ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2025.12.19 18:39
Горить у Серці Вифлеєм --- музика родинного свята
не біда - зима повернулася
сніг мете на рідний поріг
Ніч Свята зігріє ці вулиці
прокладе дорогу зорі

Приспів (2р.):
хай із вертепу коляда
нам принесе надії дар

Іван Потьомкін
2025.12.19 17:46
Диригентові. На гітіт . Псалом Давидів 8
Боже, Господе наш,
Яке ж бо величне Твоє Ім’я по всій землі!
Ти, котрий славу дав небесам.
З вуст малюків і немовлят
Ти зробив силу проти Твоїх супротивників,
Щоб зупинити ворога й месника.
Як побачу Твої небеса – справу рук Твоїх,
Місяць і зірки,

Ігор Шоха
2025.12.19 17:02
Нерозлучна парочка навиворіт
А то не слуги – золоті батони
поїли– як і яйця Фаберже,
то регіони,
тобто, їхні клони
у клані комуняк опезеже.

***
А мафіозі офісу(у френчі)

Артур Курдіновський
2025.12.19 15:48
Вірші-листівки
Сьогодні скрізь - поезія Різдва,
А вчора всі писали про Святвечір.
У читача розпухла голова,
Не витримали стільки віршів плечі!

Поети, як один, тримають стрій!
Куди не глянь - листівки та ікони.
Святкової поезії майстри!

Ігор Терен
2025.12.19 15:32
Ультиматум пройдисвітам
А спічі одне одному читати –
це не діяння вищої ваги
і не дебати,
аби набрехати,
що це народу додає снаги.

***
А реактивний шут сягає неба,

Борис Костиря
2025.12.19 13:47
* * *
Ти розчинилась у глибинах,
У магмі страчених доріг.
Ти розчинилась, як рибина,
Яку впіймати я не зміг.

Ти розчинилася у текстах,
У манускриптах небуття.
Ти розчинилася у сексі,

В Горова Леся
2025.12.19 12:47
Про туринського коня
Прожитий рік ступає в час минулий.
Ще крок із ним, іще у ньому мить.
Освітлення його останній люмен
Незбутими надіями струмить.

Його немов би зустрічали тільки:
Із поглядом туринського коня -
Важким і довгим, що сльозою стік би,

Пиріжкарня Асорті
2025.12.19 12:11
Робота з новими публікаціями
Даний вірш розглядався на одному необов'язкових офтоп-засідань робочих змін (вахт), яке відбулося днями. І от що викликало увагу, крім усього іншого, а саме – техніки і технологій, які супроводжують виживання в поточних умовах. Воно стосувалося сектор

Тетяна Левицька
2025.12.19 09:06
Уже не та
Уже не та, але гойдаю
осіннє небо на руках,
і не кажу, що в хати скраю
давно просочується дах.
Фундамент ледь тримає двері,
у вікон сліпкуватий зір.
Заполонив ліловий вереск
пороги і широкий двір.

Віктор Кучерук
2025.12.19 06:11
* * *
Знайомою стежиною
Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.

Євген Федчук
2025.12.18 20:22
Із життя племені дулібів
Над річкою тулилося село.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.

Сергій Губерначук
2025.12.18 13:58
Назирці у сутінках вилискуєш…
Назирці у сутінках вилискуєш,
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?

Борис Костиря
2025.12.18 13:19
* * *
Ми так відвикли від зими.
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.

Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,

Віктор Кучерук
2025.12.18 07:24
* * *
Набуду щастя й поділюся
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.

Тетяна Левицька
2025.12.18 00:08
Дивний сон
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.

М Менянин
2025.12.17 23:48
Барва знамена і тло
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.

Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Віктор Кучерук (1958) / Вірші

 Дар




Україно! Як мені мовчати,
Коли серце голос подає,
Коли бачу вічно винувате
Я лице усміхнене твоє?
Вирізняю радість удовину
У твоїх засмучених очах,
І тягар невтішної провини,
Що повис у тебе на плечах.
Відчуваю ясно своїм болем
Кожен крок твій і невмілий рух.
І як правду ту, що очі коле,
Ти сприймаєш болісно на дух.
Заяскріє вогником і гасне
Сподівання в серця на межі, -
Чи бажання щастя передчасне,
Чи з тобою ми уже чужі?
Чи, мов мати бідами недужа,
Потребуєш синових зусиль
Подолати кволість і байдужість
Стрясонути із душі, як пил?
Докопатись як мені до суті
Негараздів наших і покар?
Неспроможний і себе збагнути,
Я тебе сприймаю, наче дар.
Хоч і пробігає завжди мимо
І ніяк не йде мені до рук
Ще ні разу мною невловимий
Щастя смак, як сонця в небі звук.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-01-29 12:09:48
Переглядів сторінки твору 4213
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.214 / 5.5  (5.078 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 5.206 / 5.5  (5.308 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.799
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.12.19 06:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-01-29 12:31:43 ]
Гарний вірш, але сонце у небі не видає звуків))), може краще буде:

Щастя смак і павутинки звук.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-29 12:34:15 ]
Гарно, Вікторе! Поетично, патріотично, з синівською любов’ю. Окремі рядки беруть за живе, щиро. І щемливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-01-29 12:56:05 ]
Ось трошки подумаю, Миколо, чи я міг почути те, як бринить павутинка, і, може, внесу зміни у рядок, а що звуку сонця ніхто із людей не чув, то це точно.Щастя із сонцем порівняв свідомо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-01-29 12:57:33 ]
Дякую тобі, Іване. Вибачаюся, але краще сказати не зміг.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-29 14:13:23 ]
Я тебе сприймаю, наче дар.
Щиро та ніжно написано. Й справді від Господа нам такий безцінний ДАР дістався, а ми , як нерозумні діти, не знаємо як з ним поводитися...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-01-29 16:09:23 ]
Патаро, дуже приємно, що ти мене розумієш.
Я щиро дякую тобі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-29 17:02:52 ]
Розумію, бо й мені болить Україна. Ви так реально підмітили в отих рядках:
Коли бачу вічно винувате
Я лице усміхнене твоє?
Болить, болить, пане Вікторе...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-29 16:55:27 ]
Гарно і дійсно дуже щиро. І потрібно про це писати і говорити, бо хмарно на нашому небі. А ті символічні порівняння смаку щастю з звуком сонця мені до вподоби. Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-01-29 19:25:57 ]
Олено, мовчати - не буду, а щастя - взаємно, усім нам!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-01-29 20:19:36 ]
Сонечко шкварчить у небовисі,
Ти до щастя серцем дотулися,
Ти відчуй на смак його і дотик...
І збагнеш - у цьому світі ХТО ТИ?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-01-29 20:57:09 ]
Нині любов до рідної землі - це рідкісний неоціненнй дар. Він, до речі, у Вас є.
Пане Вікторе, я трішечки засумнівалася, - "винувате" і "усміхнене" - ці епітети, часом, не заперечують одне одного в одному рядку? Хоча... буває й винувата усмішка. Мабуть, Ви це мали на увазі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-01-29 21:25:56 ]
Наталко, я тобі потім, при нагоді, багато чого іще розкажу про любов до України, добре?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-01-29 21:34:23 ]
Читав, Любове, коментар і уявляв, ні - бачив, чомусь вашу винувату усмішку.
Я вам вдячний за добрі поради, це щиро, не лукавлю....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-01-29 22:05:26 ]
Видно, що товаришуєте з Наталкою: вона одразу зрозуміла, які сонце у небі звуки видає - шкварчить! :))
Пісенно, мелодійно і з великою любов'ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-01-29 23:09:43 ]
Світлано, а з тобою?.. Я розумію про що мова, але навіщо коментувати коментар?..