ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.05.16 15:31
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.

Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн

Кока Черкаський
2026.05.16 13:25
Про "мудрий вкраїнський нарід"
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,

Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,

хома дідим
2026.05.16 11:28
було нам добре під зірками
були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами

Володимир Невесенко
2026.05.16 11:25
Спливала ніч жарка й загайна,
я додивлявсь останні сни,
аж тут явилась звістка файна:
вернувсь товариш із війни.

Часи тягнулися марудні,
тримали справи клопіткі,
та все ж ми стрілись пополудні

Борис Костиря
2026.05.16 10:55
Як прикро те, що рік минає,
Що час зміта все навкруги
Шаленим штормом небокраю,
Змішавши води й береги.
Летять епохи серпантином,
Немовби мить, за роком рік.
І бачить чоловік дитинно
Юрбу самотніх і калік.

Ірина Вовк
2026.05.16 10:49
НЕЖДАНА: СМЕРТЬ ПІД КУПОЛАМИ Поки законні діти князя вчили латину та готувалися до європейських королівств, маленька Неждана бігала босоніж по піску Десни і наливалася красою як дика рожа. Вона була тінню утраченого кохання Ярославової юності, про яку

Вячеслав Руденко
2026.05.16 09:25
скажи! – приречені чи ще!?-
голодні, без одежі, босі,
але з надією на Досі,
як Іов в притчі із нічим,

долають відчуття буття
і , ремствуючи на пророче,
як черви, що пролізли в очі,

Тетяна Левицька
2026.05.16 09:10
Здавалося, не стрінемось з тобою,
хоч вий білугою від болю та наруги.
Моя печаль горою кам'яною,
бентежним океаном — хвиля туги.

Приходиш уві сні в сорочці білій.
Хоча за спиною лелечі крила,
я добре знаю, що осиротіли

Віктор Кучерук
2026.05.16 07:37
По той бік стін
Ледь чутний дзвін
Без перемін
Звучить: Дзінь... Дзінь...
Буває, грім,
Злякавши дім,
Стихає в нім
Німім, живім.

Іван Потьомкін
2026.05.15 19:24
Під союзом, що укладали юдеї з Богом,
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о

Юрій Лазірко
2026.05.15 17:00
тут бував
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї

хома дідим
2026.05.15 15:44
її знайшли
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам

С М
2026.05.15 13:13
Шкіра чобіт і колонська вода
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить

Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить

Сергій Губерначук
2026.05.15 13:04
Ти виростаєш із пітьми
суцвіттям бузку з весни
як спогад у дослід.
Коли ми були ще дітьми,
ти вголос читала сни
як вірші дорослі.

Телепортуєшся вкотре

Борис Костиря
2026.05.15 11:39
Усе зруйновано. Життя колишнє
Розбите вщент, нема шляху назад.
Лиш круком прокричить торішнє лихо
І возвістить новітній листопад.

Будинки зносять і асфальт здирають.
Зітліли гасла дужі та малі.
Листок впаде, немов квиток до раю,

Артур Курдіновський
2026.05.15 11:00
Від заздрості, образи й туги
Застряг у горлі вчорашній вареник.
Моєї бездарності єдина заслуга -
Про талановитих "Жебрацький денник".
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Михайло Десна (1967) / Вірші

 Іронія випадку, або До лазні не заходив
Когось до подиву здригне
мотив "піти у розвідку",
а дехто слушно зазирне
в мою медичну довідку.
Комусь захочеться спитать,
чи хліб я де не їв глевкий?
Тому насмілюсь розхитать
табу своєї витівки.

Легка відлига. Вечір. Ніч.
Уже про все домовився.
Ключі - у мене. Інша річ,
що сторож щось тривожився.
Від друзів - геть! Із дому - геть!
Схотілось незвичайного.
Освіти нашої мечеть
додасть ... чогось сакрального.
Навчали ж нас, що другий дім -
це школа! От і звикли ми.
А що як Новий рік у нім
зустріти... Хата з вікнами...
Не так, як вдома, - з холодцем,
але ж не в їжі істина.
Закуска є, та ще й з винцем!
Навіщо зайва лисина?
У препараторській, яка -
до кабінету фізики,
накрив я столик з часника
і кулінарних ризиків.
В якусь пробірочку налив
того, що п'ють не гублячи:
- Ну, будь же дивом з-поміж див,
меню такої зустрічі!
Вмикаю згодом "реквізит"
(хай сам, та не на цвинтарі ж)
й пісенний слухаю транзит
"народних", що на Інтері...
Аж раптом чую, наче ось
чиясь хода підлогою...
Нікого поруч, але хтось
застиг з пересторогою.
Оце так вчулося! Аж зле!
Недовго й налякатися.
На слух не скаржусь я, але
хотілось сумніватися.
Та що це коїться?! Тепер
зітхає хтось за партою...
Нема ж нікого - очі стер,
але - немов під вартою.
Спокійно, друже, витри піт.
Ти сам в порожнім закладі.
Директором тут Іполит,
а він тепер - на Заході.
Щоправда, вчителька одна -
ще незаміжня дамочка -
заходить іноді нудна
якусь поправить рамочку.
Але ж її тепер нема?
Чого ж його боятися?
Ну шурхотить якась пітьма -
неначе хоче гратися.
Наллю в пробірочку я ще...
Чого не забажається,
з пробіркою в руці те все
на Новий рік збувається...
А що це грюкнуло? Внизу?
Підборів відзвук чується...
Я так закуску розтрясу,
живіт потому здується.
Ось клацнув впевнено замок,
виразно двері скрипнули...
Уже не сам... У той куток
припхався хтось в канікули.
Вина не дам. Хіба це ніч?
Об'єкт під охороною.
Гаразд, я вийду віч-на-віч,
мовляв, свій труд виконую.
- А хто там вдерся на об'єкт?
Аж тут - та сама вчителька...
В очах - потужний інтелект,
стоїть - як повелителька...
Брандспойт направила в мене
(чи не з якогось транспорта?).
Отямивсь - сам уже, але
дивлюсь - немає паспорта...

26.12.2010 "Сльзогінний сік березових віників"




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-12-26 02:27:47
Переглядів сторінки твору 3170
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.855 / 5.5  (4.878 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.662 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.05.11 12:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-26 14:01:25 ]
Вітаю, Михайле! Надзвичайно цікаво! Так би мовити Новий Рік -Екстрім! Є пару версій - або пробірочка у тебе була ніврочку,(чи часто наливалася), або ти трохи не договорюєш... Бо "повелителька" наштовхує на роздуми. МОЛОДЧИНА! (ЛГ і Автор) Сподобалося
ПС. А з "брандспойтом" ви щось наплутали обоє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-12-26 14:37:27 ]
Дякую, шановний Майстре пародії! Брандспойт потрібен був, адже ПГ до лазні не ходив... ось у чому річ. Його ж помити треба якось ... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-26 14:44:01 ]
Двічі перечитав – не врубився, в чому тут фішка.
:(
Чи асоціації, які б мали тут виникнути, вже мені недоступні, чи зміна погоди впливає, але...
Для прикладу: накрити столик з часника??? Унікально. Хай би вже з пластмаси чи з ДСП той столик був, якщо не дерев’яний...
Хоча...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-12-27 01:45:01 ]
Дякую, Іване, за коментар. Столик, звісно, дерев'яний, та й часник - продукт харчування, не більше. Просто "столик" тут вжито в значенні "меню". Щодо асоціацій - даруйте, але це справа кожного читача. Я писав напівпародію-напівшарш. Ще раз дякую! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-29 22:27:59 ]
Звісно, справа кожного читача. Я ж і сказава про себе. Як читач. Думаю, Вам цікава думка КОЖНОГО ЧИТАЧА.
А столик з часника навіть у значенні "меню" ???

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-12-27 17:53:36 ]
А з канікул як вернувся,
Тут і паспорт
надвернувся.
Глядь, а там нові штампИ!
Ну і кляті ж ви баби!
Вже ЗАМІЖНЯ вчителька-
мною повелителька!
Хоч до лазні й не ходив -
новий паспорт я обмив!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-12-27 23:04:40 ]
Ольго! Феноменально! Дякую... бо то є правда. Аж зашарівся, чесне , пропите(:))) ) слово...
Дякую окремо й за візит! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-12-30 00:39:06 ]
Звісно, Іване! Думка КОЖНОГО читача - мета будь-якого автора. Я дуже вдячний Вам за Вашу думку. Але "столик" (якби мав можливість, то й накрив би для Вас) залишаю таким, як є. Новорічних Вам вражень, хай збудуться Ваші надії! З Новим роком!