ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.04.04 07:01
* * *
Зірвався вітер і здійняв
Пилюку догори, -
І довгі стебла пишних трав
Хитанням уморив.
Тепло розвіялось умить,
А темінь налягла,
Щоб млою вдень насторожить
Одразу пів села.

Тетяна Левицька
2026.04.03 23:35
Живи!
Ти все здолаєш на шляху:
хвороби, заздрість, війни!
Майстерно підкуєш блоху,
крізь мури пройдеш вільний.

Хай не ятрять старі борги
твої сердечні рани.
Воскреснеш з пороху трухи

М Менянин
2026.04.03 22:37
Схід наш ось (передчуття миру)
Сходить Сонце України,
це і є той Божий Схід.
Хто в любові до людини –
той тримає Духа плід.

Чую дотик, Східний вітер
чулить душу неспроста,
бачу тему далі літер,

Охмуд Песецький
2026.04.03 21:56
Катрени любові
Інтригами доводити до сліз,
Не підпускати до близьких відносин,
І відмовляти в сексі навідріз.
А ми нічо, і зайвого не просим.

Закоханість - це саме той засіл,
Де сіль кохання, цукор і гірчиця,
Часник образ... Збираймося за стіл,

Іван Потьомкін
2026.04.03 21:38
Замальовки не тільки про жінок (запозичено з книги Wladyslawa Palubickеgo «Kobieta w humorze zydow
Домашні зауважили, що Хаїм спить в окулярах. «Чому ти не здіймаєш наніч окуляри?»- питає здивована дружина. «Бачиш, люба, так зіпсувався мій зір, що я вже не бачу людей ввісні». *** В клубі юдейських інтелігентів великого промислового міста точиться р

Борис Костиря
2026.04.03 11:58
* * *
Не віриться, що листя жовте
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.

Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога

Віктор Кучерук
2026.04.03 05:54
* * *
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.

Євген Федчук
2026.04.02 19:59
* * *
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.

Костянтин Ватульов
2026.04.02 17:19
Мама
Я ще відбиваюсь у дзеркалі сонних калюж,
Чомусь прикидаюся сильним та зовні здоровим.
А хмара на небі підтягує ношу важку,
Що схожа частково на сиву примару ворони.
І навіть якщо у минулому сенси вбачав,
То зараз уже розгубив притаманну гостинніс

Артур Сіренко
2026.04.02 16:17
Хоку сумної сливи
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн

Охмуд Песецький
2026.04.02 13:27
Стукіт підків
Відтисками, схожими на зліпки,
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки
Кроками нестримної ходи,
Де майбутні храми та осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.

Борис Костиря
2026.04.02 13:10
* * *
Пожовкле листя опадає,
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.

Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю

Юрій Гундарів
2026.04.02 09:43
Вулиця братів Шевчуків
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…

Бра

Віктор Кучерук
2026.04.02 05:50
* * *
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.

Артур Курдіновський
2026.04.02 05:34
Мелодія весни (рондель)
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.

Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати

С М
2026.04.01 21:50
Бедж (Cream)
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл

Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Христенко (1958) / Вірші

 ЩО ТИ МОЖЕШ ЇЙ ДАТИ
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-12-20 12:16:29
Переглядів сторінки твору 10929
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 12:49:55 ]
Нє, ну як очі можуть здригнутися?! Це ж відразу в голові якийсь мультик прокручується (тіпа очі на стеблинках вискочили з орбіт і здригнулися) і на таке ха-ха пробиває, що увесь ліричний настрій моментально вивітрюється ;)) Може - "я здригнувся" або якийсь вигук зачудування на кшталт "мамцю рідна"... але щось робіть із цим, бо ж не я одна така смішлива! :)
Збиває з толку і лялька - бо в мозку висічено: "хлопчик = машинка, дівчинка = лялька", і очі вперто хочуть бачити дівчинку, а тут - хлопчик! Звичайно, і хлопчики часом люблять бавитися ляльками, але тоді, напевно, треба було про це окремим рядком, чи шо...
Не ображайтеся на зауваження. Зачепило - згадалися свої злидні і випрошена (через силу, бо й випрошувати совістилася) лялька-китаянка в атласних брючках - а "наші" ляльки всі були у платтячках! А тут - у штанцях! Ні в кого такої не було!! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:27:05 ]
Дякую,Гренуіль де Маре за відгук і зауваження.
Що до очей - виправив (малось на увазі, що здригнулись лытгерої:)
Що до ляльки:
У Вікіпедії лялька — дитяча іграшка у вигляді людини або тварини.
Саме це і малось на увазі. У більшості дітей є улюблена лялька, як аналог близької істоти ( у дівчаток - кукла, у хлопчиків - медведик, або щось таке).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 12:58:44 ]
Просматривается что-то (в лучшем смысле, безусловно) что-то то ли маяковское, то ли рождественское.
Я попытался декламировать - и пошло. Т.е., полилось чеканным слогом.
Каждая строка - как выстрел, подкрепляемый соответствующим жестом.
Не пробовали декламировать, о Александр?
Удивительно, как мне кажется, превосходный результат.
Слияния согласных - и те играют "на автора".
Пас в пас, выражаясь по-футбольному.
Диалог с прямой речью продуман до тонкостей.
Но нужно додумывать или видеть.
Кукла, наверное, со временем несколько трансформировалась. Сейчас бывают такие, что ого-го. Существуют даже для взрослых.
Покупаешь, надуваешь (или надутую), берешь - и выносишь.
Удач-дач-дач.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:32:14 ]
Алєксій, смалиш!!!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 13:39:01 ]
Чиво?
Я проследил этапы прохождения образа сквозь частокол времен.
А что по этому поводу гласит народная мудрость?
Да о том, что мужчины - это те же самые дети, но игрушки у них другие, более взрослые, что ли.
Я же не выдумываю. Мне это не дано.
И даже мои стихи - обо мне, как бы я не кивал бы в сторону какого-то придуманного ЛГ.
Это, м.б., не высокопоэтично, но честно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:40:07 ]
я маю на увазі, що "прісоєдіняюсь" до твого коменту)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 13:54:26 ]
Мне показалось, что это так, но я боялся поверить - настолько оно тонко - это счастьице.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:39:49 ]
Спасибо Алексий!
Здесь кукла символизирует близкое, дорогое сердцу существо, независимо от возраста.Кто-то испытывает чувства к резиновой кукле.
Люди разные.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 13:59:30 ]
Я понимаю. У меня был пластмассовое автохозяйство с несколькими машинками и строительными механизмами, но оно пропало во время одного из переселений.
Я заработал в Сибири на "Nexia". Мне никогда не привлекали куклы. Никакие.
Да ладно. Каждый слышит, как он дышит ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 13:13:01 ]
Сашо, і що це тебе, пане Сонечко, на таку тему пробило? :) Ну нащо ЛГ лялька, хай і найкраща, бо ляльки – вони ж безмозкі, нехай ними багаті бавляться , адже ЛГ, крім побавитись, рано чи пізно захоче розуміння, а в ляльок вмонтована тільки функція «Хо-чу…», навіть якщо вони читати вміють. :) « Я цей сум пам’ятаю змалку» - ех, як я колись про велосипедик мріяла, триколісний… :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:33:45 ]
Привіт, Таню!
Лялька тут образно - для порівняння з дитячими мріями.
А донька депутата - освічена, культурна( любить читати і листуватись), словом, сучасний варіант наймолодшої доньки з "Аленького цветочка".
Вірш з глибоким філософським підтекстом.
Що пробило - роздуми про життя.
Дякую, Таню!
А Сонечко буде завтра:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 19:05:32 ]
Сашо, але якщо вона справді така, як ти кажеш, тобто розумна, то те, що вона не з ЛГ – її свідомий вибір, а це уже ставить під знак питання доречність вагань ЛГ щодо «Що я можу?», вірніше, «Чи міг би..» Проте це теж, не більше, як думки на тему «філософського підтексту»… А чогось сонячного справді хочеться – свято ж скоро.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-21 14:18:56 ]
Таню!
Не вина літгероїв, що вони виросли у різних умовах матеріальної забезпеченості. Літгероїня, як майбутня мати, хоче, аби її діти були забезпечені не гірше, ніж була вона сама. Якщо вона закохана у бідного, то може частково знизити свої вимоги, але й він має зробити якісь зусилля у цьому напрямку, а не тільки серенади співати.
Вірш саме про це: закохані мають йти назустріч одне до одного.
А світле - читай мій сьогодняшній вірш:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:33:56 ]
та шо ви вчепились до тієї ляльки. мені от вірш пішов, прочитала до кінця))

закоханості, вірші, ляльки - то все тимчасове.

бережіть любов, справжню і взаємну.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:37:09 ]
Чесно кажучи, прочитавши назву, я подумала, що вірш буде не про щось меркантильне, а більше про моральне "що ти можеш дати". Іноді буває й так, що гроші наче і зовсім ні до чого, але все одно виникає питання - що ти можеш дати? що ми можем дати одне одному? для чого ми разом? і якщо нічого, крім болю - то може... як у віршах Світлани Мельничук? А відповідь все одно не у мозку, а в серці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:44:28 ]
Дякую за відгук, Юліє!
Кожен вирішує для себе: що він може дати людині, яку любить.
Сподіваюсь, що вірш допоможе читачам подумати над цим питанням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:58:02 ]
Те, що родом з дитинства - незабутнє і найреальніше, воно тягнеться за нами як шлейф... Я Вас дуже добре розумію, Олександре. Ви майстерно змалювали те, чому не так то легко дібрати барв.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 14:02:49 ]
ЛГ Ваших поэтических героев (я не сторонник перехода на личности) с воспитательниц начал, а заведующей учебной частью продолжает. А закончит, наверное, министром.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 14:10:00 ]
Дякую, Любове!
Так приємно, коли тебе розуміють:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 15:00:57 ]
До речі, щодо ляльки. ЛГ міг сумувати тому, що не мав банальної можливості зробити подарунок дівчинці - своєму першому (а тому найбільшому) коханню. Це так правдиво і зворушливо... І чомусь саме так я і сприйняла цей образ. Ще раз дякую, Олександре!