ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.16 23:43
заманулося приблуді
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши

Олена Балера
2026.09.16 21:49
Спека безглузда розпечене місто тримає в лещатах.
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.

Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни

Ольга Садкова
2026.09.16 18:50
А вересень, мов злодій,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,

Вячеслав Руденко
2026.09.16 17:31
Дубова карета та пара волів —
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?

Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,

Ігор Шоха
2026.09.16 16:34
       .           І
Закони – альфа і омеґа
про береги та обереги
людей і нелюдів, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про бардак.
Та не сміємося наразі,

Тетяна Левицька
2026.09.16 14:45
Нашіптує безсоння повсякчас
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.

Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —

Світлана Пирогова
2026.09.16 14:00
Безкрила осінь, безвиїзна осінь.
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі

Борис Костиря
2026.09.16 13:37
Відрахунок ведеться на долі секунди.
Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.

Щось повинно відбутися. Маятн

Ольга Олеандра
2026.09.16 08:39
Яблуня з червоними плодами золотіє під моїм вікном.
Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.

Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на

Віктор Кучерук
2026.09.16 06:58
Мій війною утомлений слух знов налякано ловить
Монотонне дзижчання "шахеда" в загуслій пітьмі.
Його тінь смертоносна несеться вздовж схилів Дніпрових,
Маневруючи звично, а іноді лиш по прямій.
А за мить мій напружений слух чує радісно тишу
І тремтл

Ольга Садкова
2026.09.15 23:58
Знайомі скрипалі —
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,

С М
2026.09.15 23:17
шуз у тебе оксамитний
черевики знамениті
згляд немов наркот
& швидкий твій фрік-джайв, ха
стукаю, не чуєш? у твоє вікно
стукаю, не чуєш? у твої двері, ов
стукаю, не чуєш? у бруді вуличним
ей

хома дідим
2026.09.15 22:44
твої стосунки із пеклом
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону

Володимир Бойко
2026.09.15 17:57
Чоловік пішов до лісу
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.

Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила

Борис Костиря
2026.09.15 17:53
Новітній сніг пішов для нас неждано,
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.

Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість

Віктор Кучерук
2026.09.15 09:45
Прохолода вечорова,
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Проза

 Повчання досвідченого вождя
- Вітаю тебе, найохріший серед охрів! Новини від спостерігачів із земель хухри-мухринських. Серед них знову йдуть розмови про зміну домовленостей між нашими племенами. Вони не бажають визнавати першість нашого племені! Чи не накажеш воїнам готуватись до походу?
- Не поспішай, мій славетний наступнику. Інші племена можуть образитись, якщо ми розпочнемо війну без їхньої згоди, а це зашкодить торгівлі і нашому збагаченню.
- Але ж якщо хухри-мухри вийдуть з-під контролю, постраждають не тільки наші торгівельні інтереси, а й повага з боку інших могутніх племен. Ніхто не буде поважати плем’я, не здатне силою довести свої права…
- Не варто купувати за велику ціну те, що можна придбати хитрістю. Сподіваюсь, ти пам’ятаєш, що мухри наші далекі родичі?
- Так, але що з того, якщо вони разом з хухрами?
- Тобі не вистачає далекоглядності, мій спадкоємцю. Війни, звичайно, справа прибуткова, але не забувай, що ми підтримуємо у очах інших племен свій імідж як племені миролюбного і справедливого. Нам ні до чого суперечки з Великою Радою Племен, ти ж знаєш, що вони мають свої стратегічні інтереси щодо хухрів-мухрів. З’їздь краще до мухрів буцімто у торгівельних справах, пообіцяй їм купу сушеного листя на додаток до звичайних цін у разі, якщо вони торгуватимуть тільки з нами, та докинь, що ми пам’ятаємо і цінуємо своїх родичів і підтримали б їхню сторону у суперечках з хухрами, якби не Велика Рада… Я не я, якщо ці простаки не почнуть задирати носа перед хухрами і вимагати собі більших прав. Хухри образяться, а наші суперники, плем’я гамдайців, не втримається від спроби розширити свій вплив і запропонує хухрам свою допомогу. Далі обіцянок у них навряд чи піде, але нам більше й не треба : на Великій Раді ми почнемо кричати, що гамдайці лізуть не у свої справи. У гамдайців своїх проблем вистачає, Їм з нами сперечатись не вигідно, а ми ще й запропонуємо свою допомогу та паритетні відносини, тож вони моментально про хухрів забудуть. А суперечка між хухрами і мухрами уже буде розпочата, нам залишиться тільки уськати їх одне на одного, і у мутній воді рибку ловити. А якщо до серйозної бійки дійде, то зброю обом сторонам продавати будемо, тільки таким чином, щоб усім здавалось, наче то не ми цим займаємось, навіть мухри щоб не здогадувались…
- Але ж якщо між ними розпочнеться велика бійка, наші родичі мухри можуть серйозно постраждати…
- Та хай їх хоч усіх повбивають. Якби нам до них було якесь діло, ми б уже давно запросили їх до нашого племені… Єдина користь від них – що у разі великої бійки ми зможемо заявити, що йдемо родичів рятувати, і захопити собі якщо не всі землі хухрів-мухрів, то хоча б частину. А ти ж знаєш, що чим більше у племені землі, тим більшою повагою воно користується серед інших великих племен…



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-22 15:44:57
Переглядів сторінки твору 1757
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-22 16:49:05 ]
))) докотилася ця хухри-мухрійська політика до нинішніх часів. Нічого у нас не змінилося під сонцем !?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 22:39:40 ]
Ця політика не докотилася, Оленко, це реалії нашого часу, тільки у спрощеному варіанті. На жаль...