ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.20 23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Світлий (1968) / Вірші

 Основной инстинкт.


Так хотел познать я Истину,
Бог судья, мне это не дано.
А так жить хотелось искренне,
Но и это мне не суждено.

А любить хотелось до забвения,
До потери разума и чувств,
Все прошло, рассыпалось в мгновении,
Лишь осталась маленькая грусть.

И застыла боль разочарования,
Раны лечит сильная тоска,
А уста хранят твои молчания,
А в душе таится пустота.

И осталось жить тебе в неверии,
И хранить оставшиеся дни,
Зло, ненависть и высокомерие
Будто бы ты лучше чем они.

И уйти когда наступит время,
Оборвав последнюю нить,
Потеряв свое бремя:
Основной инстинкт – жить.

20**




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-23 18:20:39
Переглядів сторінки твору 4608
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.149 / 5.5  (4.886 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.709 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.793
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2018.04.09 14:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-23 18:33:14 ]
гарна тема, але ритм... ну не поставите цей вірш на музику.))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-23 18:37:00 ]
):


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-23 18:38:38 ]
не ображайтеся):


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-23 19:03:18 ]
Оксаночко, це не образа - це шляхетний сум, що пісня не вийшла.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-23 19:13:27 ]
моя вам порада: напишете пісню - сумуйте, а поки... не витрачайте час на дурниці. тут допрацьовувати небагато))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-23 19:20:10 ]
Тоді...
Беру чорнило і папір,
сідаю за робочий стіл.
І відшліфую ці рядки,
Можливо, вийде щось таки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-01-23 19:35:35 ]
Істина - за межами, яких не досягти,
Оаза у пустелі, журавлики у висі...
Пізнають її душі тільки чисті,
Я вірю в те, що поміж ними й Ти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-23 19:38:54 ]
Давненько це писалося,
а нині пригадалося...

Здається, пані Наталю, що тоді я був набагато ближчий до мети (пізнати Істину) ніж тепер...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-01-23 19:54:27 ]
Що кок вперед - відразу два назад... така людська природа. Але ніколи не пізно набрати повні легені повітря і - "вперед, брати, до світлої мети!".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-23 20:14:45 ]
Тоді був за півкроку...
Тепер віддалився на цілих три.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-23 21:53:23 ]
нічого-нічого! ви ж Світлий!!!!!!!!

вам до істини ближче за всіх.

хоча не розумію не фіга вона здалася))))(без образ)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-23 22:26:21 ]
Світлий - це лише літературний псевдонім, який найбільш влучно передає образ ЛГ. Це не вся людина, а лише її частина, грань її душі, яка вимріяна, і, можливо, найкраща. Щодо істини, Оксано, то істина=правда, а як Ісус говорив своєму улюбленому учневі Іванові, "пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить ". Без цієї правди ми - раби, раби своєї плоті, навіть, якщо і в ореолі літературної (чи будь-якої іншої) слави.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-24 09:42:10 ]
***А так жить хотелось искренне***
"Искренне" (у деяких випадках) може завдати болю.

***А любить хотелось до забвения,
До потери разума и чувств,***

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-24 20:57:03 ]
Дякую вам, Маріє, що так влучно цитуєте...
Ну і, звісно, за те, що завітали на цей тихий вогник одкровення.