ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Західним партнерам
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
***
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь і всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…

Віктор Кучерук
2025.12.15 06:33
* * *
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка...
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Невідчутна зима
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
"Роблять живі помилку..."
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Ноктюрн кам'яного човна
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
Нікудишній віршар (літературна пародія)
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Друг
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Ненависть і любов
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Омана реінкарнації
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
* * *
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Епітафія (King Crimson)
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Збіг обставин
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Страшний Суд
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись...
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "Вік Ангела" (2004)

 Плутанина?
Образ твору Караюся
поправкою суттєвою,
якій життям
завдячує
цей світ.
Сам Бог
тобі призначив
бути з Євою.
А я не Єва.
Я - твоя Ліліт.

Впереміш:
і насіяне, й навіяне.
Зі мною -
а не з кимось! -
безліч зим
щасливий
чийсь Адам...
І невтямки йому,
що тужить десь
його Ліліт
за ним.

2004(2011)




Найвища оцінка Софія Кримовська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Тамара Шевченко 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-03 19:53:12
Переглядів сторінки твору 8979
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.822
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 22:14:36 ]
Тема вічна, як світ )

Любо, я тут Ваші рядки перебудувала по 4, і вийшло, що однієї рими немає

Караюся поправкою суттєвою,
якій життям завдячує цей світ.
Сам Бог тобі призначив бути з Євою.
А я не Єва.Я - твоя Ліліт.

Впереміш:і насіяне, й навіяне.
Зі мною - а не з кимось! - безліч зим
щасливий чийсь Адам...І невтямки йому,
що плаче десь його Ліліт за ним.

отут - "навіяне - йому".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 22:16:36 ]
забула додати: образ твору - дуже вдалий )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 23:30:42 ]
"навіяне - невтямки йому" - помріємо, Мріє, що може трапитися, коли перейдемо межу точних рим? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 23:34:24 ]
P тобою - все, що завгодно )
бач, тут усі рими точні, крім цієї, яку я навіть неточною не можу назвати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-02-04 00:14:24 ]
Ну давай все-таки її якось назвемо :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-04 00:21:47 ]
ти хочеш придумати варіанти? /думає варіанти/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 22:14:56 ]
Чи не від конкретного "Адама" залежить, ким жінці бути: Євою чи Ліліт? :)) Дуже жіночна поезія, Любо. Тільки видається мені, що Ліліт - не та, хто плакатиме.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 23:24:01 ]
Любонько, умієте зачіпити поетичним словом!
Я не філолог і оцінюю вірші тільки за емоційним станом душі. Дуже сподобалось!!! Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-04 09:46:44 ]
"Навіяне" - "невтямки йому" ... Справді, можна й точніше. Це, мабуть, видно й без "перебудови". Дякую, Мріє, за увагу і уважність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-04 09:50:51 ]
Дякую, Світлано, Ви мене остаточно переконали - "плаче" зовсім не те слово. Зміню таки на "тужить"(воно не таке радикальне), бог з ним, із тим збігом приголосних. З Вашого запитання бачу, що Ви "зазирнули в корінь". Так!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-04 09:52:21 ]
Дякую, Тетянко!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-04 10:05:30 ]
Адель, дякую за роздуми. Перш ніж дати певне роз'яснення, повернусь до одного свого поетичного "Резюме":
Життя одвічного загадка -
щомиті - енну кількість літ -
все починається спочатку:
земля і небо, світло й світ.

І - плодоносити деревам,
і знову - гніватись богам...
Навіки кожна жінка - Єва,
і кожен чоловік - Адам.

Звісно тут багато з чим можна посперечатися, та якщо взяти це за основу, і додати Ліліт... то, мабуть, кожна жінка для когось - Єва, а для когось - Ліліт. Справді, можна заплутатись. Але в моєї ЛГ так. По суті як і у Вас - і Єва, і Ліліт в одній особі (але - для різних Адамів).
Н-да... оце "нагородила"... цікаво, що б сказав психоаналітик? До речі, дуже приємно, що Ваш чоловік цікавиться поезією. Мій не настільки (може, це й добре).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-04 23:55:09 ]
Та ні, Любочко, нічого Ви не нагородили. Навпаки. Хід думок Ваших дуже чіткий і ясний, як на мене,якщо мені не треба до психоаналітика, звичайно.:))) Дякую, що поділилися ними.
Віршами мій чоловік не те щоб дуже цікавився, але інколи складає мені компанію, коли я "зависаю" на ПМ.:)
До речі, Ваші вірші йому подобаються.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-02-04 15:23:49 ]
Ані секунди не тужить! І Ви не схожі на Ліліт...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-07 10:42:08 ]
Дякую, пане Михайле, за комплімент.