Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
                            І
               &
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.
17 липня 1995 р., Київ
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Новини):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Померла поетеса Белла Ахмадуліна
29/11/2010. Вечная память! Других слов пока нет", - написал писатель Евгений Попов в понедельник в своем блоге в "Живом журнале".
Информацию о кончине Ахмадулиной в эфире "Эха Москвы" подтвердила заведующая литературно-творческим отделом ЦДЛ Наталья Познанская.
По ее словам, поэтесса умерла на 74-м году жизни в Переделкино.
Белла (Изабелла) Ахатовна Ахмадулина родилась 10 апреля 1937 года в Москве. Школьницей работала внештатным корреспондентом газеты "Метростроевец". Стихи писала с детства, занималась в литобъединении при ЗИЛе. Сразу после школы Ахмадулина поступила в Литературный институт, еще студенткой начала публиковаться в литературных журналах, а также в рукописном издании "Синтаксис". Помимо поэзии, она занималась журналистикой, писала очерки.
В 1959 году Ахмадулину исключили из института за отказ участвовать в травле Бориса Пастернака, но затем восстановили, и в 1960 году она закончила Литинститут, защитив диплом на "отлично".
Первая книга Ахмадулиной - "Струна" была издана в 1962 году.
В 1964 году Ахмадилуна снялась в фильме "Живёт такой парень", где сыграла журналистку.
Вместе с Андреем Вознесенским, Евгением Евтушенко и Робертом Рождественским она считалась "поэтом эстрады". В 1977 году Ахмадулина была избрана почетным членом Американской академии искусства и литературы. В 1979 году сюрреалистический рассказ Ахмадулиной "Много собак и собака" вошел в неофициальный альманах "Метрополь".
Ахмадулину считают одним из наиболее ярких поэтов, начинавших во время хрущевской оттепели. В 1989 году Ахмадулина была награждена Государственной премией СССР.
МОСКВА, 29 ноя - РИА Новости. Скончалась известная советская и российская поэтесса Белла Ахмадулина, сообщают ее коллеги.
"Час назад умер великий русский поэт . Вечная память! Других слов пока нет", - написал писатель Евгений Попов в понедельник в своем блоге в "Живом журнале".
Информацию о кончине Ахмадулиной в эфире "Эха Москвы" подтвердила заведующая литературно-творческим отделом ЦДЛ Наталья Познанская.
По ее словам, поэтесса умерла на 74-м году жизни в Переделкино.
Белла (Изабелла) Ахатовна Ахмадулина родилась 10 апреля 1937 года в Москве. Школьницей работала внештатным корреспондентом газеты "Метростроевец". Стихи писала с детства, занималась в литобъединении при ЗИЛе. Сразу после школы Ахмадулина поступила в Литературный институт, еще студенткой начала публиковаться в литературных журналах, а также в рукописном издании "Синтаксис". Помимо поэзии, она занималась журналистикой, писала очерки.
В 1959 году Ахмадулину исключили из института за отказ участвовать в травле Бориса Пастернака, но затем восстановили, и в 1960 году она закончила Литинститут, защитив диплом на "отлично".
Первая книга Ахмадулиной - "Струна" была издана в 1962 году.
В 1964 году Ахмадилуна снялась в фильме "Живёт такой парень", где сыграла журналистку.
Вместе с Андреем Вознесенским, Евгением Евтушенко и Робертом Рождественским она считалась "поэтом эстрады". В 1977 году Ахмадулина была избрана почетным членом Американской академии искусства и литературы. В 1979 году сюрреалистический рассказ Ахмадулиной "Много собак и собака" вошел в неофициальный альманах "Метрополь".
Ахмадулину считают одним из наиболее ярких поэтов, начинавших во время хрущевской оттепели. В 1989 году Ахмадулина была награждена Государственной премией СССР.
http://www.rian.ru/culture/20101129/302382705.html• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"М.Хазин. Постмодерн – реальность или фантазия?"