ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені у глибині

Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".

Володимир Бойко
2025.08.06 21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися. Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють. На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші. Колиш

Олена Побийголод
2025.08.06 11:19
Із Бориса Заходера

Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!

Федір Паламар
2025.08.06 00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.

Іван Потьомкін
2025.08.05 23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.

Борис Костиря
2025.08.05 21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,

Олександр Буй
2025.08.05 20:32
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.

В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я

Устимко Яна
2025.08.05 16:04
по полю-овиду без краю
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня

у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти

Олена Побийголод
2025.08.05 14:37
Із Бориса Заходера

Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,

С М
2025.08.05 11:11
Хильни за працюючий піпол
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль

Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх

Борис Костиря
2025.08.04 21:42
Прощальна засмага на пляжі -
Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.

Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах

Юрій Лазірко
2025.08.04 21:13
Як моцно грає радіола.
Якогось... крутим рок-&-рола,
а злий зелений змій глаголит:
– Женись на ній, бодай жени!

Хай у Сірка вже буде буда,
у міру ситим гавкне людьом,
у міру – хвіст, мордяка й зуби,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 В Питер

"Я поведу тебя в музей! - Сказала мне сестра"
С.Михалков (с)


finita la commedia

Начало здесь:
http://maysterni.com/publication.php?id=52749
http://maysterni.com/publication.php?id=52829
http://maysterni.com/publication.php?id=53066
http://maysterni.com/publication.php?id=53101
http://maysterni.com/publication.php?id=53549
http://maysterni.com/publication.php?id=53934
Продолжение в нас самих.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-26 16:54:05
Переглядів сторінки твору 4003
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.17 23:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-11-26 17:05:00 ]
Жена и Питер... Где же связь? Не паспорт? Здорово! Молодца... Всех благ - и Питера флаг!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-26 17:14:59 ]
Спасибон, Мишель.
А я в это время тебе ответ писал на "будьмо".
Сам не ожидал такого быстрого оборота маховика нашей (теперь уже нашей с моею новой, и, наверное, последней, женой) то ли судьбы, то ли счастливого случая. Оказывается, ничего за 9 лет не изменилось.
Я предлагаю руку и сердце - и мне отвечают взаимностью. Кто бы мог подумать...
Хотя я успешный бизнесмен...
Неужели это?
Нет, нет и нет. Не хочу и думать... Я же мнительный...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-26 17:18:37 ]
не понимаю такого теплого отношения между мужчинами...неужели одноклассник?

интересная сюжетная линия)) спасибо за внимание


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-26 17:37:46 ]
Михаил Бобиков, что ли?
У нас нет причины ссориться.
А говоря о новой жизни, замечу, что теперь не будет времени на Интернет. Люди соединяют свои судьбы в одну для того, чтобы быть рядом.

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-11-26 18:22:12 ]
Шановний Алексію, Ваші твори ( в тому числі і коментарі) читаються, наче хроніки Нестора-літописця :)
Сподіваюсь, все-таки хоч трохи часу ще знаходитимете і для нас :(
З теплом і найкращими побажаннями


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-27 13:31:15 ]
Сегодня мне трудно верится в то, что это будет именно так, но я не исключаю того, что я заблуждаюсь.
Я не очень-то искал свою земную удачу. Мне казалось, что она имеет другие свойства.
Мне приходилось ошибаться и не ошибаться, теряться и находиться.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-26 20:46:25 ]
Олексію! Я цілком солідарна з попереднім коментарем. Задоволення від Ваших коментарів нічуть не менше, аніж від творів. Важко собі уявити Вашу "неприсутність". Ви є в пам'яті навіть тоді, коли не пишете нічого. Такого співбесідника днем з вогнем знайти важко. Успіхів і в творчості і в особистому житті. Одне знаю тверто:поруч з Вами скучно не буде нікому, особливо подрузі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-27 13:10:30 ]
Комментарии - это мелочь по сравнению с моими совещаниями и откровениями с самим собой.
Пребывая в надежде на встречу с сестрой-послушницей, а теперь уже, по сути, т.с., ослушницей, как я ее с любовью называю, я проверился у самых важных докторов. Это был тот случай, когда я совещался и с психиатром. Он сказал, что это нормально - совещаться и с самим собой. Но лучше всего мне запомнились слова нашего регента, да и не только его, о наших душах как храмах. Еще он посоветовал не забывать о таком Даре свыше как о моем голосе. Нужно, наверное, не только совещаться, но и петь. Ведь есть о чем... А хор можно найти и в Питере. И заработков в нем не меньше, чем в Якутске. На свои алмазы я сумел купить паспорта, заказать билеты, скромный "Линкольн" к трапу (не удержался от соблазна - грешен), а самое главное - выкупить мою бесценную находку. Она не удрала, а ее просто отпустили с миром и благословением. Вот и вся история. Будет ли она заключительной - не знаю. Только позавчера я встретил приятеля, которого год т.н. провожали целую неделю. А теперь он опять в Якутске. А мой "магнит", наверное, с европейской стороны Уральских гор. Но и Питер в том же направлении...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-11-26 23:15:22 ]
П о з д р а в л я е м!
С "економией" времени!Чтоб поколение было с везением!То есть семьи золотым продолжением! Всякого разного, но не заразного... ибо нет смысла без чувства прекрасного. Радости!Счастья!Ума и порядка! Сладкого гладко! И слов для тетрадки!!! :)))
С умылением я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-27 13:32:38 ]
Мне приятно разделить Вашу радость по причине нашей, уважаемый Мишель.

Спасибон. Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-11-27 11:12:32 ]
О! Таки сестра знайшла своє покликання - кохання! Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-27 13:26:44 ]
Это мы нашлись друг для друга.
Мы об этом не говорили, т.е., не мечтали вслух.
Имели место попытки силовых действий - т.е., поисков, имели место и попытки притаиться, переждать. Она ведь меня заметила раньше, чем я ее. Я никогда не смотрел в окошко, а моя удивительная находка никогда не могла подумать о том, что мы-таки встретимся... И мы нашлись друг для друга. И, что самое удивительное - где...
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-14 11:03:09 ]
Ясно-дєло, Алєксій, "не поплывем". Кораблі вони не те що в ополонці. Кораблі в море ходят. Не плавають.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-14 11:11:54 ]
Я знаю. А также, на всякий случай забегая вперед, ведаю, чем корабль отличается от судна, а капитан от командира. Пассажиры плавают, а судна и корабли, укомплектованные экипажами, - ходют.
Спасибон, Александр.
Теперь эта фразеологическая тонкость закрепится в памяти и других читателей.
Удач-дач-дач.