Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.02
05:50
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.
2026.04.02
05:34
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.
Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.
Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати
2026.04.01
21:50
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл
Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл
Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився
2026.04.01
20:47
Не шкодуй для радості
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.
2026.04.01
19:54
мені радісно терпко
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги
2026.04.01
13:53
Емігранту в далекій країні
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.
Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.
Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,
2026.04.01
13:52
Над тим хто суд чинити буде,
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?
Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?
Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові
2026.04.01
11:32
Схоже на те, що Ви спробували піднести читача одразу до "небесних шкіл", де пророки викладають щось середнє між метафізикою й профілактикою паніки. Вірш відкривається настільки урочисто, що хочеться зняти взуття і говорити пошепки. Але вже у другій ст
2026.03.31
21:55
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,
2026.03.31
21:40
Пірнув алконавт у глибезну пляшину.
Вивчає підводочний світ.
Усе пропливає: квартиру, машину…
і шле нам сердечний привіт.
Його шифроґрами без жодного SOSа.
Детально заплутаний зміст:
від Діда Мороза – до синього носа –
Вивчає підводочний світ.
Усе пропливає: квартиру, машину…
і шле нам сердечний привіт.
Його шифроґрами без жодного SOSа.
Детально заплутаний зміст:
від Діда Мороза – до синього носа –
2026.03.31
19:24
Не дивуюсь видиву нічному,
наче, вітер в гості прилетів
і навіяв новину із дому.
Згадую своїх товаришів,
про яких нічого невідомо.
І звичайно, найчастіше тих,
що бували іноді за брата,
наче, вітер в гості прилетів
і навіяв новину із дому.
Згадую своїх товаришів,
про яких нічого невідомо.
І звичайно, найчастіше тих,
що бували іноді за брата,
2026.03.31
16:16
мене огудять
і засудять
не тема це щоб
ґуґлити з нужди
допитувати ші
наскільки ші у змозі
за думкою
спам усякчасний чи
і засудять
не тема це щоб
ґуґлити з нужди
допитувати ші
наскільки ші у змозі
за думкою
спам усякчасний чи
2026.03.31
16:02
Багато хто із мешканців Європи її, стареньку, не люблять. І, мабуть, не варто дивуватися новочасним мігрантам, які відчувають пекучу тугу за звичним середовищем і час від часу пориваються запровадити рідні мусульманські, індуїстські чи інші традиції за м
2026.03.31
12:46
Тиша в небесних школах.
Саме у ній пророки
Вчать визначати сполох
І почуття високе.
Шибеники, почуйте
Нас до своїх повішень -
Киньте трагічні бунти,
Саме у ній пророки
Вчать визначати сполох
І почуття високе.
Шибеники, почуйте
Нас до своїх повішень -
Киньте трагічні бунти,
2026.03.31
11:43
Ніч у оголеність штовхає,
Коли беззахисним стаєш.
Іде барвистість небокраю,
Приходить сірість без одеж.
Приходить страх у масці фата,
Ідуть тривога і абсурд.
Приходить смерть в плащі рогата,
Коли беззахисним стаєш.
Іде барвистість небокраю,
Приходить сірість без одеж.
Приходить страх у масці фата,
Ідуть тривога і абсурд.
Приходить смерть в плащі рогата,
2026.03.31
11:24
Моя мама Світлана Вікторівна Єрмакова родом із Північного Кавказу - з лермонтовського Пятигорська. З дитинства маючи гарний голос (у своєму розквіті він нагадував тембр Монсеррат Кабальє), вона співала завжди і всюди - у школі, на конкурсах, у госпіталях
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.03.31
2026.03.29
2026.03.28
2026.03.27
2026.03.19
2026.03.13
2026.03.06
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олег Король /
Вірші
Пародія на Т. Федюка
на хуторі де сон і самогон
де тільки зрідка голос чоловіцький
де в схроні вікових вербових крон -
старезний дід немов нечуй-левицький
де ходять здичавілі коровИ
де хмари наче сірі корогви
я жив три дні і ще чотири дні
писав про щось в чужій порожній хаті
дощі були нелякані й рясні
кущі малини мокли пелехаті
і у плащі брезентовім як гриф
поштар з двома газетами ходив
і так мені було немов цвіло
я жив писав і значення не мало
що читачі померли і що скло
вікна нічого в світі не вертало
в бляшаних ринвах вигиналася вода
господня наче дівка молода
вертались миші в нори і ходи
вертався кіт замурзаний по миші
процокотівши кігтиками в тиші...
я написав. я їхав назавжди.
покликаних немало на землі
а обраних немає взагалі
(з теплом і дякою за вірші)
на хуторі де мухою в руці
дзинчить самсунг де невгамовні вишні
в садках ганяють сонячних зайців
а дід старий самотній як Всевишній
де раз на тиждень бусик на базар
а в інші дні попутний транспорт хмар
він тиждень жив (3+4 дні)
ледь не спалив чужу порожню хату
а дощ рясний носив у пелені
поснідати малину волохату
і у плащі брезентовім як мавр
дільничний пост під вікнами займав
а той писав і так йому було
немов цвіло і значення не мало
що у здогадках билося село
і мов померло - пити перестало
у гранчаках в селі - одна тільки вода
господня наче дівка молода
вертались миші в нори і ходи
не заважати кіт забув про миші
навшпиньки пробираючись у тиші...
він написав. він їхав назавжди.
покликаних немало на землі
а обраний... він був у нас в селі
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Пародія на Т. Федюка
з теплом і дякою за вірші
Т.Федюк
на хуторі де сон і самогон
де тільки зрідка голос чоловіцький
де в схроні вікових вербових крон -
старезний дід немов нечуй-левицький
де ходять здичавілі коровИ
де хмари наче сірі корогви
я жив три дні і ще чотири дні
писав про щось в чужій порожній хаті
дощі були нелякані й рясні
кущі малини мокли пелехаті
і у плащі брезентовім як гриф
поштар з двома газетами ходив
і так мені було немов цвіло
я жив писав і значення не мало
що читачі померли і що скло
вікна нічого в світі не вертало
в бляшаних ринвах вигиналася вода
господня наче дівка молода
вертались миші в нори і ходи
вертався кіт замурзаний по миші
процокотівши кігтиками в тиші...
я написав. я їхав назавжди.
покликаних немало на землі
а обраних немає взагалі
(з теплом і дякою за вірші)
на хуторі де мухою в руці
дзинчить самсунг де невгамовні вишні
в садках ганяють сонячних зайців
а дід старий самотній як Всевишній
де раз на тиждень бусик на базар
а в інші дні попутний транспорт хмар
він тиждень жив (3+4 дні)
ледь не спалив чужу порожню хату
а дощ рясний носив у пелені
поснідати малину волохату
і у плащі брезентовім як мавр
дільничний пост під вікнами займав
а той писав і так йому було
немов цвіло і значення не мало
що у здогадках билося село
і мов померло - пити перестало
у гранчаках в селі - одна тільки вода
господня наче дівка молода
вертались миші в нори і ходи
не заважати кіт забув про миші
навшпиньки пробираючись у тиші...
він написав. він їхав назавжди.
покликаних немало на землі
а обраний... він був у нас в селі
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
