ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.10.14 19:35
Коли б то можна утаїть
В найглибшім серця сховку
І навіть ти не здогадалась,
Що стискує в один тугий пучок,
Від чого ні на мить позбутися не можу,
І кожне твоє слово, усміх, ласку,
І кожну мить буття твойого
Неподільно хочу взять собі...

Борис Костиря
2026.10.14 14:20
Не спіши у час важких прозрінь,
Як хвилина переплавить вічність.
Крізь важезну кригу сновидінь
Проривається забута вірність.

Не спіши. Впіймай за хвіст момент,
Феєрверк палкий і незабутній.
Не сльозливий, ніжний сентимент,

хома дідим
2026.10.14 12:08
щось написати я хотів
прийшла сусідка інна
і настрій елегійний мій
став радше мізогінним
феміна вжеж незгірша так
напевне це важливо
лібідо тут не при ділах
її цікавить пиво

Володимир Мацуцький
2026.10.14 11:19
Вірш «Кукувала зозуленька» Володимира Мацюцького (Мацуцького) — це сучасна патріотична поезія, написана в червні 2025 року та присвячена полеглим українським воїнам і пам'яті героїв. У творі переплітаються мотиви трагічної втрати, незламності та відсилки

Віктор Кучерук
2026.10.14 06:43
Не думав я, що чутиму колись
Виття сирен і вибухи "шахедів", -
Ще й дні з ночами так переплелись,
Що радощів прийдешніх не розгледіть.
Повсюди морок, втома і обман,
Який уперто убиває віру
У те, що здохне прОклятий тиран,
Або собі учинить харакір

Артур Курдіновський
2026.10.13 20:55
Я розчинюсь у вечері осіннім -
Така вже доля мрійників самотніх.
В моїх розчаруваннях незворотних
І натяку нема на воскресіння.

Всі "вчора" й "завтра" - тьмяне мерехтіння.
Лишається загрозливе "сьогодні".
Я розчинюсь у вечері осіннім -

М Менянин
2026.10.13 19:53
Христосових молитва лине
бо разом ми будь-де й коли.
Тебе цей вірус* не поглине
покайся й Господа моли.

Щоб мати участь у молитві,
зручним щоб був для тебе час –
твій стогін хай звучить у битві

Світлана Пирогова
2026.10.13 15:12
Що відбувається у світі?
І виворіт реальності, і зовні
пронизує шалений вітер,
на жаль, багато розвелося довбнів.
Зійшли із розуму від принди
і сліпої влади. Злочинна дія:
встромили ніж у тишу. Кривда
розгулює кривавим буревієм.

Борис Костиря
2026.10.13 14:44
Він прокидався в лісі,
у покинутому будинку
і дивився у туманну даль,
виглядаючи майбутнє
чи нових, небачених потвор
і привидів минулого.
Він жив у своєму
гармонійному світі.

Ігор Шоха
2026.10.13 10:46
Де ви, герої діорами
і показухи у бою
шкільної давньої програми,
кого немає у строю
із тими, що ідуть за нами?
Нехай поетам ріже слух
така метафора, незвична
на звук для музикальних вух.

Вячеслав Руденко
2026.10.13 10:06
У Баден-Бадені москалики* й цикади,
Та я про те не знаю до пуття,
Шукаю гуглом світові принади,
Для бестіарію надземного життя.

Уважні ще чорніючі зіниці,
Що не лякаються осінньої сльоти -
Гасають ровери, літають повз синиці,

Віктор Кучерук
2026.10.13 07:35
Знову осінь: дощ і сирість,
І принишклий голий сад, -
І синоптиків нещирість
У прогнозах невпопад.
Знову осінь: жаль і смуток,
І на серці гіркота,
Бо не змінює маршруту
Непотрібна самота.

хома дідим
2026.10.12 22:04
у кращому разі
це нічого не означає
сонце сідає
запломенівши на мить
шибками
при цій пасторалі
не хочеться думати
що воно далі

С М
2026.10.12 17:23
Наступний дубль? . .
Окей!


Ти кажеш, хочу революції
Ну, розумієш
Усім кортить міняти світ
Мовляв, за цим є еволюція

Олена Кіс
2026.10.12 15:28
Жовтень ступає у шовкових шатах,
Золото сипле на плечі садів,
Літо згорнулось у хмарах крилатих –
Кутає шепіт у тінь берегів.

Світло і смуток – сестри єдині,
В серці злилися в мажорний акорд,
Тиша приходить, як сповідь людини,

Борис Костиря
2026.10.12 12:23
Я іду в елегійнім тумані
Повз надгробки забутих віків,
Крізь минулі епохи й обмани,
Крізь могутність запеклих замків.
У тумані мелодія чула
Озоветься із далі часів.
Прозвучить, наче флейта, минуле
Крізь граніт і Харона заплив.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Михайло Десна (1967) / Вірші

 Зона "сімейного" режиму
Була собі самотня жінка.
Благала Бога:"Їсти дай!"
І Бог створив... Якась зернинка
згодилася на коровай.

Благала жінка Бога знову:
"Не питиму лише води!"
Коза знайшлася, і корову
умовили зайти туди.

А жінка плаче:" Дай таке щось,
щоб я у пестощах була!"
І соловейко вже трепеще,
ще й кішечка до ніг лягла...

Не знає жінка, де ту риску
провести можна, як межу:
"Дай щось, що доведе до виску,
що наляка для куражу!"

Виттям на щелепу собака
зненацька скаржитись почав,
учити свисту стали рака,
хоч той уперто все мовчав...

Вже жінка знов за руку смика,
щоб нове чудо вимагать.
Та Бог створив їй ... чоловіка!
А Сам пішов відпочивать.

27.11.2010 "Сльозогінний сік березових віників"

Сюжет вигадав не я: фольклор.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-27 02:00:41
Переглядів сторінки твору 3682
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.964 / 5.5  (4.878 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.662 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.05.11 12:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-27 15:03:43 ]
Дуже сподобались два останні рядки. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-11-27 15:12:27 ]
То чоловік - це те, що " доведе до виску,
що наляка для куражу"? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-11-27 15:46:20 ]
Шановна Тетяно! Сприймайте "це" з гумором ... Адже чоловік - голова (чи головешка), а жінка - шия. :__) Володимире! Б у д ь л а с к а!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-27 18:11:42 ]
Жінка - це ота, що в казці залишилася біля розбитого корита? Що й казати - вірш повчальний. Проте, релігія, здається, свідчить, що все було навпаки: спочатку був чоловік. Жаль, що Ваша історія закінчилася так раптово: можливо, щось у творінні варто було б підправити, а не йти на відпочинок. Як жінка, прошу продумати, чи додумати правки (не творові, а чоловікові)!Продовжуйте, можливо, Творець, прокинувшись, побачив, що не все вдалося досконало?
А якщо серйозно, вірш цікавий, викликає усмішку - це, мабуть, головне?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-27 18:53:23 ]
Я вот мыслю так.
Одно дело - писать в рифму о своем болезном, заливаясь слезами и вряд ли думая о перспективах, скажем, Земли в аспекте глобального потепления.
Конечно же, и это так - автору приходится думать далеко как не о рифмах, равно как и о том, что самоубийство - это всего лишь миг, необходимый для решительного шага. И ну ее, эту мысль, вон.
Как мне кажется, прорабатывая прозаическую тему с целью ее поэтизации, автор ощущает, что форс-мажорный фактор явно сдает позиции на милость поэтического совершенства.
Из черноты сибирской ночи Ваше стихотворение мне видится неплохим, и мне даже хочется удалить два моих предыдущих абзаца. Но мне жаль, в общем-то, пространных, но, наверное, полезных рассуждений.

Спасибон. Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-11-27 21:40:47 ]
Дякую за візит, пані Олено, і за коментар! Звісно, автор знає "історію" Адама та Єви... Тому гнівити Бога - боронь Боже! А ось посміятися над людськими "моментами" - чому б і ні? Усміхніться, пані Олено, і в цьому - вся моя мета. Дякую! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-11-27 21:47:42 ]
Может быть, Алексий! Ведь ЛГ - не одно и тоже, что герой сказочный. Спасибо - это от "спаси тя Бог", кстати. Тебе спасибо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-27 22:36:57 ]
Цікавий вірш.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-12-01 17:03:49 ]
Дякую, Адель, але Ваші вірші - не стосуються "жіночого" питання цього "режиму". :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-17 01:03:10 ]
Класно!!! І так життєво!)