ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Вероніка В
2026.01.28 19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...

і в птеро лиш одна турбота

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Мельник (1958) / Вірші

 Сiм акордiв каторжної гами
Сiм акордiв каторжної гами -
Сiм в'язничних крокiв у вiдлюдь...
Вiльно витiкає мiж словами
Музика, яку менi не чуть.
Обминає пальцi, слух i пам'ять,
Почерком не ловиться в листки
І тримає над моїми снами
Владу, не подiлену нi з ким.
У якому ж невловимiм вiцi,
Об яку вiдгострену струну
Хилитнуться строфи на сторiнцi,
Нiби келих музики i сну?
1989




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-18 18:45:06
Переглядів сторінки твору 3197
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (4.754 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.187 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.06.30 20:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-18 22:37:26 ]
Десять днів не п"ю, не їм,
"Забалдів" од твоїх рим,
І од образів також,
Аж мороз іде по кож...

Привіт, земляче, по місцю роботи і проживання. Нещодавно переривав бібліотеку і знайшов твою книжку пародій "Браття во хвості". Перечитував і реготав і ніколи і не думав, що піду теж колись цим шляхом. Видать, гени чорногузові далися взнаки.
А ще містика - Бортняка не стало - комусь треба його справу продовжувати. Кажуть, у Вінниці вже є бульвар чи вулиця його імені. Ми так з ним дружили в листах незадовго до його відходу.
Наша капела бандуристів виконує один твір на його слова. Поклади там квіти колись при нагоді і од мене, а я тобі поверну пеньондзи при нагоді.
Радий вітати на "ПМ".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Мельник (М.К./М.К.) [ 2011-01-18 22:56:21 ]
Як зустріну Чорногуза,
Насміюсь тоді від пуза!
А як стріну їх обох -
Насміюсь за десятьох!

Як бачиш, друже, і я можу експромтувати! Батькові - передай вітання. У нас є продовжувач пародійної справи - Сашко Стусенко, дай Боже йому здоров*я при згадці на Святвечір.
Я буду в Києві десь із наступного понеділка, то зателефоную і якось перетнемо стежки, твій і батьків мобільні я маю.
Щодо Бортняка - то висаджували в рідному селі сквер його імені. Щодо вулиці - то такого я не чув, але якби було, то неодмінно знав би, бо це серйозна процедура, і резонансна. Хіба, може, в селі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-19 22:40:14 ]
А, це в рідному селі, а не в Вінниці... Треба щоб і до неї черга дійшла. А Києві треба заснувати премію імені Бортняка для кращих творів пародистів - зо або 50 ударів нагайкою по крижах...
Давай здибаємося, дзвони, буде радий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2011-06-13 12:19:27 ]
Ну, премія імені Бортняка, настільки мені відомо, вже є. А віршів таких, як пише Віктор Мельник - не так багато. Зупинитися на якійсь окремій фразі було б не доцільно: інші не гірші.Вітаю! Дуже до вподоби Ваша творчість. Олена Г.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Мельник (М.К./М.К.) [ 2011-06-13 13:03:04 ]
Дякую. Що ж, такі слова зобов*язують. Доведеться таки ще щось написати...