ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.08.14 22:59
Дощі й дощі. Тріщить загата.
Ллє прямовисно і навскіс.
Береза вкотре, пелехата,
не ладна розчесати кіс.

Кущі розвихрились бузкові,
півонії втрачають стрій.
А хмари знов напоготові

хома дідим
2026.08.14 18:37
погода що міняється настійно
привносить чи скасовує
натхнення
так ніби чим би
не кардіограма
що відбивається у першім-
ліпшім тексті
гадається про серце невгамовне

Юрій Лазірко
2026.08.14 17:29
my holy land
stays on two ancient whales
and
the third one
is a nomad-dolphin
runs on a blackened star
as far
as someone makes a wish

Борис Костиря
2026.08.14 13:29
Крізь сиву хмару світить сонце,
Мов пробивається з-за ґрат,
І зазирає до віконця,
Неначе гноблений Сократ.
Воно важливе щось промовить
Крізь огорожу тлустих хмар,
Крізь тлум, репресії і мори,
Крізь заборони від нездар.

В Горова Леся
2026.08.14 12:49
Я б до тебе пішла, та боюся високих трав.
Я б тобі прокричала – боюся відлуння грому.
Без човна попливла б, та глибокий і чорний став,
І не вийти на березі темному і слизькому.

Я б тобі написала про все, та немає слів.
Полетіла б до тебе, та небо

Володимир Мацуцький
2026.08.14 12:03
Вірю в майбутнє моєї країни,
вірю в народ,
що піднявся з колін,
в зоране поле,
у гілку калини,
в сад біля хати
з червоних калин.

Тетяна Левицька
2026.08.14 11:15
Плетусь зажурена з «Сільпо»
В холодну днину.
Мені б проїхатись в метро —
До моря плину,
Кружляти чайкою над ним
У небосхилі,
З обличчя змити смутку грим
В смарагді хвилі,

Ірина Вовк
2026.08.14 11:05
Битва за Фароський міст: кохання на руїнах світу Генеральний штурм Ганімеда почався на світанку, коли море навколо Фароського маяка покрилося сотнями єгипетських човнів. Новий командувач кинув у бій усе. Битва на вузькому молу перетворилася на кривав

Вячеслав Руденко
2026.08.14 10:52
Що ви, керманичі кпину?
Що, реквізити курні?
Хто з вас ще вірить в людину,
Хто ляже поруч в труні?-

-Ми і смерекові голки,
-Ми і молюски глибин,
Як марципанові вовки

Віктор Кучерук
2026.08.14 07:29
Зникають сни приємні завжди
З досвітнім заспівом півнів,
Бо потім більше негаразди
Повсюди бачаться мені.
Бо далі - швидкості шалені
Та люди радісні й сумні, -
І щире прагнення щоденне
Земного щастя не у сні.

Артур Курдіновський
2026.08.14 04:58
Нещирість професійно тисне руку
Та непомітно крутить карамболь.
У серце заповзає, мов зміюка,
Вичікуючи, вправно грає роль.

Маскується у тиші та у криках,
Постійно грає світло й позитив.
Нещирість - різна та багатолика,

Артур Сіренко
2026.08.13 23:50
Сього дивного і вітряного року-приблуди я вирішив відвідати зачаровані Маркізькі острови (не відпочити, ні, бути, мислити, творити – ця місцина саме для цього, особливо Нуку-Хіва). Я ціную нетутешні Маркізи за прозору атмосферу споглядання, неземний спокі

Ольга Садкова
2026.08.13 22:52
Уже весна, радіти б треба,
і відшукати у собі
колись даровані із неба
вцілілі струни, далебі.

Мажорні, сонячні, на втіху
і життєдайні, як тоді, —
щоб не підігрували лиху,

хома дідим
2026.08.13 18:59
тобі поезія та пафос
мені непевність і нудьга
життя сяк-так
благеньке факт
іще скоринка з пирога
питай чого усе вертатись
до слів у цій коморі
га?

Тетяна Левицька
2026.08.13 18:16
Не даруй лілові
почуття мені,
у квітковім слові
— пагінець брехні.
Не божись в коханні,
аж до скону літ —
серцю притаманно
обривати цвіт.

Євген Федчук
2026.08.13 15:42
Нашу тягу до свободи нічим не зламати,
Бо віками наші предки її гартували,
Кров‘ю славних синів й дочок її поливали,
Аби вільним ми народом змогли, врешті стати.
Як старалися сусіди, щоб нас покорити,
Ми для них ясир і бидло, малороси були.
Але ми с
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Михайло Десна (1967) / Вірші

 Зона "сімейного" режиму
Була собі самотня жінка.
Благала Бога:"Їсти дай!"
І Бог створив... Якась зернинка
згодилася на коровай.

Благала жінка Бога знову:
"Не питиму лише води!"
Коза знайшлася, і корову
умовили зайти туди.

А жінка плаче:" Дай таке щось,
щоб я у пестощах була!"
І соловейко вже трепеще,
ще й кішечка до ніг лягла...

Не знає жінка, де ту риску
провести можна, як межу:
"Дай щось, що доведе до виску,
що наляка для куражу!"

Виттям на щелепу собака
зненацька скаржитись почав,
учити свисту стали рака,
хоч той уперто все мовчав...

Вже жінка знов за руку смика,
щоб нове чудо вимагать.
Та Бог створив їй ... чоловіка!
А Сам пішов відпочивать.

27.11.2010 "Сльозогінний сік березових віників"

Сюжет вигадав не я: фольклор.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-27 02:00:41
Переглядів сторінки твору 3620
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.964 / 5.5  (4.878 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.662 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.05.11 12:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-27 15:03:43 ]
Дуже сподобались два останні рядки. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-11-27 15:12:27 ]
То чоловік - це те, що " доведе до виску,
що наляка для куражу"? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-11-27 15:46:20 ]
Шановна Тетяно! Сприймайте "це" з гумором ... Адже чоловік - голова (чи головешка), а жінка - шия. :__) Володимире! Б у д ь л а с к а!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-27 18:11:42 ]
Жінка - це ота, що в казці залишилася біля розбитого корита? Що й казати - вірш повчальний. Проте, релігія, здається, свідчить, що все було навпаки: спочатку був чоловік. Жаль, що Ваша історія закінчилася так раптово: можливо, щось у творінні варто було б підправити, а не йти на відпочинок. Як жінка, прошу продумати, чи додумати правки (не творові, а чоловікові)!Продовжуйте, можливо, Творець, прокинувшись, побачив, що не все вдалося досконало?
А якщо серйозно, вірш цікавий, викликає усмішку - це, мабуть, головне?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-27 18:53:23 ]
Я вот мыслю так.
Одно дело - писать в рифму о своем болезном, заливаясь слезами и вряд ли думая о перспективах, скажем, Земли в аспекте глобального потепления.
Конечно же, и это так - автору приходится думать далеко как не о рифмах, равно как и о том, что самоубийство - это всего лишь миг, необходимый для решительного шага. И ну ее, эту мысль, вон.
Как мне кажется, прорабатывая прозаическую тему с целью ее поэтизации, автор ощущает, что форс-мажорный фактор явно сдает позиции на милость поэтического совершенства.
Из черноты сибирской ночи Ваше стихотворение мне видится неплохим, и мне даже хочется удалить два моих предыдущих абзаца. Но мне жаль, в общем-то, пространных, но, наверное, полезных рассуждений.

Спасибон. Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-11-27 21:40:47 ]
Дякую за візит, пані Олено, і за коментар! Звісно, автор знає "історію" Адама та Єви... Тому гнівити Бога - боронь Боже! А ось посміятися над людськими "моментами" - чому б і ні? Усміхніться, пані Олено, і в цьому - вся моя мета. Дякую! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-11-27 21:47:42 ]
Может быть, Алексий! Ведь ЛГ - не одно и тоже, что герой сказочный. Спасибо - это от "спаси тя Бог", кстати. Тебе спасибо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-27 22:36:57 ]
Цікавий вірш.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-12-01 17:03:49 ]
Дякую, Адель, але Ваші вірші - не стосуються "жіночого" питання цього "режиму". :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-17 01:03:10 ]
Класно!!! І так життєво!)