ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Дощик
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Над Києвом древнім
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Падають яблука
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю...
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію

Сергій Губерначук
2026.07.27 14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків…
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.

Вячеслав Руденко
2026.07.27 14:27
І тінь минулого й бетон…
Величний колір кипарису
І в потяг доданий вагон,
Похилих крил, краї карнизів
І тінь минулого й бетон,

І справжній, мов животворящий
Не жах, не смуток – декаданс -
Рук неймовірних, мезальянсу,

Борис Костиря
2026.07.27 13:16
Минуле
Не знав я, що колись у цьому місті
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.

Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини

Олександр Сушко
2026.07.27 10:13
Про кохання
Шал емоцій! Гра у шахи!
Чую тіко охи й ахи
Від дружини. Я воскрес!
Але вию, наче пес,

Бо, чого гріха таїти -
Мушу "дещо" мавці гріти,
Але, з часом, це мине,

хома дідим
2026.07.27 08:30
* 154 *
лови емоцію поете
лети на полум’я свічі
покинь усе що мало вмерти
нехай палає і шкварчить
у передмісті чи у центрі
життя не вимага причин
чимало є без тями впертих
атож у тебе інший чин

Віктор Кучерук
2026.07.27 06:52
* * *
Лиш час німого супокою
Вповзе по гільзах у мій схрон,
То стане тиша після бою
Мене вганяти швидко в сон.
І в сні наївному отому,
Поміж обвуглених цеглин, -
Я побуваю врешті вдома
Якихось декілька годин.

Ірина Вовк
2026.07.27 06:01
КСАВЕР МОЦАРТ. Сповідь у дощі. (продовження 1)
Штрих II: Маска великого імені Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Варіації на тему української народної пісні «У сусіда хата біла», ор. 18 Минуло кілька років, і містом покотилася чутка. Львівські музичні салони польської та австрійської ш

Артур Курдіновський
2026.07.27 01:40
У співавторстві з липнем
Липню! Напишімо спільний вірш,
Поки ще твої лунають ноти!
Знаю, що вночі ти теж не спиш -
Тож запрошую! Сідай навпроти.

Тему обираємо удвох...
Хай позаздрять нашому альянсу!
В небеса відвертий діалог

Володимир Бойко
2026.07.27 00:13
Лімерики – 10
Теслярі із Антананаріву
Гемблювали і косо і криво,
Все валилося з рук –
Баобаб і бамбук
Із-за пива в Антананаріву.

Через джунглі до міста Кіншаси
Прокладали взимі теплотрасу,

Євген Федчук
2026.07.26 19:41
Бортєнєвська битва 22 грудня 1317 року
Москалі хвалитись люблять величним минулим,
Які ото їхні предки героїчні були.
Як вони на своїх нивах мирно працювали,
Та, коли була потреба, мечі в руки брали.
І громили супостата, і гнали, і били,
Аби ті до них «у гості» з мечем не ходили.
Не було

Роксолана Вірлан
2026.07.26 16:50
Погляд у Душу
Пливу на тебе сонного дивитись,
крізь продихи стіни - в кімнатну глиб -
у мить, коли Душа твоя розкрита -
безназвана, безрольна, і безли...

безлика - вільно пущена на хвилю
сновидива - у просторі безчась.
Без дозволу прийшла, бо можу й смію

Ірина Вовк
2026.07.26 13:33
«Ксавер Моцарт: СПОВІДЬ У ДОЩІ»
Штрихи до сюжету кіноповісті) До 235-ліття маестро Ксавера Франца Моцарта і 270-ліття його геніального батька Вольфганга Амадея Моцарта П.С. Сьогодні, 26 липня 2026 року виповнюється 235 років від дня народження КСАВЕРА МОЦАРТА «КСАВЕР МОЦАРТ: С
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Христенко (1958) / Вірші

 ЩО ТИ МОЖЕШ ЇЙ ДАТИ
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-12-20 12:16:29
Переглядів сторінки твору 11275
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 12:49:55 ]
Нє, ну як очі можуть здригнутися?! Це ж відразу в голові якийсь мультик прокручується (тіпа очі на стеблинках вискочили з орбіт і здригнулися) і на таке ха-ха пробиває, що увесь ліричний настрій моментально вивітрюється ;)) Може - "я здригнувся" або якийсь вигук зачудування на кшталт "мамцю рідна"... але щось робіть із цим, бо ж не я одна така смішлива! :)
Збиває з толку і лялька - бо в мозку висічено: "хлопчик = машинка, дівчинка = лялька", і очі вперто хочуть бачити дівчинку, а тут - хлопчик! Звичайно, і хлопчики часом люблять бавитися ляльками, але тоді, напевно, треба було про це окремим рядком, чи шо...
Не ображайтеся на зауваження. Зачепило - згадалися свої злидні і випрошена (через силу, бо й випрошувати совістилася) лялька-китаянка в атласних брючках - а "наші" ляльки всі були у платтячках! А тут - у штанцях! Ні в кого такої не було!! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:27:05 ]
Дякую,Гренуіль де Маре за відгук і зауваження.
Що до очей - виправив (малось на увазі, що здригнулись лытгерої:)
Що до ляльки:
У Вікіпедії лялька — дитяча іграшка у вигляді людини або тварини.
Саме це і малось на увазі. У більшості дітей є улюблена лялька, як аналог близької істоти ( у дівчаток - кукла, у хлопчиків - медведик, або щось таке).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 12:58:44 ]
Просматривается что-то (в лучшем смысле, безусловно) что-то то ли маяковское, то ли рождественское.
Я попытался декламировать - и пошло. Т.е., полилось чеканным слогом.
Каждая строка - как выстрел, подкрепляемый соответствующим жестом.
Не пробовали декламировать, о Александр?
Удивительно, как мне кажется, превосходный результат.
Слияния согласных - и те играют "на автора".
Пас в пас, выражаясь по-футбольному.
Диалог с прямой речью продуман до тонкостей.
Но нужно додумывать или видеть.
Кукла, наверное, со временем несколько трансформировалась. Сейчас бывают такие, что ого-го. Существуют даже для взрослых.
Покупаешь, надуваешь (или надутую), берешь - и выносишь.
Удач-дач-дач.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:32:14 ]
Алєксій, смалиш!!!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 13:39:01 ]
Чиво?
Я проследил этапы прохождения образа сквозь частокол времен.
А что по этому поводу гласит народная мудрость?
Да о том, что мужчины - это те же самые дети, но игрушки у них другие, более взрослые, что ли.
Я же не выдумываю. Мне это не дано.
И даже мои стихи - обо мне, как бы я не кивал бы в сторону какого-то придуманного ЛГ.
Это, м.б., не высокопоэтично, но честно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:40:07 ]
я маю на увазі, що "прісоєдіняюсь" до твого коменту)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 13:54:26 ]
Мне показалось, что это так, но я боялся поверить - настолько оно тонко - это счастьице.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:39:49 ]
Спасибо Алексий!
Здесь кукла символизирует близкое, дорогое сердцу существо, независимо от возраста.Кто-то испытывает чувства к резиновой кукле.
Люди разные.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 13:59:30 ]
Я понимаю. У меня был пластмассовое автохозяйство с несколькими машинками и строительными механизмами, но оно пропало во время одного из переселений.
Я заработал в Сибири на "Nexia". Мне никогда не привлекали куклы. Никакие.
Да ладно. Каждый слышит, как он дышит ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 13:13:01 ]
Сашо, і що це тебе, пане Сонечко, на таку тему пробило? :) Ну нащо ЛГ лялька, хай і найкраща, бо ляльки – вони ж безмозкі, нехай ними багаті бавляться , адже ЛГ, крім побавитись, рано чи пізно захоче розуміння, а в ляльок вмонтована тільки функція «Хо-чу…», навіть якщо вони читати вміють. :) « Я цей сум пам’ятаю змалку» - ех, як я колись про велосипедик мріяла, триколісний… :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:33:45 ]
Привіт, Таню!
Лялька тут образно - для порівняння з дитячими мріями.
А донька депутата - освічена, культурна( любить читати і листуватись), словом, сучасний варіант наймолодшої доньки з "Аленького цветочка".
Вірш з глибоким філософським підтекстом.
Що пробило - роздуми про життя.
Дякую, Таню!
А Сонечко буде завтра:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 19:05:32 ]
Сашо, але якщо вона справді така, як ти кажеш, тобто розумна, то те, що вона не з ЛГ – її свідомий вибір, а це уже ставить під знак питання доречність вагань ЛГ щодо «Що я можу?», вірніше, «Чи міг би..» Проте це теж, не більше, як думки на тему «філософського підтексту»… А чогось сонячного справді хочеться – свято ж скоро.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-21 14:18:56 ]
Таню!
Не вина літгероїв, що вони виросли у різних умовах матеріальної забезпеченості. Літгероїня, як майбутня мати, хоче, аби її діти були забезпечені не гірше, ніж була вона сама. Якщо вона закохана у бідного, то може частково знизити свої вимоги, але й він має зробити якісь зусилля у цьому напрямку, а не тільки серенади співати.
Вірш саме про це: закохані мають йти назустріч одне до одного.
А світле - читай мій сьогодняшній вірш:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:33:56 ]
та шо ви вчепились до тієї ляльки. мені от вірш пішов, прочитала до кінця))

закоханості, вірші, ляльки - то все тимчасове.

бережіть любов, справжню і взаємну.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:37:09 ]
Чесно кажучи, прочитавши назву, я подумала, що вірш буде не про щось меркантильне, а більше про моральне "що ти можеш дати". Іноді буває й так, що гроші наче і зовсім ні до чого, але все одно виникає питання - що ти можеш дати? що ми можем дати одне одному? для чого ми разом? і якщо нічого, крім болю - то може... як у віршах Світлани Мельничук? А відповідь все одно не у мозку, а в серці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:44:28 ]
Дякую за відгук, Юліє!
Кожен вирішує для себе: що він може дати людині, яку любить.
Сподіваюсь, що вірш допоможе читачам подумати над цим питанням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:58:02 ]
Те, що родом з дитинства - незабутнє і найреальніше, воно тягнеться за нами як шлейф... Я Вас дуже добре розумію, Олександре. Ви майстерно змалювали те, чому не так то легко дібрати барв.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 14:02:49 ]
ЛГ Ваших поэтических героев (я не сторонник перехода на личности) с воспитательниц начал, а заведующей учебной частью продолжает. А закончит, наверное, министром.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 14:10:00 ]
Дякую, Любове!
Так приємно, коли тебе розуміють:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 15:00:57 ]
До речі, щодо ляльки. ЛГ міг сумувати тому, що не мав банальної можливості зробити подарунок дівчинці - своєму першому (а тому найбільшому) коханню. Це так правдиво і зворушливо... І чомусь саме так я і сприйняла цей образ. Ще раз дякую, Олександре!