Світ ділиться нáтроє:
хто прочитав «Брати Карамазови»,
ще не прочитав,
ніколи не прочитає…
Важкі слова,
особливо стосовно «Щоденного жезлу»… Сказано
про Пашковського… Бéзлюднень, а не час… Знева-
га-га-га-га-га-га-га-га-га-га-га-га-га-га-га-га

така, що стрясаються дзвони…
тому правиться у церквáх,
а не тому, що неділя чи свято –
це гріхи не дають колокíлкам ржавіти…

… ніж і квіти, як письменник і сім’я…
… писати хотів? Ну, як? Легко? Пекло тихе…

звісно, людині потрібно в житті прочитати дві книги,
але щоб збагнути, які це книги, – тре прочитати десять тисяч…
ось так і творчість, щоб збагнути, що є сущим –
тре понаписувати томи… Час висмикне невмируще…

А ми
не повинні замислюватись над безсмертям,
воно шукає людей, а не люди його…
Шинквас: мрячить пам’ять нéтям, –
з’єґóвдується час…

… праці шість маж, дáлій
буде… і піт, і крів – дно…
«Щоб добре писати, страждати потрібно,
страждати»…
Ні, Мово,
не вмреш – возвеличишся. В огéнь вій!
… вершки спий
роману-есея… Пашковський – геній…
Прокидаюсь – де я?

…збайДУЖіла, збайСúЛена, збайстрюкóвана,
з перегаром матюччя, Мова вкраїнська
в рундýк за чтивом побігла,
бо її графомáнить і сýржить, сірóму…