ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Ципріан Каміль Норвід
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
* 240 *
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Від'їзд
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Повішений
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лик безсоння
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Cінабоном білих маків…
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Розкладене по поличках
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
* * *
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
Лімерики G 1
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
* * *
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач (The Beatles)
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
***
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
Притча про Синього Птаха і Зоряну Душу
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,

Борис Костиря
2026.10.25 14:48
Лист
Я жду листа, немов благої вісті
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.

Я жду листа, що нині заспокоїть,

Євген Федчук
2026.10.25 14:40
Як москалі хотіли покінчити з Махно взимку 1920 року і що з того вийшло
Москалі постійно інших підлістю вражали.
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Христенко (1958) / Вірші

 ЩО ТИ МОЖЕШ ЇЙ ДАТИ
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-12-20 12:16:29
Переглядів сторінки твору 11576
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 12:49:55 ]
Нє, ну як очі можуть здригнутися?! Це ж відразу в голові якийсь мультик прокручується (тіпа очі на стеблинках вискочили з орбіт і здригнулися) і на таке ха-ха пробиває, що увесь ліричний настрій моментально вивітрюється ;)) Може - "я здригнувся" або якийсь вигук зачудування на кшталт "мамцю рідна"... але щось робіть із цим, бо ж не я одна така смішлива! :)
Збиває з толку і лялька - бо в мозку висічено: "хлопчик = машинка, дівчинка = лялька", і очі вперто хочуть бачити дівчинку, а тут - хлопчик! Звичайно, і хлопчики часом люблять бавитися ляльками, але тоді, напевно, треба було про це окремим рядком, чи шо...
Не ображайтеся на зауваження. Зачепило - згадалися свої злидні і випрошена (через силу, бо й випрошувати совістилася) лялька-китаянка в атласних брючках - а "наші" ляльки всі були у платтячках! А тут - у штанцях! Ні в кого такої не було!! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:27:05 ]
Дякую,Гренуіль де Маре за відгук і зауваження.
Що до очей - виправив (малось на увазі, що здригнулись лытгерої:)
Що до ляльки:
У Вікіпедії лялька — дитяча іграшка у вигляді людини або тварини.
Саме це і малось на увазі. У більшості дітей є улюблена лялька, як аналог близької істоти ( у дівчаток - кукла, у хлопчиків - медведик, або щось таке).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 12:58:44 ]
Просматривается что-то (в лучшем смысле, безусловно) что-то то ли маяковское, то ли рождественское.
Я попытался декламировать - и пошло. Т.е., полилось чеканным слогом.
Каждая строка - как выстрел, подкрепляемый соответствующим жестом.
Не пробовали декламировать, о Александр?
Удивительно, как мне кажется, превосходный результат.
Слияния согласных - и те играют "на автора".
Пас в пас, выражаясь по-футбольному.
Диалог с прямой речью продуман до тонкостей.
Но нужно додумывать или видеть.
Кукла, наверное, со временем несколько трансформировалась. Сейчас бывают такие, что ого-го. Существуют даже для взрослых.
Покупаешь, надуваешь (или надутую), берешь - и выносишь.
Удач-дач-дач.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:32:14 ]
Алєксій, смалиш!!!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 13:39:01 ]
Чиво?
Я проследил этапы прохождения образа сквозь частокол времен.
А что по этому поводу гласит народная мудрость?
Да о том, что мужчины - это те же самые дети, но игрушки у них другие, более взрослые, что ли.
Я же не выдумываю. Мне это не дано.
И даже мои стихи - обо мне, как бы я не кивал бы в сторону какого-то придуманного ЛГ.
Это, м.б., не высокопоэтично, но честно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:40:07 ]
я маю на увазі, що "прісоєдіняюсь" до твого коменту)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 13:54:26 ]
Мне показалось, что это так, но я боялся поверить - настолько оно тонко - это счастьице.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:39:49 ]
Спасибо Алексий!
Здесь кукла символизирует близкое, дорогое сердцу существо, независимо от возраста.Кто-то испытывает чувства к резиновой кукле.
Люди разные.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 13:59:30 ]
Я понимаю. У меня был пластмассовое автохозяйство с несколькими машинками и строительными механизмами, но оно пропало во время одного из переселений.
Я заработал в Сибири на "Nexia". Мне никогда не привлекали куклы. Никакие.
Да ладно. Каждый слышит, как он дышит ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 13:13:01 ]
Сашо, і що це тебе, пане Сонечко, на таку тему пробило? :) Ну нащо ЛГ лялька, хай і найкраща, бо ляльки – вони ж безмозкі, нехай ними багаті бавляться , адже ЛГ, крім побавитись, рано чи пізно захоче розуміння, а в ляльок вмонтована тільки функція «Хо-чу…», навіть якщо вони читати вміють. :) « Я цей сум пам’ятаю змалку» - ех, як я колись про велосипедик мріяла, триколісний… :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:33:45 ]
Привіт, Таню!
Лялька тут образно - для порівняння з дитячими мріями.
А донька депутата - освічена, культурна( любить читати і листуватись), словом, сучасний варіант наймолодшої доньки з "Аленького цветочка".
Вірш з глибоким філософським підтекстом.
Що пробило - роздуми про життя.
Дякую, Таню!
А Сонечко буде завтра:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 19:05:32 ]
Сашо, але якщо вона справді така, як ти кажеш, тобто розумна, то те, що вона не з ЛГ – її свідомий вибір, а це уже ставить під знак питання доречність вагань ЛГ щодо «Що я можу?», вірніше, «Чи міг би..» Проте це теж, не більше, як думки на тему «філософського підтексту»… А чогось сонячного справді хочеться – свято ж скоро.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-21 14:18:56 ]
Таню!
Не вина літгероїв, що вони виросли у різних умовах матеріальної забезпеченості. Літгероїня, як майбутня мати, хоче, аби її діти були забезпечені не гірше, ніж була вона сама. Якщо вона закохана у бідного, то може частково знизити свої вимоги, але й він має зробити якісь зусилля у цьому напрямку, а не тільки серенади співати.
Вірш саме про це: закохані мають йти назустріч одне до одного.
А світле - читай мій сьогодняшній вірш:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:33:56 ]
та шо ви вчепились до тієї ляльки. мені от вірш пішов, прочитала до кінця))

закоханості, вірші, ляльки - то все тимчасове.

бережіть любов, справжню і взаємну.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:37:09 ]
Чесно кажучи, прочитавши назву, я подумала, що вірш буде не про щось меркантильне, а більше про моральне "що ти можеш дати". Іноді буває й так, що гроші наче і зовсім ні до чого, але все одно виникає питання - що ти можеш дати? що ми можем дати одне одному? для чого ми разом? і якщо нічого, крім болю - то може... як у віршах Світлани Мельничук? А відповідь все одно не у мозку, а в серці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:44:28 ]
Дякую за відгук, Юліє!
Кожен вирішує для себе: що він може дати людині, яку любить.
Сподіваюсь, що вірш допоможе читачам подумати над цим питанням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:58:02 ]
Те, що родом з дитинства - незабутнє і найреальніше, воно тягнеться за нами як шлейф... Я Вас дуже добре розумію, Олександре. Ви майстерно змалювали те, чому не так то легко дібрати барв.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 14:02:49 ]
ЛГ Ваших поэтических героев (я не сторонник перехода на личности) с воспитательниц начал, а заведующей учебной частью продолжает. А закончит, наверное, министром.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 14:10:00 ]
Дякую, Любове!
Так приємно, коли тебе розуміють:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 15:00:57 ]
До речі, щодо ляльки. ЛГ міг сумувати тому, що не мав банальної можливості зробити подарунок дівчинці - своєму першому (а тому найбільшому) коханню. Це так правдиво і зворушливо... І чомусь саме так я і сприйняла цей образ. Ще раз дякую, Олександре!