ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.02.16 22:56
***
Ти поміж мрій застряг навічно
І відмінить ніхто не вправі
Тому, що ти увесь стоїчний.
Отож, гуляй і мрій надалі…
І не забудь про відпочинок,
Про захист власний від пройдохів…
Обзаведись для «клина» клином
Хоча би з кимсь, хоча би трохи.

Ігор Шоха
2026.02.16 20:51
На мосту між учора і завтра
На зламі долі як і мій народ,
приречений цуратися гордині,
іду у ногу з течією вод
по схиленій до заходу долині.

Минаю нерозведені мости
над рукавами синього Дунаю,
та до кінця ніколи не дійти,

Іван Потьомкін
2026.02.16 20:36
З голосу Езопа
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Олександр Буй
2026.02.16 20:35
Відлига
Зима тече струмками у весну,
Несе в моря корвети паперові.
Я скоро знов до ранку не засну,
Як соловей співатиме в діброві.

Душа міняє агрегатний стан –
Тече крижинка по щоці сльозою.
Суворішим іще на зиму став,

В Горова Леся
2026.02.16 17:42
Про тебе
Стече переболілими обрАзами
Мій сум про тебе. Звісно, що стече,
Напишеться підранішнім дощем
По склі нічному наостанок сказане.
Й садно, натерте часом, запече.

Спочатку ледве чутно, ледве впізнано.
Беззвучно закричу в ту мить: почуй,

Борис Костиря
2026.02.16 12:14
Монолог маргінала
Я - контркультура, я хлопець із підворіття
З Маркузе й гітарою в грубих руках.
На мене осіло, мов попіл, жорстоке століття.
І падають вірші додолу, як вічності прах.

Сиджу під стіною у рвоті і бруді земному,
Ковтаю ілюзії, ніби торішній портвей

Віктор Кучерук
2026.02.16 07:16
* * *
Зимові дні, неначе сни,
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.

Микола Дудар
2026.02.15 23:23
Як тебе не згадати...
Котика ніжного дотики…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…

С М
2026.02.15 17:23
Фенікс із морозива (Jefferson Airplane)
Знати би от
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні

Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней

Ігор Терен
2026.02.15 16:58
В тіні і на виду
А кривда залишає хибні тіні
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.

***
А малорос на вухо не тугий,

Євген Федчук
2026.02.15 15:28
Катерина Перша – від повії до імператриці
Про царицю Катерину Другу по Росії
Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто

Олена Побийголод
2026.02.15 14:17
1994. Весілля №3 (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Навколо багато накритого столу в очікуванні гостей походжають Теща з Тестем.

Теща:
Що оце?

Тесть:

Борис Костиря
2026.02.15 11:44
Мінливість
Мінливість травня тиха і примарна
Спалахує і гасне вдалині.
Мінливість травня, мов свята омана,
Що не горить в пекельному вогні.

Побачиш таємничий рух природи
В мінливості сезонів і дощів.
Так істина себе у муках родить

Юрій Гундарів
2026.02.15 10:46
Інтерв‘ю
Доброго вечора, шановні радіослухачі! В ефірі щотижнева передача «Особистість - поруч!» Сьогодні наш гість - переможець конкурсу короткого оповідання на таку всеосяжну тему, як «Мета мого життя», Іван Кочур. Зараз ми сидимо у затишній однокімнатній ква

Іван Потьомкін
2026.02.14 19:27
Папуги шаленого Віссаріона
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Микола Дудар
2026.02.14 15:38
В кожну ніч
Здетонірував неспокій…
Аж здригнувся холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Лишіть мені у спадок амнезію
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-01-23 12:38:37
Переглядів сторінки твору 19438
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-23 17:49:17 ]
(Простягаючи довбню)
Дякую, пані Любо, що допомогли з вибором… То вже й процедуру проведіть, змилуйтеся! Або родичами заморськими поділіться, якщо маєте :)
А останні рядки можна по-різному тлумачити. Найперше згадується Всесвітній потоп, після якого на Землі, по суті, нічого й не змінилося.
А ще я мала на увазі здатність води накопичувати і передавати інформацію. А оскільки тіло з води в основному і складається, то я й подумала: якщо негативну інформацію, що в мені записана, з допомогою «хорошої» води замінити на позитивну, то я ж змінюся… причому докорінно, але ж це все одно буду я! Ось така ненаукова фантастика :))
Як добре, що ви нарешті знову тут, і ваші вірші теж… а то доводилося блукати різними лісами і спостерігати, як ви балуєте шикарними перекладами моїх російськомовних земляків ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-01-23 18:08:45 ]
Легких шляхів шукаємо? :) Ні, Гренуїль, довбня - це не наш стиль.
"Хороша вода" - це класно. Тільки ж звідки вона візьметься? Хоча, сподіваюсь, до критичної маси "поагної" води ще не дійшло.

Переклади виставлю. Але про "пані" забудь тут і назавжди )) І взагалі давай на "ти".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-23 18:29:30 ]
- Ну що ж - на "ти", так на "ти"...
(Дістає з-під столу бутель з вишняком)
- А ось і "хороша" вода - натуральна і міцна! ;) На брудершафт?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-01-23 18:30:33 ]
Отак би одразу! А то "вдарьте мене отуточки" :))
Будьмо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-23 18:43:18 ]
Будьмо! ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-01-23 16:19:54 ]
Люблю таке :).
Може якось.. тойво чікнути той ланцюг - ну його! -гм чим не амнезія?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-23 17:52:07 ]
(Демонструючи стесані зуби)
- Та вже три роки перегризти намагаюся... а ножовку "по металу" ніхто не додумається подати! Шо за народ, га?! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-23 17:51:30 ]
Дуже цікаво нанизані думки, які підводять до останньої фрази. Іноді амнезія - корисна справа)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-23 18:01:43 ]
Дякую :) Але кажуть, що у підсвідомості все лишається - отож, як не крути, треба засукувати рукави і шось із собою робити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-23 18:06:36 ]
Та воно то так, тільки рух забезпечує від стагнації, але й витягувати звідти все підряд також не варто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-23 18:24:00 ]
Оце точно - там такі монстри часом сидять... то хай і сидять собі далі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-24 12:17:11 ]
Пані де Маре, спустіться на землю. В нас цілі структури від "вищих ешелонів влади" до сиріч вбогих і знедолених здатні все так писати-переписувати і робити все по новому, щоб залишалось все по старому, що куди тій воді. вода тільки погубити може. І то в минулому.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-24 18:22:54 ]
Олександре, а давайте я вам краще вишнячку наллю - нашо вам та політика здалася? Тут така славна компанія зібралася, хіба ми приємнішої теми не знайдемо? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-24 12:22:10 ]
Гренуіль! Пропозиція Зоряни щодо "тойво чикнути" дуже слушна. Загорівся. Моя хвороблива уява малює: підкую свого коня і осідлаю. Прихвачу з собою "болгарку" (інструмент, що ріже навіть вінницький знаменитий граніт!), чи гідравлічні кусачки, бо ножовка по металу - це вже позавчоряшній день, Гренуіль і прискакаю, і розпиляю чи розірву якірні і інші ланцюги і пута.(Хтось шепче у вухо: Ха-ха! Сімсот верст на коні?.. Який гарячий?.. Хіба, що віртуально...) Поза сумнівом, вочевидь Ви, Гренуіль, далеко від мене, але водночас - близько, як і Ваш вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-24 18:28:56 ]
То ви ж, пане Василю, хоч весни дочекайтеся, а то зараз вам цілий обоз доведеться збирати: і собі харчів, і для коня вівса та сіна (чи що він там у вас їсть), та й речей теплих, щоб не замерзнути в дорозі... а навесні і тепло, і коня можна пустити попастися, і самому тим часом рибки наловити на вечерю ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-24 13:16:45 ]
P.S. Про воду... в океані. Якщо ще не бачили кінофільм Жака Перрена "Океани" - то раджу все ж подивитись цей шедевр. Рецензія на цей фільм є на моїй сторінці. Хай Вам щастить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-24 18:31:40 ]
Прочитала рецензію - тепер точно знаю, що дивитися фільм не буду. Я б хотіла жити у світі, де ніхто нікого не їсть і де за всією планетою дивляться, як добрі господарі за власною хатою... може, десь такий світ і є. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-01-24 18:52:47 ]
Як тут у Вас цікаво! Я аж остовпіла. Ножовку не у тих просили.:) Дуже несподівана сучасна верлібристика, якщо ще і вишняком запивати. )Скоро і вода піде. От побачите.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-24 19:08:04 ]
Та я взагалі ні у кого нічого не прошу. Змилується хтось - спасибі, а ні - то й сама якось...
Дякую за добре пророцтво. ("Скоро і вода піде" - відразу згадалася Янка Дягілєва: "Придет вода..." Піду-но я поставлю диск, послухаю).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-24 19:06:40 ]
Як легко Ви вмієте переконувати. Дійсно. Навіщо мучити тварину? Краще до весни відремонтувати авто (прудкобіжне возідло). Бензин і штурманська карта. Ото і все...


1   2   3   4   Переглянути все