ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2024.11.25 01:10
Дивує світ – 9
На загальному тлі людства нелюди виглядають набагато помітнішими за людей. Про «священную войну» найбільше розпинаються ті, що не мають за душею нічого святого. Усе, що вбиває московитів – то на благо цивілізації. «Сибір неісходима» так і пре з к

Микола Дудар
2024.11.24 21:57
***
По кілька сот разів «несмій»
«Не сумнівайся, ти тут зайвий»
І як чужому навздогін:
«Усіх нещасть провайдер…»
«Там не сиди і не чіпай
І не дивись… сходи в комору
І не музИч і не співай» —
Мабуть родивсь не впору?

Сонце Місяць
2024.11.24 20:42
angels
святику тридцять, сват позивний
простосердечний, а не дурний
багатослів’я для нього чуже
набої звичаєм не береже

загинути просто в будь-яку мить
повсюди розтяжок купа & мін
але казав побратим василь

Іван Потьомкін
2024.11.24 19:38
ДОСАДА
Коли сина з першого класу перевели в третій, батько вирішив поїхати з ним до Києва, показати дім, де прожив тридцять років поспіль, а головне – школу, де сам вчився. І ось вони в Києві. Не без хвилювання заходить батько в школу і першим стрічає завгоспа

Євген Федчук
2024.11.24 13:21
Всеволод Велике Гніздо
Андрія Боголюбського вважають москалі
Найпершим поміж всіх великоросів.
І носяться з тим виродком ще й досі.
Чим цей «герой» прославивсь на землі?
Жорстокий був і лютий, наче звір,
Не то чужі, свої його боялись,
З підступністю й жорстокістю спізнали

Микола Дудар
2024.11.24 09:26
***
Коли я вийду з темноти
Ковтнути жменьку Світла
Чи хвилюватимешся ти
Що то не я, а вітер…
Чи уявлятимеш, що в ніч
Лише одне бажання
Почути знов: « не в тому річ…»
І буде ще питання:

Тетяна Левицька
2024.11.24 08:07
Вільному — воля
Не розлюбила, а відпустила —
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий Сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер

Козак Дума
2024.11.24 07:56
А світ чекає…
У повітрі якась загадковість,
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…

Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Опісля
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
* * *
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Із осені в зимову казку
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
***
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
Оксиморони стратифікації
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
Біда...
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мірко Трасун / Вірші

 Обід
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Оксана Яблонська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Майстер Рим 4.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2006-10-28 03:41:13
Переглядів сторінки твору 10338
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.641 / 5.17  (4.657 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 4.470 / 5  (4.380 / 4.97)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мірко Трасун (Л.П./Л.П.) [ 2006-10-29 06:45:17 ]
Дякую, Пиріг Ірина, за Ваше прізвище. Чудовий багатоасоціятивний образ. Колись Вам розповім про своє :)

Яблонська Оксана, дякую Вам навзаєм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-10-29 17:23:03 ]
Домовилися :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Рим (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-28 14:05:54 ]
Пані Оксано, дітей не можна вчити - "І насипаю борщ нужденним". Пан Мірко це знає, але публікує, а ви не знаєте, але хвалите. Хто з вас кращий?
Вірш, як на талановитого автора, вкрай слабенький.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Рим (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-28 14:15:47 ]
Мірку, ми, редакція, в жодному разі не намагаємось консервативно тиснути на вас.
Нам хочеться думати про літературну користь від нашого спільного діяння, а не про все
різне :( Тому і деякі запитання з'являються.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мірко Трасун (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-05 17:49:13 ]
Майстер Рим, вибачте, але не зрозумів, чому не можна насипати борщ нужденним, може просвітите? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Рим (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-06 10:18:50 ]
Шановний Мірку, перепрошую за невеликий "наїзд" попередніх коментарів, "наїзд", що був викликаний зовсім не віршем, але не поясненими "6" поціновувачів. Ви маєте безумовне право публікувати свої вірші, але поціновувачі безумовного права на найвищі оцінки на шпальтах "Самвидаву" не мають. :(
Стосовно самого вірша, котрий, як на мене, склався повністю модерністичним, і навіть неомодерністичним, за світоглядними, композиційними, стильовими ознаками, - то він (теж, як на мене) не відповідає критеріям "прекрасно", і, навіть, "гарно". Не відповідає світоглядними, понятійними протиріччями, які швидше руйнують, аніж відтворюють поняття Божественного і Прекрасного, Поетичного.
Відразу домовимося, що глузлива чи гумористична іронійність по відношенню до Господа відкидається як творчий мотив, так? Бо в такому випадку взагалі про що має йтися? Говоримо про інші мотиви, і, частково, про те, чому можна і не можна навчати дітей (хоча цей тезис шановної п. Оксани Яблонської):

"Спасибі, Господи, Тобі,
І за голодних, і холодних,
Яким потрібен мій обід
Учора, завтра і сьогодні."

Дякувати Господу за чужу біду, страждання інших дуже негарно. :( І цей контекст для подальшої великодушної щедрості ліричного героя - "Дарую сміх, любов, пиріг", тобто все те, що їм ніби не дано Господом, і чим ніби володіє ліричний герой - навіть не помилковий, а просто гріховний :(
Ліричний герой зовсім не володіє перечисленими речами (хіба що за винятком пирога, не власними руками "зробленого"), аби їх комусь дарувати. До того ж, в руслі такого розуміння меценатського, чи навіть апостольско-чудотворного служіння-"причинно-наслідковий" зв'язок виглядає дуже підозрілим:

"За допомогу ( за текстом - допомогу від нашого героя?)
У павутиннячках доріг
Подякуй не мені, а Богу."

Ця думка, очевидно, тісно пов'язана із "Спасибі, Господи, Тобі,\\ І за голодних, і холодних,.."

Які інші мотиви, крім іронійних? Можна говорити, що автор просто стібається з якогось конкретного слухача, якому і був присвячений цей текст, і сам несерйозно відноситься до своїх слів, що добре підкреслюють два останніх рядки, можна :

"З твого зникаю горизонту
І насипаю борщ нужденним."

Говорити про грайливу форму стьобу можна, але нічого корисного від нього ні талановитому (за співпрацею з мовою) автору, ні, тим більше, дітям не має. Хіба що, якесь віршоване оправдання перед тією, з чиєго "З твого зникаю горизонту" - та й то, тут ж бо йдеться і про нічний час "Служіння"? -]

"Як віддаєшся гарнізону
Секунд нічних, годин щоденних...

Можливо є інший, більш ідеальний ракурс авторського бачення, ракурс, який кардинально змінює відтворену картину? Було би дуже добре, прикро, що я його не знайшов. :(
Так, чи інакше, сподіваюсь на розуміння автором моєї позиції.
Щиро - успіхів!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мірко Трасун (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-11 20:58:14 ]
Маjстер Рим, дякую за таку пильну увагу до моєї скромної творчості, як не до обіду :)

Що ж, доведеться розкривати секрети його приготування, щоб переконати Вас у його придатності та їстівності :)

Ваші зауваження були б слушними, якби строфа закінчилася так:
"Спасибі, Господи, Тобі,
І за голодних, і холодних."

Але ж там далі уточнюється, яких саме голодних:
"Яким потрібен мій обід
Учора, завтра і сьогодні"

Тобто подяка іде не за наявність у світі 800 млн. голодуючих, а за можливість ліричного героя бути комусь корисним.

2. А що такого, коли ліричний герой переводить стрілки подяки до Бога? ( "Подякуй не мені, а Богу") І далі, коли адресат нагодований і задоволений, який сенс залишатися ліричному герою? Йому ж подяка по барабану. Він бачить своє місце - зникнути з горизонту певної особи, щоб допомогти тим, хто цього потребує. І так до нескінченності...

Отаке от філософське підгрунтя вірша:) Дякую, мені зрозуміла Ваша позиція, коментуйте ще! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Рим (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-11 21:30:44 ]
Дуже цікаво було, Мірку, почути вашу відповідь, дізнатися про ваше бачення, - як на мене, головне, що воно щире :)
Щодо "філософське підгрунтя" - то цей вираз дуже небезпечний для "просто так" вживання, бо апелює до цілісної світоглядної системи, так? :) А кожна цілісна світоглядна система має своїх великих вчителів, великих послідовників і не містить в собі протиріч, які би заважали її реалізувати на практиці.
Бо що є тоді мудрість, як не успішне втілення настанов учителів на своїй власній практиці? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-13 09:02:05 ]
Маjстер Рим, оскільки ви апелювали до мене, думаю теж маю відповісти. По-перше, аж тепер побачила Ваш комент. По-друге, свій комент, стосовно переспіву Біблії для дітей я робила на основі відомої усім історії про поділ хлібини (чи 7 хлібів, що суті не змінює) на багатьох людей. У даному вірші автор насипає "Борщ нужденним" - "борщ" - то є чисто українська страва, чому вона не має право на існування у вірші, і філософськи не може бути застосована у "переспіві Біблії на український лад", хоча, стосовно переспіву, то є чисто моє припущення, і відповідати за нього маю я, а не автор.