ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.09.02 19:44
***
І раніш, коли розлунювалась сирена «швидкої»,
Серце стискалось і шептало: «Допоможи, Боже!
Зглянься на того, хто лежить недугом прикутий.
Байдуже – чи вірить він в Тебе, чи збайдужів».
І раніш, коли, бува, зачую муркотливий наспів гелікоптера,
Вдивл

Катерина Савельєва
2026.09.02 16:01
Теплi хвилi (сонет)
Долонi заховали вiд думок,
А лiто простягає руки з квiтiв.
По тiлу пролетiв нервовий шок:
Чому нiхто їх досi не помiтив?

Пiрнувши в теплi хвилi почуттiв,
Порозкидавши каменi спокою,
День лимонадом на столi розлив -

Ігор Шоха
2026.09.02 15:32
Візії запізнілого дежавю
Скоро осінь. І я у дорозі
на своїй самочинній війні.
На всі боки – зелені вогні,
де душа почиває у Бозі,
що курсивами у некролозі
накувала зозуля мені.

ІІ

Борис Костиря
2026.09.02 14:52
Зимова казка
Зимова казка швидко закінчилась.
Розтанув сніг, як неповторність мрій.
Природа творить святість і безчинство,
Даруючи пророків і повій.

Розтанули минулого скульптури,
Картини, фрески, видива століть.
Там часу нищівна мускулатура

Вячеслав Руденко
2026.09.02 13:21
Ранку крайньої знемоги.
Крихти чорних черепашок,
Лал, немеркнучі ланіти,
Гарбузи і Попелюшки,
Єзуїти чи шиїти,
Довге, радісне затишшя,
Масала зелена, дивна,
Чорні вишні над узвишшям,
Далечінь масна й чарівна...

Тетяна Левицька
2026.09.02 12:34
Осінній роман
Часто згадую, любий, як той листопад
поєднав у гучнім ресторані
нас з тобою тоді, після болісних зрад,
в дощовий вечір фортепіанний.
Музикант віртуозно танок вигравав,
готував капучино бариста.
Танцювали красуні під пристрасний драйв
у зваблив

Віктор Кучерук
2026.09.02 07:00
* * *
Краплинки холодні, прозорі і чисті
Розваги собі влаштували у місті, -
Стукочуть, дзюркочуть на плитках, асфальті,
Заводять сопрано, продовжують альтом, -
Всю землю вмиває навала дзвеняча,
З ознаками жвавої й щедрої вдачі.
Тіснява калюж і струмочків

Борис Костиря
2026.09.01 22:13
* * *
Я нікуди не хочу іти.
Я побуду сьогодні удома.
Подивлюсь я на все з висоти
Чи із попелу й диму Содома.

Подивлюсь я із храму хмарин
Чи з боліт, із низини Аїда.
Не пізнаю я більших вершин,

Ольга Садкова
2026.09.01 21:07
"- Літо, літечко барвисте..."
— Літо, літечко барвисте,
ти куди втікаєш з міста?
А мені, виходить, час
повертатися у клас?
Знов за партою сидіти
і все вчити, вчити, вчити?
Зачекай іще хоч трішки.
Не втомились мої ніжки

хома дідим
2026.09.01 20:27
* 190 *
щось було у цім
нічого у цім не лишилось
невідомо чиє глузування
постскриптуму замість
ми заходимо в осінь
так ніби нам доручили
не то щоби сильно хотілося
але звичайно як скажеш

Вячеслав Руденко
2026.09.01 17:45
Мемуаровий* біль
Відгоріло в стерні —
Відцвіли землероби,
Жебраки уночі
Вже шукають ропух.
Мемуаровий* біль,
Наче кінь клишоногий,
У канаві йдучи,
Знов прискорює рух…

Ірина Вовк
2026.09.01 10:10
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 7)
САЛОМЕЯ: ТАНЕЦЬ СЕМИ ПОКРИВАЛ"

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
в містичному стилі біблійної «Пісні Пісень»)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ірод Антипа – тетрарх Галілеї, цар, чиє серце повне безумства та гріховної пристрасті.
Саломея – юн

Віктор Кучерук
2026.09.01 07:40
* * *
Самотність крижана вчувається сильніше,
Коли на заході згасає тихо день, -
Коли мене уже не радують ні вірші,
Ні звуки в клітці соловейкових пісень.
Знедавна самоту ніяк не втихомирю,
Хоча тепер собі це ставлю за мету,
Бо не скоривсь біді та не утр

хома дідим
2026.08.31 21:18
* 189 *
сонцезаходом палає
сатурнічний небозвід
падає в ще справну память
літа перезрілий плід
різноквіття на осоннях
липоцвіт джмелиний літ
поле рапсове і сонях
хмароплин і живопліт

Ольга Садкова
2026.08.31 20:40
"Давно живу, та не збагну і досі..."
Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них...?

Із нежиття вони в життя приходять,
крізь мокрі випинаються сніги,
а ми, панове, в гумових чоботях,

Вячеслав Руденко
2026.08.31 14:55
Рай чумаковий — без плачу.
Рай балачок бринить у грушах,
Рай чумаковий — без плачу.
У кошиках ховають душі
Себе від довгого дощу.
А ми пливем до монплезірів,
Торуєм шлях між сарани,
Легкі зазвичай, як порфіри,
Як кучми, сховані в чалми.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оксана Забужко (1960) / Вірші

 Друга спроба
І от — проламую головою
всі чотири стіни нараз!..
(На таку-то голову — стало ж у Бога міді!) —
Й опиняюся на твердому — хитаючись, мов водолаз,
Який, замість перлів, нагріб по підводдю — мідій...

«Ну, і що в цім лихого? Їстівна ж штука! — було б
Набагато гірше, аби не приніс нічого!
А що чорним струпом палає стовчений лоб —
То на мідь невразливу нема плавильні у Бога!»

...Але я все волаю, що бачила перли — вони
Там і далі лежать на дні — лиш потрібно другої спроби!

...Але вже зімкнулись назад чотири стіни,
І на вік один — не дається нового лоба.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-01-15 12:41:07
Переглядів сторінки твору 17515
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.088 / 5.5  (4.756 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.568 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Постфемінізм
Автор востаннє на сайті 2011.01.15 13:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-24 16:33:28 ]
...Але вже досить того, що бачила перли...
І я трохи товк свого лоба об її Другу спробу...Та лоб у мене не такий мідний...Ще спробую іншого разу.Теж хочеться бачити перли.
З повагою до Вас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-25 08:28:22 ]
А в мене такого не було...Відчуття, що намарно бився лобом і що ламав...хоча, "мідій" за життя наносився достатньо.Якось так було, що ішов по мідії, а зустрічались і перли. А може то не перли були?-- Але несказанні!
Шановна Оксано!Мені здається, що водолаз "нагріб" і перлів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 10:57:51 ]
З третьої спроби знайшов Вашу "Другу спробу" у Вашій "Другій спробі", вид.ФАКТ-2005 ст.246, поряд "Російського мотиву", що "...много, много, много раз" доступніший Вашої " Другої спроби "... але та спроба стала раптом страшнішою навіть за "Російський мотив" -- "...Але вже зімкнулись назад чотири стіни,..". І на небо ніякого натяку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-04 06:47:59 ]
Роблю ще одну другу (іншу) спробу .
Як то я зразу не відчув звичної жіночої логіки: я там бачила перли, пробила лобом стіни а він, що з нього візьмеш, приніс черствого хліба ( хоч він думає -- начебто екзотичних мідій). А хоч би й мідій... з мідій не зробиш коралі!
Він винен, хоч то я сама і є... Загалом, здорова людська логіка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-14 21:06:02 ]
Перечитав Другу спробу в черговий раз...Чи то настрій такий, чи то погода -- пригадалось нараз Антоничеве:
В малій кімнаті стіни, наче руки,
тримають полохливу тишу в жмені.
Сіріють тіні просиво-зелені,
самітна свічка блимає зо скуки...

Тільки замість свічки -- замучений компютер.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-27 15:16:14 ]
Поняття число чисто умовне… а стосовно суті поняття спроба, то слід вживати число один , всі решта спроби будуть іншими, читай другими. Першу спробу зробив Господь Бог, без неї не було б ні "перлів" ні поняття "чотири стіни", "мідного лоба"… То ж Оксанина перша спроба була вже другою, читай – іншою…
Прекрасна, фантастична реальність…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-10 05:25:57 ]
І нарешті про нагальне, -- другу спробу... помаранчевої революції.Знаю, про це даний текст не писався.Але як співзвучно з нинішнім часом,-- "на мідь невразливу нема плавильні у Бога!" І за Юлею зімкнулись "чотири стіни."
АЛЕ НЕ ПРО ЦЕ ПИСАВСЯ ДАНИЙ ТЕКСТ!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-19 19:53:31 ]
І про нагальне -- друга спроба: щоб ламати стіни -- треба лома!Але от "перлів" не розгледиш.Але хіба "перли" то нагальне за тими стінами?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-23 05:37:41 ]
-А нащо поету мідний лоб?
-Мідний, мов дзвін!Щоб було далеко чути, коли буде битися об стіну...Може Бог почує!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-23 08:56:57 ]
- Чому ж водолаз?
- Перли ж то під водою!
- А-а-а! Що, мало тобі перлів - жінко! Он на твоїх грудях виблискують?
- Тю! Дурний! Та то діаманти, я їх шліфувала, шліфувала, от і блистять...А то перли!!!
- А-а-а!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-26 18:11:08 ]
А що ж тоді я нагріб по підводдю? Думав, що хоч би мідій... а то якийсь мотлох.Добре хоч лоб не палає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-26 18:17:13 ]
Ну, пора зав'язувати, поки лоб цілий та стіни не зімкнулись... і мотлоху довкола...А думка позад всього таки крутиться, а може там в тому мотлосі перлинка трапиться.