ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.08.06 20:14
Колискова Україні
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.

Володимир Бойко
2026.08.06 17:39
Лімерики F 3
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.

На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.

Євген Федчук
2026.08.06 15:33
Перші відкриті бої загонів УПА проти німців (січень-лютий 1943 року)
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те

Артур Курдіновський
2026.08.06 15:09
Ніхто так не мотивує, як вороги та заздрісники
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про

Борис Костиря
2026.08.06 14:28
Острів Епштейна
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.

Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,

В Горова Леся
2026.08.06 14:27
Хмари
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера

Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,

Ірина Вовк
2026.08.06 12:01
Чорний сніг Александрії (продовження 1)
Суд історії на балконі палацу Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част

хома дідим
2026.08.06 11:52
* 164 *
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
У спеку липня снігову
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
* * *
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
Заміна посла
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Лимонадна Бейбі (Syd Barrett)
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Поїзд смерті
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Тату
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
* * *
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Чорний сніг Александрії
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Світлий (1968) / Вірші

 ***
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-01 20:19:29
Переглядів сторінки твору 10209
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.860 / 5.5  (4.886 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.709 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.04.09 14:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 20:43:19 ]
"Розбитий келих слави на столі" - це недурствєно, Васю )
А от "навстояки" мені щось не теє. А ще в рядку про докори сумлінь не вистачає складу ніби. І коми (,)видно(,). А після "долонь" не треба коми.
І "Все вирвати із криком і забути..." - це про шо? Про муки творчості?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:32:20 ]
Дякую, Мріє. І шо без тебе я робив.Пропав би чоловік. Щось цей віршик - колобок не допечений.
А крики... то вже опосля...

Так... Виправив, стояка залишив, розмите пояснив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 21:52:25 ]
Творчі муки, докори... скільки вже було писано. Але Вам вдалося донести той стан. Схвилювало!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 22:51:05 ]
Дякую, Олено.
Щойно побував на поетичній вечірці у свого земляка, Володимира Сірого. Залягли у душу його рядки:
"Мав слова. Які слова! - Не втримав
Неповторну веремію чар.
Не сховав за пам’яті дверима..."

Щось схоже накотилося вчора на мене.
Не втримав, вилив на папір. Ось результат.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 22:13:38 ]
Терцеты, смотрю.
А чего, интересно.
Рифмование чем-то регламентируется или как?

Это я у Вас спрашиваю как новичок и читатель.
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 22:36:08 ]
Так то воно так , Олексію.
Але вчора дозволив собі таку розкіш, відійти від регламентації рим. Приховав "троиточиям" по одному рядку з кожного стовпця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 22:55:52 ]
Аби не бився келих більше -
із криці виплавимо вірша,
по вінця - правдою заллємо
і питимем - до трему...

Світла Вам Василю,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 23:13:26 ]
Не в тему, Юрію, не в тему.
Хай краще, нанесу вже крему.
Бо криця - то вже надто, міць.
Те не розіб'єш й силоміць.

Дякую, Юрію.
Щасти і Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 03:50:59 ]
Отже, народна мудрість учить: треба вчасно робити ноги... Прихопивши келих-другий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 20:06:46 ]
Михайле, якби так довго не пропадали то, можливо, цього б не сталося. Я, ви, Іван було б з ким пропустили по одному-два келихи. А, так сам... один, другий, а з третім не впорався. Поезій, вона, знаєте, річ міцна, як те вино - добре настояне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-02 09:35:23 ]
Облом, і слава - дурисвітка. Ото правдиво сказано, молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 20:11:40 ]
О тебе, славо, завжди мало.
Правда, коли вже допече то хай геть йде.
Дякую, Мироне, влучно виразили суть вірша.
Облом і дурисвітка два його ключових слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-02-02 10:09:03 ]
Пронизливий вірш... А, може, ну його, той келих?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 20:16:56 ]
Звісно, Валерію.
Ну його, той келих.
Раз розлетівся на вдрузки то хто його буде склеювати. Добре, що ще чаша долі вціліла.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-02-02 10:47:14 ]
Вітаю, Василю! То що все таки довело ЛГ до такої прикрості - келих з руки випустив, чи ліктем зі стола зсунув? Ненароком. Це про свідоме і несвідоме.
А тема вічна, як і почуття і переживання, що вона навіює. Добре написано.
ПС. Може прав Валерій - ліпше одноразові, і ніяких проблем. (то жарт). Вірш насправді серйозний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-02-02 11:24:42 ]
Та ні, я мав на увазі: а, може, ну її, ту славу!) Воно нам треба?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 21:28:31 ]
ЇЇ, як в ті байці, і вдома нема як залишити, і в поле взяти. І з нею не те, і без неї не так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 21:22:11 ]
Та ні ...Це ЛГ парі з "славою" закарлючив:
О, славо, славо, час мій пробив.
Вставай і будемо змагатись.
Хто тут із нас в чиїм полоні
І перед ким кому схилятись.

Від таких фраз вона і розсипалась...

Це жарт, Іване. А слава ... вона ненадійна, ненаситна, увесь час вимагає одноразових доз. З істиною не завжди солідарна. Через те час від часу і опиняєшся на роздоріжжі вибору: кому служити. Але ця тема надто об'ємна.

Дякую, що завітали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-02-02 10:48:57 ]
До комента Михайла: Може "пропустивши" келих-другий?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 21:08:56 ]
Вже додав. (Михайло аж засіяв :)