ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути!
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка

Мар'ян Кіхно
2025.12.04 03:24
Переднє слiвце
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я. Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа

Володимир Бойко
2025.12.04 00:46
Контроверсійне - 2
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити. Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний. На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки. Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе. Дзеркало душі

Тетяна Левицька
2025.12.04 00:28
Світло
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.

Світлана Пирогова
2025.12.03 22:58
Малий Фонтан - моє село (акровірш)
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.

Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить

Артур Курдіновський
2025.12.03 21:51
Не треба "потім" (діалог у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)

***

Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.

Микола Дудар
2025.12.03 21:39
***
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…

Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить

Борис Костиря
2025.12.03 18:52
* * *
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.

Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Мала земля
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.

Юрій Лазірко
2025.12.03 01:01
Хотів Тобі Я Наспівати --- український легкий рок
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол

Іван Потьомкін
2025.12.02 22:34
***
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М

Тетяна Левицька
2025.12.02 22:17
Зимовий
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть

Олександр Буй
2025.12.02 21:18
Ворожба
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...

На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих

Володимир Мацуцький
2025.12.02 20:34
Не сховаєш Землю в бункер
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

В Горова Леся
2025.12.02 17:20
Крихти
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.

Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,

Борис Костиря
2025.12.02 14:53
* * *
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.

Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Сірий (1964) / Вірші

 вперед у минуле
здрастуйте прадіде і прабабусю
довго ішов я до вас
трудно було у зворотному русі
йти стрімчаками в прачас
ось я нарешті стою на порозі
тихих ясних вечорів
парубок спить чорночубий на возі
місяць до хмарки підсів
плач соловейка доноситься з гаю
тінь упирається в пліт
в стайні дорідні воли румигають
лижучи зморення піт
лине тужлива дівоча співанка
аж просльозилась зоря
дзвінко взиває імлистого ранку
жайвір до плугатаря
півень натхненно утретє і вп’яте
піє в дрімоту п’янку
має ось – ось закричати мій тато
вперше в ллянім повитку
тихо і свіжо нема агрегатів
диму їдкого із труб вихлопних
соми у річці гуляють вусаті
чиста вода навкруг них
пагорки й доли байраки з ярами
зрощують цвіт і моріг
пахне чудово - сміття ані грама
я аж від того знеміг
то ж прощавайте вертаюсь додому
надто повітря хмільне
можу надихавшись впасти у кому
хто відкачає мене




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-01-08 18:42:11
Переглядів сторінки твору 5428
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.036 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.950 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.05.13 09:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-08 19:18:03 ]
Щемлива подорож у часі, а все ж повернення неминуче. Цікавий образ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-01-08 19:28:41 ]
ага можна було ще молочка хлепнути кулішу з"їсти та самі бачите - легені вже не ті;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-08 20:46:50 ]
Та я би сказала, що якраз ще ті і можна булоб і до куліша, окрім молочка, чогось хлепнути. А вірш справді сподобався, після редакціїї ще більше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-08 19:42:51 ]
А нельзя ли (перечисляю):
- і просльозилась зоря;
- піє у дрімотність п'янку?
- избежать "відрубатись"?
- без украинизированного "здравствуйте";
Возможно ли учесть хотя бы это?

Удач-дач-дач. Образность нравится.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-01-08 19:55:19 ]
ви звичайно маєте рацію Алекс; я вже ремонтую вірша
дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-08 20:14:03 ]
Вообще-то в общении я Алексий. И ко мне можно обращаться на "ты" )) Это нормально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-01-08 22:01:06 ]
Здрастуйте Володимире тчк я також довго йшла до Вас і аж від того знемогла тчк добре що воли не ревуть - значить ясла повні - але вони рЕмигають тчк хто зможе відкачати не скажу але знаю хто може накачати


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-01-08 23:46:45 ]
Світланко, хто накачає - я і сам в курсі:))
А у нас румигають , не не ре.Може у вас ре, а у нас тчк. ру)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-09 00:40:04 ]
Таке враження, що наші пращури з одного села...;-)))
В моєї бабусі ( ну й в прабабусі тим паче) у селі є став, то навіть я ще маленькою бачила сомів, котрі ледь вміщалися у нашій ванні. А повітря, а соловейки, а спати на бамбетлі на домотканній ряднині під якою солома... В ті часи це було так запросто, тільки тепер розумієш, що то й було ЩАСТЯ. Запихнули Ви мене, пане Володимире, у нетрі ностальгії...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-01-09 16:48:39 ]
Може і не з одного села, але з області -точно!
Як я так бамбетля забув вставити?А така річ як околіт?(житня солома) Мабуть спішив і не зауважив.
Дякую землячечко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-09 18:26:33 ]
Теж доводилося спати на бамбетлі?.. Рада, що розбурхала ПРИЄМНІ спогади. ;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-09 10:44:38 ]
Володю, а якщо наб'єш якісь щаблі-проміжки: щоб не ковзати поглядом по суцільних рядках, чіпляючись за кожен; мати можливість перевести дух, до чогось придивитись? суцільність вислову й шляху розумію, але зглянься на збереження суцільності сприйняття: може, цією ціною? - А сам шлях ти пройшов!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-01-09 16:51:23 ]
То таке, Юрію, як на якого читача.Один хоче щоб йому щаблі - проміжки набити , а іншому хочеться аби була якась недосказаність.
Дякую за візит.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-09 11:51:02 ]
"трудно було у зворотному русі
йти стрімчаками в прачас" – дуже сподобалось, і весь вірш. Хоча з деякими думками хочеться посперечатися: гадаю, що і в той час сміття було достатньо: і в душах, і на землі.
Просто люди схильні щось ідеалізувати... минуле, майбутнє?

Дуже люблю вірші, які змушують думати! Дякую вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-01-09 16:55:46 ]
Так, Олечко, сміття було, але то були здебільшого черепки та інші природні відходи, а зараз упаковочки, пластикові пляшечки і т.д.
Тай у душі сміття сьогодні набивається більше, бо є тих засобів удосталь - зокрема порнографія.Який розквіт!
Дякувати Богу за чисту поезію, вона тримає душу на висоті! Бажаю собі і вам такої поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2011-01-09 19:51:09 ]
Не часто хочеться читати вірш без розділових знаків - це один з таких випадків. Гарний твір. Так несподівано - не напружено, не надумано. А ще після таких коментарів, де використані місцеві слова... Правда, дуже зворушливо. "Трудно було у зворотньому русі йти стрімчаками до вас". Образність яка... Вітаю!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-01-10 14:07:05 ]
Дякую, Олю,я теж не дуже люблю "без розділових знаків", - це чи не один мій вірш в такому роді.Хотів попробувати:)
Зичу успіхів та хорошого настрою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-09 23:42:09 ]
І мені сподобалось. Теплий і дуже образний вірш.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-01-10 20:58:53 ]
Дякую, Адель.
Дай вам Боже хороших творів:)