою земную удачу. Мне казалось, что она имеет другие свойства.
Мне приходилось ошибаться и не ошибаться, теряться и находиться.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-26 20:46:25 ]
Олексію! Я цілком солідарна з попереднім коментарем. Задоволення від Ваших коментарів нічуть не менше, аніж від творів. Важко собі уявити Вашу "неприсутність". Ви є в пам'яті навіть тоді, коли не пишете нічого. Такого співбесідника днем з вогнем знайти важко. Успіхів і в творчості і в особистому житті. Одне знаю тверто:поруч з Вами скучно не буде нікому, особливо подрузі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-27 13:10:30 ]
Комментарии - это мелочь по сравнению с моими совещаниями и откровениями с самим собой.
Пребывая в надежде на встречу с сестрой-послушницей, а теперь уже, по сути, т.с., ослушницей, как я ее с любовью называю, я проверился у самых важных докторов. Это был тот случай, когда я совещался и с психиатром. Он сказал, что это нормально - совещаться и с самим собой. Но лучше всего мне запомнились слова нашего регента, да и не только его, о наших душах как храмах. Еще он посоветовал не забывать о таком Даре свыше как о моем голосе. Нужно, наверное, не только совещаться, но и петь. Ведь есть о чем... А хор можно найти и в Питере. И заработков в нем не меньше, чем в Якутске. На свои алмазы я сумел купить паспорта, заказать билеты, скромный "Линкольн" к трапу (не удержался от соблазна - грешен), а самое главное - выкупить мою бесценную находку. Она не удрала, а ее просто отпустили с миром и благословением. Вот и вся история. Будет ли она заключительной - не знаю. Только позавчера я встретил приятеля, которого год т.н. провожали целую неделю. А теперь он опять в Якутске. А мой "магнит", наверное, с европейской стороны Уральских гор. Но и Питер в том же направлении...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-11-26 23:15:22 ]
П о з д р а в л я е м!
С "економией" времени!Чтоб поколение было с везением!То есть семьи золотым продолжением! Всякого разного, но не заразного... ибо нет смысла без чувства прекрасного. Радости!Счастья!Ума и порядка! Сладкого гладко! И слов для тетрадки!!! :)))
С умылением я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-27 13:32:38 ]
Мне приятно разделить Вашу радость по причине нашей, уважаемый Мишель.

Спасибон. Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-11-27 11:12:32 ]
О! Таки сестра знайшла своє покликання - кохання! Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-27 13:26:44 ]
Это мы нашлись друг для друга.
Мы об этом не говорили, т.е., не мечтали вслух.
Имели место попытки силовых действий - т.е., поисков, имели место и попытки притаиться, переждать. Она ведь меня заметила раньше, чем я ее. Я никогда не смотрел в окошко, а моя удивительная находка никогда не могла подумать о том, что мы-таки встретимся... И мы нашлись друг для друга. И, что самое удивительное - где...
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-14 11:03:09 ]
Ясно-дєло, Алєксій, "не поплывем". Кораблі вони не те що в ополонці. Кораблі в море ходят. Не плавають.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-14 11:11:54 ]
Я знаю. А также, на всякий случай забегая вперед, ведаю, чем корабль отличается от судна, а капитан от командира. Пассажиры плавают, а судна и корабли, укомплектованные экипажами, - ходют.
Спасибон, Александр.
Теперь эта фразеологическая тонкость закрепится в памяти и других читателей.
Удач-дач-дач.