ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.07.22 07:17
* * *
І загадковий шерех сукні,
І дзенькіт келихів обох, -
І ти, донині недоступна,
Ведеш зі мною діалог.
Кипіння радості своєї
Не можу стримати в собі,
Коли манливі, як у феї,
Напроти очі голубі.

Іван Потьомкін
2026.07.21 19:22
Останній бій гетьмана Свирговського
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків. Все складалося так

Роксолана Вірлан
2026.07.21 18:35
Коди
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.

Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб

Артур Сіренко
2026.07.21 17:51
Світанок якого не було
Місто, в якому цвіте енотера,
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба

Борис Костиря
2026.07.21 12:45
* * *
Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.

Я у морозі загубив надію,

хома дідим
2026.07.21 11:53
* 148 *
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости

Віктор Кучерук
2026.07.21 10:06
* * *
Принишкли в темряві дороги,
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?

Вячеслав Руденко
2026.07.21 10:00
mortis ars patiendi
Хрущі у квітні завжди привітні,
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.

Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує

Тетяна Левицька
2026.07.21 07:15
Не радує літо
Чим ближче, тим важче, чим далі, тим гірше —
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті небеса, що плекають двохсотих.
Не радує літо і тиша у

Ірина Вовк
2026.07.21 07:01
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 10)
Розділ ІІ: Битва біля мису Акцій. Вежа «Тімоніон» Друге вересня тридцять першого року до нашої ери видалося гарячим і штильовим. Море біля мису Акцій виглядало як застигле скло, на якому у загрозливому мовчанні завмерли дві величезні армади. Клеопат

Ірина Вовк
2026.07.21 06:58
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 9)
ЧАСТИНА ТРЕТЯ: ГАЙ ОКТАВІАН. Химерне плетиво павутини «Зачиняються ворота підземелля, і темрява ковтає світло дня. Ті, що кричали про свою силу, стають тінню на стіні. Тільки Ніл тече вічно, не знаючи імен нових господарів». (З написів на піра

Володимир Бойко
2026.07.21 02:58
Лімерики - 7
На відомий завод у Немирові
Флібустьєри заїхали фірою,
Розвели на бухло
За фальшиве бабло –
Тільки й бачили їх у Немирові..

Подались поступати до Вінниці
Провінційні дівулі-відмінниці.

Паб Лімерик
2026.07.20 22:45
Лімерики наших блогерів (вип. другий)
Розглядались державні вакансії
Під мостами клошарами Франції.
А не в офісах десь.
Ви чого боїтесь
І без розглядів брати вакансії?

Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.

С М
2026.07.20 22:22
Індіанське літо (The Doors)
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу

зустріч наша у тім літі
індіанським літі

Борис Костиря
2026.07.20 15:43
Приїзд
Брати приїхали на рідну батьківщину,
У вигасле село, якого вже нема.
Багато хто забув їх, ніби днину
Минулого життя, що прожите дарма.

Десь юність відшуміла первозданна
На тихих вулицях, у цих місцях.
Лиш тиша пронесеться, ніби панна,

Артур Курдіновський
2026.07.20 13:43
Життя кінчається (глоса)
Шопена вальс... Шопена вальс (с)
Зарано став скорботним маршем.
Хоча й не був я сином Вашим, -
Мою дорогу на Парнас,
Таку правдиву, без прикрас,
Благословили Ви сонетом...
Від Вас приймаю естафету!
Холодний квітень... В серце - ніж.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леся Сидорович (1973) / Вірші

 Я їду, Львове
Я їду, Львове. Ти мене не втримав.
На оці мокра не з`явилась сіль.
Львів`яни йдуть повз мене – пілігрими.
І пластик вікон видає твій біль.

Мов гудзики, пришиті лиш до шкіри,
Такі потворні на фасадах доль…
Ти людям довіряв і, певно, вірив.
Шкода: поспівчувати хоч дозволь.

Довкола суші, "кофе" та фаст-фуди,
Арт-бари, космо, ультра… Жах. Амінь.
Наліплено тобі на древні груди,
Пришпилено до камяних творінь.

Гранітний монстр – Міцкевичу товариш.
Фальшиві лиця на бігбордах скрізь.
Не руш святого – душу лиш пораниш.
Залізли в тіло -- в серце хоч не лізь…

Мене в минуле кличе тихо пам'ять –
Туди, де бути вільним вмів ще Львів.
І спогади, протнувши час, поранять.
Чогось забракне. Може, щирих слів.

Таке чуже оце знайоме місто.
Таке далеке зблизька. Не моє.
Столиця галичан. Мені тут тісно.
Чи ж хоч куточок тут для мене є?

А мова, мова! Корчиться в судомах,
Коли злітає з уст дитини мат.
Мій бідний Львове! Бий уже на сполох.
Сучасний день – твого обличчя кат.
25.11.2010 р.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-11-27 19:11:59
Переглядів сторінки твору 3577
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.848 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.638 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.702
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.11.26 15:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2010-11-27 19:35:14 ]
Я була у Львові лише двічі і ну ду-у-у-же хочу приїхати знову. Ви зачепили мене за відкритий нерв, пані Лесю. Про таке особливе місто не можна писати неособливими словами. Вірш загалолм сподобався, але, як на мене, наприкінці звучить трішки публіцистично


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-27 19:49:32 ]
Не знаю, чи вдалося мені точно передати свої почуття... Я народилася у Львові, але вже років 15 там не живу. Львів дуже змінився. Я просто шалено його люблю, тому боляче дивитись, як він втрачає свою самобутність. Оті пластикові вікна на архітектурних шедеврах, іноземні написи де треба і не треба... Немає якогось єдиного продуманого плану розвитку міста, і це його дуже псує. Можливо, якби жила там постійно, то не так гостро реагувала б на це.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-11-27 21:59:19 ]
Не знаю, що гірше: пластикові вікна чи вікна, що розсипаються від старості.Мабуть, пластикові таки краще: усе ж таки спроба боротись з розрухою. Я була у Львові у цьому році. Вразила суміш крайнощів.У маленьких містах це не так помітно.І коли не йдеться про історичну цінність, не так зачипає національні почуття.А проблема мови - це ж не суто львівська проблема, мені здається, у цьому вірші це зайве.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-28 14:36:42 ]
Лесю, Львів справив незабутнє враження на мене і мою родину. Ви би спробували пожити в Донецьку. Тут мат - звичайна мова для спілкування. А ще можуть обкласти за те, що розмовляєте українською. Не факт, що кожний так робить, але трапляється. Львів прекрасний. Можливо, Ви пам'ятаєте його ще кращім.
А чому Ви пишете "кофе"? Чому не "кава"? Може я чогось не додивився?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-28 15:59:26 ]
Та ні, пане Ігорю, Ви, мабуть, не помилилися. Тут, як на мене, слово кофе вжито якраз в значенні страви після слова СУШІ. Взагалі, Львів завжди був мовним центром культури і чистоти української мови, тому я розумію цей біль Лесі. Щодо Донбасу - то там варто було б бити давно на сполох, та, як не дивно, мовне питання високопосадовців цілком влаштовує, навіть гірше... Лесю, гарний вірш. Хоча, можливо, Ігор правий з приводу "кофе"? Розумію так, що малося на увазі чужомовні слова.То, можливо, якось підкреслити саме це:в лапки взяти, чи що?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-29 20:13:00 ]
Дякую усім, хто не залишився осторонь цієї проблеми.
П.Тетяно, я не проти пластикових вікон взагалі, але як щодо, скажімо, площі Ринок? В ідеалі мали би бути якісь дотації, аби мешканці будинків, що внесені до списку ЮНЕСКО, мали змогу замінити вікна на дерев'яні. Утопія? На жаль. Іноземці захоплюються не тим, що уніфікує, а тим, що відрізняє Львів від інших міст.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-05 18:09:08 ]
Вибачте, Лесю, трошки зашпорталась у особистих справах і ледь не залишила поза увагою Ваше зауваження. Звісно, Ви абсолютно праві, але я стою на тому, що треба бути реалістами, а реалії на сьогоднішній день показують, що нам, звичайним людям, доводиться притримувати свої національні амбіції, оскільки не спромоглись ні достойну еліту виростити, ні самі тією елітою стати, а в результаті багато у цьому напрямі зробити не здатні. Просто я сподіваюсь, що пластик допоможе вберегти історичні будівлі до того часу, коли наше суспільство доросте до розуміння необхідності реставрації і збереження історичних цінностей дійсно, а не про чуже зарубіжне око. У наш час бездуховність крокує у маси навіть з церкви, тож вберегти б для початку хоча б таку історичну цінність, як людяність, притаманну нашу історичному корінню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-29 20:23:21 ]
Це окрема тема -- назви магазинів, вивіски, реклама.
Щоразу, коли приїжджаю, зауважую: знову якийсь новий магазин і -- чужоземна назва... Чи ті власники всі не українці, чи так хочуть пошвидше забути про свої корені? П. Олена добре зрозуміла. Дякую, що все ж любите моє місто таким, яке воно є!