ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Михайло Десна (1967) / Вірші

 Зона "сімейного" режиму
Була собі самотня жінка.
Благала Бога:"Їсти дай!"
І Бог створив... Якась зернинка
згодилася на коровай.

Благала жінка Бога знову:
"Не питиму лише води!"
Коза знайшлася, і корову
умовили зайти туди.

А жінка плаче:" Дай таке щось,
щоб я у пестощах була!"
І соловейко вже трепеще,
ще й кішечка до ніг лягла...

Не знає жінка, де ту риску
провести можна, як межу:
"Дай щось, що доведе до виску,
що наляка для куражу!"

Виттям на щелепу собака
зненацька скаржитись почав,
учити свисту стали рака,
хоч той уперто все мовчав...

Вже жінка знов за руку смика,
щоб нове чудо вимагать.
Та Бог створив їй ... чоловіка!
А Сам пішов відпочивать.

27.11.2010 "Сльозогінний сік березових віників"

Сюжет вигадав не я: фольклор.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-27 02:00:41
Переглядів сторінки твору 3147
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.964 / 5.5  (4.878 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.637 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.05.11 12:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-27 15:03:43 ]
Дуже сподобались два останні рядки. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-11-27 15:12:27 ]
То чоловік - це те, що " доведе до виску,
що наляка для куражу"? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-11-27 15:46:20 ]
Шановна Тетяно! Сприймайте "це" з гумором ... Адже чоловік - голова (чи головешка), а жінка - шия. :__) Володимире! Б у д ь л а с к а!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-27 18:11:42 ]
Жінка - це ота, що в казці залишилася біля розбитого корита? Що й казати - вірш повчальний. Проте, релігія, здається, свідчить, що все було навпаки: спочатку був чоловік. Жаль, що Ваша історія закінчилася так раптово: можливо, щось у творінні варто було б підправити, а не йти на відпочинок. Як жінка, прошу продумати, чи додумати правки (не творові, а чоловікові)!Продовжуйте, можливо, Творець, прокинувшись, побачив, що не все вдалося досконало?
А якщо серйозно, вірш цікавий, викликає усмішку - це, мабуть, головне?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-27 18:53:23 ]
Я вот мыслю так.
Одно дело - писать в рифму о своем болезном, заливаясь слезами и вряд ли думая о перспективах, скажем, Земли в аспекте глобального потепления.
Конечно же, и это так - автору приходится думать далеко как не о рифмах, равно как и о том, что самоубийство - это всего лишь миг, необходимый для решительного шага. И ну ее, эту мысль, вон.
Как мне кажется, прорабатывая прозаическую тему с целью ее поэтизации, автор ощущает, что форс-мажорный фактор явно сдает позиции на милость поэтического совершенства.
Из черноты сибирской ночи Ваше стихотворение мне видится неплохим, и мне даже хочется удалить два моих предыдущих абзаца. Но мне жаль, в общем-то, пространных, но, наверное, полезных рассуждений.

Спасибон. Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-11-27 21:40:47 ]
Дякую за візит, пані Олено, і за коментар! Звісно, автор знає "історію" Адама та Єви... Тому гнівити Бога - боронь Боже! А ось посміятися над людськими "моментами" - чому б і ні? Усміхніться, пані Олено, і в цьому - вся моя мета. Дякую! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-11-27 21:47:42 ]
Может быть, Алексий! Ведь ЛГ - не одно и тоже, что герой сказочный. Спасибо - это от "спаси тя Бог", кстати. Тебе спасибо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-27 22:36:57 ]
Цікавий вірш.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-12-01 17:03:49 ]
Дякую, Адель, але Ваші вірші - не стосуються "жіночого" питання цього "режиму". :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-17 01:03:10 ]
Класно!!! І так життєво!)