ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.19 11:07
* * "
Шок від того, що літо минає,
Переллється у трепет ріки,
Розіллється луною у гаю
І полине в поля навіки.

Так багато ми влітку не встигли.
Час минув у сипучий пісок.
Ми торкнемось небесної титли

Віктор Кучерук
2026.03.19 05:55
* * *
Ясне сонечко пригріло
І тепліше стала вись, -
І сніги сліпучо-білі
Вмить водою узялись.
І відразу розбудили
Землю лоскотом струмки,
Що побігли з крутосхилів
У провалля та ярки.

Юрко Бужанин
2026.03.18 22:08
***
Якось трапивсь папуасам
Отакий журнал «Плейбой».
Племенем вивчають, разом, -
Лише чути: - йой та йой.

Граціознії постави
І фігурки, бюсти пишні.
Папуасам все цікаве -

Оксана Дністран
2026.03.18 21:01
ПЕРЕМОВЧИ МЕНЕ…
Перемовчи, перетерпи,
Перелюби мою печаль,
Коли розхристані вітри
Крізь мене мчатимуть у даль,
Коли відступниця зима
Мене полишить на весну,
Коли давитиме вина
Холодним потом після сну,

В Горова Леся
2026.03.18 20:36
Весняного зачаття дух тонкий
Весняного зачаття дух тонкий
Несе світання поспіхом несмілим.
Де снігу нерозталі п'ятаки
Дивацьким слідом поміж трав осіли,

Збігаючись до півночі у тінь.
Так схожі на потріпані мачули.
Обабіч них струмок прохлюпотів,

Олена Побийголод
2026.03.18 19:12
1935. Пісня про Щорса (в скороченні)
Михайло Голодний (1903-1949; народився й провів юність в Україні)

Йшов загін над берегом
    в цокоті підків,
на коні під прапором
    командир сидів.

Голова зав’язана,

Марія Дем'янюк
2026.03.18 19:05
Золоте телятко
Молочний місяць — золоте телятко,
Візьму тебе на руки й притулю...
Одвічна на Землі для всіх загадка:
Хто це говорить зорями «Люблю»?
Чому стежина в небесах ясніє?
Хто йде по ній і одночасно мріє?
Чому сопілки музика бринить,
Коли, здається, все до

Іван Потьомкін
2026.03.18 19:04
"Любій Учительці від неслухняного учня"
Я був майже в приятельських стосунках з Іваном Дзюбою, Євгеном Сверстюком – чоловими шістдесятниками, чиєю думкою дорожив кожний з причетних до красного письменства. Не раз і не два, відвідуючи Євгена Сверстюка в Інституті ботаніки, чув від нього: «Оце н

Борис Костиря
2026.03.18 13:24
* * *
Народжується ранок, як оргазм.
Народжується у вогні страждань.
І кожен промінь, наче богомаз,
У первісному вихорі жадань.

Проміння пронесеться крізь пітьму,
Немов крізь павутиння і полон,
Крізь пустку ошелешену й німу,

Юлія Щербатюк
2026.03.18 13:14
Маки цвітом в полях облетіли
Маки цвітом в полях облетіли,
Скоро в вікна загляне зима.
І природа слаба і безсила
Вже не схожа на себе сама.

По самотніх і голих алеях,
Там, де шурхіт опалих пожеж.
Голови не покривши своєї,

Юрій Гундарів
2026.03.18 09:47
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Василь Сліпак
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп

Віктор Кучерук
2026.03.18 06:36
* * *
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.

Ірина Вовк
2026.03.18 06:35
Княжна козацького степу: Епілог Пам’яті. Троянда і Полин
Не шукайте її в холодних реєстрах, у переліку дат чи в тесаному камені. Вона розчинилася в Рашківському тумані, там, де Дністер зупиняє свій біг, зачувши шерех княжих подолів. Її могила – не пагорб із хрестом, а простір між козацьким степом і молдавськи

С М
2026.03.17 22:01
За чуттями (Jefferson Airplane)
За чуттями як-от бити фарфор
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись

За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись

Ірина Вовк
2026.03.17 19:35
Княжна козацького степу: Намисто султана -- прокляття і любов (продовження 3)
…У скринях окованих, серед шовків і смирни, лежало в о н о – дарунок зі Сходу, важкий і сліпучий. Намисто султана, де кожен алмаз – як сльоза, і кожен рубін – наче крапля крові пекучої. Господар Васіле Лупул надів його доньці на шию в день шлюбу: «Носи, Р

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
***
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "Вік Ангела" (2004)

 Плутанина?
Образ твору ...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Софія Кримовська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Тамара Шевченко 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-03 19:53:12
Переглядів сторінки твору 9244
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.822
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 20:00:22 ]
Який милий віршичок, пані Любочко. З присмаком осиного медку. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 20:03:45 ]
Ой, Любо, боюсь, що Ліліт би не плакала :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 20:29:59 ]
Бо таке життя! А непередбачуваність його має нас, людей, тішити... А вірш справді хороший!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 20:31:35 ]
Вам дякую, Кішко. Сподіваюсь, чоловіки на мене не образяться...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 20:34:30 ]
Дякую, Чорнява, за цінне зауваження. Мені оте "плаче" теж муляє, душа більше до слова "тужить" тягнеться. Але ж отой клятий збіг приголосних, і коефіцієнт, щоб йому! Ще подумаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 20:34:37 ]
Таки заплутався, пані Любо.
Ага. Збагнув. Що вдієш. В трикутник любові мусить хтось бути зайвим. Але жертовна любов, любов досконала. Багато нащо відкриває очі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 20:35:05 ]
Ого! Часто Ліліт тлумачать як дух темної безодні - важкий образ ви на себе взяли. Хоча я чула, що є й досить позитивні трактування Ліліт. То який ваш? Підкажіть, щоб краще зрозуміти вірш - він дуже сподобався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 20:36:17 ]
Дякую, пане В'ячеславе, за теплі слова. Завжди рада Вашому візиту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-03 20:36:23 ]
Плаче Ліліт за ним, а Єва із ним... Таке життя.
А якщо серйозно, то вірш вразливий і чуттєвий.
Вітаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 20:38:48 ]
Рада, пане Василю, що Ви таки зуміли розплутатись. В житті так часто все заплутано. Сподіваюсь, у Вас - світло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 21:01:25 ]
Як би то... Та ж таки плутанина. Тільки навпаки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 20:41:05 ]
Читаю вже четвертий вірш "на тему"). Цікавий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 20:46:10 ]
Привіт, Олю. Про дух темної безодні - вперше чую... Мій образ - "возвишенный", говорячи російською. Єва - більше земна жінка. Ліліт дуже тужила за небом. Адаму важко було її збагнути. (Вже не пам'ятаю, де я це вичитала, але воно мені врізалося в пам'ять). І якось мені прийшла думка, що, можливо, в кожного чоловіка (як в Адама) є своя Єва, і своя Ліліт... Ось так народився цей вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 20:48:04 ]
Дякую, Тамаро. Вірш списаний із власного гіркого досвіду, може, тому такий чуттєвий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 20:49:29 ]
Дякую, Зорянко. Мені самй цікаво - хто(сь) далі підхопить цю тему?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 20:49:48 ]
Браво! Сто разів браво!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 21:10:14 ]
Дякую, Софійко! Сто разів!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 21:42:22 ]
Образом твору, додали нових витків плутанині. Події виходять за межі реального. Так цікавіше розплутувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 21:49:05 ]
Справді? А я тут думаю, чи не переборщила я з образом? Треба було, може, інший вибрати... Ще подумаю. Дякую, Василю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-03 22:00:13 ]
Плутанина... Ви знаєте, Любо, от щойно читали разом з чоловіком, і зрозуміли кожен по різному. Я зрозуміла що ЛГ говорить від імені Ліліт, а чоловік каже, що в першій строфі так, а в другій уже ніби слова... Єви.
То хто ж - Ліліт чи Єва?:)))
Даруйте за прискіпливість. А вірш - чудовий! Отримала задоволення!:)