ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.11.30 06:52
Мов теплу і світлу пилюку
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.

Тетяна Левицька
2025.11.29 23:08
Я можу піти за моря, щоб тебе
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.

І ти посивів, наче тополь в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю

Микола Дудар
2025.11.29 21:59
У сон навідавсь Елвіс Преслі
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…

М Менянин
2025.11.29 18:07
Відчув гул майдану,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.

Дай Боже ту манну
хоч під Новий рік –
знімаєм оману,

Борис Костиря
2025.11.29 17:23
Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,

Світлана Пирогова
2025.11.29 16:33
У бабусі є велика скриня,
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.

Володимир Бойко
2025.11.29 11:36
Цифри ті застрягли в серці і болять.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.

Артур Сіренко
2025.11.29 10:04
Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття

С М
2025.11.29 09:09
Наче б і недавно, чепурна і ладна
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не

Віктор Кучерук
2025.11.29 07:11
Гучніше вже в суглобах тріск,
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.

Тетяна Левицька
2025.11.29 01:38
Боже, Боже, як це страшно
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!

Іван Потьомкін
2025.11.28 22:16
Коли до срібних передзвонів тягнуться церкви,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,

М Менянин
2025.11.28 21:41
Кровний брате мій, повір,
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.

+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +

Артур Курдіновський
2025.11.28 19:39
ВІДПУСКАЮ (діалог з Лілією Ніколаєнко)

***

Я відпускаю. Не тримай, коханий.
Не озирайся, ти мости спалив.
Всі сповіді та спогади, мов рани.
Навколо - воля і гіркий полин…

В Горова Леся
2025.11.28 17:51
Маленька пташко, диво легкотіле.
Непоказна, але чудова. Хто ти?
Ти у вікно до мене залетіла
В оказії нестримного польоту.

І б'єшся у шифонові гардини,
Де кожна складка - пасткою для тебе.
Маленька сірокрила пташко дивна!

Тетяна Левицька
2025.11.28 10:02
Журбою пахне жінка —
У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.

Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Світлий (1968) / Вірші

 ***




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-01 20:19:29
Переглядів сторінки твору 9582
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.860 / 5.5  (4.886 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.709 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.04.09 14:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 20:43:19 ]
"Розбитий келих слави на столі" - це недурствєно, Васю )
А от "навстояки" мені щось не теє. А ще в рядку про докори сумлінь не вистачає складу ніби. І коми (,)видно(,). А після "долонь" не треба коми.
І "Все вирвати із криком і забути..." - це про шо? Про муки творчості?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:32:20 ]
Дякую, Мріє. І шо без тебе я робив.Пропав би чоловік. Щось цей віршик - колобок не допечений.
А крики... то вже опосля...

Так... Виправив, стояка залишив, розмите пояснив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 21:52:25 ]
Творчі муки, докори... скільки вже було писано. Але Вам вдалося донести той стан. Схвилювало!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 22:51:05 ]
Дякую, Олено.
Щойно побував на поетичній вечірці у свого земляка, Володимира Сірого. Залягли у душу його рядки:
"Мав слова. Які слова! - Не втримав
Неповторну веремію чар.
Не сховав за пам’яті дверима..."

Щось схоже накотилося вчора на мене.
Не втримав, вилив на папір. Ось результат.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 22:13:38 ]
Терцеты, смотрю.
А чего, интересно.
Рифмование чем-то регламентируется или как?

Это я у Вас спрашиваю как новичок и читатель.
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 22:36:08 ]
Так то воно так , Олексію.
Але вчора дозволив собі таку розкіш, відійти від регламентації рим. Приховав "троиточиям" по одному рядку з кожного стовпця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 22:55:52 ]
Аби не бився келих більше -
із криці виплавимо вірша,
по вінця - правдою заллємо
і питимем - до трему...

Світла Вам Василю,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 23:13:26 ]
Не в тему, Юрію, не в тему.
Хай краще, нанесу вже крему.
Бо криця - то вже надто, міць.
Те не розіб'єш й силоміць.

Дякую, Юрію.
Щасти і Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 03:50:59 ]
Отже, народна мудрість учить: треба вчасно робити ноги... Прихопивши келих-другий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 20:06:46 ]
Михайле, якби так довго не пропадали то, можливо, цього б не сталося. Я, ви, Іван було б з ким пропустили по одному-два келихи. А, так сам... один, другий, а з третім не впорався. Поезій, вона, знаєте, річ міцна, як те вино - добре настояне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-02 09:35:23 ]
Облом, і слава - дурисвітка. Ото правдиво сказано, молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 20:11:40 ]
О тебе, славо, завжди мало.
Правда, коли вже допече то хай геть йде.
Дякую, Мироне, влучно виразили суть вірша.
Облом і дурисвітка два його ключових слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-02-02 10:09:03 ]
Пронизливий вірш... А, може, ну його, той келих?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 20:16:56 ]
Звісно, Валерію.
Ну його, той келих.
Раз розлетівся на вдрузки то хто його буде склеювати. Добре, що ще чаша долі вціліла.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-02-02 10:47:14 ]
Вітаю, Василю! То що все таки довело ЛГ до такої прикрості - келих з руки випустив, чи ліктем зі стола зсунув? Ненароком. Це про свідоме і несвідоме.
А тема вічна, як і почуття і переживання, що вона навіює. Добре написано.
ПС. Може прав Валерій - ліпше одноразові, і ніяких проблем. (то жарт). Вірш насправді серйозний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-02-02 11:24:42 ]
Та ні, я мав на увазі: а, може, ну її, ту славу!) Воно нам треба?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 21:28:31 ]
ЇЇ, як в ті байці, і вдома нема як залишити, і в поле взяти. І з нею не те, і без неї не так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 21:22:11 ]
Та ні ...Це ЛГ парі з "славою" закарлючив:
О, славо, славо, час мій пробив.
Вставай і будемо змагатись.
Хто тут із нас в чиїм полоні
І перед ким кому схилятись.

Від таких фраз вона і розсипалась...

Це жарт, Іване. А слава ... вона ненадійна, ненаситна, увесь час вимагає одноразових доз. З істиною не завжди солідарна. Через те час від часу і опиняєшся на роздоріжжі вибору: кому служити. Але ця тема надто об'ємна.

Дякую, що завітали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-02-02 10:48:57 ]
До комента Михайла: Може "пропустивши" келих-другий?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 21:08:56 ]
Вже додав. (Михайло аж засіяв :)