Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.02
16:29
we became two islands
drifting in a sea
our gold is silence
not that well received
our minds - two rivers
dried in desert lands
feelings left to shiver
drifting in a sea
our gold is silence
not that well received
our minds - two rivers
dried in desert lands
feelings left to shiver
2026.08.02
16:12
Ще ізмалечку нас мама з сестрою привчала,
Щоби ми із кладовища нічого не брали,
Бо не люблять того мертві. За взятим тобою,
Якось прийдуть, щоб забрати тебе із собою.
Ще і приклад приводила. Це пізніше стало.
Жив у селі один дядько, що ми добре знали
Щоби ми із кладовища нічого не брали,
Бо не люблять того мертві. За взятим тобою,
Якось прийдуть, щоб забрати тебе із собою.
Ще і приклад приводила. Це пізніше стало.
Жив у селі один дядько, що ми добре знали
2026.08.02
14:38
я ніколи, ніколи, ніколи тобі не пробачу
те зухвале втручання в божественне сяйво моє,
вурдалаківську месу в регістрах любові нестачі,
в мить довіри й розкрилля моїх чистоплинних імен.
я б для тебе сама оголила і шию, і вену
і дозволила спити без
те зухвале втручання в божественне сяйво моє,
вурдалаківську месу в регістрах любові нестачі,
в мить довіри й розкрилля моїх чистоплинних імен.
я б для тебе сама оголила і шию, і вену
і дозволила спити без
2026.08.02
13:42
Поезія - аскеза чи надмірність,
Це оргія чи келія в землі?
Поезія - це свято чи повинність,
Бенкет чи ланцюги важкі й сумні?
Поезія - це вибух чи покора,
Хвороба чи величний Божий дар?
Іде поет у безгоміння бору
Це оргія чи келія в землі?
Поезія - це свято чи повинність,
Бенкет чи ланцюги важкі й сумні?
Поезія - це вибух чи покора,
Хвороба чи величний Божий дар?
Іде поет у безгоміння бору
2026.08.02
13:24
“Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,
2026.08.02
13:12
А.Фатьянов, С.Фогельсон
Був готов на вихід катер,
на шпилі мінер стояв,
через борт знайомій Каті
«по секрету» він казав:
«Призначайте місце певне,
Був готов на вихід катер,
на шпилі мінер стояв,
через борт знайомій Каті
«по секрету» він казав:
«Призначайте місце певне,
2026.08.02
12:49
…За 2 години до…
…Потяги колесами б’ють у скронях, повертаючи нас із тобою додому. Літо 1941 року. Ми йдемо разом. Коли я переходила радянсько-німецький кордон пішки, продираючись крізь чагарники й збиваючи ноги у кров, ти йшов на крок позаду, оберіга
2026.08.02
11:47
Мідне замружене сонце скотилось до краю,
Хмари бровастої тяжістю стиснулось ніби,
Кожного вечора небо мені розквітає,
На горизонт одягаючи сяючі німби.
Заходу фарби чарують, згасаючи миттю -
В чому ж і ще швидкоплинність така і мінливість.
Сковзує
Хмари бровастої тяжістю стиснулось ніби,
Кожного вечора небо мені розквітає,
На горизонт одягаючи сяючі німби.
Заходу фарби чарують, згасаючи миттю -
В чому ж і ще швидкоплинність така і мінливість.
Сковзує
2026.08.02
11:36
Серпень, хлопче, що з тобою?
Знов зненацька задощив.
Не здивуєш нас водою!
Ти диви, ще й оточив...
Заперіщив... розізлився?
Міра жарту певно є...
Ну а після в небо змився -
Православного вдає...
Серпень, хлопче, може, досить?
Якщо чуєш, то озвись
2026.08.02
11:32
Звучали в голосі на почет
Сім нот на пагорбі,
на біс...
І щось було від них пророче,
Бо саме так рождають вість...
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися... Війна.
І тут прийшла потвора суча -
Не всіх повернуть звідтіля...
О Боже рідний...
2026.08.02
10:55
оскільки ти не зрозуміла
а я не з тих
що уточняють
ми навіть не зливались тілом
у різних у краях і досі
перебуваючи незмінно
і їх уточнювати нащо
ти переплутала сюжети
а я не з тих
що уточняють
ми навіть не зливались тілом
у різних у краях і досі
перебуваючи незмінно
і їх уточнювати нащо
ти переплутала сюжети
2026.08.02
06:37
І шумлива, і красива,
На догоду нам усім, -
Дозріває щедра нива,
Під світилом золотим.
Наче капище священне,
Вберегла красу стару,
Від якої йде натхнення
Віддаватися добру.
На догоду нам усім, -
Дозріває щедра нива,
Під світилом золотим.
Наче капище священне,
Вберегла красу стару,
Від якої йде натхнення
Віддаватися добру.
2026.08.02
00:02
До притулку на Драгобраті
Припливли сомалійські пірати
І замовили ром,
Самогон з коньяком
І квитки в Сомалі з Драгобрату.
У генделику в центрі Варшави
Кучкувалися ліві і праві
Припливли сомалійські пірати
І замовили ром,
Самогон з коньяком
І квитки в Сомалі з Драгобрату.
У генделику в центрі Варшави
Кучкувалися ліві і праві
2026.08.01
23:06
Не клич мене, любий, туди,
де я не бувала ніколи.
Можливо, ті райські сади
на друзки давно розкололи.
А може, їх зовсім нема —
цю вигадку тішить свідомість.
Де вічності чорна пітьма
де я не бувала ніколи.
Можливо, ті райські сади
на друзки давно розкололи.
А може, їх зовсім нема —
цю вигадку тішить свідомість.
Де вічності чорна пітьма
2026.08.01
22:52
Перед очима зорепад серпневий,
Цей чарівний емоцій феєрверк.
Мов рибки, ловить нічки вправний невід,
Чуттєвий огортає душу флер.
У зорепаді цім царина ласки,
У зорепаді цім любові пік.
Це Персеїди дивовижна казка,
Цей чарівний емоцій феєрверк.
Мов рибки, ловить нічки вправний невід,
Чуттєвий огортає душу флер.
У зорепаді цім царина ласки,
У зорепаді цім любові пік.
Це Персеїди дивовижна казка,
2026.08.01
22:16
Мої слова звичайні й зрозумілі,
і не понівечені й не чужі,
а ті, що ними мати говорила
від щирої вкраїнської душі.
Вони творились вітром тихим в полі,
а ще в дібровах — птаством гомінким.
В них чутно голос мрійної тополі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...і не понівечені й не чужі,
а ті, що ними мати говорила
від щирої вкраїнської душі.
Вони творились вітром тихим в полі,
а ще в дібровах — птаством гомінким.
В них чутно голос мрійної тополі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.09.04
2025.08.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тетяна Роса (1964) /
Проза
Повчання досвідченого вождя
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Повчання досвідченого вождя
- Вітаю тебе, найохріший серед охрів! Новини від спостерігачів із земель хухри-мухринських. Серед них знову йдуть розмови про зміну домовленостей між нашими племенами. Вони не бажають визнавати першість нашого племені! Чи не накажеш воїнам готуватись до походу?
- Не поспішай, мій славетний наступнику. Інші племена можуть образитись, якщо ми розпочнемо війну без їхньої згоди, а це зашкодить торгівлі і нашому збагаченню.
- Але ж якщо хухри-мухри вийдуть з-під контролю, постраждають не тільки наші торгівельні інтереси, а й повага з боку інших могутніх племен. Ніхто не буде поважати плем’я, не здатне силою довести свої права…
- Не варто купувати за велику ціну те, що можна придбати хитрістю. Сподіваюсь, ти пам’ятаєш, що мухри наші далекі родичі?
- Так, але що з того, якщо вони разом з хухрами?
- Тобі не вистачає далекоглядності, мій спадкоємцю. Війни, звичайно, справа прибуткова, але не забувай, що ми підтримуємо у очах інших племен свій імідж як племені миролюбного і справедливого. Нам ні до чого суперечки з Великою Радою Племен, ти ж знаєш, що вони мають свої стратегічні інтереси щодо хухрів-мухрів. З’їздь краще до мухрів буцімто у торгівельних справах, пообіцяй їм купу сушеного листя на додаток до звичайних цін у разі, якщо вони торгуватимуть тільки з нами, та докинь, що ми пам’ятаємо і цінуємо своїх родичів і підтримали б їхню сторону у суперечках з хухрами, якби не Велика Рада… Я не я, якщо ці простаки не почнуть задирати носа перед хухрами і вимагати собі більших прав. Хухри образяться, а наші суперники, плем’я гамдайців, не втримається від спроби розширити свій вплив і запропонує хухрам свою допомогу. Далі обіцянок у них навряд чи піде, але нам більше й не треба : на Великій Раді ми почнемо кричати, що гамдайці лізуть не у свої справи. У гамдайців своїх проблем вистачає, Їм з нами сперечатись не вигідно, а ми ще й запропонуємо свою допомогу та паритетні відносини, тож вони моментально про хухрів забудуть. А суперечка між хухрами і мухрами уже буде розпочата, нам залишиться тільки уськати їх одне на одного, і у мутній воді рибку ловити. А якщо до серйозної бійки дійде, то зброю обом сторонам продавати будемо, тільки таким чином, щоб усім здавалось, наче то не ми цим займаємось, навіть мухри щоб не здогадувались…
- Але ж якщо між ними розпочнеться велика бійка, наші родичі мухри можуть серйозно постраждати…
- Та хай їх хоч усіх повбивають. Якби нам до них було якесь діло, ми б уже давно запросили їх до нашого племені… Єдина користь від них – що у разі великої бійки ми зможемо заявити, що йдемо родичів рятувати, і захопити собі якщо не всі землі хухрів-мухрів, то хоча б частину. А ти ж знаєш, що чим більше у племені землі, тим більшою повагою воно користується серед інших великих племен…
- Не поспішай, мій славетний наступнику. Інші племена можуть образитись, якщо ми розпочнемо війну без їхньої згоди, а це зашкодить торгівлі і нашому збагаченню.
- Але ж якщо хухри-мухри вийдуть з-під контролю, постраждають не тільки наші торгівельні інтереси, а й повага з боку інших могутніх племен. Ніхто не буде поважати плем’я, не здатне силою довести свої права…
- Не варто купувати за велику ціну те, що можна придбати хитрістю. Сподіваюсь, ти пам’ятаєш, що мухри наші далекі родичі?
- Так, але що з того, якщо вони разом з хухрами?
- Тобі не вистачає далекоглядності, мій спадкоємцю. Війни, звичайно, справа прибуткова, але не забувай, що ми підтримуємо у очах інших племен свій імідж як племені миролюбного і справедливого. Нам ні до чого суперечки з Великою Радою Племен, ти ж знаєш, що вони мають свої стратегічні інтереси щодо хухрів-мухрів. З’їздь краще до мухрів буцімто у торгівельних справах, пообіцяй їм купу сушеного листя на додаток до звичайних цін у разі, якщо вони торгуватимуть тільки з нами, та докинь, що ми пам’ятаємо і цінуємо своїх родичів і підтримали б їхню сторону у суперечках з хухрами, якби не Велика Рада… Я не я, якщо ці простаки не почнуть задирати носа перед хухрами і вимагати собі більших прав. Хухри образяться, а наші суперники, плем’я гамдайців, не втримається від спроби розширити свій вплив і запропонує хухрам свою допомогу. Далі обіцянок у них навряд чи піде, але нам більше й не треба : на Великій Раді ми почнемо кричати, що гамдайці лізуть не у свої справи. У гамдайців своїх проблем вистачає, Їм з нами сперечатись не вигідно, а ми ще й запропонуємо свою допомогу та паритетні відносини, тож вони моментально про хухрів забудуть. А суперечка між хухрами і мухрами уже буде розпочата, нам залишиться тільки уськати їх одне на одного, і у мутній воді рибку ловити. А якщо до серйозної бійки дійде, то зброю обом сторонам продавати будемо, тільки таким чином, щоб усім здавалось, наче то не ми цим займаємось, навіть мухри щоб не здогадувались…
- Але ж якщо між ними розпочнеться велика бійка, наші родичі мухри можуть серйозно постраждати…
- Та хай їх хоч усіх повбивають. Якби нам до них було якесь діло, ми б уже давно запросили їх до нашого племені… Єдина користь від них – що у разі великої бійки ми зможемо заявити, що йдемо родичів рятувати, і захопити собі якщо не всі землі хухрів-мухрів, то хоча б частину. А ти ж знаєш, що чим більше у племені землі, тим більшою повагою воно користується серед інших великих племен…
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
