ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.28 07:07
За гроші ніколи не змушуй
Поета зректися лиця, -
Поет обслуговує душі,
Словами лікує серця.
Поету потрібно літати
І віршами зцілювать світ,
А слово за статки чи плату
Помре, не залишивши слід.

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

С М
2026.10.27 21:41
Свій, чужий
Всі ми, урешті, ординарні типажі
Я і ти
Бог відає, що вибір зовсім не простий

Із тилу кричали «У бій!»
Але гинув перший ряд
Сидить генерал, посуває війська

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Лишіть мені у спадок амнезію




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-23 12:38:37
Переглядів сторінки твору 20952
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-23 12:53:14 ]
"Лишіть мені у спадок амнезію"...
Вже відчуваю творчу ейфорію.
І гримотливу банку з під горіх
І насолоду мексиканських втіх.
Тільки дарма згадали Ви про воду...
Як кіт злизав всю мою насолоду.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-23 13:05:38 ]
Ото розпустили ви кота, розбалували - а тре', шоб він своє місце знав і не злизував, шо не полагаєцця! ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-23 13:44:39 ]
Такі пласти пам’яті, Гренуіль! Цікаво написано, сміливі і свіжі Образи! Відчутно філософський підтекст і добра порція гумору. А "персональний
вселенський потоп" - вдалий хід, і майстерний перехід до фіналу.
ПС. Ліпше родичів десь в Штатах чи Канаді, бо в приведених країнах тільки серіали добрі ( То як жарт)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-23 13:58:08 ]
Дякую :)) То ж ЛГ якраз серіали й цікавлять (вірніше, традиційна їх складова - амнезія)... а у мене родичка у Штатах була - то втекла назад в Україну, бо там сито, але вдома рідніше :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-23 13:59:20 ]
"Застелите мне степь, занавесьте мне окна туманом".
Желание и Вашей ЛГ тоже довольно неординарное. Я его по-читательски и почитательски заметил.
Вспоминая одно место, где мы с Вами на днях пересеклись, хотел бы заметить, что в поэзии без выпендрежа как-то сложно себя прописать.
А можно, прислушиваясь к поэзии к себе, являть ее всем. И тоже прописаться. Хотя такая задача второстепенна. Поэзия главнее. Я ее ощутил.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-23 14:01:40 ]
Разве что такие прилагательные как "персонально" выглядят как-то не очень поэтично.
Но это, м.б., так задумано?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-23 14:21:54 ]
Може, запропонуєте щось замість "персонального"? Бо я знайшла ще "приватний", "особистий" та "індивідуальний" - все звучить приблизно однаково з точки зору поетичності... а потоп такий, що стосується лише ЛГ - то як би його обізвати і влучно, і поетично?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-23 14:31:16 ]
Не знаю. Я всего-навсего читатель с некоторыми навыками в этом деле. Могу читать по слогам, могу и бегло или нараспе, а могу вчитываться, проверяя слово или группу слов на предмет соответствия тем или иным правилам наших языков.
Возможно, одно прилагательное, можно заменить словосочетанием, а можно махнуть на его рукой.
Тем более, что опытным ценителям ("поциновувачам", т.с.) написанное пришлось по душе.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-23 14:18:17 ]
Та і холєра її бери, ту прописку... якщо комусь головне - не майстерність, а нагороди та звання, то най собі мають... а таки добре, що на поетів у нас ще не вчать - уявляєте, скільки дипломованих спеців зараз би з'явилося? А проти папірця з печаткою не попреш ;))
Дякую за відчуття :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-23 14:38:01 ]
Страны наши партийные. Вот что.
Перестройка, отвоевавшая упразднение печально известную статью Конституции об однопартийной власти, не смогла упразднить ее в наших умах. Посему были и будут члены, будут союзы, будут, по сути, партии - наверное, по одной на каждую ветвь - то ли власти, то ли вероисповедания, то ли будь чего иного. А партия - это, прежде всего, монолит.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-23 14:40:13 ]
"отвоевавшая упразднение печально известной статьи Конституции об однопартийной власти". Вот так. Не знаю, почему, но страница не обновилась.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2011-01-23 14:25:36 ]
Бо тільки вода здатна
Переписати все,
Не змінюючи нічого…
то є велика правда!
як після відпливу - нова-чиста-сторінка піску білого - і що напишеш - так і буде)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-23 17:00:22 ]
Вітаю мою натхненницю ;) - бо то, Аню, після твого "від щастя" мені не спалося, згадувалося і отаке склалося...
Пішла я по пісочку щось дряпати :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-23 14:36:38 ]
гарно.
а який вид амнезії Вам більше подобається?
а "персональний" можна замінити "власим", хоча і так дужеи гарно)))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-23 14:49:01 ]
Оксана, я Вас поздравляю с оценками "от кутюр" - одним словом, Редакции. Ваши стихотворения будут появляться на главной страничке. А это ответственно. Желаю новых и лучших, чем предыдущие.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-23 14:55:22 ]
спасибі. я коли побачила - сама здивувалася, але стало приємно)))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-23 17:03:26 ]
Та я, Оксанко, у видах не дуже й розбираюся... але коли вже дуже "загрібає", то хочеться, щоб хтось по-простому і від душі огрів довбнею - і все забулося :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-23 17:59:57 ]
жорстоко. тільки з такими темпами можна і взагалі без голови залишитися: отак Ви її кілька разів довбнею, а вона бідна тижнів зо 3 болить( зрозуміло, що думати не хоче)

а коли "загрібає" можна або спробувати розібратися у всьому, або просто переключитися на щось інше, а потім - зранку і голова не болить, і жахи втратили свої "загрєбатєльські" властивості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-23 18:25:59 ]
Добре, умовили - пожалію я голівоньку свою (але довбню сховаю в надійне місце - в хазяйстві все згодиться) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-01-23 15:59:02 ]
Сподобалось самоіронічне ставлення ЛГ до всього цього. Щодо останніх рядків, які, безумовно, красиво звучать, думаю, "не змінюючи нічого" - це самообман. Хай ЛГ не погоджується - амнезія, так амнезія :)


1   2   3   4   Переглянути все