ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.26
06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
2026.10.25
23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
2026.10.25
23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
2026.10.25
21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
2026.10.25
18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..
Я сам намагаю
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..
Я сам намагаю
2026.10.25
17:27
Скачуть блискітки і примхи
На кордонах пантоміми,
Скачуть відчуттям розпуки
В запальному пілігрима.
Між склепінь, в шпаринах долі —
Відьмам, віщунам, пустункам,
Відшукавши вітер в полі, —
На кордонах пантоміми,
Скачуть відчуттям розпуки
В запальному пілігрима.
Між склепінь, в шпаринах долі —
Відьмам, віщунам, пустункам,
Відшукавши вітер в полі, —
2026.10.25
17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.
І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.
І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
2026.10.25
15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.
Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.
Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,
2026.10.25
14:48
Я жду листа, немов благої вісті
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.
Я жду листа, що нині заспокоїть,
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.
Я жду листа, що нині заспокоїть,
2026.10.25
14:40
Москалі постійно інших підлістю вражали.
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп
2026.10.25
14:00
що кому
до чиєїсь безмежності
чиєїсь ніжності
чи розпачу
хіба що поетам
хоча поети бувають
теж усілякі
декотрі опікуються
до чиєїсь безмежності
чиєїсь ніжності
чи розпачу
хіба що поетам
хоча поети бувають
теж усілякі
декотрі опікуються
2026.10.25
12:48
Дощ вицокує гами небесні,
Звуки срібні гомінко дзвенять.
Застрибала грайливая рать.
Хлющ із перстю зійшлися у квесті.
Ніби дивним казковим експресом
Враз знімає журливу печать.
Дощ вистукує гами небесні,
Звуки срібні гомінко дзвенять.
Застрибала грайливая рать.
Хлющ із перстю зійшлися у квесті.
Ніби дивним казковим експресом
Враз знімає журливу печать.
Дощ вистукує гами небесні,
2026.10.25
07:16
Перевтомлена працею мати
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.
2026.10.24
21:29
Що значить зачинені двері
До серця чийогось навік?
Риплять, ніби голос тетері,
У фокусі дальніх повік.
І Вертер пустелю долає,
Читає рядки будяків.
На овидах світлих розмаю
Почуємо шепіт віків.
До серця чийогось навік?
Риплять, ніби голос тетері,
У фокусі дальніх повік.
І Вертер пустелю долає,
Читає рядки будяків.
На овидах світлих розмаю
Почуємо шепіт віків.
2026.10.24
20:57
Супами пахне околиця моя єрусалимська,
Смачними, мало не з усього світу…
Скуштував чимало їх, але на думці зазвичай
З дитинства нічим не замінимий борщ український.
Кажуть, що кухар подав Хубілаю, онуку Чингіс-хана,
Супів найкращих в світі список
Смачними, мало не з усього світу…
Скуштував чимало їх, але на думці зазвичай
З дитинства нічим не замінимий борщ український.
Кажуть, що кухар подав Хубілаю, онуку Чингіс-хана,
Супів найкращих в світі список
2026.10.24
18:15
Розгулявся північний, та так уже кріпко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.
Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли і
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.
Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли і
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2026.10.19
2026.10.17
2026.10.12
2026.10.08
2026.10.08
2026.09.08
2026.08.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ольга Дідусенко /
Вірші
Офелія
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Офелія
1
Ми присягалися на Біблії, вінчалися у храмі...
Він серце дав мені своє, отримавши моє...
Та якщо скажуть вам, що мене забуває,
Що мене забуває?!
- Не вірте ви, то лукава змія!
Гамлет - мій чоловік, а я - його
Офе-лі-я.
2
Ой, сьогодні ж бо Валентинів день!
Вийду я крадькома, тихенько,
У віконечко стукну - "дзень!" -
То впусти ж мене, милий, хутенько.
Валентиною стану я тобі,
І в очах моїх світ затьмариться.
Вийду з дому твого - потону в собі:
Чи було те все, чи лиш мариться?
Ох, недобре ж як ти зі мною вчинив:
Була чистою і цнотливою!
Те, що вкрав - скоріш поверни мені,
Бо не змити гріх, навіть зливою,
Навіть зливою чи гіркими слізьми,
І не гріх, а любов - коханнячко
Може, пісню складу - так піде між людьми
Як тяжка моя сповідь - риданнячко.
3
У морській далині, у морській глибині
Спить Сирена краси неземної.
Хто зі сметрних угледить її на дні -
Не уникне долі страшної.
Ну, а той, хто почув, як співа,
Вже не зможе довіку забути -
Срібний голос звучить і пророчі слова
Не дають уночі заснути.
Лиш навіки, навік у воді заснуть
Дасть Сирена, красива й свавільна,
Плачем - співом своїм проведе в той путь,
Де від мук душа стана вільна.
Ха-ха-ха! Он Сирена іде!
(З хвиль з'явилась, з морської піни)
І когось серед нас шука - не знайде...
Та не бійтеся, майте терпіння!
Страшно вам?! Бо Сирена - то ж я,
І обличчям, і вродою й станом.
Не лякайтеся, ні, то ж Офе-лі-я
І прийшла зовсім не за вами.
Ой, як смішно, як смішно мені -
Милий хоче у море зі мною пірнути!
Мою вроду, мої відчайдушні пісні
Він хотів, та не зміг забути!
А-ха-ха-ха-ха-ха-ха!
4
Труну відкритою несли у синю далечінь,
І він лежав з увінчаною миртом головою,
Та я почула крізь усю цю маячінь:
"Офеліє, ніщо нас не розлучить із тобою"...
Я озирнулась навкруги і зупинилась, мов закам'яніла,
То голос був живий, а не з труни,
Жива рука кудись мене манила.
Я лиш спитала: "Гамлет, ти?! Це ти!!"
І за спиною виросли у мене білі крила.
Такії ніжні й чисті, як страждання,
Яке так довго я носила у собі,
Як щирі сльози, вилиті в журбі,
Як перше наше цілування...
О! Ції крила, милий, чуєш, завдяки тобі!
Я полетіла, алілуя нашому коханню!
Ми присягалися на Біблії, вінчалися у храмі...
Він серце дав мені своє, отримавши моє...
Та якщо скажуть вам, що мене забуває,
Що мене забуває?!
- Не вірте ви, то лукава змія!
Гамлет - мій чоловік, а я - його
Офе-лі-я.
2
Ой, сьогодні ж бо Валентинів день!
Вийду я крадькома, тихенько,
У віконечко стукну - "дзень!" -
То впусти ж мене, милий, хутенько.
Валентиною стану я тобі,
І в очах моїх світ затьмариться.
Вийду з дому твого - потону в собі:
Чи було те все, чи лиш мариться?
Ох, недобре ж як ти зі мною вчинив:
Була чистою і цнотливою!
Те, що вкрав - скоріш поверни мені,
Бо не змити гріх, навіть зливою,
Навіть зливою чи гіркими слізьми,
І не гріх, а любов - коханнячко
Може, пісню складу - так піде між людьми
Як тяжка моя сповідь - риданнячко.
3
У морській далині, у морській глибині
Спить Сирена краси неземної.
Хто зі сметрних угледить її на дні -
Не уникне долі страшної.
Ну, а той, хто почув, як співа,
Вже не зможе довіку забути -
Срібний голос звучить і пророчі слова
Не дають уночі заснути.
Лиш навіки, навік у воді заснуть
Дасть Сирена, красива й свавільна,
Плачем - співом своїм проведе в той путь,
Де від мук душа стана вільна.
Ха-ха-ха! Он Сирена іде!
(З хвиль з'явилась, з морської піни)
І когось серед нас шука - не знайде...
Та не бійтеся, майте терпіння!
Страшно вам?! Бо Сирена - то ж я,
І обличчям, і вродою й станом.
Не лякайтеся, ні, то ж Офе-лі-я
І прийшла зовсім не за вами.
Ой, як смішно, як смішно мені -
Милий хоче у море зі мною пірнути!
Мою вроду, мої відчайдушні пісні
Він хотів, та не зміг забути!
А-ха-ха-ха-ха-ха-ха!
4
Труну відкритою несли у синю далечінь,
І він лежав з увінчаною миртом головою,
Та я почула крізь усю цю маячінь:
"Офеліє, ніщо нас не розлучить із тобою"...
Я озирнулась навкруги і зупинилась, мов закам'яніла,
То голос був живий, а не з труни,
Жива рука кудись мене манила.
Я лиш спитала: "Гамлет, ти?! Це ти!!"
І за спиною виросли у мене білі крила.
Такії ніжні й чисті, як страждання,
Яке так довго я носила у собі,
Як щирі сльози, вилиті в журбі,
Як перше наше цілування...
О! Ції крила, милий, чуєш, завдяки тобі!
Я полетіла, алілуя нашому коханню!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1112 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1112 seconds