ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 Триста героїв

Ізнов хрестом стоять стражденні Крути
У полі, де горить невинна кров,
Де шастають опівночі манкурти
І топлять тванню пам'яті покров.

Леонід Горлач

Образ твору ...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-27 10:17:59
Переглядів сторінки твору 6809
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2024.03.06 15:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 10:24:19 ]
Молодість. Максималізм. Трагізм.
Дякую, Любове!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 10:47:56 ]
Вітаю, Любо! Гарно написано про болюче. Поетично.Бере за живе.
У Львові є державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут. Бувше Суворовське. Гарно, Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-27 10:48:36 ]
Гарно написано, Любонько.Я теж нещодавно підійняла цю тему у Вікіпедії і прочитала імена та прізвища тих дітлахів. За кожним іменем доля, мама, яка не дочекалася сина...Не перевертаються ті хлопці у могилах, дивлячись на нинішні порядки?..Коли саме існування держави Україна під великим знаком питання...Дякую, рідненька, за пам'ять. Кому ще, як не Вам доносити до людей цю трагічну минульщину.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 10:51:23 ]
Дякую за відгук, Володимире.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 10:53:46 ]
Дуже гарно і душевно написано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 10:54:54 ]
Я в студентські роки не раз біля того училища мимо проходила. А на вулиці Суворовській був наш гуртожиток. Ох, юність... Та я не знала, що це училище тепер носить таку назву. Дякую за інформацію і за теплий відгук, Іване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 10:58:49 ]
Ледь не забув, Любо! В третій строфі не краще було би замість "горстка" використати "жменька"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 11:01:02 ]
Ось і я, Патарочко, як уявила собі тих дітей, віку мого сина, і біль тих матерів, про яких і не згадують... І тільки тоді відчула у собі "дозвіл" взятись за перо. Бо на цю тему багато говорено-переговорено, і багато списів поламано. Дякую за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 11:04:34 ]
Іване, я перевіряла в словнику - "горстка" є і перекладається на рос. як "пучок". Та й у когось із класиків зустрічала ("бо горстка нас, малесенька щопта" щось таке). Але дякую. Може, ще подумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 11:05:01 ]
Дякую, Адель!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-27 11:05:55 ]
Пані Любо, видно, що це все через серце пропущено, через душу, а не просто до чегової дати(хоч і це +).
Недавно слухала доповідь, чому і як це сталося, багато необдуманого у нашій політичній історії, а потім страшні трагедії, а було їм -14,15,16,17 років в страшно подумати у що вилилися материнські сльози. Дякую за чудову образну поезію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-01-27 11:28:03 ]
я розплакалась... більше нічого не буду казати - все і так очевидно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 11:49:12 ]
Дякую, Рудокоса... не треба слів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 12:36:56 ]
Справді болить душа, коли читаєш такі сильні і болючі рядки. Спасибі, Любо, за цей святий біль.
Вічна слава і пам"ять юним героям.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 12:50:21 ]
Дякую, Ярославе. Ціную Вашу думку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-27 12:59:38 ]
Любо, ми маємо поклонитись Вам за цей вірш, що я і роблю з великим задоволенням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-27 13:14:10 ]
Любонько, коли дійшла до рядків,
"Іванки, Романки, Степанки,
Миколки,
Михайлики... - юні герої.", не втримала сльозу.
Ви справжній майстер слова. Тільки дуже сильний вірш може викликати такі емоції.
Дякую! З повагою!!!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-01-27 13:18:04 ]
Це - наша історія і про це не можна забувати.
Дякую, пані Любо за вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 14:15:11 ]
Саме любляче материнське серце могло так відчути і передати велич їхнього подвигу і гіркоту нашої втрати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-27 17:37:35 ]
Оцінку віршу дано. Мені лишається приєднати свій голос на підтримку самої ідеї написання. Таке не можна забувати і в шкільній історії обов'язково мала би бути оцінка того, що зроблено юнаками для України. Хто би міг зробити більше сьогодні? Аби так стало, щоб не було потреби у таких жертвах.